Зіткнення з "телегою"

Путінська вертикаль влади вперше програє війну. І не блокові НАТО чи США, а одному росіянину — Павлу Дурову, творцеві месенджера Telegram

Іван Яковина,
оглядач НВ

Російська влада прямо зараз переживає глибоку кризу. Вперше режим зіштовхнувся із внутрішньою силою, якій не може ефективно протистояти.

Створена Путіним вертикаль влади за допомогою мережі репресивних органів успішно утискає осередки непокори в будь-якій сфері — від політики й економіки до ЗМІ і вуличних протестів. Одним із головних досягнень цієї системи стало формування майже повної одностайності серед громадян Росії з широкого спектру соціально і політично важливих тем.

Непротивлення суспільства розв'язує владі руки для будь-яких зловживань і навіть злочинів. Однодумність — неймовірно важливий ресурс. Над його збереженням працює колективне "міністерство правди", до якого входять спецпідрозділи МВС і ФСБ, прокуратура і суди. Але головна структура цього "міністерства" — Роскомнагляд (РКН). Відомство, основне завдання якого — боротьба з інакодумством в інтернеті, викошує незалежні інформаційні сайти, виловлює людей, які постять критичну інформацію про владу, і заважає опозиції поширювати свої ідеї.

Однак одна з головних задач "міністерства правди" — отримання доступу до приватного листування росіян — довгий час залишалася невиконаною. Соцмережі і месенджери вкрай неохоче розлучалися з особистими даними користувачів. Держдума навіть прийняла спеціальний закон, який зобов'язує розкривати всю цю інформацію. З дрібними мессенджерами і ресурсами РКН впорався швидко. У них не було ні фінансових, ні технічних можливостей боротися з державою. Популярну російську соціальну мережу ВКонтакте силою відібрали у її творця — "російського Цукерберга" Павла Дурова. Самого його змусили залишити країну.

Вимкнути Telegram у Росії можна лише разом з усіма сервісами Google і Amazon

З успіхами у РКН росли й апетити. Зазіхнути на Facebook чиновники поки що не наважуються, тому ще в 2017-му всерйоз взялися за нове творіння Дурова — найзручніший, найбільш технологічно просунутий і захищений месенджер Telegram. У невільних країнах на кшталт Росії та Ірану він став невід'ємним атрибутом свободи інформації. Листуючись у "телезі", як охрестили месенджер у РФ, людина може бути впевненою, що "органи" не читають.

Завдяки опору суспільства атака на Telegram затягнулася на багато місяців. Але в квітні 2018-го московський суд все ж прийняв рішення про блокування. РНК взяв під козирок і кинувся виконувати. І тут почалося щось дуже дивне. Telegram не вимикався. Співробітники Роскомнагляду стали блокувати адреси, через які соцмережа пов'язувалася із зовнішнім інтернетом. Але Telegram переходив на інші. РКН блокував їх. Telegram знову йшов від "гонитви". Роскомнагляд пакував адреси блоками. Але і це не допомагало.

Telegram продовжував працювати, проте через "килимові блокування" РКН посипалися інші російські сайти і сервіси, ніяк із "телегою" не пов'язані. Постраждали аеропорти, банки, платіжні системи, сервіс Viber і незліченна кількість людей і компаній.

Керівництво РКН звинуватило Дурова в тому, що він "взяв у заручники російський інтернет". І всім стало очевидно, що путінська вертикаль влади вперше в своїй історії зіштовхнулася із супротивником сильнішим за неї. Кремль програє ним же розпочату війну. До того ж не блокові НАТО чи США, а одному конкретному росіянину, чиє ім'я всім відоме.

Павла Дурова не просто так вважають візіонером і людиною, що живе в майбутньому часі. Вже після початку блокувань фахівці з'ясували одну важливу деталь. Він створив Telegram таким чином, що вимкнути його в Росії можна лише разом з усіма сервісами Google і Amazon. Це не рівнозначно, але дуже близько до відімкнення всього інтернету.

Перед РКН стоїть непростий вибір: умовити Google, Amazon та Apple воювати проти Telegram, відімкнути цих інтернет-гігантів від російського інтернету або ж визнати свою поразку у війні проти Telegram.

Перший варіант вкрай малоймовірний. Другий — неприємний: відключення РФ від головних інтернет-компаній світу буде рівносильним скиданню на російський інтернет атомної бомби. Третій варіант поки здається найбільш життєздатним. І тут є один важливий момент. Якщо вийде, то це буде перша перемога російської опозиції та громадянського суспільства над вертикаллю Путіна.

До цього свідомі росіяни жодного разу не вигравали у влади. Крім того, раніше у них не було і способів для ефективного ведення боротьби. Зараз же є чим боротися (різними засобами з обходу блокувань) і є за що — право на таємницю листування є одним із базових.

Бій за "телегу" почався. На боці минулого — вся міць державного апарату і доступ до "рубильника". Майбутнє спирається на інтелект, технології і громадянську солідарність. Від результату бою багато в чому залежатиме, чи стане Росія колись країною Дурова чи навічно залишиться країною Путіна.