Крапки над "i"

Сату Кахконен, глава представництва Світового банку в Білорусі, Молдові та Україні, захоплюється простими українцями, а коли мова заходить про їхню владу, виявляє жорсткість та називає три кроки, які необхідно зробити негайно

Андрій Юхименко

В офісному кабінеті Сату Кахконен, директора представництва Світового банку в Білорусі, Молдові та Україні, — один із найкращих краєвидів у всьому Києві. Сидячи за робочим столом у бізнес-центрі, що підноситься над Дніпровським узвозом, вона може бачити столицю України у всій її красі — з мостами, річкою і парками. Гарний стимул для того, щоб думати, як природну красу України можна конвертувати в економічне зростання і добробут її звичайних громадян.

Від цих її роздумів у майбутньому України залежить багато чого. Нарівні з МВФ Світовий банк (СБ) кредитує розвиток української економіки і з 1991 року вже вклав у країну більше $12 млрд.

У 2014 році, після Майдану, СБ разом з іншими міжнародними інститутами відгукнувся на прохання українського уряду про допомогу і надав гроші, необхідні для відновлення економіки.

Цьогорічна сума фінансування становить $2,5 млрд. Кошти виділяються під реформи, які мають призвести до сталого розвитку. Втім, останнім часом вони знову затягуються, і це загрожує новою кризою.

Кахконен зустрічає НВ відкритою фінською посмішкою та міцним рукостисканням. Під час бесіди вона продовжує всміхатися, хоча і говорить досить жорсткі речі: причин для оптимізму в України не так вже й багато. Хоча шанс є — щоправда, лише один.

— Світовий банк прогнозує, що світова економіка цьогоріч зросте на 3,1%. Як це зростання вплине на Україну?

— Впродовж останніх кількох місяців ми спостерігаємо, як відновлюється світова економіка. І чекаємо, що ця тенденція продовжиться. Але для того, щоб Україна змогла повноцінно скористатися цими можливостями, керівництво країни має вирішити: продовжувати реформи, щоб прискорилося економічне зростання, чи ні, і тоді країна знову потрапить у пастку повільного зростання.

— Деякі економісти кажуть і про вповільнення зростання світової економіки. Які чинники можуть до цього призвести?

— Світова економіка розвивається циклічно. Нинішній цикл добігає кінця. Звісно, і на світових ринках багато чого неясно. Все залежатиме від того, що станеться у найбільших державах світу. Зараз пишуть про потенційні торгові війни, яких би хотілося уникнути. Крім того, незрозуміло, як буде розвиватися ситуація у Китаї, і як на Європу вплине Brexit.

— Проте Світовий банк прогнозує вповільнення зростання світової економіки. Одночасно пророкує Україні прискорення зростання у найближчі три роки. Як це можливо?

Що стосується українського банківського сектора, звичайні люди, можливо, не усвідомлюють, наскільки в цій сфері було поширене шахрайство

— Україна може зростати за рахунок відкладеного зростання. Через кризу 2014-2015 років ВВП країни значно знизився. Зараз економіка відновилася, але економічне зростання досить скромне, на рівні 2%. Це означає, що рівень доходів населення ще не повернувся на докризовий рівень. У країни є потенціал для того, щоб рости швидше за світову економіку, але тільки за умови продовження реформ. Одна зі сфер, яка може серйозно сприяти зростанню,—- сільське господарство. Вас називали житницею Європи. Але потенціал вашого сільського господарства ще не реалізований. Насамперед через відсутність ринку землі. Звичайно, потрібно ще зробити так, щоб у країну повірили інвестори. Це стосується і Світового банку. Ринок необхідний для того, щоб ми почали інвестувати в сільське господарство: транспортну інфраструктуру, зрошення тощо.

— Ринок землі може бути різним. У Польщі, наприклад, більшість фермерських господарств володіють приблизно 1 тис. га землі. У нас є компанії, які обробляють 600 тис. га. Різниця дуже велика. Крім того, чи потрібно продавати землю іноземцям?

— Ми впевнені, що оптимальний розмір фермерських господарств має визначити ринок. Зараз українські компанії зосереджені передусім на виробництві зернових. Ми очікуємо, що після того як ринок відкриється, і в країну підуть інвестиції, компанії почнуть створювати виробництва з високою доданою вартістю. І з часом це повинно призвести до того, що холдинги адаптують розміри своїх земельних угідь. А як Україна проводитиме земельну реформу, скільки будуть дозволяти купувати землевласникам або компаніям — вирішувати уряду.

— У своєму недавньому інтерв'ю віце-президент Світового банку Сиріл Мюллер заявив, що потрібно зробити так, щоб звичайні громадяни в Україні нарешті відчули ефект від реформ. Потім він сказав, що для цього необхідно завершити зміни на енергоринку, банківську та земельну реформи. А це високі тарифи, недоступні кредити і дорога земля. Яка користь від цього звичайним громадянам?

— Чесно кажучи, нинішній стан земельного ринку шкодить громадянам. Особливо від цього страждають дрібні землевласники, тому що вони не отримають адекватну плату за оренду їхніх ділянок. Після того як ринок відкриють, усе зміниться. Люди нарешті дізнаються, скільки насправді коштує їхня земля, і зрозуміють, скільки вони повинні отримувати від орендаря. Якщо говорити про енергоринок, його реформування повинно зруйнувати існуючі монополії. А конкуренція призводить до підвищення ефективності, і з часом після настане підвищення якості послуг.

Що стосується банківського сектора, звичайні люди можливо не усвідомлюють, наскільки в цій сфері було поширене шахрайство. Були ті, хто збирав депозити у людей і клав ці гроші собі в кишеню або видавав у вигляді кредитів власним компаніям і пов'язаним особам. Значна частина цих грошей осіла на Кіпрі та офшорах. Тому важливо зробити так, щоб банки вели свій бізнес чесно, кредитували домогосподарства і компанії за розумними ставками.

— Банківська чистка — це вже історія. А що потрібно робити зараз, для того, щоб звичайні люди відчули результат?

— Багато що можна зробити. Рівень непрацюючих кредитів дуже високий. Частка поганих кредитів в Україні становить більше половини від загального портфеля. А це призводить до того, що банки не знижують свої кредитні ставки, так як ризики неповернення великі. Тому рівень закредитованості приватного сектора дуже низький. Ми тісно співпрацюємо з Національним банком і Міністерством фінансів, щоб вирішити проблему поганих кредитів.

— Тобто йдеться про колекторську роботу.

— Це складніша робота. Але, в цілому, так. Це спроба повернути гроші. Фонду гарантування вкладів передані значні активи, і ними можна добре розпорядитися, щоб повернути гроші в систему.

— Деякі колишні власники банків не проти укласти угоду з Національним банком, реструктуризувати заборгованість, отримати свої установи назад і зробити щось, аби гроші повернулися в систему. Чому така можливість не розглядається?

— (Сміється.) Розмови та пошук вирішення цих проблем все ще триває. Так, я чула про деякі з цих пропозицій, але, на жаль, це означає, що люди, яких звинуватили в шахрайстві, отримають все назад, але за нижчою ціною. Тобто фактично отримають подвійну користь від системи. Але, як я вже сказала, все це ще обговорюється. Подивимося, як розберуться із цими активами.

— Наскільки проблематичний український зовнішній борг?

— Макроекономічна ситуація в Україні все ще нестійка. Вразливість фіскальної системи за останні роки навіть зросла, з огляду на той факт, що зросли витрати уряду, який підвищив мінімальну зарплату, пенсії та зарплати держслужбовцям. Борг зростає. Із цим потрібно щось робити. Пік виплат для України настане в кінці 2018 - початку 2019-го. Турбує те, як фінансувати виплату цієї заборгованості.

— А що станеться, якщо ми не отримаємо грошей від МВФ?

— Якщо не буде продовжена програма співпраці з МВФ, то до України не надійдуть величезні суми грошей, які під неї підв'язані. Наприклад, кошти Світового банку, заплановані нами для підтримки бюджету і на проведення реформ (кредит на розвиток політики). Від МВФ залежить виділення грошей, які запланував Євросоюз на покриття дефіциту бюджету. Ринки запозичення також негативно відреагують на цей сигнал.

— Хоча існує думка, що нам потрібно припинити позичати, тому що і без позик все розвиватиметься також.

— В історії України були злети і падіння. На жаль, у минулому щоразу, коли економіка стабілізувалася і починалося невелике зростання, у влади одразу зникало бажання проводити реформи. А потім ставалося повільне сповзання вниз. Ми сподівалися, що цього разу зможемо уникнути цього циклу. І досі сподіваємося, що цього не станеться.

— Які основні кроки мають бути зроблені для того, щоб уникнути цього порочного кола?

Борг зростає. Із цим потрібно щось робити. Пік виплат для України настане в кінці 2018 - початку 2019-го

— Очевидно, що земельна реформа — один із серйозних кроків, який потрібно здійснити. Уряд, чесно кажучи, багато чого досяг за останні три роки. Він зробив більше, ніж будь-хто до них із моменту незалежності. Минулої осені проведені такі серйозні реформи, як освітня, охорони здоров'я, пенсійна. Якщо їх правильно втілювати в життя, вони принесуть користь громадянам. Це соціальні перетворення. А зараз необхідні реформи, які б сприяли економічному зростанню. Земельна реформа одна з них. Також необхідно створити антикорупційний суд. Для чого? Він важливий для інвесторів. Ми з боку Світового банку постійно чуємо від інвесторів, що вони бояться йти в Україну через те, що тут високий рівень корупції. Необхідна ще приватизація, але я не очікую, що до виборів будуть продані серйозні об'єкти.

— Деякі критики МВФ і Світового банку говорять, що боротьба з корупцією і створення антикорупційного суду — це наша внутрішня справа. Чому хтось ззовні повинен тиснути на Україну, використовуючи гроші. Як би ви прокоментували такі заяви?

— Ми не диктуємо таких вимог України. Антикорупційний суд — це частина архітектури антикорупційної реформи, яку створив ваш уряд. А парламент схвалив закон, що передбачає заснування антикорупційного суду. Це був план вашого уряду з боротьби із корупцією, це була вимога Майдану.

— А ви б підтримали програму, якби там не було зобов'язання боротися із корупцією?

— (Сміється.) Думаю, це було б дуже складно після того, як люди вийшли на барикади, після Майдану. Потрібно пам'ятати: люди віддавали свої життя за те, щоб не було корупції. Якщо ви подивитеся на програму роботи Світового банку, то побачите: ми велику увагу відводимо покращенню структури державного управління. Тому що це і є найголовніша проблема цієї країни. У вас чудові високоосвічені люди, дуже заповзятливі, також фантастичне географічне розташування між Сходом і Заходом, ще одна перевага — родюча земля. Розвитку ж заважають недоліки в системі держуправління та корупція.

— Ми не живемо у вакуумі. Росія як і раніше відіграє велику роль у нашій країні. Останні події з Газпромом це доводять. Наскільки це великий ризик із погляду Світового банку та інвесторів?

— Звісно, ми уважно стежимо за тим, що відбувається на сході, і тим, що робить Росія. Для того, щоб Україна могла впоратися із проблемами на сході, важливо мати успішну економіку. Цим ми як раз і займаємося. А економічний спад гратиме на руку нашим "східним друзям".

— У ЗМІ була інформація про те, що вас майже звільнили за те, що ви критикували український уряд. Це правда?

— Ні, це був фейк. Наше вище керівництво ніколи, ніколи не розглядало можливість мого звільнення. Віце-президент був в Україні, і він це підтвердив. Дуже шкода, що деякі люди опустилися до такого рівня і випустили таку новину. Але це повна нісенітниця, яка була націлена на мене і на керівника представництва МВФ. Це були приватні листи, які ми надсилали двом конкретним людям, і, на жаль, все це проникло в пресу. Через це почався увесь шум. Ми не хотіли і не збиралися робити ці листи надбанням громадськості. Ми так не працюємо.

— А який ваш оптимістичний сценарій? Якщо уряд зробить усе правильно, як розвиватиметься ситуація цього і наступного року?

— Якщо реформи триватимуть, і уряд матиме достатньо мужності рухатися далі, майбутнє буде світлішим для українців.

— Через 10-15 років?

— Ні, раніше. Ми побачимо поліпшення у державному управлінні. В інвесторів з'явиться більше впевненості, вони прийдуть у країну. З'являться можливості для зростання. Цього разу я буду впевнена в Україні. Й у Світовому банку ми прийняли рішення: як тільки певні реформи будуть проведені, ми зробимо кроки для підтримки.