Обрані Інни Поперешнюк

Співзасновниця компанії Нова Пошта Інна Поперешнюк — про те, як мобільний телефон допомагає їй керувати проектами, і про людей, з якими спілкується найчастіше

Я живу зі смартфоном у руках, не розлучаюся із ним навіть уві сні. Але водночас дуже мало телефоную. Волію всі питання вирішувати через месенджери — Viber, Skype, Telegram, Facebook Messenger і пошту Outlook.

Месенджери дуже спростили мені спілкування — як із близькими, так і зі співробітниками. Завдяки їм я можу швидко зв'язатися не тільки з безпосередніми підлеглими, а й з будь-ким із 28 тис. новопоштівців. А також із представниками команд інших моїх чотирьох проектів, кожен з яких потребує мого постійного залучення. Це Нова Пошта, де я займаюся кадровими та адміністративними питаннями як учасниця наглядової ради і голова кадрового комітету, ресторан 100 років тому вперед, бігові напівмарафони з NewRun і душевний проект Команда чарівніків.

Ідея останнього — допомогти дітям різнобічно розвиватися, для чого ми з друзями їздимо в інтернати і проводимо там різні майстер-класи. Цей проект я вигадала, гуляючи в лісі; швидко записала всі ідеї в нотатки, надіслала асистентові, щоб не забути, й одразу відправила запрошення друзям. Я ціную мобільний інтернет за те, що він допомагає мені відразу втілювати ідеї, а не чекати, поки доберуся до комп'ютера.

А ще мені подобається планувати все наперед — тільки так можна встигнути виконати всі завдання, знайти час на особисте життя і спорт. Щодня я бігаю по кілька кілометрів — не стільки заради спортивних результатів (хоча медалі отримувати дуже приємно), скільки заради задоволення. А свої успіхи відстежую в додатку Garmin. Впевнена, ніщо не допомагає провітрити голову і знайти натхнення так, як біг.

Без смартфона мені було б набагато складніше вирішувати питання настільки швидко, як того вимагає сучасний темп. І будьмо чесними: жити без цього гаджета було б набагато нудніше — ні фото в Instagram не запостиш, ні кіно не подивишся, ні музику не послухаєш. До речі, я активний користувач Instagram. Там я розповідаю підписникам не тільки про роботу, а й про те, що мене надихає. А ось Facebook люблю трохи менше. У ньому багато серйозних новин, від яких іноді хочеться відпочити.

1.

Аня, дочка

Я завжди була найкращою подругою для своєї дочки. У свої 20 років Аня постійно пробує щось нове: працює таємним покупцем у Нова Пошта, вивчає, як влаштовано логістику за кордоном. А ще вона мене тверезить: часто я надихаюся якимись мега-проектами, а вона ставить мені такі запитання, які допомагають подивитися на них під іншим кутом. Ми цілодобово на зв'язку і телефонуємо одна одній, тільки-но з'являється можливість. Я ділюся з нею всім! А вона вислуховує мене і дає дуже недитячі поради. У мене мудра дівчинка.

2.

Вікторія, мама

М ама — це мама. Хто ж ще подбає про те, чи тепло ти одягнена, чи смачно поїла і чи відпочила? І неважливо, скільки тобі років. А ще мама розповідає всі новини: що відбуваються у країні, в місті, про що говорять сусіди, і ділиться зі мною рецептами нових страв.

3.

Таня, асистентка

Т аня в курсі всього, що відбувається у моєму житті. Вона планує всі тисячу справ, які я вигадую, контролює, щоб я опинилася в потрібний час у потрібному місці та, здається, знає про моє життя більше, ніж я сама.

4.

Денис Грищук, друг

Н еймовірно талановитий скульптор і ювелір з Одеси, який може о другій годині ночі надіслати фото кам'яної брили, на якій олівцем намальовано хрестик, а на ранок — фото готової скульптури. Він надихає мене на нові проекти і нагадує, що я з усім впораюся. Правда, Ані потім доводиться мене витвережувати. Денис надто відрізняється від людей у моєму оточенні, він для мене — як людина з іншої планети, має зовсім інший погляд на світ.

CV

Інна Поперешнюк

Закінчила Харківський національний економічний університет за спеціальністю менеджмент організацій. У 2001 році в Полтаві разом із В'ячеславом Климовим і Володимиром Поперешнюком заснувала компанію Нова Пошта, яка зайняла лідерські позиції на логістичному ринку України. Інна Поперешнюк розвиває бігову культуру в країні і займається благодійністю. У 2016 році вона заснувала проект Команда чарівніків для допомоги вихованцям інтернатів. У 2019-му відкрила власний ресторан української кухні 100 років тому вперед.