Воля в Україні

Мої друзі серед американців нерідко дивуються, навіщо я переїхав із Сан-Франциско до Києва. Вся річ у свободі. Межі та розум тут стають більш відкритими

Пітер Сантенелло, американський
підприємець, блогер

Із дому я отримую багато запитань про те, чому проміняв Америку на Україну. Всі судження і зауваження, як правило, зводяться до двох речей: напевно я працюю на ЦРУ або ж намагаюся впоратися із кризою середнього віку.

Але це не так. Уся річ в українській свободі. Поясню.

Слово свобода завжди здавалося мені неоднозначним. Його слизьким визначенням надто легко маніпулюють, хоча воно набагато складніше, ніж вчили нас у нашій культурі.

Від першого дня мені говорили, ніби я належу до найвільнішої нації у світі. Мої викладачі підносили це так, ніби ми виграли свободу в лотерею, а всі інші програли. Досі не зрозумів до кінця, чому все відбувається саме так.

Я усвідомлюю, що завдяки народженню і дорослішанню у США, багато прав отримав вшитими на рівні ДНК, особливо в тому, що стосується особистого вибору: того, де хотів би жити, що хотів би вивчати і чим займатися.

Але навіть така екосистема, коли багато в чому дозволяється робити вибір, може виявитися дуже обмежувальною, якщо втратити пильність.

Більшість американців не подорожують світом, і зовсім не тому, що їхні паспорти не дають їм такої свободи. Цієї несвободи немає в їхніх життях.

Якщо працюєш 50 тижнів на рік і можеш узяти тільки два тижні відпочинку (а багато хто не робить і цього), то подорожі світом навіть не розглядаються. Ці два тижні, як правило, з'їдають День подяки і Різдво.

Запитайте більшість іноземців (особливо європейців), які переїхали до США, щодо їхнього часу поза роботою, і у відповідь, як правило, почуєте зітхання, наче їх довго утримували під водою проти волі, і повітря вже на межі.

З більшістю професій американці зростаються так глибоко, що вибираються із них лише в пенсійному віці. Погодьтеся, не найкращий варіант — дізнатися про те, що може запропонувати світ, лише на схилі років, замість того щоб вивчати ці уроки протягом життя.

Більшість американців не подорожують світом

Ви можете заперечити: мовляв, більшість українців взагалі не можуть дозволити собі подорожі і це зовсім інша ситуація, проте в Києві я зустрів більше людей, які побачили світ, ніж знаю таких серед американців.

Близько спостерігаючи обидві культури, можу сказати, що українці володіють більшою свободою в часі, більшою свободою для спокою, спілкування з друзями та сім'єю.

До того ж в українському повітрі зараз зріє особлива свобода — межі, розум і ставлення до багатьох речей стають більш відкритими. Це те, що я відчуваю і біля чого хотів би перебувати.

Свободу можна розбирати і визначати в мільйон способів. Можна сказати, що свобода — це лише стан розуму і що зовнішній світ не має значення. Але в моєму випадку мова йтиме про свободу в просторі вибору та ясності.

Як американця, який живе в Україні, мене не дуже хвилюють проблеми в моїй рідній країні — на кшталт божевільно дорогої системи охорони здоров'я чи твітів Дональда Трампа. Водночас я не так прив'язаний до негараздів українського життя.

У цій ситуації я використовую переваги обох націй, і саме тут лежить основа моєї волі. У певному сенсі я перебуваю в обох місцях, але не можу назвати себе глибоко прив'язаним до жодного з них. Можу вибирати гарне й уникати погане в обох системах. Допомагає й те, що я перебуваю в Україні — культурі, привітній до іноземців.

Як людина допитлива, я вільний задовольняти свою цікавість в Україні, адже ця країна не схожа на інші. Я вільний у тому, щоб бути прив'язаним до світу, адже в сучасному світі все так близько. І я вільний жити, не корячись надто стомливим правилам.

Загалом, я не кажу, що десь — у США або в Україні — свободи більше. Кожне з цих місць по-своєму вільніше й обмеженіше, залежно від обставин.

Свобода полягає в тому, щоб жити закордоном в цьому середньому стані, коли справи вдома вже не так сильно на тебе впливають, а нова країна не обтяжує тебе своєю складною стороною.

Я завжди відчував себе вільною людиною, але тепер з упевненістю можу сказати: нині життя в Україні є для мене найвільнішим.