В гостях у казки

Нідерланди — країна чудес, що вражає уяву. Я знаю, про що кажу, адже прожив там кілька років, спочатку навчаючись на MBA, а потім і працюючи в банку ABN AMRO в Амстердамі. Двома словами складно описати всю багатогранність цієї країни, але я спробую

Олексій Павленко,
голова Українсько-нідерландської ділової ради

М ені здається, такої кількості музеїв я не відвідував у жодній іншій країні. Серед тих, що найбільше запам'ятовуються — музей музичних автоматів в Утрехті, де зібрано всілякі шарманки, шкатулки, годинники, куранти, органи. Дуже цікаво. Музей Дена Гартога в Гіллеґомв, де була представлена найбільша приватна колекція старих фордів у світі, починаючи з перших моделей цього бренду — автомобіля, що працює на дровах. На жаль, торік колекцію розпродали на аукціоні, тому, можна сказати, мені пощастило. Приватний музей Креллер-Мюллер, розташований на території величезного заповідника. Чудова ідея поєднати природну красу з культурною спадщиною. Так би мовити, союз піднесеного і земного.

Голландці відкриті для нових технологій і живуть в унісон із ними. Сучасні теплиці, біотехнології, генетика і селекція, гідропоніка — все це асоціюється насамперед із Нідерландами. Інновації визначають вектор розвитку всієї країни і роблять її економічно конкурентною. Під час одного з візитів до Нідерландів мені вдалося відвідати теплиці компанії DryHydroponics, в яких вирощували салат, трави і квіти методом сухої гідропоніки, одразу в повітрі. Все настільки точно вивірено — вода, добрива, світло, водночас використання простору максимально ефективне, що в підсумку отримуємо реальну економію ресурсів за збільшення обсягів врожаю.

Нам є чого повчитися в наших друзів у Нідерландах. Це одна з причин, чому я вирішив у 2017 році очолити Українсько-нідерландську ділову раду. З нідерландської сторони в раді представлено близько 150 бізнес-об'єднань, приблизно 1,5 тис. підприємств.

Що ще захоплює мене в Нідерландах, так це розвинена транспортна інфраструктура, особливо велоіндустрія. Верхи на велосипеді тут можна побачити й офісного важкоатлета в костюмі, і легкокрилу дівчину на високих підборах, сивоволосу бабусю або молоду маму з малюком (а то і двома). Нідерланди — країна № 1 за кількістю велосипедів на душу населення: 17 млн осіб володіють 23 млн велосипедів. Але їм і цього мало. Восени минулого року уряд оголосив про плани витратити 245 млн євро на велосипедну інфраструктуру. А це додаткові 25 тис. місць для паркування велосипедів, зокрема на центральних вокзалах Амстердама, Герлена і Роттердама.

Крім того, ще 100 млн євро держсекретар з інфраструктури Стентже ван Вельдговен пообіцяв вкласти в реконструкцію велопарковок і міжміських велодоріжок. Мета — посадити на велосипеди ще 200 тис. осіб. Останнє нововведення — автостради для велосипедистів, що з'єднують міста. Вони розташовані на відстані 15–20 км одна від одної. Понад 600 км таких доріг збудовано за останні три роки. Місцева влада підрахувала, що понад половина автомобільних поїздок становить у середньому менше 7,5 км. Це досить коротка дистанція, і її цілком можна подолати на велосипеді. В ім'я чистоти екології та власного здоров'я.

Такий спортивний стиль життя голландців надихає. Хочеться як мінімум не відставати. Минулої осені я біг напівмарафон TCS Amsterdam Marathon 2018 у Амстердамі. Разом зі мною в забігу взяло участь понад 15 тис. осіб. Маршрут проходив від Олімпійського стадіону (і закінчувався ним) через річку Амстел, два мости (Torontobrug і Utrechtsebrug) і Рейксмузеум.

Останній, до речі, вважається однією з фішок траси. Частина шляху бігли через Вондельпарк — найбільший міський парк столиці. Дуже гарне місце: зелено, чисто, свіжо, бігти дуже приємно. Вболівальники розмахували прапорами, підтримували нас грою на музичних інструментах, боєм барабанів, оплесками. Жива енергія світлих людей живить мене дотепер.

БІГ: Олексій Павленко (ліворуч) і його нові і давні друзі під час марафону в столиці Нідерландів