Зазирнути за обрій - фото

Зазирнути за обрій

7 листопада 2019, 12:01

Відомі бізнесмени та CEO на прохання НВ обговорили, як інновації вплинуть на життя в Україні й світі через 30 років

Домашні роботи, суперінтелект, геноміка, розумні міста — все це стає реальністю. Відомі бізнесмени та CEO на прохання НВ обговорили, як інновації вплинуть на життя в Україні та світі через 30 років

Реклама

Віталіна Приходько

До 2050 року Україна втратить 30% працездатного населення. В країні стане спекотніше, і вона навряд чи зможе називатися житницею, оскільки ще 14% чорноземів перетворяться на степ. Українці переосмислять, що таке держава, і пересядуть на електромобілі, зможуть контролювати своє здоров'я і заздалегідь дізнаватися про всі потенційні ризики хвороб. Однією з найбільш затребуваних професій стане information security — фахівець, який займається захистом інформації в Мережі. А найбільш значущі відкриття відбуватимуться у трьох галузях: штучний інтелект, біотехнології та нанотехнології

31 жовтня в Києві відбулася друга лекція НВ із циклу Діалоги про майбутнє. Перезавантаження під назвою Ідеї та технології 2050. Співзасновник IT-компанії SoftServe Тарас Кицмей, народний депутат і колишній CEO Ring Ukraine Кіра Рудик, голова ради директорів Darnitsa Group Дмитро Шимків, директор із технологічної політики Microsoft Україна Михайло Шмельов, а також виконавчий директор НАК Нафтогаз України Юрій Вітренко обговорили, як зміняться Україна та світ через 30 років.

НВ публікує ключові цитати з виступів спікерів.

Ексзаступник міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська

Тарас Кицмей

співзасновник і член ради директорів SoftServe

ри основні галузі, в яких відбуватимуться відкриття, — штучний інтелект, біотехнології та нанотехнології"

"Впродовжостанніх 10 років відбулося істотне зрушення — люди навчилися будувати алгоритми некласичних способом. Якщо до цього створювалися алгоритми, що існують у голові людини, то тепер з'явився новий спосіб — ми даємо лише навчальні вибірки, а машина сама будує алгоритм"

"Простий приклад — гра в шахи. На початку 2000-х машини стали вигравати у найкращих шахістів завдяки збільшенню потужності обчислювальних програм. Але всі ці програми складали люди, які розуміють принцип гри. А от у 2017-му сталася невелика сенсація — з'явилася програма для нейронних мереж, що самостійно навчається грі. За дев'ять годин машина створила свій алгоритм гри й перемогла з рахунком 28:0 найпотужнішу тоді програму"

"Це новий спосіб отримання знань. Не передача існуючих даних, а створення нових. Ми отримуємо знання, яких раніше не було, — так званий data mining [глибинний аналіз даних]. І це поштовх для розвитку різних напрямків"

"Багато чого зміниться. Масове виробництво автономних автомобілів призведе до того, що необхідність володіти автівкою застаріє. У нас буде просто підписка на авто, і ми зможемо користуватися будь-яким "

"Впровадження 5G — це не тільки можливість прискорити інтернет. Йдеться про систему реального часу, коли повідомлення передаватимуться протягом п'яти мілісекунд. Це означає, що машини зможуть комунікувати між собою. Наприклад, автомобілі будуть на зв'язку зі світлофором. Завдяки чому на дорогах запанує порядок — заторів стане менше, парковки більше не знадобляться"

"Штучний інтелект — алгоритм, не більше. І ми ставимо йому цілі. Крім того, він працює лише з оцифрованими даними. Тому, по суті, ШІ [штучний інтелект] залежить від інформації, яку йому надає людина"

"Якщо ми перетнемо межу, коли нам стануть доступними квантові комп'ютери, це відкриє неймовірні горизонти, наприклад, можливість проводити такі експерименти й симуляції, які дозволять створювати нові матеріали, які раніше не існували"

Депутат Київради Ольга Балицька (друга ліворуч)

Кіра Рудик

народний депутат, фракція Голос

"Як айтішниця знаю, що в найближчі 30 років у нас точно буде мінімум декілька "чорних лебедів" або ідей, які змінять світ повністю, і все, про що ми зараз говоримо, здасться смішним. Але як політик розумію, що потрібно думати про наступне покоління, про те, що відбудеться не тільки в 2020-му, а й через 30-50 років"

"Через 30 років ми втратимо 30% працездатного населення через демографічну кризу. І якщо раніше було 44 млн українців, то залишиться 36 млн. Ми вже не молода держава"

"У нас стане значно тепліше, клімат зміниться, і в Києві він буде приблизно таким же, як у столиці Австралії Канберрі. Ми навряд чи зможемо називати себе житницею, аграрною країною, оскільки ще 14% наших чорноземів перетворяться на степ. А це означає, що для вирощування та поливу нам доведеться витрачати все більше електроенергії"

"До цього часу близько 2 млрд людей через кліматичні зміни будуть змушені залишити свої будинки — загалом йдеться про те, що жителі Азії й Африки переселяться до Європи та Росії"

"Однією з найбільш затребуваних професій стає information security — людина, що займається захистом інформації у Мережі. Вже зараз знайти таких людей складно. І вони дуже високооплачувані. Далі попит зросте, оскільки все більше сервісів і взагалі аспектів нашого життя перебуватимуть в інтернеті"

"У найближчі 30 років ми напевно переймемося запитанням, а що таке держава загалом — навіщо вона нам, якщо ми можемо працювати з будь-якої точки земної кулі. Тому країни боротимуться між собою за те, щоб надавати людині такі сервіси, щоб вона хотіла бути громадянином цієї держави"

Ексгубернатор Київської області Олександр Горган

Дмитро Шимків

очільник ради директорів Darnitsa Group

"Ми живемо в неймовірний час, коли медицина розвивається шаленими темпами, і ті речі, які ще недавно здавалися фантастикою, сьогодні вже винайдені"

"Головний прорив — аналіз оцифрованого ДНК. Тепер можна не тільки обчислити, звідки ваше коріння, але й простежити, що відбувається з вашим здоров'ям, визначити потенційні ризики й, головне, — попередити їх завдяки своєчасному коректуванню поведінки і харчування"

"Ще один момент — генна модифікація, можливість змінювати погані гени. Знайдено ген, що істотно знижує ризик серцевого нападу. Найбільше людей з таким геном живуть на Близькому Сході. Вчені синтезують ліки, здатні створити такий ген у печінці"

"Big Data та AI [artificial intelligence — штучний інтелект] також відіграють важливу роль і в медицині. Дані, що збираються в медичному просторі, допомагають комплексно подивитися на всі процеси. Клінічні дослідження, геномна інформація, дані МРТ — все це різні рівні Big Data, що дають можливість спрогнозувати, що чекає на ваш організм. ШІ, наприклад, лише за фотографією сітківки ока може діагностувати діабет за кілька років до його появи"

"У майбутньому зміниться і роль лікарів. У Нью-Йорку вже використовуються спеціальні кабінки, обладнані датчиками, які проводять першу діагностику, і пристроєм, що зв'язує пацієнта з лікарем. Якщо забігати наперед, то незабаром точніші діагнози зможуть ставити роботи"

"Топова тема на Заході зараз — мікробіом. Це всі-всі мікроорганізми, які живуть всередині нас. Тільки в одному кишечнику наявні понад 800 видів. Якщо вдасться все оцифрувати (а це вже відбувається), ми зможемо вивчити їхню поведінку і зрозуміти, який спосіб життя, яке харчування, які ліки або середовище тим чи іншим чином впливають на нас і що потрібно, щоб залишатися здоровою людиною"

"Дуже хотілося б сказати, що ми вже друкуємо органи за допомогою 3D-printing. Але це поки не так. Загалом технологія зараз використовується лікарями під час підготовки до складних операцій, а також для друку шкіри, яку можна застосовувати в трансплантології"

Власниця модного дому RITO Тетяна Абрамова (праворуч)

Михайло Шмельов

директор із технологічної політики Microsoft регіону Центральної та Східної Європи

"Ми всі вже користуємося AI, навіть не помічаючи цього. Ми любимо думати про майбутнє, але майбутнє вже з нами"

"Найнесподіваніше й найважливіже, що маємо зрозуміти — усвідомити, наскільки глибоко AI увійшов у наше життя. Особливо якщо врахувати, що покоління, яке народилося після 2000 року, сприймає те, що стало для нас вінцем прогресу, як сировину, яку просто потрібно брати й використовувати. Для нового покоління не виникає питання, чи потрібні їм хмарні сервери чи ні, для них це вже продукт широкого вжитку"

"Штучний інтелект штовхає вперед і розвиває науку. Наприклад, за допомогою систем хмарних обчислень і AI ми зможемо отримати відповідь на запитання, чим нагодувати світ, коли це стане проблемою, оскільки до 2050 року кількість необхідного продовольства на Землі зросте на 60%"

"Найгарячіше питання зараз у багатьох країнах — це питання етики штучного інтелекту. Тобто як зробити так, щоб штучний інтелект нам із вами не нашкодив"

"Дивіться уважно новини. Тільки-но з'являться квантові комп'ютери, вони начисто вб'ють блокчейн, біткоіни, хмарні технології, кібербезпеку. І всі наші сьогоднішні фантазії стануть малорелевантними"

"Якщо говорити про Україну в 2050 році, то потрібно зробити так, щоб нашим дітям, цьому поколінню початку 2000-х, захотілося тут залишитися і контрібьютити в цю країну. Щоб у 2050 році ми не опинилися, як і зараз, серед тих, хто наздоганяє"

Юрій Вітренко

виконавчий директор НАК Нафтогаз України

"У галузі електроенергії, де я працюю, все побудовано понад 30 років тому, і за цей час мало що змінилося. Так, ми можемо розраховувати на зміни, але існує інерція, й все одно багато нових речей потребують певного часу. Особливо якщо йдеться про Україну"

"Через це в нас до 2050 року все може бути не так райдужно, як хотілося б. А значить, варто задуматися, що могло би стати поштовхом для розвитку як IT в Україні, так і самої країни

"Хочу повернутися до історії, коли в Голландії створили першу акціонерну компанію. До цього моменту ВВП на душу населення впродовж довгих років був приблизно однаковим, і жодних особливих технологічних проривів не було"

"Якщо аналізувати конкретний приклад створення акціонерної компанії, у простих людей з'явився механізм об'єднувати ресурси й самостійно вирішувати, як їх використовувати. Саме тоді почалося експоненціальне зростання, принаймні економічне. Це наводить на думку, що розвиток технологій не відбувається просто так, для цього необхідні інституційні або економічні передумови"

"Того, що було в Голландії 500 років тому, в Україні немає досі. Тому розвиток країни в майбутні 30 років залежить від того, які економічні механізми або інститути розвиватимуться. Ось чому цілком ймовірно, що у нас не відбудеться жодних технологічних проривів"

"Як в такому разі підвищити особистий шанс на успіх? Насамперед оцініть, чи вмієте ви розуміти потреби інших людей. Тільки так ви усвідомите, які технології будуть найбільше затребуваними й корисними. І саме вони зроблять вас успішнішими"

Зліва направо: Віталій Сич, Тарас Кицмей, Кіра Рудик, Дмитро Шимків, Михайло Шмельов та Юрій Вітренко

Діліться матеріалом




Радіо NV