В епіцентрі змін

Криза — це стимул зчепити зуби і ще наполегливіше йти вперед. І Україна йде. Не завдяки, а всупереч

Галина Герега,
глава ТОВ "Епіцентр К"

У країна — країна можливостей. Всупереч політичним і економічним кризам, ми рухаємося вперед. Не опускаємо рук і не розчаровуємося.

Жити в часи змін, безумовно, непросто. Але водночас — це час безмежних потенціалів, що дозволяють змінювати країну і самих себе.

Криза — це стимул зчепити зуби і ще наполегливіше йти вперед. І Україна йде. Не завдяки, а всупереч. Всупереч політичним конфліктам, економічній нестабільності, корупції та низьким соціальним стандартам.

Тому що кожен із нас чітко розуміє, що зупинятися не можна. Сучасний світ настільки стрімкий, мінливий, інноваційний, що у нас немає часу на перепочинок.

Глобальні тренди змушують бізнес рухатися швидше, змінюватися і еволюціонувати. І навіть такі великі компанії, як "Епіцентр", залучені в цей процес. Сьогодні на перше місце у світовому ритейлі виходить людина: її бажання, потреби, уявлення. "Епіцентр" стає ще ближчим до людей, розвиваючи формат "ТЦ біля дому", зручнішим — запускаючи омніканальность, приємнішим — пропонуючи систему лояльності.

Слухати і чути свого покупця — от у чому майбутнє бізнесу. Передбачати його бажання і адекватно оцінювати можливості. Жити його проблемами і сподіваннями.

Бізнес дуже чітко вловив цей тренд, розуміючи, що проходження глобальної тенденції — питання виживання.

Чи можна застосувати цю формулу до української політики? Безумовно. Тільки-но людина стане найвищою цінністю для влади, країна зміниться. Назавжди.

Що повинно стати двигуном змін? Ми самі.

Нам потрібно перестати дивитися у минуле. Перестати думати, що "від мене нічого не залежить". І головне — прийняти свою персональну відповідальність за долю держави.

Людина сьогодні задає тренди. Вона впливає на світ. І повністю в її силах змінити свою країну.

Необов'язково замахуватися на глобальне. Навіть маленький крок - це рух.

Часто я чую питання про секрет успіху. Відповідь на нього не знайдеш у книгах з економіки. Вона в тому, що замість одного великого кроку часом потрібно робити сто маленьких. Спотикатися, падати, повертатися назад, але все одно продовжувати рухатися вперед.

Робити і вірити — цей рецепт однаково застосуємо і до побудови бізнесу, і до побудови країни.

Коли ти починаєш бізнес — ти завжди ризикуєш. Грошима, часом, силами. Проте успіх без ризику неможливий.

Якщо ми хочемо бачити Україну в списку розвинених країн, нам теж потрібно ризикнути. Вкласти власні зусилля у країну. Не чекати. Не сподіватися на когось. Не боятися, що наш внесок занадто малий. І не зупинятися.

Ми зможемо, якщо зможе кожен із нас.