У вас є запитання до президента Зеленського?

Після гучного скандалу, пов'язаного з телефонною розмовою між головою США Дональдом Трампом і його українським колегою, НВ з'ясував у співвітчизників, що вони думають про свого президента

Маю до нього тільки одне запитання: у проміжку між розмовою з Трампом і скандалом, що вибухнув, чи давав він розпорядження прокуратурі, НАБУ, ДБР порушити справу щодо Burisma [енергетична компанія, пов'язана з колишнім міністром екології України Миколою Злочевським, до ради директорів якої входив Хантер Байден, син колишнього віцепрезидента США Джо Байдена], яка могла б задовольнити Трампа? Бо я не знайшла слідів подібної активності Зеленського в цей період. Але я не рентгенолог.

Юлія Мостова,
головна редакторка газети Дзеркало тижня

Вперше телефонна розмова між двома главами держав стала надбанням громадськості. Ніхто до цього не був готовий. Тому звинувачувати Зеленського, що він робив низькі поклони перед Трампом, — можна, звісно. Але припускаю, що і я на його місці, напевно, так само робив би якісь компліменти. Згадайте, як президент Франції Еммануель Макрон провів першу зустріч із Трампом.

Звісно, помітно, що Зеленський недосвідчений політик. Із багатьох речей помітно. І я хотів би йому побажати, аби він у цій ситуації зрозумів, що професіоналізм має значення. А не його передвиборча логіка — всіх професіоналів геть, ми самі знаємо, як треба.

Фактично у мене більше претензій до того, що під час візиту Зеленського до Генасамблеї ООН було помітно [голову ОП] Андрія Богдана, а не міністра закордонних справ Вадима Пристайка. Принаймні це випливає із фотографій. Так робити не можна. Богдан, як на мене, грає дуже велику роль у нинішній українській політиці. Люди його не вибирали. Люди вибирали Зеленського.

Мирослав Маринович,
правозахисник, проректор Українського католицького університету

Так, як Зеленський розмовляв із Трампом, може розмовляти тільки людина, яка не знає політичних правил. Будь-яка розмова може стати надбанням публіки, якщо ти говориш на такому рівні. У таких розмовах краще у принципі уникати будь-якої критики. Якщо ти критикуєш європейських лідерів, то європейські лідери знатимуть про це. А те, що він недосвідчений та якось по-своєму бачить, як це має бути, — підтверджує їхня розмова. Інша річ, що й Трамп виявився таким же. І зараз політичний істеблішмент США влаштовує Трампу серйозні проблеми. А влаштувати серйозні проблеми в Україні Зеленському нікому, бо пересічному виборцю він поки подобається. Як і раніше з ним пов'язують великі надії на серйозні зміни. Але ці проблеми почнуться, по-перше, значно пізніше, а по-друге, якщо життя радикально не змінится на краще.

Щодо призупинення Трампом виплати Україні військової допомоги в розмірі $400 млн: Україна взагалі вигребе за це найбільше. Якщо раніше Зеленський поводився так, щоб завойовувати лояльність Трампа, то тепер він її завоювати не зможе, бо Трампу невигідно це демонструвати, оскільки його підозрюють у корупційному зв'язку з українською владою. До того ж і демократи мститимуться нинішній владі. Тому, хто б не переміг у США на президентських виборах - Байден або Трамп, Україна сильно втратила через цей скандал, що став бомбою уповільненої дії.

Сергій Гайдай,
політтехнолог, директор зі стратегічного планування агентства Гайдай.Ком

З урахуванням того, що американська сторона опублікувала стенограму [розмови Трампа із Зеленським] без узгодження із нами, ситуація для України досить принизлива. Але Зеленський обстоює абсолютно правильну публічну позицію. Цілковито.

Юрій Колесник,
власник мережі ресторанів Файна Фамілія, La Veranda Kyiv, La Veranda Praha, Babiččina zahrada

Я не розумію, навіщо йому це? Не розумію мотивації людини, що стала нашим президентом. Ну, крім якихось абсолютно підліткових уявлень, потрібно ж мати розуміння, що це божевільна, виснажлива праця і відповідальність. І нічого веселого та хайпового у президентстві немає.

Бо вже помітно, як руйнуються всі його піщані замки. І це все одразу ж вдарило на зовнішньополітичному рівні. На прикладі з президентом США чітко помітно величезні політично безглузді речі, які дискредитували Україну.

А їхня спільна пресконференція виглядала одночасно і смішно, і страшно. Бо я розумію, що у Зеленського реально від всієї цієї ситуації величезна травма. Він не готовий був.

Думаю, ми ще довго відчуватимемо відлуння цього візиту Зеленського. Навіть якщо він закриється і нікуди більше не їздитиме.

Володимир Тихий,
кінорежисер

Я люблю серіал Картковий будиночок і дивився серіал Слуга народу, й мені завжди було цікаво дізнатися, про що говорять президенти двох країн. Мене завжди цікавив цей сакральний момент спілкування тет-а-тет.

Бо як колишній народний депутат я знаю, що багато речей робляться на неформальному рівні, за допомогою якогось повідомлення у WhatsApp або за кухлем пива. Думаю, що таку непублічну дипломатію, яка дозволена для народних депутатів, напевно, не можуть собі дозволити президенти. Тому прецедент публікації стенограми [розмови Трампа із Зеленським] дуже цікавий із погляду публічної політики. І можу сказати, що серіали і в Америці, й у нас знімають дуже переконливо.

Хоча сам прецедент із публікацією мені здається ненормальним. Думаю, що це бомба уповільненої дії. Тобто людям не потрібно знати, як робиться ковбаса. Іноді деякі речі мають бути не настільки публічними.

Олексій Рябчин,
екснародний депутат Верховної Ради VIII скликання

Україна тиждень не сходить із новинних стрічок [у США]. Не пам'ятаю, коли таке було. Імпічмент Трампа в Америці розвивається за законами шоу. На побутовому рівні в Атланті [де я був] все, що пов'язано з Україною, як мінімум викликає інтерес. Негативу до країни немає.

Коли повернувся в Україну, навколо говорять: скандал, інфаркт. На мій погляд, це перебільшення. Україні давно час зрозуміти, що вона не центр, де ухвалюються рішення.

Ігор Гуменний,
президент торгово-промислового холдингу UBC Group, співвласник мережі пивних ресторанів Старгород

Підозрюю, що тиск одного президента на голову іншої держави — звичайна практика, і таке було не раз. Можливо, не в такій ексцентричній формі. І, думаю, такі таємні, непротокольні прохання і домовленості є частиною політичної практики.

Зеленський вже, звісно, заявив, що на нас ніхто не тисне і ми розслідуємо справу Burisma як нашу внутрішню. Що, як на мене, правильно. І краще сказати не можна. Відмовлятися не варто. Але і виявляти такий самий ентузіазм, як під час телефонної бесіди, теж недобре. Виникають, звісно, запитання навколо відставки [спецпредставника Держдепартаменту США з питань України] Курта Волкера: лобіював він чиїсь інтереси чи ні?

Тарас Прохасько,
письменник

Я розумію, чому він погодився піти у президенти. Бо амбіції його безмежні. Але чому він не має інстинкту самозбереження, я не знаю.

Ірина Медушевська,
блогерка