Знялися з гальм

Нацбанк різко знизив облікову ставку, що може спровокувати кредитний бум, розігріти споживання та інвестиції, а відтак — всю економіку

Іван Верстюк

30 січня Нацбанк України вирішив докласти руку до того, що експерти називають "макроекономічним стимулюванням": цього дня у центральному офісі НБУ на столичній вулиці Інститутській голова регулятора Яків Смолій повідомив про зниження облікової ставки відразу із 13,5% до 11%.

Услід за цим рішенням НБУ рано чи пізно поповзуть униз всі інші ставки українського фінансового ринку: від держборгу до банківських кредитів. У розвинених економіках подібний процес відбувається швидко, але і в Україні зниження обов'язково матиме ефект.

Хоча б тому, що ще рік тому ставка була на рівні 18% і весь фінансовий ринок скаржився на суворих держрегуляторів, які не дають економіці зітхнути на повні груди: компаніям — залучити кредити для розвитку, а звичайним громадянам — придбати за позикові кошти нові квартири, автомобілі, холодильники й телевізори.

Але різке зниження інфляції, тобто зростання споживчих цін, за рік із 9,8% до 4,1%, підштовхнуло навіть консервативний НБУ до дій.

"Зниження ставок — це, безумовно, гарна новина для інвестицій і економічного зростання", — певен Сергій Гурієв, колишній головний економіст Європейського банку реконструкції і розвитку. За його словами, якщо НБУ до кінця року знизить ставку до 7%, як регулятор про це заявив, а інфляція не перевищить 5%, то це означатиме, що Україні вдалося досягти рівня макроекономічної стабільності нормальної країни, що розвивається.

Інфляція може бути страшним звіром, який пожирає заощадження і доходи громадян, як показала українська економічна криза 2014-2015 років. Коли вона починає зростати двозначними темпами, зупинити процес складно: бізнес, не бажаючи втрачати прибутки, автоматично примножує свої ціни на рівень інфляції, щоб йти у загальному ціновому тренді.

"Важлива передбачуваність інфляції, — каже Гурієв. — Чим вона вища, тим, як правило, менш передбачувана". Тому інфляція в 2% краща, ніж у 3% або 4%. Але і 4%, і 5% не є непереборними перешкодами для економічного зростання.

З Гурієвим згоден Андерс Аслунд, старший науковий співробітник Атлантичної ради у Вашингтоні. "Україна фактично перемогла інфляцію, як і її країни-сусіди, — наголошує він. — Найімовірніше, вона залишиться низькою, що добре з будь-якого погляду, і, звісно, передусім добре для міжнародної репутації України".

Н БУ рідко випереджає ринок у своєму розумінні справедливого рівня ставок. На ринку вони почали знижуватися ще раніше. Так, 22 січня Мінфін розмістив євробонди на суму 1,25 млрд євро терміном на 10 років під 4,375%. Для порівняння: у липні торік ставка за аналогічними паперами становила 6,75%. Нинішній випуск євробондів має найнижчі ставки інструментів у іноземній валюті, які коли-небудь самостійно розміщувало вітчизняне фінансове відомство.

Аналітики припускають, що Україну невдовзі чекає підвищення кредитного рейтингу, що ще більше знизить прибутковість цінних паперів Мінфіну. Передбачаючи це, вже зараз на них вишикувалася черга інвестфондів з Євросоюзу, Великої Британії та США. "Питання не в довірі до окремих осіб, а в діях всієї команди, яка керує країною", — пояснює Олена Білан, головна економістка інвестиційної компанії Dragon Capital (що володіє медіахолдингом Медіа-ДК, який видає НВ). Ухвалення Верховною Радою реформаторських законів, технократичний уряд, поглиблення співпраці з МВФ — все це на тлі сприятливої ситуації на світових фінансових ринках призвело до різкого зниження прибутковості українських єврооблігацій.

На внутрішньому ринку йшли аналогічні процеси. Ще на початку 2019-го Мінфін залучав річні ресурси у гривні під 18,5%, а в січні 2020-го — вже під 9,9%. "Зниження вартості запозичень — результат зниження ризику країни", — наголошує Марія Репко, заступниця директора Центру економічної стратегії (ЦЕС). Інвестори тверезо оцінили, що кризи українській економіці невдовзі не загрожують, а гаряча фаза бойових дій на Донбасі залишилася у минулому.

Україна фактично перемогла інфляцію, як і її країни-сусіди
Андерс Аслунд,
старший науковий співробітник Атлантичної ради

"Те, що міжнародний ринок капіталу показує довіру до України, є дуже важливим сигналом, — вважає Кетіль Бьо, голова правління Норвезько-української торгової палати. — Ми віримо: якщо ця тенденція збережеться, то існує великий потенціал, аби ще більше норвезьких компаній згодом відкрили для себе український ринок". Норвегія — серйозний гравець на глобальному ринку капіталу, а її пенсійний фонд розміром понад $1 трлн регулярно розміщує кошти в активах різних країн.

Увага інвесторів та інший позитив стосуються не тільки держборгу, а й українського корпоративного сектору, який довго чекав можливості залучити кредитні ресурси для зростання. Так, 3 лютого мобільний оператор Vodafone Ukraine розмістив п'ятирічні євробонди на $500 млн під 6,2%.

Низькі ставки допоможуть багатьом українським фінансовим і бізнес-проектам стати життєздатнішими, певен Джеймс Брук, колишній голова офісу фінансово-інформаційного сервісу Bloomberg у Москві та головний редактор ділової розсилки Ukraine Business News. "Довго українські відсоткові ставки були вкрай високими, тому головне, чого потребує Україна, це дешевший капітал", — каже він.

Солодкий аромат дешевих грошей відчув також український малий і середній бізнес. Попит на програму дешевих кредитів від Кабміну Олексія Гончарука досить високий: вже 17 тис. підприємців подали заявки, щоб отримати від уряду до 1,5 млн грн під 5, 7 або 9%. Команда прем'єра планує влити в цю програму впродовж п'яти років 30 млрд грн. Її мета — створити 90 тис. нових робочих місць, а також прискорити економічний розвиток у тих секторах, де можливе швидше зростання — наприклад,у транспортно-логістичному секторі.

Зниження вартості фінансових ресурсів для приватного бізнесу — найважливіша умова прискорення темпів зростання економіки, нагадує Анатолій Амелін, директор економічних програм Українського інституту майбутнього. А прискорення не завадить: у четвертому кварталі 2019-го зростання національного ВВП сповільнилося з 4,1% до 2,2%, а загалом за рік збільшення становило 3,3%. Це більше, ніж у Росії, де економіка торік зросла лише на 1,3%, але менше ніж у Польщі з її 4%.

О станньою ланкою падаючих ставок завжди є місцевий банківський ринок. Якщо держоблігації зі своєю прибутковістю чітко рухаються за обліковою ставкою Нацбанку, то комерційні банки в Україні цей сигнал ловлять зі значним тимчасовим лагом.

А все тому, що вони використовують для кредитування бізнесу і населення здебільшого не позики від Нацбанку, а депозити, які їм вдається залучити. Тому поки обсяги кредитування невеликі. Проте середньозважена ставка за позиками для бізнесу в гривні у січні становила 13%, водночас торік вона сягала 20%.

"Обсяг нових кредитів не завжди компенсує погашення вже виданих, — розповідає Білан із Dragon Capital. — Фактично банки кредитують уже перевірених роками позичальників".

Експерти прогнозують, що можуть опуститися також ставки за іпотекою — для придбання українцями житла на первинному і вторинному ринках. Адже банки запускають нові програми. Так, державний Укргазбанк на початку року відкрив спеціальний іпотечний офіс, який усього за три дні видав 129 сертифікатів на суму 65 млн грн під 15,5% річних терміном до 20 років. Загалом ринок проникнення іпотеки в українській економіці не перевищує 5%, але темп його зростання вельми динамічний.

Звісно, до рівня ставок в ЄС Україні поки далеко. У Франції іпотеку дають під 3% річних, а в Данії — і поготів під негативний відсоток, коли віддавати треба менше, ніж було взяли. Для банків це сумна історія, а для європейських споживачів — щаслива.

ВСЕ ОДРАЗУ: Марія Репко, заступник директора ЦЕС, вважає, що рішучі дії НБУ могли б знизити
ставки за іпотекою й у споживчому кредитуванні

В Україні ж ставки можуть лише дещо знизитися. "Банки не відчувають себе комфортно у цьому сегменті", — пояснює Репко з ЦЕС. Поводитися обережно фінустанови змушує негативний досвід мораторію на стягнення застав за валютними іпотечними кредитами 2007-2008 років, який досі чинний. Ба більше, на практиці фактично не працює новий Кодекс про банкрутство.

Проблеми з розвитком іпотеки визнає й НБУ. "Первинний ринок нерухомості залишається вкрай непрозорим, а домогосподарства-інвестори не мають дієвих механізмів захисту своїх прав", — стверджує регулятор у своєму звіті про фінстабільність за грудень 2019-го. Тому НБУ вирішив посилити регулювання цього ринку, зобов'язавши девелоперів розкривати структуру власності й відповідати за порушення дедлайнів будівельних робіт.

"Дешева іпотека у гривні є тим новим рівнем, на який може вийти банківська система, — каже Михайло Демків, фінансовий аналітик інвестгрупи ICU. — Але я не очікую значного пожвавлення вже у 2020 році, оскільки вартість депозитних ресурсів для банків падатиме поступово".

З цієї ж причини незмінно високими залишаються відсотки і за споживчими кредитами — на нові смартфони, пральні машини або автомобілі. Зараз середньозважена ставка за ними становить 38%. І це за оцінками Нацбанку, без урахування схем переплат, які вітчизняні банкіри зазвичай закладають у споживчі кредити. За даними дослідження USAID, реальні ставки можуть сягати 300%, якщо враховувати всі комісійні, оплату страховки і додаткові платежі.

"Цей ринок реагує швидше на попит грамотних і не дуже грамотних громадян і на потенційне втручання з боку регулятора", — наголошує Репко. Тому активніша політика НБУ цілком може істотно знизити вартість таких кредитів.

Але і зараз у банків усе добре: вони є високоприбутковими, а рентабельність їхнього капіталу б'є рекорди.

Д ля подальшого зниження ставок необхідно, щоб остаточно зупинилася війна на сході. Ризик її ескалації додавав 2-3% до ставок українських облігацій, оскільки інвестори очікували додаткову премію за відвагу інвестувати в Україну. Тим паче, що поруч є Румунія, Болгарія, Словаччина — економіки з не меншими можливостями і без істотних геополітичних ризиків.

"Якщо війну заморозять, і вона покине стрічки новин, віра інвесторів у країну істотно зміцніє", — стверджує Брук, який щойно повернувся зі Всесвітнього економічного форуму в Давосі, де Україна представила глобальному інвестиційному світу свої можливості.

Але річ не тільки у війні. "Для нас була б вкрай важливою якісна судова реформа і спрощення бюрократичних процедур. Таких, наприклад, як підключення до електроенергії, — каже Бьо з Норвезько-української торгової палати. — Тоді б інвестори в Україну стояли у черзі".

Втім, Нацбанку теж не варто розпружуватися: на думку експертів, він міг би діяти набагато активніше, аби позбутися іміджу вкрай консервативної установи. НБУ під силу знизити ставку до 7-8% не до кінця року, а значно раніше. "Метою Нацбанку має бути відновлення банківського кредитування, яке б стало стимулом для економічного зростання", — наголошує Аслунд з Атлантичної ради.

Глобальна ситуація сприяє тому, щоб Україна почала свій шлях вперед і вгору: МВФ вважає, що світова економіка у 2019 році сягнула нижньої точки падіння, а в 2020 році почнеться відновлення основних економік. Втім, ризики залишаються. Економіки Польщі та Китаю — двох важливих торгових партнерів України — сповільняться, а вся єврозона відновлюється повільно через падіння економічної динаміки у Німеччині, найбільшого виробника товарів і сервісів у Євросоюзі.

Відновленню глобального ринку заважають протекціонізм США і Китаю, а також геополітичні ризики. Щоправда, Штати борються із проблемними низькими ставками Федерального резерву, а Китай, який поглинає половину світового виробництва цементу, сталі й вугілля, — фіскальними методами. Тому є надія, що й американці, і китайці вийдуть на цілком позитивну економічну траєкторію.

Гурієв, як фахівець зі Східної Європи, нагадує: не треба посипати голову попелом, бо щось йде не так у Китаї або Німеччині. В України, мовляв, і свого порядку денного вистачає. "Треба пам'ятати, що макроекономічна стабільність — це необхідна, але недостатня умова для економічного зростання, — наголошує експерт. — Необхідна боротьба з корупцією, з монополіями, реформа ринку праці й земельна реформа".