Бюджет-2016: поліпшення життя не заплановано
На початку тижня Міністерство фінансів оприлюднило проект Державного бюджету на 2016 рік. У влади є місяць на його вивчення та узгодження, найпізніше 30 грудня він має бути проголосований у Верховній Раді України.
Варто зазначити, що прийняття проекту Держбюджету в останні дні перед новим фінансовим роком порушує законодавство про бюджетну систему України. Так, згідно закону, Кабінет Міністрів остаточне рішення щодо проекту бюджету подає Президенту України, а той, у свою чергу, у разі згоди з ним, вносить до Верховної Ради не пізніше 15 вересня року, що передує передбаченому в проекті бюджету.
Законопроект про держбюджет на 2015 рік також голосувався із порушенням цієї вимоги – внаслідок чого його охрестили ‘‘нічним’’. У продовж 28 грудня, неділі, депутати вносили зміни до Бюджетного та Податкового кодексів, а голосували вже в ніч на 29 грудня. А Бюджет на 2014 рік Верховна Рада ухвалила й зовсім 16 січня 2014 року, ще й без обговорення. Наступного дня його підписав президент-вигнанець Віктор Янукович.
Наслідком такого поспішного прийняття проектів Бюджету країни стає невідповідність зазначених у ньому параметрів дійсності, з якою в результаті зіткнеться держава. Тож протягом усього фінансового року Уряд вносить в головний фінансовий документ країни правки і додаткові збори, аби наповнити бюджет надходженнями. В результаті страждає український бізнес, який не може повноцінно і заздалегідь сформувати вже свої власні кошториси на майбутній фінансовий рік.
Причиною неквапності Мінфіну щодо затвердження Держбюджету на 2016 рік цьогоріч стали перипетії навколо реформи податкової системи. Паралельно з новим кабмінівським проектом Податкового кодексу народні депутати з Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики на чолі з головою Ніною Южаніною розробили та широко пропагували альтернативний проект кодексу та відмовлялися розглядати як основний варіант, запропонований Мінфіном.
Відповідно, без погодження змін до податкового законодавства Мінфін не міг спроектувати остаточні зміни до бюджетного законодавства. Адже проект Бюджету формується на прогнозах майбутніх потенційних податкових та митних надходжень, а також зовнішніх державних позик. Держпозики також застопорилися, оскільки основним кредитором для України на майбутній рік лишається Міжнародний валютний фонд. Останній відмовляється надавати Україні які-небудь кошти, доки не буде прийнятий і узгоджений з експертами МВФ податковий кодекс.
Цифри і факти
Надбанням громадськості наразі є лише частина запропонованого бюджету, яка перелічує закладені макроекономічні прогнози, рівень планованих видатків та доходів, соціальні гарантії. Інша його частина, ключова, із розбивкою доходів та витрат по галузях і міністерствах, поки лишається неопублікованою.
Наразі проект державного бюджету України на 2016 рік будується на прогнозі середньорічного курсу гривні на рівні 24,1 грн/$1 та інфляція на рівні 12%.
Доходи Держбюджету-2016 встановлені на рівні 598,2 млрд грн, на 2015 рік були вони передбачені на рівні 502,3 млрд грн, на 2014 рік - 498,9 млрд грн.
Витрати на 2016-й заплановані на рівні 673,9 млрд грн, у 2015-му це було 566,9 млрд грн, у 2014 - 562,9 млрд грн.
Граничний обсяг дефіциту бюджету України розраховано в сумі 83,7 млрд грн, або 4% ВВП. Обсяг дефіциту на 2015 рік планувався на рівні 75,8 млрд грн (3,6% ВВП), на 2014 – 59,5 млрд грн (3,6%).
Державний борг, згідно плану, може сягнути у 2016 році максимум 96% ВВП. Сам ВВП, як очікується, нарешті покаже ріст (+2%) і складе майже 2,3 трлн грн.
Соціальні стандарти будуть підвищені несуттєво. Так, прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2016 року становитиме 1.330 грн, а до кінця року зросте до 1.496 грн. За 2015 рік він зріс з 1.176 грн до 1.330 грн. Мінімальна зарплата в місячному розмірі з 1 січня 2016 року становитиме 1.378 грн, а до кінця року буде підвищена до 1.550 грн (у поточному році – з 1.218 до 1.378).
Також проектом передбачено дозвіл Кабміну щодо реструктуризації фактичної заборгованості країни перед громадянами у розмірі 7,54 млрд грн, що з'явилися в результаті розгляду справ проти України Європейським судом з прав людини.
Витрати на державну оборону і безпеку передбачені у розмірі 100 млрд грн (4,4% ВВП) проти 10 млрд грн у поточному році.
Дотації для місцевих бюджетів Донецької та Луганської областей зберігаються в обсягах 2015 року - 96,1 млрд грн. Хоча дотації – це лише резерв коштів для надання місцевим бюджетам після повернення територій під контроль України
Закладений курс гривні, за словами виконавчого директора Європейської бізнес асоціації (ЄБА) Ганни Дерев’янко, є дещо оптимістичним, якщо зважити на те, що передумови для наступного траншу МВФ поки відсутні. ‘‘Оптимізм Мінфіну щодо валютного курсу цілком зрозумілий, адже він застереже від розхитувань настроїв та паніки у суспільстві, – каже вона. – А рівень інфляції у 12% цілком відповідає рівню підвищення соціальних стандартів. Так само рівень зростання ВВП може дійти до прогнозованого Мінфіном. Але лише за умови здійснення очікуваних реформ, повернення капіталу в Україну, консервації ситуації на сході та продовження співпраці з МВФ’’.
Також, каже експерт, не варто забувати про необхідність зменшення тіньового сектору економіки – без цього досягти заданих макроекономічних показників не вийде.
Ріст через економію
В тих умовах, у яких опинилася Україна, як зазначають співрозмовники НВ, держава не може собі дозволити бюджет, направлений на підвищення добробуту життя за рахунок підвищення соціальних виплат – пільг та гарантій.
Бюджет завжди будувався як ‘‘соціальний’’, проте на ділі це завжди була дуже бідна соціальність у дуже бідній країні, яка не може забезпечити реальної допомоги, особливо враховуючи масштаби корупції в соціальній сфері. Тобто, як правило, збільшення соцзахисту тягнуло за собою лише збільшення числа корупціонерів, втрати національного багатства і, в результаті, навпаки, погіршення соціальних стандартів.
Тож, в умовах економічного спаду та зниження ділової активності очікувати на ‘‘соціальний бюджет’’ безнадійно. Сподіватися на ‘‘бюджет зростання’’ без суттєвих змін в якості управління економікою теж марно.
"Бюджет розвитку – це така українська легенда. Не можна вбухнути гроші в якісь сфери, чи в інфраструктуру в умовах корумпованої держави, не реформованої. Бо на виході не буде нічого", - впевнений експерт по держфінансах Громадської організації Реанімаційний пакет реформ Павло Кухта.
Тож лишається бюджет економії витрат. Це бюджет, як зазначають експерти, який усуває державу від тих сфер, де вона погано працює, робить її видатки більш ефективними.
“Ми ще не бачили додатки до законопроекту, але з самого проекту бюджету вже в принципі видно, що він є реформістським”, - каже Кухта. Він пояснює це очікуваннями від запланованої податкової реформи, але навіть якщо її не буде як такої, то чинним законодавством передбачене зниження ЄСВ, тобто навантаження на заробітну плату знизиться.
"І буде зниження видатків Держбюджету. Тому що зниження ЄСВ до 20% обов’язково падає дефіцитом на Пенсійний фонд, який має впасти на державний бюджет. І, при цьому, частка цих витрат бюджету у ВВП не зростає, а це означає, що скорочені на цю суму інші видатки’’, - продовжує Кухта. Тобто в бюджеті заплановано скорочення статей неефективних та корупційних видатків, що і є однією із ключових реформ в Україні.
Крім того, в ньому знижуються так звані квазіфіскальні видатки - видатки на Нафтогаз, рекапіталізацію банків та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. То були тимчасові видатки, і той факт, що вони знижуються, є гарним сигналом, адже Національному банку України більше не доведеться друкувати гроші, щоб покривати ці видатки. Також скорочуються надходження, які НБУ має перераховувати до Мінфіну, а отже під це також не потрібно буде здійснювати емісію нацвалюти.
З іншого боку, як зазначають експерти, протягом 2015 року країна так і не побачила цілеспрямованих зусиль, направлених на виявлення неефективних втрат бюджету. Не була проведена інвентаризація державних трат та публічно не доведена їх неефективність, що продемонструвало б, що і де держава має скорочувати, аби зменшити витрати коштів платників податків.
Напередодні Міністр фінансів Наталія Яресько заявляла, що аби провести податкову реформу, Мінфін повинен був знайти можливості для зменшення видатків на понад 60 млрд грн – на суму зменшення податкових надходжень до бюджету після зниження ставок податків, але не внаслідок реформ інших сфер та галузей.
‘‘Міністерствам та відомствам досі складно скорочувати свої витрати та оптимізувати процеси, бо робота над реформами є недостатньо сфокусованою та ефективною. Все це відображається на витратній частині бюджету, яка, очевидно, могла бути меншою’’, - каже Дерев’янко.
Зокрема, неефективні процеси, які є в країні, не в останню чергу спричинені неефективною держслужбою - низькооплачуваною, схильною до корупції за замовчуванням, незабезпеченою технічно найнеобхіднішим. ‘‘У країні, окрім пріоритету фінансування національної безпеки та оборони, має бути ще пріоритетом реформа державної служби. І на цьому економити не варто, можна заощаджувати на чому завгодно, але державна служба має фінансуватись гідно’’, - зазначає керівник податково-юридичної практики Ernst & Young Володимир Котенко.
Поки що найбільшими статтями видатків, як зазначали в Мінфіні, лишаються соціальні видатки, видатки на освіту та медицину. Їх зменшення неможливе без структурних і комплексних реформ. Проте такі болісні реформи непопулярні у населення, а отже непопулярні і у популістів в парламенті та Уряді, тому блокуються самими провладними силами. Також, за словами експертів, саме Міністерство соціальної політики і профільні міністерства намагаються гальмувати ці реформи. Спостерігається протистояння тих, хто незацікавлений у скороченні своїх видатків.
‘‘Ми бачимо в Бюджеті певне перенесення фінансування професійно-робочої освіти на місцеві бюджети. І загалом це виглядає так, як спроба реформувати певним чином систему фінансування освіти, щоб зробити її більш ефективною, – наводить приклад Кухта. – Видатки на медицину ми побачимо вже на рівні додатків до Проекту бюджету. Фактично вони погоджені на рівні Уряду, треба розуміти, що лінійні міністерства захищаються від ключової реформи – верифікації усіх отримувачів соціальних пільг, виплат та пенсій, яка може зекономити аж до десятків мільярдів гривень. А є всі підстави вважати, що там дійсно великі обсяги корупції’’.
