Задоволені щасливі

Шість важливих висновків про щастя, які привезла з Копенгагена

Олена Любченко, кандидатка
психологічних наук,
бізнес-тренерка, психотерапевтка

Н ині велика мода на щастя. І мені захотілося зрозуміти, як так сталося, що люди, які живуть там, де негожих днів удвічі більше, ніж сонячних, зима і мерзенне міжсезоння тривають добрих десять місяців, а солодких фруктів взагалі немає, — вміють, попри все, бути безумовно щасливими.

Отже, нижче шість важливих висновків про психологію щастя, які привезла з Копенгагена.

1. Не варто гнатися за модою на щастя.

Ви помітили, що ми стали мірятися щастям? "Бути щасливим" — тепер як черговий пункт у великому списку вимог до себе. Народила? Схудла? Подорожуєш? Відзвітуй якомога більшій кількості людей (для цього й існують соцмережі). Сучасна мода робить щастя досягненням, атрибутом. Хоча це докорінно суперечить самій ідеї хюґе — мистецтву бути щасливим.

Як не парадоксально, у словосполученні "бути щасливим" головне слово "бути". Жити повнотою моменту, бути собою, чути свої бажання і розуміти, що внутрішня повнота і згода із собою важливіша за будь-яку моду.

2. Створювати щастя і радіти процесу.

Чому данців із року в рік визнають найщасливішою нацією на світі, стає зрозуміло вже в аеропорту Копенгагена: підлога там встелена затишним, натертим воском дубовим паркетом, на стінах розвішано картини і концептуальні плакати, пахне знаменитою данською здобою.

Від усього цього мимоволі розслабляєшся, перестаєш брати участь у звичних перегонах "хто перший до паспортного контролю", оскільки всі рецептори сигналять: ти прилетів, ти вдома, про тебе вже подбали, тобі не потрібно нікуди бігти.

Менше понтів, більше добрих справ

Данці дуже постаралися, щоб у їхньому житті було менше непотрібної боротьби: із заторами, ямами на дорогах, нелогічністю законів, громадським транспортом, галасливими сусідами та іншими незручностями.

Вони все це зробили самі. У них незрівнянно суворіша зима, проте незрівнянно якісніший асфальт. У них біля кожного під'їзду цвіте рожевий кущ. Як вони примудряються? Пояснюю.

3. Процес створення щастя і є щастя.

Радісно поратися із квітами, бо я це люблю, — це просте щастя хюґе. Не плутати із "впасти на городі, бо інакше що люди скажуть?"

Весело гасати на велосипедах під проливним дощем — це теж психологія хюґе. Не плутати з "бігати п'яною компанією і кричати, чому немає накриття на зупинці". Не шуміти, не залишати за собою сміття, не побиватися, чому все так погано, не боротися, зчепивши зуби і ненавидячи все навколо, а із задоволенням створювати своє щасливе життя — особливий кайф хюґе.

4. Відпустити напруження.

Хюґе — це відсутність напруги. Насамперед внутрішньої.

Своїх співгромадян я бачу в постійних внутрішніх битвах, конфліктах, щоденному доведенні чогось собі й іншим. Усі від усіх чогось хочуть і вимагають. А ще нашій людині всі винні, і вона постійно обурена: де? Як це все далеко від щастя.

І якби ж то вимоги інших. Більшість українців незадоволені не тільки близькими, владою, країною, погодою. Головне — вони незадоволені самими собою. І тут вже точно не до хюґе.

Щастя — це залишити у спокої себе й інших, припинити порівнювати, видихнути й уявити, що ми нічого нікому не винні народити, посадити, захистити і виглядати "до цих років".

5. Бути природним у всьому.

Це те, що знімає 90% непотрібної напруги з попереднього пункту.

Ніде не зустрічала стільки гарних сивочолих жінок, як у Данії. Ніде не зустрічала жінок із такими гарними зморшками — і водночас таких молодих, енергійних, сексуальних. Старіння природне. І місцеві щодо цього не напружуються, не страждають, не переймаються. Їздять собі до ста років на велосипедах тихими парками, стежать за здоров'ям, бігають, задоволені, набережними. Все, що природне, — гарне, вважають данці. А тому носять зручний одяг і взуття, їдять натуральні продукти і бережуть кожен сантиметр своєї дивовижної природи.

6. Звільнити життя для важливого.

Звісно, все взаємопов'язано і працює в комплексі. Збережене старовинне місто, в якому немає жодного білборда або рекламного плаката на будинку; всі машини з потужними фільтрами і чисте повітря, навіть коли гуляєш уздовж траси; декілька величезних парків і питна вода з-під крану — це якість життя, яка знімає стрес і втому, додає здоров'я і краси.

Однак важливіше порядок усередині. Згідно хюґе, з нього все починається. Якщо ціла нація живе за принципом "коли добре всім, тоді добре і мені" — це дуже впливає на рівень щастя.

Хюґе — це ставлення до себе і до життя. Це розуміння, що добре, а що погано. Це трохи менше понтів, більше природності і добрих справ. Це турбота про себе, про дітей, про людей навколо, про природу, про своє місто, щоб жити зі змістом, а не за модою. Турбота про найважливіші речі. Отак вдається щастя.