Залізна Леді  - фото

Залізна Леді

22 березня 2018, 16:09

Наталія Микольська розповідає, чого досягла на посаді заммінстра економіки  

Наталія Микольська розповідає, чого досягла на посаді заммінстра економіки, і називає ситуацію, коли не бере слухавку, навіть якщо їй телефонує президент або прем'єр

Відео дня

Анна Хаєцька

У 2014 році Наталія Микольська стала найкращим фахівцем у сфері міжнародної торгівлі в рейтингу Ukrainian Law Firms. Такий підсумок її роботи в найбільших вітчизняних юридичних компаніях. Але з квітня 2015 року Микольська конвертує свої знання і досвід на користь держави: вона займається торговими питаннями в Мінекономрозвитку. Одне з найважливіших досягнень діяльності Микольської — безмитна торгівля з Канадою. Серед основних її напрямків — імплементація зони вільної торгівлі між Україною і Євросоюзом, а також захист українських виробників, які зіштовхнулися із торговими обмеженнями з боку Росії. Ми зустрічаємося з Микольською недільного вечора — це єдиний вільний час, який вона може виділити в своєму щільному графіку. У фотостудію вона приїжджає хвилина в хвилину. З собою — одяг для зйомки і перекус із бананів та мандаринів. Усі речі, привезені Микольською, — український мас-маркет, що рідко трапляється в українських політиків. Але це принципова позиція заступник міністра. Вона часто одягає недорогий одяг у міністерство і на зустрічі з іноземними партнерами, популяризуючи таким чином Україну.

___________________________________________________

1. Бути професійним. Для того щоб бути професійним, потрібно вчитися, вчитися, вчитися і розвиватися завжди.

2. Необхідність багато працювати. Я не вірю в історії про те, що можна сидіти і на другий день стати успішним ні з того ні з сього. Тому що ти можеш на якийсь певний період часу стати успішним, а через тиждень або рік ця успішність кудись зникне.

3. Допомагати іншим. Ніколи не знаєш, що з тобою станеться завтра-післязавтра. Потрібно, щоб ця допомога була безкорисливою, від щирого серця. Тому що я вірю в те, що контакти в нашому житті багато що вирішують — у хорошому сенсі цього слова. І насправді я б не була на цій посаді, якби Айварас Абромавичус не поговорив із Петром Чернишовим — зараз він директор Київстару, а тоді був моїм клієнтом у Карлсберг Україна, — і Петро йому не сказав: "Слухай, ось є Наталя, вона хоче працювати". Я б не була на цій посаді, якби тоді не допомагала Максиму Нефьодову реалізовувати проект як волонтер, просто так, тому що мені це було цікаво і корисно. Тому треба працювати з людьми і допомагати.

4. Не зраджувати себе. Я вірю, що є якісні принципи, яких ніколи не потрібно зраджувати.

5. Треба мати дуже міцний тил. У мене такий тил є. І я б не була на цій посаді, якби мій чоловік не сказав мені: "Іди!" І цей тил — мій чоловік, мама, покійний тато, який мені багато чого в житті дав, це мої діти і всі близькі. Це мої друзі.

— У держслужбу ви прийшли з приватного сектора, з юридичної компанії. Чому прийняли таке рішення?

— Все почалося досить просто. Моя друга дитина народилася 10 лютого — в гарячу пору Майдану, коли відбувалися не найкращі події. Відповідно, коли всі вийшли на Майдан, я, сидячи вдома з дитиною, варила бульйони. Аби бути хоч чимось корисною, влаштувала вдома дитсадок і доглядала за дітьми друзів, які стояли на Майдані, волонтерила. Але розуміла, що цього недостатньо, щоб змінити країну. Рішення було непростим, оскільки я розуміла: через величезну кількість відряджень доведеться відкласти в бік усі особисті справи і жити роботою. Але я не могла залишатися осторонь від процесів, які проходили в країні, і зробила вибір.

— Зараз ваша робота пов'язана з експортом української продукції за кордон. Якими саме напрямками ви займаєтеся?

— Я займаюся кількома дуже важливими напрямками. Перше — створення умов для українських експортерів на зовнішніх ринках. І сюди ж ми відносимо переговори про укладення угод про зони вільної торгівлі — це коли наші товари можуть безмитно продаватися у тій чи іншій країні. Другий великий блок роботи — експорт. За 25 років Україна ніколи системно не підходила до цього питання, у нас не було експортної стратегії, жодних інститутів, що працюють з експортерами та допомагають їм. Відповідно, другий напрямок — це побудова системи інститутів, які будуть допомагати українським експортерам. І сьогодні Україна нарешті має експортну стратегію — документ, на чотири роки вперед визначає наші перспективні ринки і дії для того, щоб український експорт почав рости не тільки в грошовому, а й у кількісному вираженні. Торік у нас було досить багато таких місій — від Канади до Кенії і Танзанії. Цьогоріч ми плануємо, що найближчою стане ОАЕ — поїздка на Міжнародну виставку продуктів харчування Gulfood-2018, потім Нігерія та Гана, і плануємо ще кілька торгових місій.


Наталія Микольська з прем'єр-міністрами — Канади Джастіном Трюдо і України Володимиром Гройсманом

— Українські продукти цікаві Нігерії та Гані?

— Насправді ринок Нігерії маємо у фокусі, оскільки на Африканському континенті це країна, яка має найбільшу кількість населення. Також там досить багаті запаси корисних копалин, тобто, в принципі, у них є можливість купувати товари, вироблені в Україні. Відповідно, їх цікавить багато: від продуктів харчування, фармацевтики і машинобудування до товарів легкої промисловості і військового призначення.

— Наскільки збільшився експорт за останній рік?

— Якщо подивитися на цифри, то в 2017 році маємо зростання близько 19%.

— Ви з чоловіком займаєте ідентичні посади: ви — заступник міністра з економічного розвитку, він — заступник міністра інфраструктури. Вдома обговорюєте робочі питання або намагаєтеся все залишати за дверима?

— Звісно, ідеально було б, щоб ми нічого не обговорювали вдома, але це нереально. Ми бачимося не так часто, як хотілося б, і намагаємося не обговорювати справи пов'язані з роботою, крім випадків, коли вони дійсно важливі. До того ж у нас ще й дотичні сфери. Зрозуміло, що транспортна інфраструктура не існує сама собою, вона здійснює перевезення, зокрема товарів на експорт. Тому досить часто доводиться обговорювати робочі питання вдома.

— Багато хто з тих, що прийшли в міністерства під час Майдану, вже пішли. Чому ви з чоловіком залишаєтеся працювати?

— По-перше, тому що я була в другій хвилі людей, які прийшли після Майдану, — я обійняла посаду в квітні 2015 року. У мене ще трохи більше сил, ентузіазму, ніж у людей, які прийшли з першою хвилею. По-друге, я прийшла з людьми, щоб зробити кілька важливих речей. Ми вперше за 27 років створили і затвердили експортну стратегію. Угода про вільну торгівлю з Канадою працює. Ми заклали пілотний проект із просування експорту. Зараз важливо, аби все, що ми зробили, стало стабільним, стійким до будь-яких змін. Тому що вперше цьогоріч нам виділили кошти з бюджету на створення інститутів із просування експорту, на створення експортно-кредитного агентства. Ми зняли заборону з участі держави або фінансування з державного бюджету виставок. І у нас є кошти, щоб представити Україну на величезній міжнародній виставці Експо-2020. Зараз все, що ми робили, наближається до фінальної стадії, тому важливо це завершити. А там подивимося.

— Нещодавно в Україні пройшов Тиждень моди, де ви були частим гостем. Багато з наших дизайнерів експортуються за кордон?

- Згідно з інформацією, яку надає Ukrainian Fashion Week, а також згідно з нашою інформацією, українські дизайнери торгують із понад 40 країнами. Ми можемо сказати, що вони систематично експортуються. Це і онлайн-продаж, і роздрібний.

— Ви часто з'являєтеся в одязі українських брендів — і не тільки дизайнерському, але і в мас-маркеті. Вам дійсно подобається або це підтримка наших виробників?

— Є дві давні історії. Одна пов'язана з тим, що ще до Майдану я дивилася на український політичний істеблішмент і завжди дивувалася, чому вони носять Chanel, Gucci, Louis Vuitton, а не українських дизайнерів. Моя мама, інженер легкої промисловості, завжди розповідала, що в Україні є свої історичні традиції та відмінна школа легкої промисловості. Тому для мене було дико, що люди не одягаються у вітчизняне.

Потім мені попалася на очі колонка Юлії Савостіної. Вона писала про свій експеримент носити виключно українське протягом певного часу. Я її прочитала і пообіцяла собі: "Якщо я колись піду на політичну посаду, носитиму тільки українське". І коли мене затвердили на посаді, я сказала: "Окей, відтепер я купуватиму 75% українського". І це мені вдається. Крім того, зараз все частіше мої колеги як в уряді, так і народні депутати запитують, де можна купити речі українського виробника. Думаю, люди починають усвідомлювати, що і в наших брендах можна добре виглядати.

Сім'я Наталії Микольської: її чоловік, заступник міністра інфраструктури Віктор Довгань, та сини Лука і Марко

— Ви, напевно, часто зіштовхуєтеся із бюрократичною машиною. І, мабуть, втрачали витримку. Як даєте раду емоціям і стресовим ситуаціям?

— Бюрократія існує всюди. У будь-якій країні світу. Той, хто каже, що її немає, обманює себе і всіх навколо. Так, у нас все працює неідеально, і бюрократичні процедури, наприклад, не дають нам можливості рухатися так швидко, як ми хочемо. Звісно, часто я нервую, навіть злюся. Зі стресом справляюся по-різному: іноді займаюся спортом, іноді спілкуюся з людьми, які здатні просто мене вислухати. Часто йду гуляти в Маріїнський парк, це дійсно рятує. Таке свого роду перезавантаження, і це ти, в принципі, можеш зробити в обідню перерву — на 20-30 хвилин просто взяв і вийшов. Тому у мене в шафі завжди зручне взуття. Я швидко перевзулася, прогулялася парком, трохи відійшла. Ну і, звісно, іноді побути на самоті теж допомагає.

— У вас дуже багато відряджень. Де зупиняєтеся?

— У готелях, які мені бронює, як правило, або Міністерство економічного розвитку і торгівлі, або сторона, що запрошує. Це в разі, якщо я їду на запрошення.

— Це готелі високого рівня?

— Коли як. Звичайно, у Кабінеті міністрів встановлено ліміт на вартість проживання в тій чи іншій країні. Досить часто я спокійно ставлюся до того, де зупиняюся, особливо коли це на короткий проміжок часу. Часто це тризіркові готелі. У таких містах, як Женева, Лондон, Вашингтон (це дуже дорогі міста), рятують спеціальні ставки, які мають наші посольства. Але я не бачу проблеми в тому, щоб зупинитися у недорогому готелі. Головне, щоб там було чисто і нормальне ліжко, тому що сон дуже важливий, коли ти багато подорожуєш. Також важливо, щоб готель знаходився близько до місць, де ти проводиш свої зустрічі, оскільки затори — це проблема не тільки Києва. Не хочеться проводити свій час закордоном у машині.

— У вас двоє дітей. Старший серйозно займається футболом. Хто возить його на тренування?

— Сьогодні, наприклад, возила я, у нас була гра о 9:30. Вчора у нашого молодшого сина був день народження, але навіть це не звільняє старшого від того, щоб він зіграв. Вчора його на гру возив хрещений батько, бо ми були зайняті підготовкою свята. Коли я в Києві, намагаюся возити його сама на футбол. І досить часто ми їдемо всією сім'єю. У нас є така традиція. Ось сьогодні я "proud-мама" — мама, яка дуже пишається своєю дитиною, тому що він зробив хет-трик, і я один гол навіть зняла на відео, тому що він мене попросив зняти для Інстаграму. Незважаючи на те, що він мене просить: "Не кричи, будь ласка, в телефон" Лука, ура! ", Ти мені все псуєш в Інстаграмі!", Сьогодні я знову кричала, бо це емоції, це частина життя. Я вважаю, якщо дитині щось подобається, батьки повинні цьому сприяти і допомагати. Хоча не можу сказати, що мене завжди це радує, особливо коли я о третій годині ночі приїжджаю з відрядження, чоловік поїхав, а мені потрібно на 9:30 везти його на футбол.

— А ви теж граєте у футбол?

— Так, влітку граю з дітьми. Тому що я мама двох хлопчиків. Ти займаєшся тим, що їм подобається. Спочатку зі старшим грав тато, потім їм потрібно було, щоб хтось постояв на воротах — це була я. Потім я почала грати. А коли з'явився молодший Марко і підріс, ми влітку граємо два на два.

Я вірю, що є якісні принципи, яким ніколи не потрібно зраджувати

— А хто з дітьми, коли ви у від'їзді?

— Нам допомагає няня, яка працює півдня, і батьки чоловіка, вони живуть у Василькові. Тому, коли нас двох довго немає, вони приїжджають до Києва. Або діти їдуть до них у Васильків.

Так, мені хочеться, як каже мій старший, побути нормальною мамою. Завезти їх в садок, дізнатися, що відбувається в школі. Вони дуже часто просять, щоб я забирала їх зі школи або садочка, але це мені рідко вдається. Хоча іноді роблю виняток: раз на місяць забираю зі школи, можу завести на секцію та їду назад на роботу. Іноді вони просять: "Мамо, прийди, будь ласка, сьогодні!" І не завжди ти можеш пояснити їм, чому не можеш.

— Почуття провини немає перед дітьми?

— Тут не можна обманювати і говорити, що немає ніякого почуття провини. Я не знаю жодної працюючої, мандруючої мами, у якої не було хоча б іноді почуття провини. З іншого боку, ти дуже цінуєш час, який можеш із ними провести. Досить часто, коли я вкладаю дітей спати, вимикаю телефон. У мене були випадки, коли мені дзвонили перший віце-прем'єр і прем'єр, іноді з приймальні президента, і були пропущені дзвінки. Коли ти людям кажеш: "Вибачте, але я один раз на тиждень вкладаю дітей спати", це розуміють. Хоча це розкіш, звісно. Але вона потрібна — це час, який потрібен і тобі, і дітям. Це перезавантаження, обмін енергією. Я себе не відчуваю працючою мамою, а просто відчуваю себе мамою.

CV

Наталія Микольська — торговий представник України, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі. У 2001 році закінчила юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка за спеціальністю Правознавство. У 2002 році навчалася в Європейському коледжі Гамбурга (Europa Kolleg Hamburg), отримала магістра європейських студій, спеціальність -— Право і політика.

До призначення на посаду торгового представника України Микольська працювала 15 років у юридичному бізнесі. Названа одним із найкращих юристів в Україні в сфері міжнародної торгівлі та митного права за версією міжнародного рейтингу Ukrainian Law Firms 2014 року, Best Lawyers International 2014 року, а також Who's Who Trade and Customs Lawyers 2014. Її називають одним із найвідоміших українських експертів у сфері міжнародної торгівлі, зокрема в представництві інтересів українського бізнесу в СОТ, захисті національних виробників у рамках торгових розслідувань, укладанні угод про вільну торгівлю та створення системи державної підтримки та просування експорту.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Діліться матеріалом




Радіо НВ
X