Шукачі пригод

У світі зростає кількість мандрівників — любителів яскравих вражень, які обирають далеку екзотику замість пустопорожніх курортів та виходженої Європи. Лідери руху об'їздили всі країни, і на планеті залишилося не так багато регіонів, куди не ступала їх нога

Галина Корба

Н а перший погляд 43-річний киянин Костянтин Симоненко — типовий представник середнього класу. Він успішний адвокат із дружиною і двома дітьми, який у вільний від роботи час полюбляє подорожувати світом. Ось тільки географія його подорожей вже охопила майже всю земну кулю. Сьогодні всього сім країн відокремлюють українця від того, щоб опинитися в елітному клубі мандрівників, які відвідали всі існуючі країни.

Про далекі краї Симоненко мріяв із дитинства і тепер реалізовує свою мрію. Аби все встигати, він виділяє на поїздки в середньому два тижні щокварталу, компенсуючи стислі терміни ретельним плануванням подорожей.

У підсумку в активі адвоката є і найнебезпечніші країни світу, і найнеймовірніші пригоди. "У Багдаді я потрапив під ракетний обстріл терористів, — ділиться найяскравішими спогадами Симоненко.— У столиці Малі Бамако я виїхав із готелю рівно за добу до того, як він був захоплений терористами, і там загинуло 27 осіб. У Гвінеї я просидів вісім годин у місцевій в'язниці, поки поліція не повірила, що грошей я їм не дам. Думаю, у всіх цих ситуаціях реальної небезпеки не було, але нерви полоскотало".

Симоненко посідає 240-е місце серед найвеличніших мандрівників нашого часу, за версією туристичного ресурсу Nomad Mania. Лише 62 людини з цього рейтингу відвідали всі країни світу. Втім, найзавзятіші шукачі пригод на планеті міряються вже не країнами, а регіонами, яких ц світі 1.281.

Лідер рейтингу, 64-річний іспанець Хорхе Санчес, почав подорожувати з 18 років і відвідав майже всі — 1.148 регіонів. На питання НВ він відповідає з російського Красноярська, готуючись до сплаву річкою Єнісей. А це означає, що в найближчі тижні він запише в свій актив ще два регіони.

Санчес певен, що взяти з нього приклад може кожен. "Дивіться на планету Земля як на університет, університет життя, — каже він.— Достатньо хоч на найбазовішому рівні знати шість офіційних мов ООН (іспанська, французька, англійська, арабська, російська і китайська), більше подорожувати наземним транспортом, уникаючи літаків. І, звісно, вивчати людей, їхні традиції, природу і релігію".

А рмія мандрівників зростає з кожним роком. За даними Всесвітньої туристичної організації ООН, в 2017 році кількість міжнародних прибуттів туристів зросла до рекордних 1,3 млрд. Це на 7% більше, ніж у 2016 році, на 47% більше, ніж у 2009-му, і на 196% більше, ніж у 1990-му.

До того ж за останні 25 років найбільший приріст показали зовсім не Європа і Північна Америка — у них зростання менше ніж удвічі, — а значно екзотичніші місця. Близький Схід, Азія і Океанія виросли майже в шість разів, Центральна Америка і Африка в чотири рази, а Південна Америка втричі.

"Сходити на вихідні до Європи — вже норма. А зо два-три рази на рік можна вибратися і куди-небудь подалі, — каже Юлія Савицька, співзасновник агентства подорожей Girls in travel, яке спеціалізується на поїздках для жіночих груп.— Тому постійно хочеться все більше гострих відчуттів, далеких країн. Ось саме тоді приходять на допомогу екзотичні напрямки. Далеко, важко, дорого, але унікально і незвично".

Втім, чим більше проходить часу, тим дешевшим і простішим стає подібний туризм, запевняють затяті мандрівники. Розвиток транспорту, поява дешевих перельотів, розвиток технологій, які дозволяють на іншому кінці планети детально спланувати найскладніший маршрут, знайти гідів, передбачити всі стикування і знайти найкращі пропозиції житла — все це робить складні подорожі у віддалені куточки світу цілком реальними.

Санчес згадує: в 70-х роках, коли був ще молодим хлопцем без гроша за душею, він підпрацьовував, де доведеться, щоб побачити Європу. У Парижі працював у стоматологічній лабораторії, в Генуї торгував італійським сиром, у Брюсселі працював на рецепції в готелі, а на острові Вайт (Велика Британія) випікав торти в англійському ресторані.

"Можна відвідати хоч усі країни ООН, не будучи багатим, — запевняє іспанець.— Якщо ви не можете собі дозволити хороший готель, обирайте дешевий хостел. Можна харчуватися на місцевих ринках, купувати або готувати їжу. Життя в деяких країнах на зразок Індії, Таїланду, Марокко або Болівії іноді значно дешевше, ніж життя у вашому рідному місті".

За бажання можна їздити по світу навіть із зовсім мізерним бюджетом, запевняє 80-річний француз Андре Брюжіру, який відвідав 1.055 регіонів світу і займає сьому сходинку в рейтингу найбільших мандрівників Nomad Mania.

"Я подорожував і за $1 на день. Це зовсім недорого, — всміхається екстремал.— У поїздках у мене три слова-табу: готелі, ресторани і таксі. Для багатьох людей подорожувати автостопом і ніколи не спати в готелях складно або неможливо. Але для мене — це величезне задоволення".

П ланування поїздки буває майже таким самим захопливим, як і сама подорож, переконаний Симоненко. Нинішні можливості дозволяють детально опрацювати маршрут і уникнути неприємних сюрпризів.

"Наприклад, на Карибських островах влітку йдуть безперервні дощі, а на початку осені — урагани, — уточнює мандрівник.— В Австралії зима, коли у нас літо, а січень — найтепліший місяць. До Саудівської Аравії не варто їхати влітку, коли температура сягає +50, хоча в лютому цілком комфортні +20".

Також Симоненко не радить їхати до Західної Африки восени, коли у вологий сезон з'являються малярійні комарі. В цей час краще вирушити в Південну Африку, де комфортніший клімат.

Якщо йдеться про зовсім екзотичну країну, в якій немає свого посольства в Україні, потрібно своєчасно подбати, щоб отримати візу. Можуть знадобитися два-три місяці очікування, безліч листів і телефонних дзвінків. Тому мандрівникові не завадить мати два паспорти і чіткий графік, коли і на які візи подаватися, радить Симоненко.

Зате зараз не складає труднощів бронювати готелі та знаходити авіаквитки. Спеціальні агрегатори автоматично підбирають оптимальні стикування, найдешевші рейси і найкращі пропозиції житла. Найчастіше країни можна вивчати самостійно, вдаючись до послуг хіба що гідів-волонтерів. Але в окремих особливо екзотичних регіонах на зразок країн Африки без спеціального провідника або навіть охорони не обійтися.

Тим, хто не наважується планувати подорожі власними силами, приходять на допомогу спеціальні агентства, які займаються організацією складних експедицій у найвіддаленіші куточки.

Попит на такі послуги зростає стрімко, запевняє Андрій Андрєєв, засновник агентства подорожей Paganel Studio, яке працює переважно з пострадянськими країнами. За його словами, одразу після заснування в 2011-2012 роках компанія проводила по шість експедицій на рік. У 2017-му ця цифра збільшилася до 36, а кількість мандрівників за цей час зросла вшестеро, до 900.

Стабільним попитом у клієнтів користуються Китай, Японія, Перу, Антарктида і Гренландія. Водночас компанія розширює географію — наприклад, почала створювати свій яхтовий флот для експедицій в Арктику та Антарктику.

"Людям набридли однакові сервісні готельні центри, де ви отримуєте достатній рівень комфорту, але країну ніколи не побачите, — пояснює Андрєєв.— Прокидається жага відкриттів і прагнення подивитися на все найнезвичайніше на нашій планеті не тільки у телевізорі, але й наживо".

У країнці, хоч і з деяким відставанням, але теж тягнуться до світового тренду. В експедиціях Paganel Studio частка українських туристів сягає 80%.

Загалом, за даними Держстату, за 17 років кількість українців, які подорожують закордоном, зросла увосьмеро, до 2,3 млн у 2017 році. Зросли і показники в екзотичних країнах. Наприклад, у 2011 році Танзанію відкрили для себе всього шість українців, а в 2017-му туристи з України туди буквально повалили — її відвідали 3.711 співвітчизників.

До Ісландії в 2011-му вирушили 57 туристів, а в 2017 — вже 3.348. Потік туристів до Японії за цей час зріс у 23 рази до 1.083, в Кенію — в 15 разів до 455. І навіть у Саудівській Аравії, в одній з найбільш закритих для немусульман державі світу, яка у світському туризмі робить перші кроки, торік побували 112 співгромадян.

Зростання попиту на екзотику підтверджує і Савицька з Girls in travel. Якщо в 2014 році, в перший рік роботи компанії, було організовано п'ять дівич-експедицій, то зараз ця цифра зросла до тридцяти.

Розширилася і географія. Компанія починала з Непалу, Індії, Балі і В'єтнаму, а тепер до списку додалося ще з десяток країн. Зокрема, М'янма, Японія, Кенія, Танзанія, Марокко і Болівія.

"Взимку наступного року у нас відбудиться відразу два дівич-вечора у Чилі та Аргентині, — обіцяє Савицька.— Навіть на етапі підготовки і передбронювання вони користуються просто шаленим попитом". А наступного року список напрямків поповнять Іран та Колумбія.

Олександр Чебан, завзятий мандрівник, який відвідав понад 80 країн світу, до таких пакетних експедицій ставиться скептично. На його думку, краще і дешевше пізнавати світ самостійно, хоча розуміє, що для багатьох це нелегко: надмірна нерішучість у питаннях подорожей — ментальна особливість українців.

"Помилковою є думка про те, що країна, яка віддалена від близьких до нас європейських столиць, складна і незрозуміла в організації подорожі, — певен Чебан.— М'янма й Уругвай, наприклад, дуже прості країни і порівняно бюджетні. Дістатися туди просто і недорого при завчасному плануванні".

За словами Чебана, в М'янмі немає нічого страшного: туди літають лоукостери, в країні є хостели, а нові технології прокладають будь-які маршрути на картах у найвіддаленіші куточки. До того ж все неодноразово описано в путівниках, на форумах і в блогах.

Багато досвідчених мандрівників припускають, що нерішучість українців навряд чи триватиме довго. У міру того, як нові технології та доступ до бюджетних перевезень почнуть відкриватися широким масам, подорожі в далекі країни ставатимуть усе доступнішими для туристів з усього світу, впевнені мандрівники й експерти.

Всесвітня туристична організація ООН прогнозує новий туристичний бум у найближчі роки. До 2030 року кількість міжнародних прибуттів туристів зросте ще на 40% — до 1,8 млрд.

"Це століття називають століттям прогресу, століттям атома або космічних досліджень. Але це також і століття туризму, — каже 78-річний німець Хайнц Штюк, який за 50 років об'їздив майже весь світ на звичайному велосипеді.— Сучасні види транспорту роблять країни ближчими одна до іншої щодня, дозволяючи мільйонам людей подорожувати".

Лідер рейтингу мандрівників Хорхе Санчес з Іспанії відвідав усі 193 країни та 1148 регіонів. У світі є ще 133 куточки, в яких він ще не встих відмітитись

Хорхе Санчес

Іспанія, 64 роки

Відвідав: 1.148 регіонів та 193 країни світу

І спанець Хорхе Санчес, який почав подорожувати з 18 років, об'їздив практично всю земну кулю. Спочатку знайомився із традиційними пам'ятками Західної Європи, потім значно розширив географію. За 30 років йому вдалося об'їздити всі країни — члени ООН (193 країни), і відтоді він зайнятий вивченням окремих регіонів у ще екзотичніших та віддаленіших куточках планети.

Санчес пережив чимало пригод: ночував просто неба, жив серед "проклятих" руїн, а одного разу підхопив малярію, пробираючись через джунглі національного парку Таї в Кот-д'Івуарі. Іспанця врятувало лише те, що він подорожував із групою туристів, які доставили його в лікарню найближчого міста.

"Мені було так погано, що я втратив свідомість, а коли прийшов до тями, то сказали, що я проспав три дні", — згадує шукач пригод.

У Санчеса десять улюблених країн: Індія і Філіппіни в Азії, Ефіопія і Єгипет в Африці, Мексика і Перу в Америці, Папуа — Нова Гвінея і Соломонові острови в Океанії. А в Європі мандрівник ставиться з особливим трепетом до Італії та рідної Іспанії.

Втім, зупинятися 64-річний іспанець не має наміру. У світі залишилося ще 133 регіони, які він поки не відвідав. Два з них — у Красноярському краї в Росії — він має намір "закрити" в найближчі тижні.

Саша Грабов

Німеччина, 50 років

Відвідав: 1.133 регіони і 193 країни світу

Д ім — там, де серце, певен німецький мандрівник Саша Грабов, а за сумісництвом блогер, фотограф і тренер із тенісу. За своє життя він відвідав усі країни ООН, понад тисячу островів і став справжнім експертом з Африки.

"Батько мого друга з Франції одного разу сказав йому не їздити до Африки, поки йому не виповниться сорок. Тому що в іншому разі ніщо інше на всій планеті більше не викличе в нього інтересу, — згадує Грабов.— Коли в наші дні натовпи туристів бродять майже всюди, в Африці ви досі зможете бути наодинці з собою і відчувати себе особливим".

Особливих вражень у мандрівника і справді чимало, і не тільки з Африки. Серед найяскравіших моментів він згадує, як зустрівся з дикими тваринами в Коста-Риці, дивом уникнув ампутації ноги в Самоа і ледь не помер від кулі озброєного хлопчика-солдата у Ліберії, який вимагав від нього $10.

Гаррі Міцідіс

Греція, 46 років

Відвідав: 1.117 регіонів і 193 країни світу

У колах шукачів пригод Гаррі Міцідіса називають мандрівником-поліглотом. На різних рівнях він володіє 12 європейськими мовами, а вільно говорить англійською, грецькою, сербською, французькою та іспанською.

"Не можу уявити себе в країні на кшталт Габону, не знаючи французької, або в Болівії, не знаючи іспанської, або де-небудь у російській глибинці без російської, — пояснює мандрівник.— Світ грає новими фарбами щоразу, коли я опиняюся в Індонезії. Крім того, у мене в запасі всього сто слів з індонезійської мови".

Міцідіс звик подорожувати з дитинства. Його батько — грек, а мати — з ПАР. Дитинство пройшло між Грецією і Великою Британією. До 26 років він об'їздив 43 країни світу, до сорока — всі 193. Зменшувати швидкість в його плани не входить.

"Стабільніший спосіб життя — це не постійні пересування, а чотири-п'ять подорожей на рік. Але відмовитися від подорожей взагалі — такого не буде ніколи", — стверджує Міцідіс.

Густав Адольф Юнге

Німеччина, 66 років

Відвідав: 1.059 регіонів і 193 країни світу

У своїй одержимості подорожами Густав Адольф Юнге звинувачує Карла Мая — німецького письменника, автора пригодницьких романів. Його книги ще в дитинстві пробудили в Юнге інтерес до світу.

16-річним Густав почав вивчати околиці. Спочатку їздив Німеччиною на велосипеді, а після випускних іспитів взявся підкорювати континент за континентом. Вирушив до Індії на звичайному мікроавтобусі, потім протягом року їздив Африкою автостопом. До 39 років Юнге об'їздив усі країни світу, і запевняє, що тільки після цього "почав нормально подорожувати".

Франк Віганд Гросс-Оетрінгхаус

Німеччина, 76 років

Відвідав: 1.090 регіонів і 193 країни світу

М андрівник із Німеччини вперше побував закордоном у 15 років — батько відправив його вивчати англійську мову до Великої Британії. Відтоді Гросс-Оетрінгхаус закохався у подорожі. Ставши економістом, навмисно влаштувався у міжнародну компанію Siemens, яка дозволяла своїм консультантам працювати в усьому світі.

У 2006 році Гросс-Оетрінгхаус вийшов на пенсію і зареєстрував цивільний шлюб зі своїм партнером із Філіппін. Вони продали власний будинок у Мюнхені й повністю сконцентрувалися на подорожах, відвідавши всі країни світу і більшість регіонів земної кулі.

"Тепер подорожі нон-стоп добігають кінця, ми досягли нашої мети, — розповідає колишній економіст.— Останні десять років ми подорожували щодня, у майбутньому плануємо робити це приблизно чотири місяці на рік".

Хайнц Штуке

Німеччина, 78 років

Відвідав: 1.101 регіон і 193 країни світу

Х айнц Штуке не просто мандрівник — це людина, яка об'їздилв майже весь світ на велосипеді, за що був занесений до Книги рекордів Гіннесса. Молодий велосипедист (тоді хлопцеві було 22 роки) виїхав із маленького містечка Гефельгоф на північному заході Німеччини і більше додому вже не повертався.

Відтоді Штуке об'їздив усі країни світу, а також безліч віддалених, екзотичних регіонів, подолавши на велосипеді понад 600 тис. км. Живе він за рахунок продажу книг і фотографій про свої пригоди, а також добровільних пожертвувань. Його найвідоміший донор — останній імператор Ефіопії Хайле Селассіє, який помер у 1975 році. Монарх, з яким Штуке зустрічався особисто в 1962-му, вклав у сміливий проект $500.

Андре Брюжиру

Франція, 80 років

Відвідав: 1.055 регіонів і 193 країни світу

Ф ранцуз Андре Брюжиру залишив батьківщину в 1955 році у віці 17 років, маючи в кишені всього $2. Його перша подорож тривала 18 років, він проїхав сотні тисяч кілометрів, переслідуючи свою мрію — відвідати всі країни планети.

Після повернення Брюжиру писав книги і щороку протягом 33 років вирушав у нову подорож, проводячи закордоном від 6 до 8 місяців.

"Моя мета — розповісти всім, що Земля — ​​це єдина країна, а людство — її громадяни, — каже мандрівник.— Я відвідав майже всі країни і території. Моя остання мета — одна адміністративна зона без населення — Чагос [архіпелаг на півдні від Мальдів]".

Ярл Харденмарк

Швеція, 78 років

Відвідав: 1.051 регіон і 193 країни світу

М андрівник зі Швеції провів у дорозі більше 22 років, відвідуючи приблизно по 20 країн або територій світу на рік. Він вісім разів брав участь в експедиціях Антарктикою, відвідавши 25 дослідницьких центрів і 26 антарктичних і субантарктичних островів.

У його тридцяти паспортах майже 200 віз із печатками. Зокрема, він 17 разів був у Китаї, 11 — в Аргентині, 15 — у ПАР, 9 — в Ємені, 12 — в Індонезії, 21 — в Австралії та 87 разів — у Таїланді.

Карі-Матті Валтарі

Фінляндія, 50 років

Відвідав: 1.029 регіонів і 193 країни світу

К арі-Матті Валтарі часто переїжджав. Він встиг пожити в Парижі, Лондоні, Монако, Гонолулу, Лос-Анджелесі та Швейцарії. Крім цього, об'їздив практично весь світ.

Зараз у нього свій бізнес у Фінляндії, і він багато часу присвячує вихованню маленької дочки. Але тяги до подорожей не втратив. Колеги-мандрівники жартують, що він із тих, хто "проводить вихідні у Ваханському коридорі [високогірна територія у Східному Афганістані, в минулому — одна з найбільш важкопрохідних ділянок Великого шовкового шляху]".

Міхаель Рункель

Німеччина, 49 років

Відвідав: 1.019 регіонів і 193 країни світу

М андрівки не тільки дозволили Міхаелю Рункелю відкрити світ, але і зробили його відомим фотографом. У колекції Рункеля — понад 2 млн знімків із різних куточків планети, які друкують путівники, газети, журнали, зокрема The New York Times, National Geographic Traveller і Lonely Planet.

У 2003 році на півдні Ірану він дивом вижив під час нічного землетрусу. Тоді популярність Рункеля допомогла йому привернути увагу світу до трагедії, яка забрала 85 тис. життів. Фотограф зумів зібрати €350 тис., щоб надати допомогу місцевим жителям, зокрема допомогти відновити тутешню школу.

"Мені знадобилося п'ять років, щоб цього досягти, але це, безумовно, змінило моє життя", — каже Рункель.

На відміну від більшості затятих мандрівників, у нього є постійний дім у Нюрнберзі. Рункель багато часу проводить із дружиною і дочкою, до того ж часто бере обох із собою в подорожі.

"Оскільки я так багато подорожую, то дуже вдячний Баварії та її якості життя, — зізнається Рункель.— Світ тут залишається неушкодженим у багатьох сенсах, особливо порівнюючи з іншою частиною земної кулі".

НВ зібрав рекомендації найдосвідченіших мандрівників України та світу і сформував список із десяти куточків планети, де треба побувати хоча б один раз

Місто Хартум, п'ятимільйонна столиця Судану, — не найкомфортніше і не найбезпечніше місце на землі, особливо з погляду європейця. Тут тісна забудова, багато сміття, а в поле зору місцевих силовиків краще взагалі не потрапляти. Але все це компенсує неповторний краєвид на величний Ніл, а також місцевий колорит. Знамениті танці дервішів, що кружляють у трансі під бій барабанів, забути неможливо, запевняють бувалі мандрівники.

Зі скелястих берегів крайньої південно-західної точки Африки відкривається надзвичайно приголомшливий краєвид на Атлантичний океан, запевняє українець Костянтин Симоненко, який відвідав майже всі країни світу. "Ти дивишся у далечінь на безмежний ревучий океан, де до самої Антарктиди немає жодного клаптика суші, й уявляєш себе одним із капітанів вітрильників, які, ризикуючи життям, обминали цей мис у пошуках нових земель і географічних відкриттів", — ділиться враженнями мандрівник.

Патагонія — один із найбільш видовищних регіонів, який розташований частково в Аргентині, частково в Чилі. На заході Патагонії розташувалися скелясті гори Анди, на сході — плато і безкраї рівнини. Національні парки Патагонії — Торрес-дель-Пайне в Чилі і Лос-Гласьярес в Аргентині — останніми десятиліттями стали туристичною Меккою для мандрівників з усього світу. У парках можна побачити льодовики, озера, фіорди, засніжені вершини гранітних гір і густі ліси.

Найвища гірська система Землі лежить одночасно в п'яти країнах — Індії, Непалі, Китаї, Пакистані та Бутані. Ці місця приваблюють не тільки альпіністів, а й охочих помилуватися хоч здалеку величними засніженими вершинами. Тут розташовані десять гір висотою понад 8 тис. м, зокрема найвища точка Землі — Еверест. А середня висота гребенів становить близько 6 тис. м.

Мак-Мердо називають антарктичним оазисом. Це територія площею понад 8 тис. кв. км, де мільйони років не було ні снігу, ні інших опадів. Дістатися сюди можна тільки на вертольоті, каже німецький мандрівник Франк Віганд Гросс-Оетрінгхаус. Крім того, йому самому це вдалося тільки з третьої спроби. "Коли ви ступаєте на землю, де майже нікого не було, бачите море Росса, льодовики і всю цю сушу, бачите прекрасно збережені мумії морських котиків, яким по 2 тис. років, вам здається, що, крім вас, у цьому світі нікого немає", — зізнається німець.

Сана — стародавнє місто, засноване в I ст. н. е, а нині — столиця Ємену з населенням понад 2 млн осіб. Архітектурні красоти тут прекрасно збереглися, завдяки чому місто внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Мандрівники запевняють, що пряникові будиночки Старого міста немов з'явилися із казок Тисяча й одна ніч, а уклад життя виглядає так, ніби не змінювався століттями.

Уюні — гігантське висохле озеро на півдні пустельної рівнини Альтіплано. Воно розташоване на висоті близько 3.650 м, а його площа — понад 10 тис. кв. км. Милуватися сліпучою білизною безкрайнього солончака під яскравим сонцем туристи можуть тільки у спеціальних окулярах. "Приголомшлива краса, втілення сюрреалізму, — запевняє німецький мандрівник Франк Гросс-Оетрінгхаус. — Це унікально". Ті, хто дістався сюди, у вигляді бонусу отримають ще одне задоволення: зможуть переночувати в одному з готелів, збудованих місцевими жителями цілком із солі.

Ясур — діючий вулкан на острові Танна у країні Вануату. Його висота — 361 м над рівнем моря, а діаметр кратера — 400 м. Мандрівників з усього світу Ясур приваблює своєю активністю. Останні виверження були в 2006 і 2008 роках. До того ж туристи й у відносно спокійний для вулкана час можуть, стоячи практично біля краю кратера, спостерігати, як злітають угору фонтани лави.

Древнє місто інків розташоване на вершині гірського хребта на висоті 2.450 м над рівнем моря. Унікальні споруди XV століття вражають нарівні з покритими густою зеленню гірськими вершинами. "Це місце з неймовірною енергетикою, — згадує український мандрівник Костянтин Симоненко. — Я провів майже п'ять годин, просто сидячи на пагорбі, ні про що не думаючи, повністю очистивши свідомість. Зі мною ще ніколи такого не було".

Столиця однієї з найнебезпечніших країн світу, населення якої становить понад 2 млн осіб. Готелі тут скоріше нагадують фортеці, і виходити за їх межі без озброєної охорони бувалі мандрівники не рекомендують. У Могадішо іноді за весь день не зустрінеш жодної білої людини на вулиці, зате цілком можна побачити, як рибалки розпилюють на частини щойно спійману п'ятиметрову тигрову акулу.