Торгуйте і сподівайтеся

На саміті Україна—ЄС європейці дали президенту Петрові Порошенку грошей, але не дали перспектив членства в Євросоюзі

Іван Верстюк
(Київ—Брюссель—Київ)

О півдні 9 липня до нової будівлі Європейської Ради на брюссельській вулиці Рю де ла Луа увійшов чоловік у темно-синьому діловому костюмі і з червоною краваткою.

Всередині на нього чекали численні телекамери й особисто глава Європейської ради Дональд Туск. Не дивно — адже тут стартував саміт Україна—ЄС, а чоловік, який увійшов ніхто інший, як президент України.

Потиснувши Туску руку, Петро Порошенко поспішив у коридор, що веде до кімнати для переговорів. За його спиною звучали питання українських журналістів, які приїхали на саміт. Президент зупинився, розвернувся і зробив коротку заяву. Щоправда, його спіч стосувався чомусь іншого саміту — НАТО, який почався через два дні, 11 липня, і де також опинилася офіційна українська делегація. "Я налаштований дуже оптимістично", — сказав стосовно цієї події Порошенко. Після чого пішов на переговори з Туском.

За закритими для преси дверима, як розповів НВ на умовах анонімності один із високопоставлених єврочиновників, український президент опинився у "теплій ванні".

Порошенко в Брюсселі навіть не стали нагадувати в різкій формі про необхідність боротьби з корупцією — сьогодні для ЄС достатньо прийняття довгоочікуваного закону про створення Вищого антикорупційного суду (ВАС). А ту незручну норму, за якою до ВАС не потрапляють гучні кримінальні справи, які вже були в інших судах, Порошенко почав виправляти — вніс відповідну поправку до Верховної Ради. А та натомість, як запевнив сам український лідер, от-от її схвалить.

Розширення ЄС сьогодні не має великої підтримки
Рікард Йозвяк,
кореспондент радіо Свобода

Загалом українські та європейські дипломати оцінили саміт словами "порівняно успішний". Якщо аналогічні заходи в 2016-му і 2017-му обходилися без підсумкових заяв, то цього разу вона була. А це мовою дипломатії означає одне — непереборних взаємних претензій у перемовинах не виникло.

Головний меседж підсумкової заяви — визнання європейських прагнень України. Раніше такого формулювання ЄС уникало — для низки країн-членів Євросоюзу вона означала обіцянку членства в блоці, на яке вони були не згодні.

Проте спокушатися Києву не варто. "Розширення ЄС, зокрема запрошення до блоку України, сьогодні не має великої підтримки ні серед європейських політиків, ні серед європейських виборців", — каже Рікард Йозвяк, брюссельський кореспондент радіо Свобода.

Ще у фінальній заяві прозвучала вимога до Кремля звільнити українських політв'язнів, утримуваних у РФ. Окрім того, Туск пообіцяв поговорити з новопризначеним послом США в ЄС, щоб той "доніс" до американського президента Дональда Трампа необхідність нагадати про українських полонених очільнику Росії Володимиру Путіну на переговорах в Гельсінкі, які відбудуться 16 липня.

Саміт мав й інші підсумки, більш матеріальні.

Т уск, виступаючи на саміті гарною українською мовою, заявив, що ЄС надасть Україні транш макрофінансової допомоги в розмірі €1 млрд.

"Гроші передбачені на загальні потреби українськогої влади у фінансуванні", — пояснив Валдіс Домбровскіс, єврокомісар з євро і соціального діалогу.

Щоправда, як уточнюють чиновники з Брюсселя, потрібно ще обговорити умови, на яких офіційний Київ отримає ці кошти.

Домбровскіс впевнений: список вимог міститиме рекомендації про продовження боротьби з корупцією, поліпшення якості держуправління і зростання ефективності соціальних програм.

Як сказав НВ один із високопоставлених євродипломатів, ЄС у цьому разі не вимагатиме свідомо нездійсненного. "Умов буде кілька — йдеться не про 20 або 30 пунктів, — сказав він.— Ми постараємося, щоб вони були реалістичними".

Домбровскіс же запевнив: ЄС точно попросить, щоб українські юридичні особи розкрили своїх кінцевих власників. Відповідний реєстр у країні вже працює, проте за багатьма компаніями ховаються офшорні юрособи. ЄС же хоче, щоб Київ законодавчо зобов'язав національний бізнес показувати реальних власників цих офшорів.

У Брюсселі розраховують, що український Мінфін, коли все складеться, отримає свій €1 млрд у вересні. Але якщо український уряд зволікатиме до березня 2019-го, грошей він не побачить взагалі: програма фіндопомоги ЄС прив'язана до аналогічної програми МВФ, а та якраз розрахована до початку наступної весни.

А от істотно меншу суму — €75 млн — офіційний Київ отримає вже зараз: йдеться про кредитні гроші Європейського інвестиційного банку, який профінансує поліпшення дорожньої інфраструктури. Мета проекту — підвищити безпеку на українських дорогах. Реципієнтами стануть Київ, Одеса, Львів, Дніпро, Харків і Кам'янець-Подільський.

Щ е одна добра європейська звістка для України з'явилася напередодні саміту: в кінці червня ЄС продовжив економічні санкції проти Росії на півроку. "Цього разу рішення далося напрочуд легко, — розповідає європейський топ-дипломат. — У 2015-му те ж саме питання просувалося значно складніше".

У керівництві ЄС очікували опору з боку Італії та Австрії.

На Апеннінах недавно прийшов до влади новий коаліційний уряд, який зайняв досить м'яку позицію відносно дій Москви. Також проросійські сентименти є в уряді Австрії, яка до того ж зараз головує в Європейській раді.

Однак обидві країни схвалили продовження режиму санкцій.

"Будь-яке порушення режиму санкцій компаніями з ЄС має рішуче припинятися", — наголошує Ребекка Хармс, член комітету Європарламенту із зовнішньої політики.

Український дипломат, обізнаний про хід переговорів щодо продовження санкцій, пов'язує позитивне рішення ЄС із результативною поїздкою послів країн Євросоюзу на Донбас, яка нещодавно відбулася. РФ продовжує торпедувати реформи в Україні
Ребекка Хармс,
член Європарламенту

Брюссель на кулуарному рівні підключився і до обговорення теми введення миротворців ООН на Донбас. Однак ймовірність здійснення такого сценарію в "столиці" ЄС вважають низькою. "Я тричі обговорював це питання зі [спецпредставником США з врегулювання конфлікту на Донбасі] Куртом Волкером, — розповів НВ один з євродипломатів на умовах анонімності.— Вперше він сказав, що ймовірність миротворчої місії — 20%, вдруге — 5%, а останнього разу — всього 2%".

Як альтернативу місії ООН в ЄС пропонують ввести на Донбас збройну миротворчу місію ОБСЄ.

"Росія продовжує торпедувати амбітні реформи в Україні, — стверджує Хармс у листі НВ.— Блокада Азовського моря і відсутність бажання погодитися на місію "блакитних касок" показують, що Володимир Путін не зацікавлений у завершенні конфлікту".

У риториці ЄС щодо донбаського питання намітились зміни, каже Микола Точицький, посол України в Євросоюзі. "Якщо раніше ми говорили про деокупацію Донбасу, то зараз — про реінтеграцію", — наголошує він.

Країни Євросоюзу готові брати міста на сході України під свій патронат, направляючи туди інвестиції під конкретні проекти. Так, Бельгія хоче взяти, через історичну пам'ять, шефство над Лисичанськом, розташованим в Луганській області, — саме там на початку минулого століття за бельгійські гроші збудували кілька міських кварталів. "Зараз бельгійці хочуть їх відновити", — зазначає Точицький.

Д ля Євросоюзу Україна — постійна тема для зустрічей і переговорів, розповідає Давид Стулік, прес-секретар представництва ЄС в Україні. "Дуже добре, що двосторонні саміти з Україною — щорічна подія, — каже він.— Наприклад, із Китаєм ЄС проводить саміти раз на два роки".

Однак Києву не варто розслаблятися, певен журналіст Йозвяк. Наступного року відбудуться вибори до Європарламенту, і висока ймовірність того, що значна кількість мандатів відійде до представників право- і ліворадикальних сил. А ті ласі на проросійські меседжі, якими вони можуть керуватися під час прийняття політичних рішень, розповідає Йозвяк.

Що стосується перспектив членства України в ЄС, то ця тема зараз навіть не обговорюється. І якщо українські представники кажуть стосовно цього, що склянка наполовину повна, то європейські — що вона наполовину порожня.

"Ми критично наблизилися до розмов про перспективи членства", — зазначає український дипломат.

Його колега в Брюсселі у розмові з НВ заперечує: "В України сьогодні немає чітких перспектив членства в Євросоюзі".

Водночас євродипломат додає: Україна ще не усвідомила потенціал угоди про зону вільної торгівлі з ЄС. Цифри кажуть самі за себе: зараз 14 тис. вітчизняних компаній експортують свою продукцію до країн Євросоюзу — це на третину більше, ніж ще торік. Товарообіг між Україною і ЄС за 2017-й виріс на 24%.

Саме тому в Брюсселі у відповідь на євроспрямування України пропонують Києву йти шляхом економічної інтеграції. Блок 28 держав запрошує країну приєднатися до енергетичної та цифрової спілки ЄС. Що стосується енергетики, то європейські компанії зацікавлені в поставках електроенергії з України і навіть готові брати участь у приватизації її АЕС, якщо до цього дійде справа.

А ще — вже за лаштунками саміту — НВ дізнався про тему, яка не обговорювалася, але постійно була присутня в головах євробюрократів: йдеться про майбутні президентські вибори.

За словами одразу декількох джерел із пулу брюссельських чиновників, найбільше ЄС лякає перспектива перемоги на них Юлії Тимошенко.

Про це ж говорить і журналіст Йозвяк. "Єврочиновники ніколи вам безпосередньо не скажуть, що їм не подобається Тимошенко, — коментує він.— Але вони її остерігаються".