Весняні збори

Ціна на газ, зрив приватизації та Антикорупційний суд — от що стало "українським питанням" на зборах МВФ та Світового банку у Вашингтоні

Іван Верстюк
(Київ—Вашингтон—Київ)

П роблеми внутрішньої політики, які прокралися до зовнішнього світу, і довгі бесіди з представниками міжнародних фінансових інститутів про необхідність реформ, реформ і ще раз реформ — приблизно так виглядали для української делегації весняні збори Міжнародного валютного фонду (МВФ) та Світового банку (СБ), які відбулися в середині квітня у Вашингтоні.

Ї х було багато. Навіть занадто багато.

Йдеться не про 190 делегацій з різних країн, які складаються із міністрів фінансів та глав центробанків, які прибули на збори МВФ і СБ, — хоча це і були сотні людей, що безупинно снують і спілкуються у районі вашингтонських вулиць Pennsylvania Avenue і 19th Street.

"Занадто багато людей", — так охарактеризував українську делегацію у Вашингтоні один із чиновників вітчизняного Мінфіну. Він критично оцінив той факт, що до Штатів прибули численні представники президентської вертикалі, а також депутати провладної більшості. "Адміністрація президента вирішила продемонструвати МВФ важливість співпраці та з цією метою відправила до Вашингтона побільше делегатів", — сказав він.

Все могло бути і простіше: МВФ завжди веде переговори із представниками мінфінів та центробанків. І на збори від України прибув Олександр Данилюк, голова українського Мінфіну.

Україна — це наша найбільша ставка
Джим Ен Кім,
глава СБ

Але, як розповіли НВ на умовах анонімності члени української делегації, в останній момент Адміністрація президента (АП) терміново відправила до Вашингтона Якова Смолія, керівника Нацбанку, і він очолив національне представництво у США. А все тому що, мовляв, у Данилюка непрості відносини з АП та Ніною Южаніною, представником пропрезидентської фракції БПП та главою податкового комітету Верховної ради (ВР). Смолій говорити з НВ не захотів.

А озвучити позицію офіційного Києва з гострого питання створення Антикорупційного суду Банкова довірила Дмитру Шимківу, заступнику голови АП. Хоча МВФ і не веде переговори з президентськими офісами.

У Вашингтоні заявилася ще й помітна депутатська група, в якій особливо виділився Народний фронт (НФ). Фракцію екс-прем'єра Арсенія Яценюка в Штатах представляли парламентарі Андрій Іванчук та Антон Геращенко, а саму партію НФ — один з її лідерів Арсен Аваков, голова МВС. Утім, останній перед представниками МВФ і СБ не з'явився — він відвідав Держдеп та Федеральне бюро розслідувань.

ЗНОВУ РАЗОМ: Український міністр фінансів Олександр Данилюк (ліворуч) зустрівся у Вашингтоні зі своїм американським колегою Стівеном Мнучіном вже втретє за останні півроку

Н езважаючи на всі старання Банкової, саме на український Мінфін припала основна частина зустрічей у Вашингтоні.

Той же Данилюк розмовляв із Меттью Хаарсагером, помічником президента Дональда Трампа з питань глобальної економіки, та Кетрін Крофт, головою департаменту з України Ради безпеки при Білому домі. У міністра була зустріч і з Вессом Мічеллом, помічником глави Держдепу. І зі Стівеном Мнучіном, главою Мінфіну США.

"Мнучін питав про реформу Державної фіскальної служби, створення фінансової поліції, цікавився планом боротьби з виведенням коштів у офшори", — розповів НВ Данилюк.

Подібні теми хвилювали не одного лише Мнучіна.

Збори у Вашингтоні показали, що в МВФ гостро стурбовані продовженням співпраці з Україною. Яка, судячи з усього, зайшла в глухий кут через небажання українського уряду піднімати ціни на газ для домогосподарств до рівня цін для промисловості.

Крім того, досі не створено Антикорупційний суд. "Я ще розумію затримки із цим судом, але підняти ціни на газ можна розпорядженням уряду всього за один день", — заявив на зустрічі з НВ високопосадовець із МВФ.

"Ми стурбовані тим, що ціни на газ стали політичним питанням, — наголосив Пол Томсен, глава європейського департаменту МВФ. — Для України критично важливою є деполітизація цієї теми, щоб виконати програму співпраці".

Ще одним — особливим — розчаруванням для МВФ став провал української програми приватизації. У Фонді розраховували, що Кабмін продасть бодай якісь держактиви, але цього не сталося.

У МВФ відзначають: для надходження наступного траншу Україні необхідно не тільки провести реформу цін на газ та запустити Антикорупційний суд, але і відзвітувати про виконання бюджету, — в ньому має бути витримано дефіцит на рівні 2,5% ВВП. За підсумками першого кварталу 2018-го, каже Данилюк, країна з цим завданням впорується.

Ми стурбовані тим, що ціни на газ стали політичним питанням
Пол Томсен,
глава євродепартаменту МВФ

П'ятий транш кредиту МВФ на суму $1,9 млрд, який Україна розраховує отримати в травні або червні, може стати останнім для країни до 2020 року, відзначають у рейтинговому агентстві Standard & Poor's.

"Ми бачимо уповільнення реформ в Україні, через це вже досить довго затримується черговий перегляд програми", — зазначив Томсен. Однак додав, що не бачить особливих ризиків для стабільності України в короткостроковій перспективі.

Проте Україні, за його словами, потрібно провести суттєві структурні реформи, щоб досягти потужного економічного зростання у середньостроковій перспективі.

Томсен завершив обговорення українського питання таким резюме: "Україна має почуватися в економічному плані не гірше за Польщу".

Крім того, міністр фінансів Данилюк сподівається, що після закінчення нинішньої програми співпраці зі сторони МВФ підпишуть нову.

Його заступнику Юрію Буці довелося детально розповідати у Вашингтоні про боргову політику Кабміну.

Мінфін планує випуск євробондів, щоб впоратися із виплатами державного боргу в 2018-2020 роках. Саме тому Буца виступив на інвестиційній конференції французького банку BNP Paribas.

"Інвесторів цікавлять показники дефіциту держбюджету, динаміка зменшення держборгу щодо ВВП, майбутнє програми МВФ", — розповів НВ заступник міністра.

За його словами, потенційні покупці українських євробондів з ентузіазмом сприйняли слова про зменшення держборгу з 81% ВВП (на кінець 2016 року) до 72% (на кінець 2017-го).

Але дуже важливо продовжити співпрацю з МВФ. Адже як тільки Фонд дає позитивний сигнал, у країни з'являється можливість позичати кошти на зовнішніх ринках на ліпших умовах.

Поки ж справи з цим йдуть в України не блискуче: у вересні 2017-го Мінфін, наприклад, розміщував євробонди зі ставкою 7,4%. На сьогодні навіть Білорусь, яка живе в умовах авторитарного режиму Олександра Лукашенка, залучає гроші на міжнародних ринках на вигідніших умовах.

Проте Україна для СБ зараз перебуває в пріоритеті, каже Роман Качур, заступник виконавчого директора цієї структури із східно-європейського регіону. Банк — другий за величиною кредитор країни серед міжнародних організацій після МВФ.

І навіть водночас, як СБ глобально збільшує ставки за кредитами на 0,8 процентних пунктів, Україна отримає від нього знижку в 50% на цю "надбавку".

Зараз СБ фінансує вітчизняні проекти під 3,5%, що значно вигідніше, ніж ставка 7,4% за українськими євробондами.

Крім того, цей міжнародний інститут планує збільшити підтримку Києва, взявши гроші з програм, призначених для інших країн. "Україна — це наша найбільша ставка", — заявив Джим Ен Кім, президент Світового банку.

Зараз для "найбільшої ставки" у СБ відкрито кредитну лінію на $2,3 млрд, з яких $1,9 млрд — уже підписані угоди.

І на знижених ставках країна економить $200 млн на рік.

Щоправда є проблема: українська сторона не поспішає пропонувати і реалізовувати проекти під гроші СБ, скаржиться Качур.

У Вашингтоні обговорювали не тільки Україну, — МВФ стурбований тим, що відбувається у світі фінансів.

Хоча формально все виглядає прекрасно, — глобальна економіка зростає гарними темпами: торік її зростання збільшилося до 3,8%, а цього і наступного очікується вже "плюс" на рівні 3,9%.

"Нинішнє економічне зростання має гарну, широку базу, — зазначає Вітор Гаспар, директор фіскального департаменту МВФ. — У такі часи треба створювати фіскальні запаси для складних часів, які можуть настати в майбутньому".

Крістін Лагард, глава МВФ, впевнена, що "складні часи" не змусять на себе чекати: нарощування глобального боргу до $164 трлн, торгові війни та висока волатильність фінансових ринків можуть призвести до погіршення економічної траєкторії вже за кілька кварталів.

У МВФ непокояться і через те, що за останні десять років ринки, що розвиваються, залучили занадто багато грошей у борг. 40% збільшення заборгованості країн, що розвиваються припадає на Китай. Водночас 20% зібраних у світі податків йдуть на обслуговування позик. Рівень держборгу щодо ВВП у розвинених країнах сягнув 105%, у країнах, що розвиваються — 50% ВВП.

То ж часи фінансової оптимізму можуть незабаром закінчиться. І ця новина навряд чи додасть грошей українській економіці.