Змішаний сценарій

Президентство Володимира Зеленського ламає всі традиційні канони політики. Країну чекає рік випробувань і референдумів

Володимир Фесенко,
політолог, директор Центру політичних досліджень Пента

П очнемо з головної проблеми — конфлікту на Донбасі. З високою ймовірністю нас очікує нова спроба реалізації Мінських угод. Але як і в попередніх випадках, ефект може бути лише частковим.

Цілком можлива фрагментарна реалізація планів із розведення військ на окремих ділянках лінії зіткнення конфліктуючих сил. Навряд чи вдасться зробити це повною мірою — уздовж всієї лінії фронту. Надто велика взаємна недовіра й небажання залишати стратегічно важливі позиції (для українських військ — у районі Маріуполя, для бойовиків, яких підтримує Росія, — у районі Донецька та Горлівки; для обох сторін — у районі Світлодарської дуги). Можливі й порушення режиму відведення військ.

Найімовірніше, подальший розвиток мирного процесу знову зайде у глухий кут через традиційну проблему несумісності інтересів України та Росії у політичній частині Мінських угод. Росія вимагатиме особливого статусу для підконтрольних сепаратистських республік на Донбасі, а Україна, навпаки, — наполягатиме, аби їх демонтували. У своїх мирних прагненнях Зеленський зіткнеться з двома проблемами: непоступливістю президента РФ Володимира Путіна та неприйняттям будь-яких мирних угод щодо Донбасу з боку войовничих патріотів України. Якщо раптом Путін погодиться на якісь взаємоприйнятні компроміси стосовно Донбасу, що поки малоймовірно, тоді Зеленський може апелювати до громадської думки і, щоб подолати політичний опір всередині країни, ініціювати всеукраїнський референдум щодо питання про такий собі мирний план.

2020 коротко: Восени у країні відбудуться місцеві вибори. Зокрема, ймовірно, зміна влади чекає й на Київ

Я кщо мирні перемовини стосовно Донбасу знову призупиняться, українському президенту доведеться визначатися із планом Б. Що це буде — стіна вздовж лінії фронту (зміцнення оборонних ліній та закриття всіх контрольно-пропускних пунктів), повернення до обговорення ідеї миротворців (якщо, звісно, на це погодиться Путін) або заморожування конфлікту за придністровським зразком? Думаю, відповіді на це запитання Зеленський поки не має.

На 2020 рік команда президента запланувала цілу низку конституційних змін. Деякі з них (політично менш конфліктні) ухвалять. Але за низкою ініціатив (про скорочення кількості депутатів парламенту; про припинення повноважень народних депутатів за прогули та кнопкодавство, про розширення кадрових повноважень президента), можливо, і не вдасться знайти необхідні 300 голосів.

Дуже непростою може стати ситуація навколо конституційного законопроекту стосовно децентралізації. Шанси на його остаточне ухвалення можна оцінити як 50/50. З одного боку, це досить популярна реформа. З іншого — вона має чимало противників. Одні бачитимуть у ній "приховану федералізацію" та загрозу для єдності країни, інші — інструмент для дострокових місцевих виборів або створення передумов для реалізації пункту Мінських угод про місцеві вибори на конфліктних територіях. Не виключено, що для посилення підтримки своїх конституційних ініціатив Зеленський винесе їх на всеукраїнський референдум.

Т ому 2020-й цілком може стати роком референдумів. Зеленський вже анонсував запитання про можливість продажу с/г землі іноземцям. Але для початку ще потрібно ухвалити новий закон про всеукраїнський референдум. У разі проведення у 2020 році будь-якого потенційного референдуму на нас очікує гостра політична боротьба через запитання, які можуть винесити на голосування.

З позиції економії бюджетних ресурсів і політтехнологічної логіки, цілком імовірне поєднання референдуму з місцевими виборами, які мають відбутися у 2020-му. Якщо конституційний законопроект про децентралізацію ухвалять, то місцеві вибори відбудуться у травні або червні 2020 року (залежно від дати ухвалення закону), якщо ні, то наприкінці жовтня, як це і передбачено чинною Конституцією. Так чи інакше для опонентів Зеленського й місцеві вибори, і можливі референдумні голосування — шанс взяти реванш за поразку на президентських і парламентських виборах 2019 року.

У разі якщо Верховна Рада ухвалить необхідні закони, у 2020-му стартує земельна реформа, почнеться створення ринку сільськогосподарських земель. Цей процес також супроводжуватиметься гострою і драматичною політичною боротьбою. Від ефективності реформи великою мірою залежить і подальша політична доля Зеленського.

Бурхливим, але неоднозначним має бути 2020-й і у сфері боротьби з корупцією. Антикорупційна активність правоохоронних органів значно збільшиться. Уже почав роботу Вищий антикорупційний суд. На нас очікують перші процеси у гучних справах (Романа Насірова, Миколи Мартиненка та низки інших). Але навряд чи варто чекати швидких вироків.

Також з'являться нові фігуранти з гучними іменами. Найрезонанснішим із високою ймовірністю може стати експрезидент Петро Порошенко. Звинувачення (зараз тільки у зловживанні владою) вже почали висувати. Напевно, висунуть звинувачення і за деякими іншими кримінальними провадженнями, в яких він фігурує. А от чи дійде справа до ув'язнення, залежить від вагомості доказів його правопорушень, впливу різноманітних політичних чинників (як внутрішніх, так і зовнішніх). Якщо експрезиденту висунуть звинувачення у правопорушеннях в економічній сфері, то відповідно до Кримінального процесуального кодексу запобіжним заходом на період слідства може стати велика грошова застава. Під антикорупційним ударом можуть опинитися відомі люди не тільки з минулої, але і з чинної влади, особливо депутати парламенту та деякі керівники центральних органів виконавчої влади.

2020 коротко: Народні депутати позбудуться повної недоторканності — для їх затримання або арешту більше не знадобиться згода ВР

В исока ймовірність ротацій та оновлення у команді президента, передусім у складі Кабінету міністрів, але, можливо, і в Офісі голови держави. Не виключена можливість зміни уряду. Якщо нинішні проблеми у фракції Слуги народу посиляться і Зеленський втратить контроль над більшістю своїх депутатів, він може зважитися і на розпуск парламенту. Однак імовірність дострокових виборів залежить не тільки від ситуації у пропрезидентській фракції, а й від рейтингів самого президента та його партії. Одна із закономірностей української політики в тому, що на другому році правління рейтинги голови держави неминуче знижуються. Запитання тільки в тому, наскільки значним буде цей процес.

У команді президента вірогідні ротації та оновлення

Якщо узагальнено оцінювати варіанти розвитку внутрішньополітичної ситуації у 2020-му, то вони можливі у найширшій амплітуді — від позитивного сценарію (продовження і успішне закріплення розпочатих інституційних змін, відносна стабілізація нового режиму) до негативного сценарію (виникнення політичної кризи, можливо, навіть у гострих формах). Ймовірнішим є змішаний сценарій — підвищений рівень турбулентності (у звичній для нинішньої політики скандально-конфліктній формі), часткові інституційні та кадрові зміни.

Де не варто чекати істотних змін, так це у зовнішній політиці. Прозахідний курс підтримується і президентом, і більшістю його опонентів, і основною масою бізнес-еліт. І наші західні друзі навряд чи відмовляться від партнерських відносин з Україною. Але і жодних нових бонусів нам не запропонують. "Український кейс" у внутрішньополітичних розбірках у США дещо ускладнить українсько-американські відносини, але обидві сторони не зацікавлені у відмові від партнерства. І поки не завершаться президентські вибори у США, зрушень у відносинах із Вашингтоном не буде. Відносини України з ЄС і НАТО стануть менш пафосними і прагматичнішими.