Обрані Віталія Сича
Головний редактор журналу Новое Время — про роль мобільного телефону в його житті та про людей, з якими він спілкується найчастіше
Головний редактор журналу Новое Время — про роль мобільного телефону в його житті та про людей, з якими він спілкується найчастіше
Н априкінці 1990-х у мене з'явився перший мобільний девайс — пейджер фірми NEC. На той час це була вершина розкоші.
Зараз вже мало хто знає, що таке пейджер і пейджинговий зв'язок. Аби передати комусь повідомлення, спершу потрібно було зателефонувати телефонному оператору, як правило, дівчині, і надиктувати їй повідомлення, яке вона надсилала абонентові. Зрозуміло, що було не дуже зручно передавати якусь особисту інформацію або жарти.
Пізніше у мене з'явився перший мобільний телефон — французький Sagem.
Це зараз Україна входить чи не до топ-5 країн із найдешевшим мобільним зв'язком у світі, а тоді вартість мобільного зв'язку була дуже дорогою.
Змінивши кілька моделей мобільних телефонів, я вже декілька років віддаю перевагу iPhone та дуже звик до цього смартфону. Оскільки частина моєї роботи пов'язана із сайтом nv.ua, то регулярно заходжу і перевіряю стрічку новин зі смартфона. Та й взагалі, використовую його частіше як комп'ютер, аніж як телефон.
Дуже багато часу проводжу в месенджерах. Як правило, WhatsApp і Viber. Річ у тому, що мені надсилають багато статей, шлють безліч різних матеріалів, які я пересилаю колегам.
Ще у мене є окрема група осіб зо 50, яким я іноді надсилаю різні жарти, зокрема політичні або не дуже пристойні. Розішлеш, а тобі починають писати у відповідь, ділитися своїми позитивними емоціями.
І якщо подивитися у iPhone показник екранного часу, там буде досить великий шматок життя. Єдине виправдання цьому, що використовуєш телефон замість комп'ютера, коли знаходишся не на робочому місці, а на переговорах, десь в офісі або вдома. У цих випадках WhatsApp працює безперервно — і ввечері, й у вихідний.
Навіть виробився хапальний рефлекс, якась тривога, коли у тебе кілька годин під рукою немає мобільного телефону.
1
Віка, дружина
Зі своєю дружиною я познайомився ще в редакції видання Kyiv Post. Ми разом вже років 20. Зараз Віка працює у Нафтогазі, де в неї досить щільний графік і багато роботи, зателефонувати їй непросто. І стосовно цього я її тролю. Оскільки у нас зростає двійня, діти п'яти з половиною років, то більшість дзвінків пов'язані з тим, хто забирає їх із дитсадка. Це також головне питання, яке ми обговорюємо у WhatsApp у групі Family з дружиною і старшою донькою Машею.
2
Мама
Моя мама живе у Вінниці, звідки я родом. Із нею ми зідзвонюємося регулярно. Як правило, це хвилин 15, коли я їду в авто до редакції. За цей час встигаю поговорити з мамою, дізнатися, як справи, як здоров'я і як все інше. А ще радий, що у Вінниці вона має компанію людей десяти, які регулярно зустрічаються, спілкуються і радіють життю.
3
Маша, старша донька
Їй 23 роки. Коли Маша закінчувала школу, я думав, що вона не вступить до жодного вишу. Але вона подала документи до п'яти ВНЗ і вступила у всі. Торік вона закінчила економічний факультет Києво-Могилянської академії та знайшла роботу в декількох іноземних компаніях. Після чого вирішила з подружкою почати власну справу. Це був салон Lego на Харківському масиві. Але бізнес йшов не дуже, і минулого тижня вони його закрили. Але я все одно радий, що вона вирішила це спробувати і здобула досвід.
4
Анна Мороз,
заступниця головного редактора журналу Новое Время
З Анею я вже п'ять років працюю в Новом Времени, а до цього років сім — у Кореспонденті. Тож вже 12 років ми працюємо разом і добре ладнаємо. Аня дуже працездатна і стресостійка. А зараз, коли у мене з'явилося багато справ, пов'язаних із сайтом, радіо, івентами та маркетингом, Аня займається операційним управлінням журналу. І їй добре вдається.
5
Олена Вітер,
директорка видавничого дому Медіа-ДК
Я відповідаю за редакційну складову, Лєна відповідає за комерційну, хоча ми всі відповідаємо за все. З нею я працював ще в американського видавця Джеда Сандена, власника компанії KP Media, яка видавала Kyiv Post, Афішу, Кореспондент. Тому, тільки-но я вирішив робити проект Новое Время, Лєна була першою, кого я покликав. Вона, як і Аня Мороз, дуже працездатна і стресостійка.
CV
Віталій Сич
Народився у 1975 році у Вінниці. Працював у газеті Kyiv Post і журналі Business Central Europe (The Economist Group), у 2003 році очолив журнал Кореспондент, а в 2014-му — журнал Новое Время. Його авторські колонки були опубліковані у Bloomberg, Businessweek, Moscow Times, Відомостях тощо.