Або Шокін, або імпічмент. Від президента зажадали відправити генпрокурора у відставку і не повторювати долю Януковича
- Все це нагадує часи Януковича, коли громадянське суспільство натякало, що щось відбувається не так, і відразу після цього Генпрокуратура починала кримінальні справи проти цього громадянського суспільства, - говорить нардеп від БПП Мустафа Найєм. Вранці в понеділок, 28 березня, він стоїть під столичним Будинком письменників на Банковій, навпроти Адміністрації президента. Тут проходить мітинг з вимогою відставки генпрокурора Віктора Шокіна – другий за останні кілька днів.
На акцію протесту зібралося близько п'яти сотень осіб. Переважно, це реформатори і громадські активісти, депутати – наприклад, представники об'єднання Єврооптимісти. Незважаючи на те, що про необхідність відставки генпрокурора Шокіна говорять вже давно, активні протести розпочалися лише зараз – після заяви прокурора Генпрокуратури Владислава Куценка. Днями він заявив, що на голосуванні 29 березня парламенту не вистачить голосів, щоб відставити Шокіна.
Крім того, з боку Генпрокуратури почався відчутний публічний тиск на головних опонентів Шокіна і його команди. Це і спроби звинуватити заступника генпрокурора, Давида Сакварелідзе, в розтраті гранту від США, виділеного на реформу прокуратури, і рішення про виїмку документів Центру протидії корупції. Ці дві речі – пов'язані, каже керівник Центру, Віталій Шабунін. Він теж прийшов на мітинг під АП.
Пам'ятаєте, як було після вбивства Гонгадзе, коли ніхто не хотів подавати руку президенту Кучмі. Я боюся, що ми йдемо тим же шляхом, - Мустафа Найєм
- Що шукає Генпрокуратура? Два мільйони Сакварелідзе, які повинні були надійти на рахунки ГПУ. У чому ідіотизм ситуації: ми, як організація, не маємо жодного відношення до фінансування реформи Генпрокуратури, - пояснює Шабунін.
На фоні грає Океан Ельзи. У натовпі піднімаються прапори: тут Демократичний альянс, партія Сила людей, Автомайдан. Протестувальники розгортають принесені транспаранти. Багато намальованих від руки на шматку ватмана
Звучить гімн України, після чого на сцену виходить Руслана Лижичко. Її промова – про те, що в країні немає правосуддя, і про те, що суспільство не задовольняє робота Генпрокуратури. Вона часто згадує Майдан, загони Беркута, які охороняли Банкову в 2013-2014-му.
- Голос суспільства завжди має бути почутий, інакше буде не тільки Майдан, а й імпічмент, - каже Руслана.
Тут багато незадоволених роботою президента Петра Порошенка, від якого давно очікують реакції на вимоги про відставку генпрокурора. Заклики про це звучать не тільки від українського суспільства, але й з вуст західних політиків та навіть дипломатів.
- Очевидно, що наші західні партнери добре обізнані про те, що відбувається в Україні, що ніяких змін немає, що боротьба з корупцією імітується, і це, здебільшого, відбувається через кадрову політику президента, коли прокурор обирається і призначається не за принципом незалежності, професіоналізму й патріотизму, а за принципом особистої лояльності до президента, - розповідає один з учасників мітингу, заступник голови партії Демальянс, юрист Максим Черкасенко. – Такі речі підривають довіру, а без довіри нам ніхто не захоче допомагати, це поза принципами європейських, американських спільнот. Пам'ятаєте, як було після вбивства Гонгадзе, коли ніхто не хотів подавати руку президенту Кучмі. Я боюся, що ми йдемо тим же шляхом. Президенту не потрібно робити ті ж самі помилки, наступаючи на ті самі граблі, на які ми вже два роки наступаємо після Майдану.
Черкасенко говорить: президент повинен зробити висновки, або суспільству доведеться міняти президента, і чи добуде він свій термін за таких умов – передбачити складно.
Про те, що невдоволення суспільства буде наростати, говорить і голова Руху за очищення, соратник Міхеїла Саакашвілі Володимир Федорін. Домогтися яких-небудь дій від президента можна за допомогою дострокових виборів і революції, вважає він.
- У країні триває політична криза. Криза недовіри до влади. Люди зібралися, щоб сказати, що одна з найбільш важливих реформ, реформа прокуратури, провалилася. Влада не справляється, прокуратура – персональна відповідальність президента, і ситуацію потрібно переламувати, - міркує Федорін. На його грудях поверх чорного плаща приколений значок з емблемою Руху. - Всі, хто займається реформами, що перебувають під тиском. Одеська команда Саакашвілі перебуває під тиском, наприклад. Цю команду і так обклали перевірками, місцеві бандити починають піднімати голови, і вони роблять це з дозволу вищестоящих осіб.
Наскільки болючими для України будуть ще одні вибори і новий Майдан – питання спірне, говорить ще один учасник акції, одеський реформатор і радник Саакашвілі Саша Боровик. Він упевнений: Україна переживе все, питання лише в тому, якою вона потім буде після цього, що від неї залишиться.
- Країну роздирають суперечності. Україна завжди буде як країна, питання тільки в тому, що це буде географічно та політично. Минула революція відкинула нас на кілька років назад з точки зору економічного розвитку. З точки зору політичної – це був крок вперед, - міркує Боровик. - Все це зараз проходить при якійсь мовчазній підтримці президента, який нас всіх запрошував. І, таке відчуття, що нас запрошували, щоб ми поторгували особою. Щоб ми представляли державу і постреволюційну динаміку для закордону і для внутрішнього споживача. Але нам не дають робити ті зміни, які ми хочемо робити. Тому і назріває криза, передреволюційний стан.
У цей час на сцені по черзі виступають Шабунін, Найєм та його колега Сергій Лещенко (БПП), Єгор Соболєв (Батьківщина), Василь Гацько (Демальянс). Всі говорять про корупцію в країні, про те, що президент кришує Шокіна і про сильний тиск на тих, хто намагається щось змінити в країні.
- Ніяких кандидатів [на посаду нового генпрокурора] влада не озвучила, і адвокати Небесної сотні взяли на себе відповідальність запропонувати [на цей пост] Сергія Горбатюка, керівника управління спецрозслідувань ГПУ. І знаєте, що сталося? Через кілька днів йому запропонували написати заяву про відставку з цієї посади, кинути розслідування справ Майдану, і виїхати у заслання прокурором Львівської області, - каже зі сцени Лещенко.
«Ганьба!» - лунає з натовпу. Над сценою майорить банер з портретами потенційних кандидатів на посаду наступного голови ГПУ, трьох Юріїв: Луценка, Севрука і Столярчука. Поруч – фото самого Шокіна і його попередника, Віталія Яреми.
- Саме Столярчук озвучив Горбатюку цю пропозицію, - продовжує Лещенко. – Пан Столярчук відомий тим, що він є куратором Головного слідчого управління в ГПУ, того самого, де без руху лежить подання на пана Бойка. Слідчі ГПУ розслідували справу по зрідженому газу, ту саму, де Бойко був спільником Курченка, написали подання в парламент і дозвіл на притягнення до відповідальності, віддали Шокіну і вона лежить у нього в столі вже близько півроку.
Далі Лещенко розповідає про іншого кандидата, Севрука, який вів справу братів Олександра та Сергія Кацуб – спільників Бойка і Курченкао в справі по вишках (Олександр Кацуба – колишній голова Нафтогазу). В день, коли їм оголосили підозру, Кацуби втекли з України. Поки Лещенко говорить, натовп ще кілька разів скандує: «Ганьба!».
Через півгодини мирний мітинг розходиться. Залишаються випадкові перехожі, пенсіонери та журналісти. Через кілька годин стане відомо, що акція таки вплинула на Шокіна, тільки з точністю до навпаки – він наклав арешт на квартиру одного зі своїх колишніх заступників, Віталія Каська.