За що стояв Майдан: 10 вимог українців три роки потому

Рівно три роки тому, 21 листопада 2013-го, тодішній прем'єр Микола Азаров зірвав підписання Асоціації з Євросоюзом, і в центр Києва, на центральну площу Києва, Майдан Незалежності, почали виходити протестувальники. Це був далеко не перший мітинг для Києва і для країни, і вже навіть не перша революція. Але саме ці події, пізніше названі Революцією Гідності, стали справжньою точкою неповернення і спричинили за собою серйозні зміни.

НВ зібрало десять головних вимог Майдану за весь час Революції Гідності – від першого дня до моменту, коли із центру Києва зник останній намет з протестувальниками і проаналізувало, чи були вони виконані.

1.Євроінтеграція та безвіз

21 листопада 2013-го з'явилося розпорядження уряду Миколи Азарова і призупинення процесу підготовки до укладення договору між Україною і Євросоюзом. Кабмін мотивував своє рішення необхідністю розвитку економічних відносин з СНД, і, зокрема, з Росією. Пізніше президент Віктор Янукович пояснював, що йому довелося відмовитися від цього «через шантаж Росії».

На Майдан почали виходити перші мітингувальники, в основному, молодь, з вимогою відновити процес Євроінтеграції, обрати проєвропейський вектор розвитку України, працювати над впровадженням безвізу для Європи. З собою приносили прапори ЄС, транспаранти і плакати, співали пісні, читали вірші, записували відеозвернення. Від Януковича вимагали підписати Асоціацію з ЄС на Вільнюському саміті Східного партнерства, який був запланований на 29 листопада того ж року.

Через кілька днів, 27 листопада, Азаров написав пост у себе в facebook, де назвав ідею євроінтеграції «безглуздою» і заявив, що Україну в Європу ніхто не кличе. А через два дні після цього на саміті у Вільнюсі Янукович не підписав Угоду з ЄС. Тоді ж з'явилася кричалка: «Яник в *опу, ми – в Європу». У ніч на 30 листопада студентів, які залишилися ночувати на Майдані під Стелою, побили «беркутівці».

Процес євроінтеграції України відновиться, але не завершиться через три роки. У червні 2014 року президент Петро Порошенко підпише економічну частину Угоди з ЄС і буде неодноразово робити публічні заяви про терміни для запуску безвізового режиму. У своїй останній заяві на цю тему Порошенко обіцяє, що безвіз запрацює до 24 листопада цього року. Тобто, вже до четверга.

2. Зміна влади і дострокові президентські вибори

Коли стало зрозуміло, що і сам Янукович, і уряд його соратника Азарова вибирають проросійський вектор руху, Майдан почав вимагати дострокових президентських виборів і повної зміни влади.

У центрі Києва зводять барикади, зносять пам'ятник Леніну на Бессарабці. Тим часом у президентській Партії Регіонів починається розкол. Протестувальники обіцяють блокаду резиденції Межигір'я.

Протестна хвиля наростає, в центрі Києва – все більше наметів, з'являються загони Самооборони Майдану, мітингувальники палять шини, пускають у хід коктейлі Молотова, займають будівлю Київської міської держадміністрації, Будинок Профспілок, Український дім. Тривають жорсткі протистояння з міліцією і силовиками. Ведуться жорсткі бої на вулиці Грушевського, з'являється інформація про використання вогнепальної зброї, вбивають активіста Юрія Вербицького, крадуть активіста Ігоря Луценка і автомайданівця Дмитра Булатова, з'являються кадри, на яких бійці знущаються над роздягненим догола Михайлом Гаврилюком, горить Будинок Профспілок. 22 січня біля стадіону Динамо гинуть перші протестувальники – Сергій Нігоян і Михайло Жизневський.

Вимогу щодо зміні влади буде виконано: 28 січня подав у відставку Азаров, в ніч на 23 лютого втік з країни Янукович, багато депутатів заявили про вихід з Партії Регіонів, деякі соратники Януковича також покинули країну. Владу бере в свої руки тимчасовий уряд.

25 травня 2014-го оберуть нового президента – Петра Порошенка, 26 жовтня того ж року пройдуть парламентські вибори.

3. Зміна складу ЦВК

Разом зі зміною влади мітингувальники вимагатимуть зміни складу Центрвиборчкому. Причиною стане те, що деякі з членів ЦВК займають свої посади ще з 2004-го, наприклад, нинішній голова комісії Михайло Охендовський. За словами нардепа Мустафи Найєма, Охендовський був прихильником Януковича на виборах 2004-м. Критикувалося і те, що повноваження 12 з 15 членів ЦВК закінчилися ще в червні 2014-го і не були продовжені, хоча люди продовжували працювати на займаних посадах.

Пізніше, в 2015-му, під час місцевих виборів в Україні, чинний склад ЦВК будуть звинувачувати в неправомірних рішеннях. Невдоволення викличуть результати мерських виборів у Павлограді, де буде лідирувати кандидат від Оппоблока Анатолій Вершина, у Кривому Розі, де переможе колишній регіонал і оппоблоковець Юрій Вілкул.

Станом на листопад 2016-го складу ЦВК так і не змінено повністю. Охендовський залишається на посаді голови Центрвиборчкому.

4.Покарання винних у побитті студентів

Після розгону студентів під Стелою Майдан висунув вимогу покарати винних у побитті студентів – і виконавців, тобто, бійців, які застосовували силу, і командирів, які віддавали їм накази.

За версією Найєма, керував операцією тодішній заступник секретаря РНБО Володимир Сівкович. Винними в побитті студентів називали також тодішнього главу Головного управління МВС у Києві Валерія Коряка, і безпосередньо міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка. Керівник управління спеціальних розслідувань Сергій Горбатюк пізніше заявить, що серед винних також сам Янукович, тодішній голова РНБО Андрій Клюєв і екс-голова КМДА Олександр Попов.

Вимога покарати винних так і не буде виконана в повному обсязі. Засудять декількох беркутівців. Наприклад, бійця за прізвищем Єфімін засудять до п'яти років умовно, він визнає свою провину і буде каятися. Генпрокуратура завершить розслідування щодо ще одного силовика, Олега Мариненко, який тоді командував управлінням громадської безпеки МВС у Києві.

Але тих, хто займав вищі посади, так і не зловлять: Захарченко виїде з країни в лютому 2014-го, одразу за Януковичем, Коряк – у березні 2014-го, Сівкович тікає в Росію, де у квітні 2015-го потрапить у серйозне ДТП, а в червні 2015-го втече Клюєв.

5. Свобода політв'язням

Однією з головних вимог Майдану буде звільнення політичних в'язнів режиму Януковича. Воно буде виконано.

22 лютого на свободу вийде лідер Батьківщини Юлія Тимошенко і одразу поїде на Майдан, щоб виступити перед протестуючими. На свободу вийде більше двадцяти в'язнів, серед яких – фігуранти скандальних і відомих кримінальних справ. Наприклад, звільнять Дмитра Павличенка і його сина Сергія – їх звинувачували у вбивстві судді Шевченківського райсуду Києва Сергія Зубкова. Нагадаємо, за цю справу Дмитро отримав довічне ув'язнення, а Сергій був засуджений до 13-ти років в'язниці. Вийде на свободу Віталій Запорожець, який у 2011-му розстріляв з мисливської рушниці міліціонера в селі Семиполки Броварського району на Київщині. За це отримав 14 років в'язниці, але громадськість стала на його бік – односельці виходили на пікети з вимогою звільнити Запорожця.

6. Свобода слова і боротьба з цензурою

За часів Януковича журналісти неодноразово скаржилися на те, що в ЗМІ запроваджується цензура, медіа викуповуються великими бізнесменами та олігархами з близького оточення президента.

У 2013-му організація Репортери без кордонів визнала Україну однією з найгірших країн для журналістів. Їх щорічне дослідження – Індекс свободи преси – показав, що на той момент в країні почастішали випадки нападу на пресу.

Аналогічне дослідження від Репортерів без кордонів у 2016-му продемонструвало, що Україна значно поліпшила свої позиції в цьому рейтингу. Але в доповіді також повідомляють, що Україна все ще страждає від надмірного впливу олігархів на медіа і від інформаційної війни з Росією.

7.Ні «міліцейській державі» і силовим разгонам акцій

Режим Януковича запам'ятався тим, що для розгону вуличних демонстрацій і мирних акцій активно задіяні міліція і спецзагони Беркута. Той же метод неодноразово був використаний і на Євромайдані: спершу – при розгоні студентів, потім – в боях на Грушевського, потім – в розстрілах на Інститутській.

Майдан вимагав прибрати силовиків з вулиць ще з перших днів протестів, але цього не відбувалося. Пізніше з'явилися вимоги ліквідувати Беркут, Грифон, Кобру та інші загони спецпризначення.

Ця вимога буде виконана. Але ціною їй стануть убиті і поранені під час протистоянь Євромайдану люди – і з боку силовиків, і з боку протестуючих. Указ про розформування Беркута підпише новий міністр внутрішніх справ Арсен Аваков в лютому 2014-го. Пізніше міліція зовсім зникне як структура, замість неї в Україні з'явиться Національна поліція. Але в її складі з'явиться РПОН – Рота поліції особливого призначення, в складі якої увійдуть, зокрема, і колишні беркутівці. Запрацює КОРВ – Корпус оперативно-раптової дії.

8. Боротьба з корупцією і люстрація всіх чиновників часів Януковича

На Майдані активно виступали за те, щоб режим Януковича змінився не тільки на вищих ешелонах влади, а й на інших рівнях. Звідусіль стало звучати слово «люстрація» - чиновників пропонували не просто зняти з займаних посад, а й заборонити їм займати керівні пости в подальшому.

Ще однією вимогою була боротьба з корупцією та очищення країни від чиновників, які збагачуються незаконним шляхом, беруть хабарі, перевищують службові повноваження.

Ці вимоги не вдалося виконати в повному обсязі. Наприклад, люстрація торкнулася далеко не всіх. На парламентських виборах у 2014-му в Верховну Раду знову пройдуть екс-регіонали, тільки тепер – у складі інших партій. В Опозиційному блоці це такі відомі постаті, як Наталія Королевська, Борис Колесніков, Юрій Бойко, Михайло Добкін, Олександр Вілкул, у фракції Відродження – Віталій Хомутиннік, Михайло Ланьо та інші.

Персонажі з сумнівною репутацією продовжують призначатися і на регіональні посади. Наприклад, буквально днями начальником Департаменту охорони здоров'я Луганської області був призначений екс-регіонал Павло Малиш, який до цього працював «першим заступником Міністра охорони здоров'я ЛНР».

9.Покарання винних у розстрілі на Майдані

Мирні протести на Майдані переросли в жорстокі бої і розстріли мітингувальників. Пізніше всі вони стануть відомі як Небесна сотня: в цілому, під час Революції Гідності нарахують 106 загиблих.

Учасники протестів будуть вимагати покарання для всіх, хто так чи інакше фігурував у розстрілах: і для виконавців, які натискали курок, і для керівників, які віддали наказ це зробити.

Вимога буде виконана частково. 8 грудня 2015-го розслідування призупинять, тому що більшість учасників на той момент вже будуть не в країні – наприклад, той же Віталій Захарченко та Віктор Янукович.

У лютому 2016 року стане відомо, що за фактом подій листопада 2013 року – лютого 2014-го винесено 18 вироків проти 26 осіб. У 84 справах розслідування буде закінчено, а ще 11 справ передано до суду. У 63 справах продовжаться досудові розслідування.

Станом на лютий цього року ще 16 осіб вже будуть перебувати в СІЗО. Шестеро з них – це співробітники Беркута, п'ятеро – так звані титушки, ще щодо кількох фігурантів будуть продовжувати розслідування.

У листопаді 2016-го суд визнає непричетним до трагічних подій на Майдані сина Януковича Олександра. Президента Порошенка допитають у Генпрокуратурі. Він буде обіцяти домогтися заочного засудження Януковича і людей з його оточення, обвинувачених у розстрілах. Поки що це залишається нездійсненим.

10.Амністія усіх учасників Євромайдану

Одним з ключових вимог учасників Євромайдану було те, що всі учасники протестів будуть звільнені від кримінальної відповідальності і покарань. В обмін на це протестанти обіцяли звільнити будівлі Київської міськадміністрації і прибрати барикади з центральних вулиць столиці.

Цю умову виконають: закон про амністію вступить в силу в лютому 2014-го. Заарештовані за події на Майдані вийдуть на свободу, інші ж не будуть притягуватися до жодної відповідальності. КМДА звільнять.