Слова з минулого

Хоппе: Переді мною сидить людина, яку, мої слухачі, я не наважусь описати. Мало хто знає, як він виглядає, де він перебуває і під яким ім'ям він живе сьогодні. Ця людина — Степан Бандера.

Він уже став легендарною постаттю національно-визвольної боротьби поневолених народів, як Абдель Крім [лідер берберів-повстанців, які діяли проти іспанців на півночі Марокко в першій половині XX століття]. Його як лідера Організації українських націоналістів (ОУН) підтримують 40 млн співвітчизників. Бандера уособлює їхнє прагнення до національної незалежності.

З 1941 року, коли він проголосив незалежність України (після початку війни німців проти Радянського Союзу). і коли очолювана ним Українська повстанська армія (УПА) взяла в руки зброю, радянські спецслужби намагалися його зловити. Проте Совєти не змогли схопити Бандеру. Залишившись у підпіллі, він живе в таємному місці.

Степан Бандера був ув'язнений в німецькому концтаборі. Повстання українського народу в 1941 році не відповідало концепції східної політики [фюрера Німеччини Адольфа] Гітлера. Він запросив Бандеру до Берліну для політичних переговорів і наказав його там заарештувати. Прихильники Бандери продовжували боротьбу на двох фронтах — проти Гітлера і проти Росії.

У 1945 році Совєти провели ретельний розшук Степана Бандери у всій Західній Європі. Хоча на той час лідер ОУН перебував у радянській зоні окупації, червоні не змогли знайти його. Це може дорого обійтися Москві, оскільки прагнення до незалежності народів, поневолених Росією, насамперед українського народу, завжди було смертельною небезпекою, що загрожувала єдності та силі Радянського Союзу. Українська проблема завжди була його найслабшим місцем, і вона може підірвати саме існування всієї Радянської імперії. Заяви, які пролунали від Микити Хрущова [на момент інтерв'ю — лідер СРСР] влітку 1954 року з нагоди 300-річчя приєднання України до Росії, в яких він звинуватив Захід у "підтримці українського націоналізму з імперіалістичних намірів", доводять, що Росія не знає, як вирішити українську проблему. І це незважаючи на перемогу в Другій світовій війні та на свій нещадний терор в Україні. Ці виступи переконливіше, ніж будь-які інші аргументи, доводять, що український народ продовжує чинити опір Росії, і що цей опір посилюється.

Степан Бандера, який сидить переді мною, є головою, устремлінням і сумлінням українського руху опору.