Трамп і тигр

Президент США продовжить шукати можливості розрядки відносин із Росією. І будь-який крок назад у цьому питанні, такий як зустріч із Путіним у Гельсінкі, лише підбиває його зробити два кроки вперед

Дмитро Кулеба,
постійний представник
України у Раді Європи

"Я дуже стабільний геній", — так Дональд Трамп відповів на питання журналіста після саміту НАТО в Брюсселі. Це не просто відповідь. Це епіграф до політики президента США. У Трампа є підстави вірити в себе. Вся попередня кар'єра в бізнесі, шоу-бізнесі і політиці переконала його в безальтернативності особистих перемог.

До речі, Трамп тоді блискуче поспілкувався з медіа. Як впевнений у собі і нестандартний світовий лідер, який працює на результат. Через чотири дні буря Гельсінкі затьмарила просвітлення Брюсселя.

Спільна з президентом Володимиром Путіним прес-конференція після їхньої зустрічі у Фінляндії зробила короткострокові перспективи угоди з Росією ще примарнішими. Це зовсім не означає, що Вашингтон не повинен або не буде розмовляти і домовлятися з Москвою. Питання не у факті розмов і угод, а в їх суті.

Україні поки гріх скаржитися. З низки причин санкційна політика США щодо Росії стала жорсткішою, ніж за часів президента Барака Обами. Підтримка Республіканської і Демократичної партій зросла. До нас таки доїхали ті самі джавеліни — результат, недосяжний для попередньої адміністрації.

У Гельсінкі Трамп чітко сказав Путіну, що його турбує втрата Україною статусу транзитера газу в разі будівництва Північного потоку-2 (розмова з Петром Порошенко на саміті НАТО, очевидно, дала свої плоди). Він також підтвердив невизнання незаконної окупації Криму Росією. Судячи з наявної інформації, щодо Донбасу Трампу і Путіну вдалося лише домовитися пошукати "нові ідеї". В цьому немає нічого нового. Їх уже кілька років, як днем і​​з вогнем шукають.

Здавалося б, все непогано. Але спостерігача турбує щось нестерпно підозріле. Це якраз та самооцінка Трампа. Якою б не була справжня мотивація президента США, він буде невпинно шукати можливості розрядки відносин із Росією. З вірою в те, що власний геній дозволить досягти найкращої для нього угоди. Кожен крок назад, такий як зустріч у Гельсінкі, лише підбиватиме зробити два кроки вперед.

Ні у кого не має
бути ілюзій
щодо перспектив підзарядитися
силою від
російського тигра

Опиратися цим зусиллям будуть американські інститути та історія. З інститутами все зрозуміло. Вони достатньо проявили свою позицію до і після спілкування двох президентів із журналістами. Історія теж говорить чітко і виразно. Аби було кому слухати.

Ідея стати президентом у Трампа була давно. А став він ним саме зараз. Історія прикликала Трампа в момент, коли політична стабільність стала найдорожчим бізнес-активом. Звісно, після персональних даних.

До 2016 року стабільність світу забезпечувало рівновагу двох таборів. Китай і Росія різними способами, але прагнули змінити світ. США і ЄС спільно захищали світовий порядок.

Втомившись від миролюбної метушні, Москва кинула агресивний виклик Україні та Сирії. Трансатлантична співдружність продовжувала працювати. Але тепер Америка теж прагне до змін. А Євросоюз не має сили, здатної стримувати цей світовий реформаторський запал.

Стабільність вичерпали. І відновлювати цей ресурс у доступному для огляду майбутньому нікому. Рівновагу порушено. А значить, світ зміниться у результаті боротьби.

У цих умовах Україна і будь-яка інша країна повинні бути готові до будь-якого повороту. Важливо пам'ятати, що нестабільність — це не тільки ризики, але і можливості. Головне грамотно ухилитися від перших і скористатися другими.

Завдяки одному консультанту політик Трамп просочився важливими ідеями своїх попередників. У Річарда Ніксона він взяв "мовчазну більшість". У Рональда Рейгана — своє головне гасло "Повернемо Америці велич". Обидва президенти були залучені в розрядку між США і СРСР. Ніксон почав розрядку, тому що Леонід Брежнєв теж до неї прагнув. Рейган її закінчив після радянського вторгнення в Афганістан. Він говорив із Москвою з позиції сили. Але потім вдало вловив момент, який створила перебудова Михайла Горбачова, і повернувся до розрядки. Її підсумок добре відомий — Совєти остаточно розрядилися.

Ніякого бажання розрядки або перебудови в Росії зараз не спостерігається. Відповідною має бути й політика щодо неї. "Ті, хто нерозумно шукали силу, катаючись на спині тигра, в кінці кінців опинилися у нього всередині", — сказав у своїй інавгураційній промові президент Джон Кеннеді.

Так він застерігав країни, які позбулися колоніалізму, але вирішили одразу схилитися на бік комунізму, наївно вважаючи, що зможуть контролювати подальші події. Це теж важлива ідея.

Ні у кого не має бути ілюзій щодо перспектив підзарядитися силою від нинішнього російського тигра. Навіть якщо в якийсь момент здається, що ти впевнено сидиш у нього на спині, твоя доля вирішена. Час розрядки ще не настав.