Скоморох нації

У 1980-му Мішелю Колюччо було 36 років, і він буквально купався у променях слави. Його сценічний персонаж Колюш затьмарював навіть таких іменитих колег по цеху, як кіноактори Луї де Фюнес та П'єр Рішар: на відміну від консервативного за своєю суттю кінематографа, театр і радіо, де блищав Колюш, дозволяли імпровізувати і швидко реагувати на події в країні.

До 1980-го вистави Колюша в Théâtre du Gymnase відвідали вже 600 тис. глядачів. До того ж у театрі було лише 800 місць.

Того ж року французи купили 200 тис. дисків — ще вінілових — із шоу Колюша Моє прощання із мюзик-холом.

Усмішка на його круглому обличчі з такими ж круглими окулярами, комбінезон різнороба в смужку зверху футболки — тоді цей образ впізнавали навіть діти. Колюш був відомішим, ніж чинний президент Жискар.

Бог поділився: дав їжу багатим і апетит бідним
Колюш,
кандидат у президенти Франції, 1981 рік

Жартував Колюш вельми не по-дитячому — все більше про політику, додаючи гостроти сороміцькими каламбурами. Ось деякі з них: "Диктатура закриває рот, а винна завжди демократія", "Мені не подобаються бідні, вони думають тільки про гроші", "Бог поділився: він дав їжу багатим і апетит бідним", "Нема фригідної жінки. Є тільки погані язики", "Лютий — це пора року, коли політик повторює, що зараз найменше гемору [проблем]. Але лише тому, що в цьому місяці тільки 28 днів".

У січні 1980-го на радіо RMC стартувала програма Колюша Привіт. Ми суть від надр землі та повій. У ній головною мішенню коміка став чинний глава Франції.

Жискар ще до президентства, будучи міністром фінансів, завів дружбу з диктатором Центрально-Африканської Республіки (ЦАР) Жаном Бокасса. А зайнявши Єлисейський палац, якось сказав на публіці, що лідер ЦАР йому, як учасник сім'ї.

Париж отримав вигідні контракти з видобутку корисних копалин в імперії Бокасси. Передусім урану для французької ядерної програми.

Але в 1979 році світ дізнався про звірячі розправи Бокасси з опонентами. Поповзли чутки про те, що він практикує ритуальний канібалізм.

Одного разу, поки диктатор гостював у Лівії, французький спецназ висадився у Бангі, столиці ЦАР, і повернув на посаду глави держави колишнього президента — Давида Дако. Цей переворот відбувся із відома президента Жискара, і в очах французів політик дещо виправдався за ганебні зв'язки.

Проте після зміни влади в ЦАР журналісти дізналися про цілий список подарунків, які отримав господар Єлисейського палацу від диктатора-людожера. Серед них були діаманти, які коштували тоді $250 тис. Про них і розповідав у своїй програмі Колюш.

Однак після кількох випусків керівництво RMC подякувало артисту за роботу і закрило проект. "Подай свою кандидатуру в президенти, — ненароком порадив Колюшеві його друг, режисер Ромен Гупіль. — Тоді ти обійдеш будь-яку цензуру".

Артист поставився до цих слів серйозно.