Столичний ринг

Мер Києва Віталій Кличко відповідає на кілька незручних запитань і описує столицю, якою вона буде через десять років

Яна Панюшкіна,
Андрій Леденьов

Зустрітися із мером Києва Віталієм Кличком виявилося завданням не простим. А коли зустріч усе-таки відбулася, він сидів, як на голках.

Настрій мера можна зрозуміти. Поряд з очевидними успіхами — реконструкцією міських парків, масштабним ремонтом доріг, а також внеском до бюджету країни в розмірі 151 млрд грн, до топ-менеджера столиці України залишається багато гострих питань. Від проблем зі зношеною міською інфраструктурою, аварійними мостами і майже піврічною відсутністю гарячої води у квартирах чималої частини киян до долі музею на Поштовій площі.

Однак протягом півгодинної розмови Кличко тримав удар: від болючих питань не тікав, сміливо робив прогнози і давав зрозуміти, що він сьогодні не стільки світова знаменитість, скільки столичний мер, який прийшов до Києва всерйоз і надовго.

— Дайте відповідь на головне "культурне" питання столиці: що буде на місці унікальних розкопок на Поштовій площі — торгово-розважальний центр чи все-таки музей?

— Я не розумію, у кого є сумніви щодо цього. Одразу, коли натрапили на історичні знахідки, я сказав, що там буде музей. І це наша чітка позиція. Там є приватний інвестор, із ним проведено переговори. Фінансування цього музею буде. Проблема в тому, що у нас немає фахівців, які можуть зберегти знахідки з дерева, що пролежали під землею ледь не тисячу років. У реакції з киснем вони можуть руйнуватися.

Ми скерували групу до Польщі, вивчаємо досвід консервації подібних знахідок. Наше завдання — зробити все можливе, аби їх зберегти. Але питання і в тому, що будь-які необдумані глибинні роботи можуть призвести до руйнування нинішньої Поштової площі. Зверху площу ми накрили, а під землею вона стоїть на стовпах. Заглиблюватися далі ризиковано, робити дослідження неможливо. Будь-які глибинні роботи зараз можуть порушити стабільність площі, а безпека киян для нас у пріоритеті.

Тому музей сьогодні — не питання одного кроку, ситуацію потрібно розглядати комплексно. Потрібен план, концепція: що там буде, який музей, як він буде виглядати. І тут ми розраховуємо на більш активну роботу Міністерства культури.

— Як сьогодні розвивається ситуація навколо відмови НАК Нафтогаз України укласти договір із комунальним підприємством Київтеплоенерго на постачання газу? Через це понад 3 тис. житлових будинків столиці кілька місяців залишаються без гарячої води.

— Суть проблеми в чому? Місто розірвало договір із приватною компанією Київенерго. Тепер НАК Нафтогаз України намагається перекласти всі борги цієї компанії на місто: і борги споживачів, і штрафні санкції. Скажіть мені, чому кияни повинні оплачувати більше 1 млрд грн боргів приватної компанії? Саме таку суму, крім заборгованості споживачів, нараховано у вигляді штрафів і пені. Чому в результаті чиєїсь господарської діяльності місто повинне нести збитки? Ми не друкуємо гроші, а з великими труднощами їх акумулюємо. За таку суму можемо десять садків, наприклад, побудувати і закрити нарешті питання із чергами.

Одну третину доріг у Києві ми вже відремонтували

Позиція міста чітка. Необхідно терміново укласти договір на постачання газу і повернути людям гарячу воду. Паралельно з цим у форматі предметних переговорів врегулювати проблему заборгованості. На даний момент справа розглядається у Господарському суді Києва.

— Від вашого перебування на посаді мера у киян були великі очікування. Як ви думаєте, ви їх виправдали?

— Я їх розумію. Великі очікування, що чемпіон світу з боксу, який нокаутував усіх суперників, прийде на місце мера і все в одну мить візьме і змінить. Це тільки в казках так відбувається. У нас багато викликів, завдань і проблем. І щодня ці проблеми потрібно вирішувати. Намагаємося швидко це робити. Але можу сказати відверто: грошей нам не вистачає. Нам треба вкладати сотні мільярдів гривень у розвиток нашого міста.

— Що ж відбувається з економікою міста?

— Порівняно з попередніми роками все набагато краще. Якщо в 2015-му бюджет міста становив 27 млрд грн, то сьогодні — 50 млрд грн. Я переконаний, що цьогоріч бюджет буде профіцитним, ми його збільшимо. Крім того, в Києві відсутнє безробіття. У нас 9 тис. людей стоїть у черзі на біржі праці, а пропозицій — понад 15 тис. Бракує водіїв, фахівців-електриків, слюсарів. До того ж люди у Київ їдуть. Порівняно з іншими регіонами ми — острів благополуччя.

Хочу також нагадати: 60% усіх інвестицій в країну торік надходили до Києва. Це хороший показник. Тому що кожен інвестор вкладає не тільки гроші, він створює робочі місця, платить податки в бюджет міста, і динаміка позитивна. Проте грошей нам не вистачає.

— Де саме не вистачає?

— Нам у спадок дісталася економіка в дуже занедбаному стані. Потрібні сотні мільярдів гривень. Наприклад, тільки на ремонт колектора треба більше мільярда гривень, а без нього існування Києва неможливе. Цього ми не бачимо. Ми відкриваємо воду в крані, а звідки вона прийшла, куди вона йде, нікого не цікавить. Важливо, щоб вона була. Для цього потрібно зробити інфраструктуру.

Колектор був в аварійному стані з 1999 року. Ми торік запустили другу нитку колектора. Це дуже важливо.

Ми ремонтуємо інфраструктуру. Міст, який "втомився", — Шулявський: його реконструкція обійдеться в 1 млрд грн. Зробили огляд: 75 мостів перебувають у передаварійному стані. Можете собі уявити? Один — більше одного мільярда, а 75? Скільки грошей потрібно вкладати тільки в мости! Ми інвестуємо гроші в дороги. Одну третину доріг в Києві вже відремонтували. У столиці 1.667 км доріг. 500 км ми реконструювали протягом двох останніх років. Якщо 2018-го відремонтуємо ще 300 км, майже половина доріг Києва буде відповідати європейським стандартам. Це нові покриття і доріжки, тротуари та освітлення. І кияни вже це бачать. Але роботи ще дуже багато.

За останні два роки ми також відкрили 17 нових дитячих садків. Зменшили чергу з 15 тис. дітей до 4 тис. Наше завдання — щоб наступного року черг до дитячих садків взагалі не було. Також побудували сім шкіл. Ми стараємося.

— За рахунок чого місто наповнюватиме бюджет, як будете заробляти?

— Коли я говорю, що у нас надходження до бюджету щорічно плюс 30%, а зростання виробництва — приблизно 3%, фахівці кажуть: щось цифри не танцюють. 3% зростання виробництва і 30% бюджету. Звідки гроші? Їх ми беремо з тіні і виводимо звідти, щоб вони працювали на місто.

Ми одними з перших запровадили систему смарт-мережі, онлайн-бюджет, е-тендери. А також систему ProZorro, яка заощадила для нашого міста близько 2 млрд грн. Мені подобається приклад із пересувними кафе. Але ми сказали, що ці пересувні машини не можуть продавати каву де завгодно. Ми визначаємо місця для торгівлі, але вони повинні виграти місця на тендері. У 2015 році до бюджету таким чином зайшло 280 тис. тільки від однієї машини.

Цьогоріч ця сама машина запропонувала на торгах майже мільйон, понад 900 тис. грн. Це за місце на метро Арсенальна. У нас ще великий потенціал.

— Ви говорили, що переймаєте досвід інших міст. На які з них орієнтуєтеся?

— Я маю унікальну можливість використовувати свій селебріті-статус. Не секрет, що у мене дуже хороші контакти закордоном. У 2015 році я відвідував Тель-Авів і знайомився із системами розумне місто і безпечне місто. Ми адаптували цю ідею в Києві і запустили систему смарт-сіті. Сьогодні можу сказати: у нас вона працює досить ефективно.

У Києві зараз встановлено близько 7 тис. камер відеоспостереження. Це безпека для кожного. Ця система працює досить ефективно. Критикували. Так звана опозиція казала, що на неї йдуть великі кошти. Але критики замовкли, коли жінка втратила дитину і вкрала іншу в дитячому саду. Вона не знала, що всі київські садки та школи оснащено системою відеоспостереження. І за 6–7 годин завдяки цій системі ми повернули дитину батькам.

У мене є унікальна можливість використовувати свій селебріті-статус

Це дуже ефективно. Кожна людина, яка хоче порушити закони, правила, має знати, що це зафіксовано, і він/вона стовідсотково нестиме відповідальність. Це наше завдання. Але це початок. До речі, в Лондоні — майже 1 млн камер відеоспостереження. Тож нам є ще куди розвиватися.

— У яких ще сферах ви бачите потенціал для розвитку Києва?

— Ми однозначно не повинні втратити історичну привабливість нашого міста. Тому особливу увагу приділяємо туристичній галузі, історичним місцям і будівлям. Наше завдання все це зберегти. На жаль, законодавство недосконале і часто не дає можливості повертати ті будинки, які були "прихватизовані" 10, 15, 20 років тому.

Моє завдання і місія як мера — робити все для того, щоб проводити в нашому місті різні заходи, такі як Євробачення. Ми отримали хороші відгуки після проведення, незважаючи на спекуляції.

Фінал Ліги чемпіонів пройшов місяць тому теж на високому рівні. І мені було приємно, що президент УЄФА дав високу оцінку, подякував місту. Нещодавно проходив Atlas Weekend — один із найбільших музичних фестивалів у Східній Європі. Восени буде боксерський конгрес, приїдуть світові зірки боксу. Цьогоріч очікуємо 2,5 млн відвідувачів. Це, звісно, менше, ніж 15 млн туристів, які відвідують Прагу, але моє завдання — щоб якомога більше людей приїхали до нас. Кожен турист, який приїжджає, залишає приблизно від 2 до 3 тис. грн на добу. У нас величезний туристичний потенціал. Завдання — його максимально використовувати.

— Чим потішить місто невдовзі?

— Уже скоро відкриємо сходи зі Старокиївської гори в урочище Кожум'яки. Зараз закінчуємо алею художників, яка також ітиме від сходів. Наступного року за планом — пішохідний міст, який з'єднуватиме Володимирську гірку з Аркою дружби народів. Об'єднаємо дві туристичні зони. Переконаний, що це стане магнітом для туристів. Наступного року закупуємо новий фунікулер. Маленький фунікулер, два трамвайчики перевозять 1,5 млн осіб на рік. Це також атракціон. Можу розповідати багато — що зроблено і що належить зробити.

Я не говоритиму про парки, які відкриваються в Києві. У нас золотий стандарт — парк Наталка [Оболонський район]. Такого рівня місця будуть у кожному районі міста. Наше завдання цьогоріч — відкрити ще дев'ять парків такого ж рівня, як Наталка. І ми це зробимо.

— А питання паркування — це до мера?

— Два роки ми чекали законопроекту з Верховної Ради, не було можливості штрафувати безвідповідальних водіїв. Зараз закон набуватиме чинності, і ми почнемо наводити лад. Можу сказати безвідповідальним водіям: паркуватися під знаками Зупинка заборонена коштуватиме дуже дорого.

— Скільки?

— Більше 1,5 тис. грн, якщо машини блокують проїзд. Плюс евакуація автомобілів, якщо потрібно буде їх підняти, перевезти на штрафмайданчик. Ми почнемо евакуювати машини, які блокують дві смуги руху з лівого і правого боку. Сьогодні кожна київська вулиця заблокована автомобілями. Вони звужують вулицю, не дають можливості для руху громадського транспорту. Також нам потрібно робити стоянки для автомобілів. У центральній частині міста будемо заходити під землю і будувати багатоповерхові паркінги.

— Яким ви бачите Київ через десять років? Як би ви хотіли, щоб він виглядав?

— Через десять років у нас однозначно буде метро на Троєщину, однозначно добудований Подільсько-Воскресенський міст й історична частина міста, приваблива і комфортна. Через десять років Київ стане європейською столицею і за якістю доріг, і за якістю медичного сервісу.

Місто однозначно мусить зберегти найголовніше — парки і сквери, мати статус зеленого міста, міста-парку. І це планується не через десять років. Переконаний, що вже наступного року ми зможемо представити нову платформу і парки, в яких зможуть відпочивати люди.

Я на цій посаді перебуваю чотири роки. Зроблено вже багато, а головне — поштовх. Минулі роки були складними. Але вже зараз я можу сказати, що балотуватимуся, тому що плани, озвучені мною, хочу довести до кінця.