Топ-100 найвпливовіших людей України
Рейтинг найвпливовіших людей України за версією НВ
1. Тріумфатор року
Володимир Зеленський двічі — на президентських і на парламентських виборах — відправив весь вітчизняний політбомонд у нокаут. Унаслідок колишній комік сконцентрував у своїх руках небачену владу. Але чи зможе він правильно нею розпорядитися?
Щ е в торішньому списку 100 найвпливовіших Володимир Зеленський перебував у звичній для нього самого і багатьох українських телеглядачів іпостасі — шоумена, гумориста, лідера Студії Квартал 95. За впливовістю НВ поставив його на 46-е місце, між письменником Сергієм Жаданом і педіатром Євгеном Комаровським.
Тепер Жадан критикує нового президента країни, а Комаровський ледь не став радником молодого голови держави.
Що ж до самого Зеленського, то він тепер новий президент і молодий голова.
Фантастичний результат для людини, яку соціологи лише влітку торік почали додавати до опитувань, присвячених президентським виборам. Пішли на цей крок дослідники громадської думки лише тому, що Зеленський зіграв головну роль простого вчителя, несподівано обраного президентом України, в популярному серіалі Слуга народу.
В середині 2018-го основна боротьба за Банкову всіма політиками й експертами бачилася класичним протистоянням супротивників — Петра Порошенка і Юлії Тимошенко.
А Зеленський, хоч і потрапив у рейтинги, ніякої політактівності не проявляв, — він продовжував робити іронічні й жовчні пародії на топових політиків у межах своєї програми Вечірній квартал на телеканалі 1+1. І готував новий сезон улюбленого глядачами серіалу з учителем-президентом Василем Голобородьком.
Все це разом — політгумор на Плюсах укупі зі Слугою народу — стало тим набором нестандартних інструментів, яким Зеленський у підсумку буквально розбив усіх своїх конкурентів.
Навіть коли в новорічну ніч лідер Кварталу заявив, що офіційно йде на вибори, багатьом це все ще здавалося жартом.
Всім, але не Зеленському та його команді.
Шоумен, ставши кандидатом, і далі йшов своїм шляхом: не виступав на мітингах, не заповнював вулиці міст агітнаметами, не ходив на політичні ток-шоу. Замість цього Зеленський записував в'їдливі (це якщо проти президента Порошенка) або милі (якщо про себе) відеоблоги для соцмереж, регулярно з'являвся зі своїм гумором в етері 1+1 і виступав із концертами 95-го Кварталу по всій країні.
Інші претенденти не бачили в шоумені противника, ігнорували його, займаючись розбірками між собою.
Зеленський записував блоги, з'являвся на Плюсах і давав концерти.
Опоненти називали його коміком, що нічого не тямить у політиці, звинувачували у зв'язках з опальним мільярдером Ігорем Коломойським, розмірковували про те, що він стане легкою здобиччю Володимира Путіна, дорікали новому кандидату відсутністю навіть зародків команди, придатної для держслужби.
Зеленський записував блоги, з'являвся на Плюсах і давав концерти.
Крім нестандартних інструментів, у нього був один реальний козир — величезний суспільний запит на тотальне оновлення у політиці. Й успішний комік примудрився стати обличчям цього електорального бажання оновлення. Він просто обіцяв, що змінить все, — навіть не пояснюючи, як саме він цього досягне.
Зеленський легко переміг у першому турі президентських виборів і не менш впевнено прийшов до перемоги в турі другому.
І в перший же день роботи президентом, продовжуючи ламати стереотипи, Зеленський розпустив Верховну Раду і зажадав від Кабміну відставки, призначивши на кінець липня дострокові парламентські вибори.
Найдивовижніше, що і з цієї кампанії Зеленський вийшов тріумфатором: його партія Слуга народу, що складається із найнесподіваніших людей, — данина тому самому серіалу — отримала безпрецедентні 254 мандати. А це означає, що президент у парламенті дев'ятого скликання матиме монобільшість. І вже з вересня зможе на свій розсуд обрати прем'єра, укомплектувати міністрами весь уряд і почати приймати будь-які закони.
Подібної влади в Україні — цілком легальним і демократичним шляхом — до Зеленського не отримував ніхто.
Тепер колишньому коміку лишається найпростіше, але одночасно найскладніше: розпорядитися всіма своїми можливостями з користю для країни. Адже нині ніхто не може завадити Зеленському робити те, що він вважає за потрібне. І ніхто інший, крім нього, не буде відповідальний за все скоєне.
2. Зелений кардинал
Андрій Богдан, голова Офісу президента, в новій системі української вищої влади став постійною тінню голови держави з нечіткими, але занадто широкими повноваженнями
В Україні немає посади віцепрезидента. Але є Андрій Богдан, 42-річний керівник Офісу президента (ОП), який став чимось більшим, ніж просто помічник голови держави.
Богдан з’являється із Володимиром Зеленським всюди — у формальному і в неформальному оточенні. І регулярно щось підказує своєму шефові.
Богдан займався і займається кадровою політикою. Саме він привів у команду Зеленського групу досвідчених експертів і ексміністрів, зокрема нинішнього секретаря Радбезу Олександра Данилюка. І саме з кола цих людей, судячи з усього, вийде новий прем'єр і керівники основних міністерств.
Богдан реалізував ідею з розпуском ВР і достроковими виборами — внаслідок президент отримав у новій Раді слухняну монобільшість.
І той же Богдан зараз є драйвером боротьби Банкової зі столичним мером за Київ: ОП ось-ось відбере у Віталія Кличка посаду голови КМДА, тобто керівника виконавчої влади в місті.
Навіть особистий автомобіль Богдана — Tesla — близький Зеленському: сидячи за його кермом, президент у середині літа дав відеоінтерв'ю (чи то самому собі, чи то Богдану, чи електромобілю). Відповідаючи на віртуальні запитання, президент детально розповів про свої справи і проблеми. За перші три місяці управління країною Зеленський більше ніколи настільки детально і багато не спілкувався з електоратом у форматі запитання — відповідь.
Минуле Богдана відповідає сучасному — там теж з лишком намішано різне: заступник міністра юстиції після Помаранчевої революції, чиновник уряду Миколи Азарова, адвокат опального мільярдера Ігоря Коломойського, представник списку Блоку Петра Порошенка на виборах 2014 року, неодружений батько чотирьох дочок.
У біографії Богдана є й така деталь: саме він був першою людиною, яка ще в 2015 році запропонувала Зеленському спробувати сили в політиці.
Сам Богдан скромний. «У нашій команді всі рішення приймає президент», — заявив він нещодавно журналістам.
Можливо, все саме так і є. Але готує рішення, які приймає Зеленський, якраз Богдан.
Зараз голова ОП шукає відповіді на два запитання.
Перше: коли і як проводити місцеві вибори? Регіональні ради — останній виборчий бастіон, ще не підкорений Зеленським.
Друге: як зробити так, щоб із перших днів роботи Ради дев’ятого скликання монобільшість обійшла затяжні регламентні процедури? Щоб одразу поставити на конвеєр прийняття поданих президентом численних законів, як того хоче сам Зеленський.
Чи знайде Богдан відповіді? Він досить досвідчений юрист.
Чи зможе голова ОП і далі бути «зеленим кардиналом» за Зеленського? Він досить досвідчений (на загальному тлі) чиновник.
Недавня історія з нібито «відставкою» Богдана підтвердила: позбавляти себе товариства цієї людини президент поки що не має наміру.
3. Переломний період
Мільярдер Рінат Ахметов за нової влади може позбутися декількох козирів, отриманих за часів президента Петра Порошенка, але все одно залишиться найбагатшим українцем
У червні цьогоріч, ледь утвердившись на Банковій, президент Володимир Зеленський оголосив про передачу українським лікарням 200 машин швидкої допомоги. Подарунок оплатив найбагатший українець Рінат Ахметов, власник холдингу СКМ, що має металургійний (Метінвест) і енергетичний (ДТЕК) компоненти.
Пізніше президент пояснив, що він переговорив із кількома вітчизняними мільярдерами про принципи співіснування країни і великого бізнесу. Й Ахметов, мовляв, погодився профінансувати швидкі, а на майбутнє — вкладатися у відновлення зруйнованої інфраструктури Донбасу.
Мільярдер № 1 може собі це дозволити: торік його статки зросли на рекордні 76% досягши $12,2 млрд.
Метінвест майже подвоїв консолідований чистий прибуток, довівши цей показник до $1,2 млрд. А вугільний підрозділ ДТЕК наростив EBITDA (прибуток до всіх відрахувань) приблизно на 10% — майже до $1 млрд.
Метінвесту допомогла сприятлива кон’юнктура на зовнішніх ринках. А ось успіхи ДТЕК пов’язані з введеною ще в 2016-му формулою Роттердам+, що дозволила тепловим електростанціям вносити в ціну вугілля витрати, яких насправді могло і не бути.
ДТЕК займає 75% нацринку теплової генерації та 85% виробництва вугілля, і тому зібрав із Роттердам+ майже всі вершки.
Дія формули вже припинилася. Але справа її живе: на початку серпня Національне антикорупційне бюро (НАБУ), що розбиралося із Роттердам+ із 2017-го, оголосило підозри чотирьом ексчиновникам, причетним до її появи, а також двом представникам певної «групи приватних енергокомпаній».
НАБУ підрахувало: через дію формули протягом 2016−2017 років споживачам електроенергії завдано збитків у розмірі 18,87 млрд грн, з яких 14,3 млрд грн отримали приватні компанії — ініціатори введення Роттердам+. У бюро не назвали «ініціаторів», хоча аналітики впевнені: мова йде про структури ДТЕК.
Якщо НАБУ доведе провину підозрюваних, країна отримає процес року. Але справа поки що не потрапила до суду.
Проте з 1 липня у країні запрацювала нова модель енергоринку і ціна на електрику зросла на третину. Внаслідок ДТЕК, хоч і втратив вугільний козир, отримав додатковий прибуток, оскільки контролює майже чверть виробництва електроенергії.
Де Ахметов, очевидно, втратив, так це в політичному впливі. У нове скликання парламенту не потрапили ні його протеже Олег Ляшко зі своїми радикалами, ні партія Опозиційний блок, наповнена його друзями-соратниками-компаньйонами. У Раді опоблоківці будуть представлені всього шістьма мажоритарниками.
Але лобісти Ахметова у Раді все одно з’являться, особливо з урахуванням розмаїття нового парламенту і можливостей колишнього господаря Донецька.
А у нього, наприклад, є канал Україна, який торік став № 1 із перегляду серед усіх телекнопок країни. І ось що вдало: з осені — від початку нового політсезону — на ахметівському ТВ переживе рестарт колись популярне ток-шоу Савіка Шустера.
4. Поверненець
Мільярдер Ігор Коломойський повернувся в Україну в образі мало не демона, який відбере собі ПриватБанк, приведе країну до дефолту й обвалить державність. Але Армагеддон поки що не трапився
Н авесні цьогоріч навколо теми повернення на батьківщину опального мільярдера Ігоря Коломойського склалася погана атмосфера.
З Ізраїлю до Києва планувала прибути людина, яка не приховувала своєї неприязні до чинного президента Петра Порошенка. І постійно заявляла, що має намір повернути собі націоналізований ПриватБанк, покаравши через суди всіх тих, хто «відібрав» фінустанову. Водночас Лондонський суд заарештував активи потенційного поверненця, а американське ФБР почало розслідування через можливе відмиванням ним грошей. Натомість представники вітчизняної Феміди почали штампувати вигідні для Коломойського локальні рішення, що стосуються його суперечок зі втраченим банком.
Із таким бекграундом опальний мільярдер і в звичайний час привернув би до себе увагу вітчизняних політиків, ЗМІ й аналітиків. А в цьому випадку справа ускладнювалася тим, що насувалися президентські вибори. На них головним опонентом Порошенка був шоумен Володимир Зеленський, який мав давні й тісні ділові контакти з ексвласником Привату.
Так Коломойський став елементом головної битви року — боротьби за Банкову. Численні прихильники Порошенка перетворили мільярдера на політичне пугало. А той своїми заявами — що ПриватБанк повернеться, дефолт не страшний, а на Донбасі не війна, а громадянський конфлікт — лише підкладав сало на розпечену пательню.
У кінці травня, за чотири дні до інавгурації Зеленського, власник Плюсів повернувся в Україну. Відтоді минуло три місяці.
Коломойський іноді телефонує новому президенту. Коломойський іноді телефонує голові президентського Офісу Андрію Богдану, своєму колишньому адвокату.
Дострокові вибори трохи засмутили мільярдера — підтриманий ним Опоблок не подолав 5%-й прохідний бар'єр. Зате Коломойський знайшов надію серед низки близьких до нього людей, які пройшли до ВР у складі президентської партії Слуга народу.
Вітчизняні суди продовжують приймати вдалі для претензій Коломойського до ПриватБанку, але локальні рішення. А Держбюро розслідувань регулярно викликає на допити Порошенка.
Але кінця світу, який повинен був принести з собою в Україну Коломойський, не сталося. Можливо, національний Армагеддон просто відкладається до того моменту, коли Зеленський отримає свою Раду і свій Кабмін. Або мільярдер виявився не настільки всесильним. Або його страхітливі плани були лише словами, а повернення в Україну — спробою убезпечити себе від довгих рук американського правосуддя.
Відповідей немає. Поки що немає.
5. Впевнена стійкість
Віктор Пінчук, власник компанії EastOne Group і серйозної телегрупи, за Володимира Зеленського почувається так само, як і за Петра Порошенка, — помірно оптимістично
Т ри телеканали-лідери (СТБ, ICTV, Новий) і ще кілька менших, які в сумі складають майже третину всієї національної телеаудиторії, — ось та медіапарасолька, яка дозволяє мільярдерові Віктору Пінчуку впевнено дивитися у майбутнє за будь-якої влади.
Головне правило користування цією парасолькою — тримати нейтральну політичну позицію — Пінчук засвоїв уже давно. Майже так само давно, як перестав бути зятем президента, перетворившись просто на мільярдера-мецената.
У своїй другій іпостасі Пінчук іде в ріст: за даними НВ й інвесткомпанії Dragon Capital, його статки торік виросли одразу на 87%, до $2,67 млрд.
У 2018-му належна Пінчуку компанія Інтерпайп збільшила продажі трубної і залізничної продукції майже на 12%.
Та й тепер її справи йдуть непогано. Навесні цього року Інтерпайп домовилася із кредиторами про реструктуризацію боргу розміром $1,25 млрд. А Євросоюз, куди компанія Пінчука постачає чверть продукції, знизив антидемпінгові мита на її труби. Правда, паралельно обмежувальні заходи проти українського виробника ввели у США. Але в Інтерпайпі вже повідомили, що почали консультації з американським міністерством торгівлі щодо їх припинення.
І з новими мешканцями кабінетів на Банковій у Пінчука, з огляду на все, пройшли успішні консультації. Президент Володимир Зеленський повернув тестя мільярдера Леоніда Кучму до складу Тристоронньої контактної групи в Мінську. І домовився із Пінчуком, що той купить квартири сім'ям 24 українських моряків, захоплених росіянами торік у Керченській протоці. Власник EastOne Group, якщо вірити голові держави, в принципі взяв на себе турботу про соціальну реабілітацію українських військових.
Водночас Інтерпайп успішно торгує з Росією і СНД — на цей ринок йде 17% поставок холдингу. За даними програми Схеми, за п’ять місяців 2019 року компанія Пінчука експортувала до РФ труб і коліс на понад 1 млрд грн.
А в липні країни Євразійського економічного союзу, куди входить Росія, призупинили дію антидемпінгових мит щодо продукції Інтерпайпу.
6. Давно поруч
Перший помічник президента Сергій Шефір більше двадцяти років тому вирішив йти по життю поруч із Володимиром Зеленським. І дійшов до Банкової
У другій половині 1990-х криворіжці брати Шефіри — Сергій і Борис, які писали сценарії та жарти, зокрема заради розвитку однієї вже забутої тепер команди КВК запросили в колектив зовсім юного автора-актора.
Через два десятиліття цей автор-актор, що вже відсвяткував 40-річчя, покликав молодшого з братів на роботу до себе, на вулицю Банкову.
Так, якщо зовсім коротко, колишній сценарист, продюсер і співвласник Студії Квартал 95 Сергій Шефір став першим помічником Володимира Зеленського, президента країни і свого давнього колеги.
Брати Шефіри — багаторічні бізнес-партнери Зеленського не тільки у шоу Вечірній квартал, а й у кінобізнесі. Вони ж стояли на початку шляху Зеленського-політика, допомагаючи йому під час виборчої кампанії та працюючи в його штабі.
Тепер молодший із братів вживається у роль одного з головних помічників президента, до того ж, помічника особистого, найближчого.
На відміну від голови ОП Андрія Богдана, Сергій Шефір намагається взагалі не привертати до своєї персони уваги — ні суспільства, ні преси. А тому коло його реальних обов’язків є таємницею.
Зате майбутнє Шефіра досить прозоре: через п’ять років, коли у Зеленського завершиться президентський термін, його перший помічник хоче повернутися до звичної роботи в Кварталі й кіно. І в цій сфері у нього великі плани — він має намір завоювати Оскар.
7. Незмінний
Очільник МВС Арсен Аваков — єдиний представник колишньої владної команди, який має всі шанси зберегти свою посаду за нового президента
К оли п’ятий президент Петро Порошенко вручав Арсену Авакову портфель головного поліцейського країни, він навряд чи припускав, що отримує в особі одного з лідерів союзного йому Народного фронту прихованого, але надзвичайно потужного опонента.
Колишній харківський бізнесмен так швидко і міцно вріс в організм МВС, частково модернізувавши його, що перетворився на людину № 2 за рівнем впливовості у країні.
Аваков став противагою Порошенку і дозволяв собі навіть суперечити голові держави, втім, не переводячи суперечки у відкрите протистояння. І п’ятий президент мирився із норовливістю підлеглого, що не дивно: за спиною Авакова стоять 140 тис. співробітників поліції та 60 тис. службовців Нацгвардії. Тобто лад на вулицях і — в певних випадках — ситуація на фронті залежать саме від цього міністра. А ще йому підпорядковується Держміграційна служба, яка врегульовує питання громадянства, і сервісні центри, що видають водійські права й інші документи.
Іншими словами, для багатьох українських громадян саме підлеглі Авакова — найвідчутніше (після працівників ЖЕКів і співробітників Укрпошти) уособлення державної влади.
З усім цим багажем голова МВС входить у новий час. Сам міністр йому не противиться: він не ставав у позу перед президентом Володимиром Зеленським, як багато інших героїв, і на виборах його підлеглі поводилися нейтрально, тобто за законом.
До того ж, нещодавно на своїй ФБ-сторінці шеф МВС написав слова, під якими цілком міг би підписатися і новий президент: «Більшість позитивного в ці роки відбувалося не завдяки йому [Порошенку], а всупереч. Можна тільки уявити собі, чого можна було б досягти країні, якби не сконцентрувся він на боротьбі за владу і гроші».
У бесідах із НВ представники президентської команди часом не могли назвати одного головного претендента на пост прем'єр-міністра. Але мало не всі вони говорили про те, що майже стовідсотково кандидат на пост голови МВС в новому уряді у Зеленського вже є. Неважко здогадатися, про кого йде мова.
8. Хмари збираються
Експрезидент Петро Порошенко хоч і провів до парламенту свою партію Європейська солідарність, але розраховувати на якийсь вплив у ВР не може. А за стінами Ради його чекають допити — поки що у статусі свідка
П етро Порошенко пережив важкий рік.
Особисто він програв президентські вибори. А його партія Європейська солідарність (ЄС) отримала в новому скликанні парламенту тільки 25 мандатів — це четверте місце в загальному заліку, і це менше, ніж навіть у Батьківщини Юлії Тимошенко. З подібною фракцією Порошенко зможе грати роль лідера опозиції, яка хіба що критикує, але ніяк не впливає на владу.
Здавалася вкрай вдалою тріада Армія. Мова. Віра, яку тріумфатор виборів 2014 року обрав як гасло кампанії-2019, і педалювання теми «якщо не Петро, то Путін» не зіграли, — колосальний особистий антирейтинг потягнув п’ятого президента на дно, тобто за межі Банкової.
А там Порошенка зустріли не тільки його опоненти, а й колишні соратники, багато з яких тепер викривають його в провальній державній політиці, — яскравим прикладом тому є ще чинний прем'єр Володимир Гройсман.
Крім того, колишнього президента мучить у юридичній площині його персональний ворог Андрій Портнов, ексзаступник голови Адміністрації президента Віктора Януковича. Досвідчений юрист, який повернувся із вимушеного заслання, він завалив Держбюро розслідувань (ДБР) заявами, звинувачуючи Порошенка в цілому букеті злочинів, аж до державної зради.
І лідер ЄС замість того, щоб готуватися до нового парламентського сезону, ходить у ДБР на допити — поки що як свідок. А після відвідування бюро Порошенка незмінно намагаються то закидати яйцями, то образити якісь обурені громадяни.
Справи, які в підсумку можуть торкнутися Порошенка, веде й НАБУ.
Але експрезидент має одну віддушину — бізнес. Банк Rotschild, що керує його кондитерською імперією Roshen, виплатив Порошенку 557 млн грн дивідендів із чистого прибутку за 2018 рік. Крім того, колишній голова держави продав бізнесмену Сергію Тігіпку завод Кузня на Рибальському за $300 млн, за оцінкою агентства Інтерфакс-Україна. Правда, угоду навколо Кузні зараз розслідує ДБР.
9. ЗеСпікер
Завдяки тріумфу Володимира Зеленського його маловідомий політконсультант Дмитро Разумков перетворився на голову партії Слуга народу і без п'яти хвилин спікера ВР
П риблизно рік тому Дмитро Разумков був мало кому відомим політтехнологом. Потім він все ж став знаменитий, але не як самостійна одиниця, а лише як голос кандидата у президенти Володимира Зеленського.
Разумков говорив із пресою про те, про що його патрон мовчав. А оскільки кандидат-шоумен за межами гумористичної сцени мовчав буквально про все, то коло тем, які коментував політтехнолог, що прийшов у ЗеКоманду восени 2018 року, був найширшим: від ставлення лідера Кварталу до деокупації Донбасу до зниження тарифів і нюансів ефірної сітки телеканалу 1+1.
Разумков щодня давав інтерв'ю ЗМІ, включався у ТВ-ефіри, брав участь у політичних ток-шоу. У якийсь момент він був єдиним публічним обличчям у команді кандидата Зеленського.
Після обрання останнього президентом Разумков не отримав якоїсь посади в адміністрації голови держави. Як виявилося, лише тому, що саме своєму політтехнологу Зеленський довірив вести на дострокові парламентські вибори партію Слуга народу (СН).
Разумков став № 1 у списку СН. І провів виборчу кампанію, що стала мегауспішною для голови держави: президентська сила отримала 254 мандати і тепер може сформувати в новій Раді монобільшість.
Для Зеленського це означає одне: в його руках опинився слухняний парламент, найважливіший орган для кадрової та економічної політики голови держави.
Для Разумкова це означає дещо інше: з ймовірністю в 99,99% він стане головним контролером Ради, а саме — її спікером. За суттю, це третя посада в офіційній українській владній ієрархії.
В Україні важко знайти інших політтехнологів, які зробили настільки ж вражаючу кар'єру. Втім, і коміків, які стали президентами, в національній історії ще не було.
10. Російський зв'язковий
Віктор Медведчук, один із лідерів Опоплатформи — За життя, зробив те, що в країні, яка фактично воює з Росією, здається неможливим: він вільно контактує з президентом РФ Володимиром Путіним, регулярно возить на зустрічі до Москви своїх соратників і не має проблем з українськими спецслужбами.
В іктор Медведчук двічі опинявся у ситуації, коли фінал його політичної кар'єри виглядав вже доконаним фактом. Перший раз це сталося після Помаранчевої революції, в яку ексголова Адміністрації президента Леоніда Кучми увійшов з іміджем сірого кардинала, таємного повелителя ЗМІ і відвертого прихильника посилення союзу з Росією.
Після перемоги Віктора Ющенка Медведчук надовго зник із політичних полів.
До кінця 2013 року політик відновив частину свого колишнього впливу. Але тут стався другий Майдан. Медведчук знову опинився у ролі антигероя і, за даними НВ, 26 лютого 2014-го вивіз із Криму до Швейцарії сім'ю — дружину Оксану Марченко і дочку, яку ще в 2004-му хрестили президент РФ Володимир Путін і дружина російського прем'єра Світлана Медведєва. Наступного дня після від'їзду Медведчуків Кремль почав операцію з анексії півострова.
У березні 2014-го США ввели щодо кума Путіна персональні санкції, як проти людини, яка загрожує миру, безпеці, стабільності, суверенітету і територіальній цілісності України.
Але Медведчук перетворив на козир те, що здавалося його вироком, — близьке знайомство з господарем Кремля і відкрите декларування необхідності поліпшення українсько-російських відносин: він став посередником між Києвом і Москвою.
Колишній сірий кардинал Кучми за президента Петра Порошенка обзавівся статусом парламентера у складі Мінської тристоронньої групи зі врегулювання конфлікту на Донбасі й отримав унікальне право прямих авіаперельотів до Москви.
Він брав участь у переговорах з обміну полоненими з «Л/ДНР», паралельно нарощуючи свій політичний, фінансовий та інформаційний вплив.
Медведчук став одним із лідерів Опозиційної платформи — За життя (ОПЗЖ). Колись маргінальний проект політика і бізнесмена Вадима Рабиновича, підтриманий Медведчуком і посилений Юрієм Бойком, на дострокових парламентських виборах отримав 43 мандати, поступившись (хоч і сильно) лише партії Слуга народу Володимира Зеленського.
А Тарас Козак, чинний депутат і одночасно новоспечений парламентарій від ОПЗЖ, що є близьким другом Медведчука, нещодавно встиг вибудувати невелику медіаімперію, купивши телеканали NewsOne, 112 і ZIK.
І все ж Медведчук позбувся свого місця у Мінській групі, як і права перельотів до Москви.
Однак він продовжує гостювати у РФ як вдома. А з осені як до себе додому Медведчук буде заходити до сесійної зали українського парламенту.
