Що робити з Донбасом?

Після псевдовиборів у самопроголошених ДНР і ЛНР НВ розпитав співвітчизників, які шляхи вирішення конфлікту на Донбасі їм здаються найприйнятнішими

Вибори не змінюють ситуацію загалом. Варіантів небагато: продовжувати міжнародний тиск на Росію з вимогою вивести війська і ввести миротворців до кордону з Росією.

Єфрем Лукацький,
фоторепортер, голова представництва Associated Press в Україні

Донбас потрібно повертати. Територіально, ментально, емоційно, інформаційно, законодавчо.

Вважаю неприйнятною думку, що треба обгородити і забути. Неприйнятною хоча б тому, що я знаю велику кількість абсолютно дивовижних і прекрасних людей, які одного разу взяли валізу або рюкзак у руки і поїхали, тому що всі засоби боротьби за незалежність і свободу нашої країни там вони вичерпали. І перед ними постало питання фізичної безпеки. У прямому сенсі.

Тоді, перебуваючи в ейфорії від перемоги Майдану, ми всі забули про Донбас. Залишивши проукраїнських жителів, патріотів без підтримки. Вони боролися скільки могли. І продовжують свої битви вже тут — в ефірах, об'єднуючись у спільноти, займаючись волонтерством, воюючи на сході.

Так от я хочу, щоб одного разу вони повернулися додому, на свою локальну батьківщину.

Зоя Казанжи,
консультант із комунікацій агентства E'COMM

У цих псевдо-державах усе імітація. Все несправжнє. Все ілюзія легітимності, яку визнає лише країна-агресор і, може, її сателіти, теж ніким не визнані. Типу Абхазії або Придністров'я, яке, на відміну від Абхазії, не визнав ніхто.

Це — привид виборів, його просто не потрібно помічати. Ситуація для нас не змінилася. І для них не змінилася. Адже вони знають, що прикидаються.

А ситуація сумна. Військовою силою нам Донбас не повернути. Та й отримати територію, на якій ненависть до України виховується у населення от уже п'ятий рік, — сумнівний подарунок.

Думати потрібно не нам, а їм.

Борис Херсонський,
поет, психіатр

Це дуже серйозна проблема. І не хочеться брати на себе сміливість із дивана пропонувати рецепти і рішення.

Олександр Ройтбурд,
художник, директор Одеського художнього музею

Донбас де-факто перебуває в ситуації замороженого конфлікту, у якого в найближчі п'ять років немає рішення. Але вирішувати його обов'язково потрібно, тому що війна тягне вниз усю країну. Мій рецепт, як потрібно діяти зараз.

По-перше, потрібно займатися розвитком підконтрольної Україні території регіону. Це вітрина нашої країни.

По-друге, потрібно посилати сигнали нашим співгромадянам у "ДНР/ЛНР", що ми пам'ятаємо про них. Шукати шляхи полегшення їхнього життя, знизити градус публічної риторики, знайти можливості платити людям пенсії та полегшити перетин блокпостів.

А по-третє, цілеспрямовано шукати глобальне рішення конфлікту. Потрібен український план миру. Наш, заснований на інтересах України і на широкому компромісі у суспільстві.

Енріке Менендес,
глава аналітичного центру Інститут регіональної політики,
співзасновник гуманітарної організації Відповідальні громадяни

Для мене Донбас — це насамперед люди, які потрапили у безвихідне становище. Я говорю про тих українців, які змушені виживати в умовах окупації. От саме за людей насамперед і потрібно боротися. А території повернуться самі.

Боротися за людей, звісно, непросто. [На тимчасово окупованих територіях] працює пропагандистська машина, і змагатися у словах досить важко. Тому ми повинні дати альтернативу, і не на словах, а конкретними справами і програмами. Наприклад, потрібна програма надання житла і роботи переселенцям. Окрім того, певен, на це є гроші європейських партнерів. Будуємо заводи, даємо роботу переселенцям і для них же на цих територіях будуємо житло і даємо кредит із нульовою ставкою на 20 років. Це був би потужний сигнал для українців там, а також імпульс українській економіці.

Ігор Ліскі,
глава ради директорів компанії Ефективні інвестиції,
співзасновник Українського інституту майбутнього

Ніхто не знає, що робити з Донбасом. І проблема в тому, що це не від нас залежить. Усе залежить від того, наскільки світова спільнота зможе натиснути на Росію. Наскільки Росії дорого обходиться Донбас. І зрозуміло, що у РФ немає бажання його забирати, інакше давно б уже забрала, як Крим.

Стосовно вирішення проблеми в суспільстві є дві позиції. Одна — повністю відгородитися від [окупованого] Донбасу — означає, що ми з часом відмовляємося від цих територій. А друга — ми визнаємо, що Донбас наш. Водночас не маємо жодних справ з їхньою [окупаційною] так званою владою, але, щоб не втратити населення, розвиваємо гуманітарну складову.

А для цього насамперед потрібно збільшити кількість переходів і спростити процедуру їх перетину, щоб вони не були такими обтяжливими для людей. Безумовно, має бути повний контроль, щоб ні зброю, ні наркотики не перевозили. І контролювати тих, хто там [на блокпостах] стоїть.

Очевидно, потрібно платити пенсії — на нашій, а не окупованій території. І добре було б — правда, не знаю, наскільки це реально, — щоб на окупованих територіях були представлені українські ЗМІ.

Ірина Бекешкіна,
соціолог, директор фонду Демократичні ініціативи

Донбас, як і Крим, треба обов'язково повертати. Це ж Україна! [Для цього потрібна] потужна економіка, сильна армія. Потрібно, щоб Україна була багатою й успішною "вітриною". Подивіться, що безвіз животворящий робить! А якби до цього ще й високий рівень життя.

Думаю, після повернення [території] не буде проблем відновити регіон, якщо правильно вести політику. Це, до речі, стосується усієї України.

Ігор Захаренко,
гендиректор турфірми Феєрія