Улан-Батор

Типовий мешканець монгольської столиці — це веселун, який їздить на Toyota Prius, носить парку Canada Goose, обожнює караоке, а харчується виключно м'ясом

Ольга Корабльова, менеджер
проектів у громадській сфері,
побувала в столиці Монголії

Улан-Батор, Улаанбаатар або UB — так називають його місцеві, як Нью-Йорк — NY або Гонконг — HK. І це не те місто, яке очікуєш побачити, говорячи "я їду в Азію". Улан-Батор — калейдоскоп культурних символів: лакшері шопінг-моли і рекордна кількість ломбардів, караоке на кожному кроці і крижані скульптури The Beatles на головній площі міста, пострадянські квартали і півторакілометрові гори на горизонті. До того ж місто з усіх боків оточують індустріальні райони, а буддистські храми сусідять із фабриками.

Монголію називають Країною вічно блакитного неба. Тут понад 320 сонячних днів у році, і небо над безкрайніми степами здається сюрреалістичним. У столиці все інакше. Тут у повітрі висить загадкова біла димка. Туман, подумала я. "Utaa", — підказав таксист. Смог.

Улан-Батор — одне з найзабрудненіших міст світу. За показниками WHO, рівень забруднення повітря тут уп'ятеро вищий, ніж у Пекіні. Місцеві стверджують, що цей смог створюють юрти. Люди зі степів перебираються до столиці, щоб знайти роботу і прогодувати себе. За останнє десятиліття на північній околиці виросло поселення з майже 200 тис. юрт. З оглядового майданчика Зайсан видно, як рій юрт розповзається схилами гори. Взимку мешканці нетрів опалюють свої оселі вугіллям. Хто не може дозволити собі вугілля, спалює в печах що є: пластикову тару, зношене взуття, сміття або покришки.

Місто, яке будувалося у 50-60-х, розрахували в перспективі на півмільйона жителів. Зараз тут мешкає 1,5 млн плюс трудові мігранти — половина всього населення країни. Затори тут набагато страшніші за київські — з 18.00 до 22.00 місто стоїть. Водночас кожна друга машина — Toyota Prius. Мито на японські гібриди знижено до мінімуму, крім того, всі економлять на бензині. Prius в UB — це новий Ланос.

Вулична мода в холодну пору року тут особлива — 70% жителів ходять ніби в уніформі: парки Canada Goose, черевики Timberland, шапки з кашеміру від національного виробника і маски в тон одягу.

Із захисними костюмами конкурують національні. Уявіть собі посеред мегаполіса монгола в шикарній лисячій шапці, в шовковому зимовому халаті в підлогу, що відблискує смарагдовими, рубіновими і золотими візерунками, у традиційних високих черевиках — тільки замість коня він сідає в Prius.

UB — це місто, в якому ви приречені на мовний бар'єр: монгольська мова ні на що не схожа. До того ж монголи привітні і комунікабельні. Тож будьте готові закінчити вечір в одному з тисяч місцевих караоке-барів у компанії нових веселих знайомих, які виконують народні пісні та хіп-хоп хіти останніх років.

Караоке в Монголії — це і національний спорт, і найпопулярніша розвага. А Улан-Батор — просто столиця азіатського хіп-хопу. У 90-х і ранніх двохтисячних тут з'явилося безліч гуртів, які читають реп про складне життя, і звучать вони в найпопулярніших клубах, де публіка виряджена в білі піджаки а-ля P. Diddy, а стіни прикрашені в національному стилі золотом і сріблом. Не дарма провідна галузь економіки Монголії — золотодобування.

Хочете розповісти
цікаві факти
про своє місто?
Пишіть нам на travel@nv.ua

Монгольська кухня схожа на угорську. Тут загалом їдять м'ясо, фаршироване м'ясом із м'ясним соусом. Новонавернені вегетаріанці можуть проходити курс молодого бійця: якщо вижив серед запечених баранячих голів, парових пельменів і місцевих аналогів чебуреків, значить, залишишся вегетаріанцем на все життя.

І над усім цим витканим із фрагментів різних реальностей містом височіють храми буддистів. На початку минулого століття Монголія була центром тибетського буддизму, в країні діяли понад 800 монастирів. Після десятиліть соціалізму уланбаторці розгубили колишню релігійність, але в будинках все одно тримають вівтарі з Буддою і пахощами. А містом походжають монахи в помаранчевому вбранні з Nokia в руках, як символом аскетичного способу життя.