Ви вже знаєте, за кого голосуватимете?

НВ розпитав співвітчизників, що вони думають про передвиборчі президентські перегони і за кого з кандидатів готові віддати свій голос

Ні, не знаю. Хотів би сказати, що і знати не хочу, але це буде вже занадто. Хоча, напевно, чесно.

У моєму розумінні вибори мають бути пов'язані з надією щось змінити на краще. Двічі в нашій новітній історії так і було. Голосували, сподіваючись на великі зміни, але на жаль...

Цього разу найкраще, чого є шанс досягти, це законсервувати нинішню ситуацію в країні ще на п'ять років. Можемо навіть прикритися фіговим листочком, назвавши це стабільністю і спадкоємністю, і порозмірковувати про те, що лише песимісти не помічають змін. Але ось тільки вигадувати виправдання і пояснення щороку стає все сумніше.

Іван Компан,
викладач Единбурзької бізнес-школи

Очевидно, що багато хто шукає нові обличчя у політиці, і високий рейтинг кандидата Володимира Зеленського це доводить.

Але нинішня кампанія складається так, що це як вибори без вибору — за старе вже не хочеться, а нового, на жаль, ще немає.

Мені згадалися вибори в кінці 1990-х, коли [чинний президент] Леонід Кучма з [лідером компартії] Петром Симоненком були в другому турі й ми обирали менше зло.

Але голосувати потрібно. Хоча над остаточним вибором ще слід добре подумати.

Андрій Худо,
голова наглядової ради Холдингу емоцій !Fest
(креативні проекти і ресторани, зокрема львівська Криївка)

Я давно визначився зі своїм кандидатом. Це Петро Порошенко, чинний президент. Вважаю, що потрібно йому довести справу до кінця. Закріпити раз і назавжди наш європейський курс.

Як на мене, це найцікавіші перегони за всю історію України. Втрутився третій гравець — [лідер Студії Квартал 95] Володимир Зеленський, який веде шикарну кампанію і в принципі відображає запит українців на зміни. Вважаю, що йому поки зарано займати таку посаду, нехай трохи змужніє в політиці до наступних виборів.

Андрій Пігулевський,
засновник і власник ферми Устриці Скіфії

Я проголосую за когось із виборчого простирадла 20х80 см. І в чому я впевнена, так це в тому, що отримаю і заповню один-єдиний бюлетень. Але мене турбує питання: навіщо Центральна виборча комісія замовила 60 млн бюлетенів для 30 млн виборців?

Людмила Горделадзе,
директор київського кінотеатру Жовтень

Поки що я можу сказати лише те, що за жодних обставин не голосуватиму за чинного президента.

Віддаючи голос Петру Порошенку, ви ще на п'ять років відмовляєтеся від реальних реформ на користь їх імітації, підтримуєте згортання боротьби з корупцією, закриваєте очі на олігархічні змови, погоджуєтеся із мовною дискримінацією і навіть, можливо, — не дай Боже! — вітаєте масштабну фальсифікацію виборчого процесу.

Згідно з усіма соціологічними опитуваннями, за чесних виборів шансів на переобрання у Петра Олексійовича немає, і це добре. Я не знаю, якою буде країна за іншого президента, але такою, якою вона стала в кінці каденції нинішнього, я її бачити категорично не хочу.

Юрій Володарський,
журналіст, літературний критик

За 30 років роботи журналістом я багато дізнався про основних кандидатів — навіть те, як вони заробили свій перший мільйон, — і можу оцінити їхні результати.

Мені подобається стратегічний напрямок руху країни, бачу фундаментальні зміни, а ще, як журналісту, подобається можливість голосно говорити про корупцію, не ховаючись під ковдру і не вимикаючи світло. Хотілося б її нарешті побороти.

Сподіваюся, що новий парламент і президент триматимуть одне одного в тонусі.

Єфрем Лукацький,
фоторепортер, голова представництва Associated Press в Україні

Я особисто знайомий із Русланом Кошулинський, Петром Порошенком, Анатолієм Гриценком і Віктором Кривенком — вони не вороги. Чого не скажу про Юлію Тимошенко, Олега Ляшка, Юрія Бойка, Олександра Вілкула та інших популістів.

Я хотів у першому турі голосувати за Кошулинського, але бачу, що треба підтримати чинного президента. Я бачу зміни, і їх багато. Так, у мене є багато питань, але головне — це курс. Ми йдемо правильним шляхом. Повільно, але у правильному напрямку.

Ігор Захаренко,
гендиректор турфірми Феєрія

Я голосуватиму за об'єднаного кандидата — Анатолія Гриценка. І не проголосую за Порошенка або Тимошенко. Тому що вони, на відміну від Гриценка, не показують своїх команд. Кого Порошенко і Тимошенко призначать на посади міністрів, генпрокурора і голови СБУ? Я не можу сказати, що мене влаштовують всі кандидатури, названі Гриценком, але я вітаю цей крок.

Те, що мене хочуть змусити голосувати за Порошенка, бо він менше зло, на мене не діє. А Тимошенко я знаю давно, вона в політиці 20 років, і коли вона заявляє, що змінить цю систему, — я це сприймаю як знущання. Я знаю, що жодних змін не відбудеться, буде зміна потоків і смотрящіх.

А те, що нинішнім лідером соцопитувань став Зеленський, — це протестна реакція суспільства на те, що українцям не дають жодної альтернативи, а намагаються загнати в неможливість вибору: або він, або вона. Тому на тлі об'єднання Садового і Гриценка мені дуже шкода, що мовчить Святослав Вакарчук. Я просто не розумію, яке він має право мовчати, тому що це той лідер, який міг би збільшити реальність змін.

Олег Рибачук,
голова громадської організації Центр UA

Я буду голосувати за Порошенка. Але це не те ж саме, що "я підтримуватиму Порошенка".

А що стосується кампанії загалом — я вже бачив це в серіалі Картковий будиночок.

Андрій Кокотюха,
письменник, кіносценарист

Мабуть, вперше в житті я не можу сказати на 100% упевнено, за кого саме голосуватиму. Ситуація катастрофічно невизначена, що дуже тішить, як торжество повної свободи і демократії.

Водночас ми маємо ще є два тижні [до президентських виборів] — це все ж таки Україна, і за цей час можуть відбутися будь-які сюрпризи. І багато виборців можуть дуже здивуватися тому, що вони думають сьогодні та що вони зроблять 31 березня.

Але мені здається, що всі три провідні кандидати — це три різні варіанти Майдану. І я не вживаю Майдан у якомусь страшному і катастрофічному сенсі цього слова.

Олег Тістол,
художник

На цих президентських перегонах для мене дуже багато важить перемога здорового глузду. Після виборів нас може чекати країна хаосу і невизначеності. Буде схоже на Україну часів Павла Скоропадського, коли воювали всі та проти всіх. Ризик втратити країну занадто великий.

Особливість цих перегонів у тому, що на базі слабких інститутів влади виросли популістські бур'яни, а українці хочуть швидких змін і не усвідомлюють, що ситуація може стати набагато гіршою, і звинувачувати буде нікого.

Ігор Ліскі,
голова ради директорів компанії Ефективні
інвестиції, співзасновник Українського інституту майбутнього

Фото: Reuters