Великі жнива

На українське сільське господарство пролилися одразу два золоті дощі: рекордний за всю історію країни врожай зернових і стійкі ціни на них. Усе це дозволить аграріям заробити на експорті майже $8 млрд

Світлана Угніва

В українських аграріїв, як жартують вітчизняні економісти, є дві біди: занадто маленький врожай і занадто великий. Тому що поганий загрожує низькими заробітками, які не дають можливості окупити вкладення, а під час хорошого сировина занадто дешевшає, що також знижує заробітки.

Так от цьогоріч аграріїв спіткає друга біда, до того ж таких розмірів, що вона стала рекордом за всю історію незалежності і перетворилася на перемогу.

В країні вже зібрали небачений досі врожай зернових — 67,6 млн т. Це помітно більше попереднього досягнення: у 2016-му чорноземи принесли країні 66 млн т.

Крім того, нинішній показник ще не остаточний: із полів продовжують збирати кукурудзу. Після цього, за оцінками експертів, він складе всі 70 млн т.

Саме кукурудза забезпечила рекорд. У Міністерстві агрополітики підрахували, що її врожай становив 32,2 млн т — і це ще не прибрали 8% засіяних цією культурою площ.

У підсумку ж, за оцінками американського Міністерства сільського господарства, яке моніторить ситуацію на всіх основних ринках, врожай кукурудзи в Україні складе 33,5 млн т. Минулорічний показник був помітно нижчим — трохи більше 24 млн т.

Пшениця ж вродила слабо — 25 млн т, що ще гірше, ніж показник 2017 року — тоді було 27 млн ​​т. Аналогічна картина і з іншими зерновими: ячменю зібрали 7,6 млн т (проти торішніх 8,7 млн), жита — 391,6 тис. т (проти 510 тис. у 2017-му).

Цариця полів, як колись називав кукурудзу радянський лідер Микита Хрущов, дала відмінний результат не тому, що її засіяли на великих площах, — збільшилася врожайність культури. І якщо колись у рекордному 2016-му році аграрії збирали кукурудзи в середньому приблизно по 52 ц з 1 га, то в цьому — близько 76 ц, або + 46%.

Відмінні показники саме цієї культури спрямували різко вгору криву всього вітчизняного зернового експорту. Станом на 28 листопада 2018-го трейдери продали на зовнішні ринки, за оцінками Державної фіскальної служби, 17,6 млн т зернових і зернобобових — на 1,2 млн т більше, ніж за той же період 2017-го.

Всього за дев'ять місяців року українці на цій справі наторгували на $4,8 млрд — це 14% від усього вітчизняного експорту. Краще в фінансовому сенсі йдуть справи лише у торговців чорними металами — вони за той же період продали своєї продукції на $7,7 млрд.

Проте до кінця року показник аграріїв може зрости.

Про рекордний урожай кукурудзи в Березані під Києвом знають не з чуток. На розташованому в містечку елеваторі шведської компанії Grain Alliance зараз холодно і небагатолюдно. Але ще місяць тому тут була справжня спека і тиснява: десятки зерновозів стояли в черзі, щоб здати кукурудзу, прибирання якої українські агрогосподарства почали у вересні.

"Це найкращий рік для кукурудзи за всі мої роки роботи в сільському господарстві", — каже Євген Радовенюк, головний виконавчий директор Баришівської зернової компанії, яка входить до Grain Alliance. Щоб надати додаткової ваги своїм словам, Радовенюк зазначає, що в агробізнесі працює майже півтора десятиліття.

Його компанія на своїх полях у Київській, Полтавській, Черкаській та Чернігівській областях усе ще продовжує збирати небачений урожай: по 100 ц кукурудзи з 1 га, що на 31% більше, ніж у середньому в країні.

Радовенюк певен: земля настільки щедро платить за впровадження сучасних агротехнологій. Наприклад, Grain Alliance вносять не універсальні для всіх полів і культур добрива, а тільки ті, які необхідні для підвищення родючості конкретної ділянки ґрунту.

Щоб аналізувати якість землі, компанія відкрила спеціальну лабораторію і закупила багатофункціональні агрегати, здатні одночасно проводити підготовку ґрунту і посів. "Це підвищує швидкість обробки, дає можливість зробити все у стислі терміни і зберегти вологу", — пояснює Радовенюк. Особливо актуальною швидкість обробки ґрунту була цьогоріч із його коротшою, ніж зазвичай, весною.

Компаній, які роблять ставку на найсучасніші агротехнології, в Україні стає все більше. Якщо раніше елементи точного землеробства, що підвищують врожайність, за оцінками експертів, використовували не більше 10% агрогосподарств, то зараз вже кожна п'ята.

Як зазначає Тарас Висоцький, гендиректор Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), загалом у країні рівень інвестицій в аграрні технології зростає.

Серед тих, хто вкладає в точне землеробство, — агрохолдинг ІМК: у 2018-му він інвестував у цю справу $1 млн.

ІМК, зокрема, закупив пристрої, які точно встановлюють маршрут техніки, що обприскує поля кукурудзи, щоб та не виїжджала за межі міжряддя. Ніби дрібниця, але площа витоптування рослин у холдингу раніше становила 1,3%, і з кожного гектара компанія втрачала $12. За загального земельного банку в 130 тис. га в сумі виходив солідний мінус. Вирішивши цю проблему, ІМК збирає з кожного гектара навіть більше, ніж Grain Alliance, — по 111 ц. Про що з гордістю розповідає НВ Алекс Ліссітса, гендиректор агрохолдингу.

А в компанії Агротрейд, яка обробляє 70 тис. га полів у Харківській, Чернігівській, Полтавській і деяких інших областях, активно розвивають онлайн-моніторинг виконання технологічних операцій. "Не треба їхати на поле, щоб дізнатися, наприклад, чи справний оприскувач, — все бачить диспетчер в офісі", — розповідає Олена Ворона, виконавчий директор компанії. Оператор може фіксувати не тільки зупинку агрегата — йому видно і причини поломки, а також дані того менеджера, який відповідає за роботу на проблемній ділянці. "Це дозволяє оперативно ухвалювати рішення", — пояснює Ворона.

К укурудза відіграла за все інше — інші зернові у країні вродили гірше не тільки щодо цариці полів, але і проти з власними торішніми показниками.

Підвела погода.

Спочатку була коротка і пізня весна, через що рослинам не вистачило часу на вегетацію, пояснює Ворона. Потім у кінці липня, у період збирання пшениці, зарядили дощі. "Це було добре для кукурудзи, але зашкодило цій культурі [пшениці]", — каже вона. У найпшеничніших областях — Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській, Київській — опади значно перевищили норму.

На щастя, для вітчизняних аграріїв, неврожай пшениці спіткав й інші головні для цієї культури світові регіони. А тому, за словами Ліссітси, на неї зросли ціни. Так, експортна вартість української продовольчої пшениці склала $225-232 за 1 т — у 2016-му, на піку попиту, її оцінювали в $173-184.

Погода, судячи з усього, і в майбутньому не радуватиме аграріїв. "За останні п'ять років ми бачимо суттєві зміни умов", — зазначає Ворона.

У країні збільшується посушливість, тому що підвищується середньорічна температура. За даними Остапа Семерака, міністра екології, за один лише 2017-й вона зросла на 1,1°С, що вище середньосвітового темпу нагріву планети. В країні подвоїлася кількість екстремально спекотних літніх днів, коли температура перевищує 35-40°С. Через це в 2018-му вітчизняні аграрії втратили врожай гороху.

Тому все актуальнішим стає зрошення — зараз його потребують 60% орних земель у країні. В УКАБ підрахували, що якщо провести глобальну меліорацію, то загальний урожай може збільшитися ще на 20-25 млн т, або майже на третину від нинішнього рекорду.

На шляху цілющої вологи стала несподівана і жива перешкода — 423 людини. Саме вони, зібрані в одному місці — в будівлі з куполом на київській вул. Грушевського — в організовану групу і забезпечені депутатськими корочками, вже багато років продовжують мораторій на продаж земель сільгосппризначення.

До того часу поки ріллі не стануть ринковим інструментом і не потраплять у приватні руки безпосередньо, а не через всілякі договори оренди, вкладатися у їх меліорацію ніхто не буде. "Немає ринку, і ніхто не буде масштабно інвестувати на півдні та сході країни в систему зрошення", — певен Ліссітса.

Не дивно — справа це недешева: за оцінками експертів, меліорація обійдеться інвестору в $2,4-2,6 тис. на кожен гектар.

Н а Україну цьогоріч пролилися не тільки звичайні дощі, що зіпсували пшеницю, але й одразу два золоті. Перший — це вже згаданий рекордний врожай кукурудзи, а другий — ціновий: вартість зернових на світовому ринку не впала.

Так, експортні контракти на кукурудзу українські аграрії станом на початок листопада укладали в середньому з розрахунку $163-167 за 1 т — приблизно так само було і в 2017-му. А загалом індекс цін на зернові, який розраховує Продовольча організація ООН, у липні почав зростати, в жовтні майже на 9% перевищивши торішній рівень.

Україна вже продала (з початку збору врожаю і до 28 листопада) на світових ринках 5,2 млн т кукурудзи — на 2,3 млн т більше, ніж за той же період торік. Завдяки цьому за падіння продажів інших культур сумарний експорт зернових зріс на понад 1 млн т.

Якщо динаміка цін залишиться на торішньому рівні, то за врожай-2018 Україна зможе виручити $7,67 млрд валютної виручки — одразу на $1,2 млрд більше, ніж за врожай-2017.

За словами Сергія Фурси, фахівця відділу продажів боргових цінних паперів інвесткомпанії Dragon Capital, унаслідок зросте загальний обсяг валютної виручки, що надходить в Україну. "Це надасть підтримку гривні", — певен експерт.