Вийшов на великий екран

Володимир Зеленський має унікальний шанс вивести владу з-за декорацій, припинити приховувати її вади і назвати речі своїми іменами

Мустафа Найєм,
народний депутат

В олодимир Зеленський вже розповів, що його команда не хоче сидіти в будівлі старої адміністрації і планує перенести офіс президента у сучасніший простір. Але це лише стіни. Їх можна змінити на модний open space, поставити великі екрани, знімати ще динамічніші відеоролики, але, якщо начинка будівлі буде тією ж, вітрини вистачить ненадовго.

Тим часом Зеленський має унікальний шанс вивести владу з-за декорацій, припинити приховувати її вади і назвати речі своїми іменами. Передусім реальних ворогів і союзників. У тилу і на фронті. Тих, хто стріляє в наших солдатів з окопів, і тих, хто роз'їдає нас ізсередини: агресора й олігархів.

Новому президенту навряд чи вдасться змінити контекст взаємин із РФ до закінчення війни і деокупації наших територій — на сході й у Криму. Думаю, це лише питання часу, коли майбутній голова держави усвідомлює, що навіть, якщо він стане на коліна, це не змінить намірів Володимира Путіна поставити на коліна всю ввірену Володимиру Зеленському країну. Країна цього не хоче, й у неї вистачить сил винести будь-кого, хто спробує почати її на це вмовляти.

Водночас, маючи величезну підтримку абсолютно різних аудиторій, у нового президента є можливість зробити невелику революцію в головах самих українців. Насамперед детально описати, що для нас — крім повернення територій — буде перемогою в цій війні. І сформувати виразну політику щодо переселенців і наших громадян на окупованих територіях.

На жаль, за п'ять років війни через об'єктивні обставини і невиразну комунікацію попередньої адміністрації більшість українців сприймають усіх жителів непідконтрольних територій, як ворогів або пособників окупанта. По суті, продовжуючи боротися за території, ментально ми відрізали українців, змушених жити там, опинившись заручниками війни. Відкидаючи їх, ми розширюємо соціальну базу для російської окупації і віддаляємо об'єднання країни.

Нехай одним із регулярних влогів нового президента стане окреме, пряме щомісячне звернення до наших громадян на окупованих територіях. Із поясненнями, що він для них робить, які можливості вони отримують у складі мирної України, і що робиться для звільнення цих територій.

Олігархів не потрібно приховувати. Їх потрібно визнати і домовитися про правила

Президент повинен взяти на себе відповідальність назвати ворогів ворогами, а українців — українцями. І з кожним говорити своєю мовою. З одними — санкціями і, можливо, гарматами, а з іншими — мовою можливостей і надії. І коли-небудь, а краще незабаром, поки ці 73% не почали ділитися на табори, опублікувати на сайті президента виразну стратегію країни щодо окупованих територій Криму. З поміткою "Підписав".

Тим часом п'ять років ми говорили про те, що в країні одночасно йде війна на двох фронтах — реальному, де гинуть наші громадяни, і всередині країни — боротьба проти корупції та зловживання владою і повноваженнями.

Я далекий від думки, що олігархи — єдина внутрішня проблема. Але, очевидно, саме вони є головним джерелом конфлікту інтересів та корупції в країні. І саме вони стали головною причиною фіаско Петра Порошенка, який зробив своїм партнером не 55% громадян, які проголосували за нього, а великий капітал, що підставив плече у вигляді медіаресурсів і лояльності підконтрольних політиків.

Зеленський може позбутися олігархічних кайданів і стати реальним, а не віртуальним слугою народу. Нехай його першим відеоблогом буде не веселий скетч про зустріч із персоналом нової адміністрації, а багатогодинний стрім розмови за умовним круглим столом, на яку запросять Ріната Ахметова, Ігоря Коломойського, Віктора Пінчука, Дмитра Фірташа і, можливо, плеяду нових олігархів, наприклад, з аграрного сектора. За підсумками якого з'являться нові рівні правила гри для всіх.

Олігархів не потрібно приховувати. Їх потрібно визнати і домовитися про правила. Зрештою, деолігархізація — це не знищення великого бізнесу і не націоналізація приватної власності. Насамперед це відділення бізнесу від влади: прозоре фінансування політичних партій і телеканалів. Цих правил буде досить, щоб вищезгадані панове перетворилися з олігархів на звичайний великий або дуже великий бізнес.

Так це складно. Незгодні з новим устроєм будуть атакувати президента і державні інституції, зокрема провокуючи народне невдоволення, протести і створюючи опозицію.

Але це вибір. Вибір партнера, з яким ти готовий програти або виграти. І з кожною такою атакою буде важливо, хто стане поряд із новим президентом. Якщо знову купка друзів, товаришів і партнерів, це буде нерівний бій, кінець якого ми вже спостерігали. Якщо ж це — 73% громадян, то на офіційному сайті президента можна відкрити новий розділ, де регулярно публікувати список тих, хто вимагав преференцій або особливих правил.

Із короткою позначкою "Відмовив".