РеВіталізація Києва

Столичний мер Віталій Кличко представив генплан розвитку міста до 2040 року, пообіцявши нові мости, гілку метро та ревіталізацію хрущовок. Експерти розгледіли у цих проектах спробу залишитися на посаді міського голови й бажання узаконити проблемну забудову

Іван Верстюк

В се йшло якось само собою, але тепер має піти за планом: на п'ятому році своїх повноважень мер столиці Віталій Кличко вирішив завдати нищівного удару всім, хто сумнівається у його стратегічних здібностях і представив Генеральний план Києва до 2040 року.

Справа виходить велика: на реалізацію стратегії майбутнього розвитку тільки з муніципальної казни треба виділити майже $7 млрд. Це у 2,6 рази перевищує розмір всього бюджету Києва на цей рік — він становить $2,45 млрд (58,8 млрд грн). Столиця зможе виділяти на генплан-2040 лише відносно невеликі транші щорічно, оскільки левова частка її витрат йде на покриття потреб соціальної сфери. Тому за планом ще й широке залучення сторонніх інвестицій.

Сам план — це документ на 87 сторінках, який містить детальний перелік, що, де і як будуватимуть на столичній землі з урахуванням зростання міського населення, очікуваних зовнішніх і внутрішніх інвестицій. Разом із тим кожен забудовник детально має виконати умови, на яких він отримає у Київській міській держадміністрації (КМДА) дозвіл на зведення нових об'єктів.

Подібний документ — лише другий за всю сучасну історію Києва й перший, розрахований на такий тривалий термін. Від класичних стратегій розвитку, які розробляють великі консалтингові компанії на кшталт Boston Consulting Group або Bain, генплан-2040 відрізняється тим, що є прикладним документом. Він містить не стільки прожекти — яким міг би бути Київ за сприятливої економічної кон'юнктури, скільки окреслює шлях, дотримуючись якого КМДА має намір видавати дозволи на будь-яке будівництво у межах міста.

Але в плані є не тільки це, але і три нові мости через Дніпро, новий аеропорт Рославичі між Обухівом і Васильковом, ревіталізація хрущовок, будівництво смуг для велосипедного транспорту — все це Кличко обіцяє здійснити у Києві у наступні 20 років. Утім, навіть у мерії розуміють, що каденція мера може закінчитися вже у жовтні цьогоріч, коли у столиці відбудуться вибори міського голови та ради. І сам документ ще не схвалений міськими депутатами, тож може померти до свого народження. Але у команді Кличка все одно сподіваються, що їхня робота стане ключем до розвитку міста. "Моя суб'єктивна думка: документ [генплан] має бути достатньо гнучким, — каже Максим Бахматов, радник мера. — Генплан Парижа змінюється кожні п'ять років".

Інститут Генерального плану, який розробляв модель розвитку Києва на наступні 20 років, зважаючи на те, що нинішнього плану в місті не дотримуються, а ситуація у транспортній та інженерно-комунікаційній системах вже критична. Величезні затори, хаотична забудова, незавершені інфраструктурні проекти і недавній прорив теплотраси поблизу торгово-розважального центру Ocean Plaza довели: місту потрібні зміни. І якомога швидше.

"Вимога до генплану одна, і вона дуже проста: щоб у місті був лад, — каже Олександр Попов, архітектор компанії Архіматика. — Як би не був гарно прикрашений генплан, якщо потім вулицями неприємно проїжджати і ходити, то не для цього містобудівники мають працювати".

К личко представив проект облаштування міста на наступні 20 років у другій половині грудня: показав карти, аналіз столичного ринку праці та міської демографії. Потім Інститут Генплану відкрив доступ до повного тексту проекту онлайн. Далі має пройти період публічного обговорення, а до початку літа Київрада вирішить долю документа.

Багатьох експертів уся ця неспішність насторожує. "Якби я був мером Києва, то вже оголошував би надзвичайний транспортний стан", — каже Дмитро Беспалов, транспортний експерт і викладач Київського університету будівництва й архітектури. За його підрахунками, у годину пік затримка на дорогах міста сягає захмарних 150%.

І це зараз, коли у місті фактично проживає, за оцінками КМДА, 3,36 млн осіб. А за 20 років, як розрахували в команді Кличка, містян стане вже 3,8 млн.

Беспалов мером поки не став, але і чинний міський голова про проблему знає. Саме тому Кличко заклав у генплан-2040 добудову Окружної дороги й Подільсько-Воскресенського моста. Також мерія планує збудувати три нові мости через Дніпро і четверту лінію метрополітену — Подільсько-Вигурівську, а також спланувати перспективну п'яту. Загальна протяжність ліній метрополітену має збільшитися у півтора рази.

Вимога до генплану одна, і вона дуже проста: щоб у місті був лад
Олександр Попов,
архітектор компанії Архіматика

Мер ратує і за зведення у південно-західних передмістях Києва нового аеропорту Рославичі. Втім, той же Беспалов виступає за подальший розвиток аеропорту Бориспіль. "У Борисполя є територія для розширення, у нього відмінна доступність", — каже експерт.

Але Бахматов певен: новий аеропорт необхідний. Мовляв, Бориспіль далеко, а місцевий аеровокзал імені Сікорського (колишній Жуляни) обмежений у розвитку через навколишню забудову. "Аеропорт необхідний, але не факт, що він буде у тому місці, де зараз вказано", — каже радник мера.

Столична влада має намір за наступні 20 років розвинути також велосипедну інфраструктуру. І сягнути рівня Копенгагена: у данській столиці двоколісні апарати стали основним видом міського транспорту. Але в українських умовах подібного навряд чи вдасться досягти. "Нашим підрядникам вигідно збудувати шість смуг безперервного автомобільного руху — там великі обсяги робіт і великі гроші", — пояснює Антон Олійник, архітектор компанії Бюро О.

Якщо з рішенням транспортних проблем майже все зрозуміло: конкретні проекти озвучені, залишилося знайти гроші, — то проблеми старої житлової забудови так просто не вирішити. У Генплані-2040 йдеться про ревіталізацію, тобто реорганізацію та оновлення одразу 7 млн кв. м хрущовок — панельних і цегляних п'яти- і дев'ятиповерхівок 60-70-х років минулого століття. Але конкретики у документі, створеному під керівництвом Кличка, немає.

Хоча ще у 2018-му мерія анонсувала старт розробки схеми реконструкції хрущовок, а це може бути як базова теплоізоляція старих будинків, нове облицювання, так і капітальний ремонт із розширенням колишніх квартир і відселенням частини мешканців. Але жодної схеми в команді Кличка так і не створили.

"Проблема національна, оскільки аналогічне житло є в усій країні, — каже Бахматов. — Мабуть, необхідно пройти шлях наших сусідів, таких як Литва, Латвія та Східна Німеччина".

У Східній Німеччині старі будинки соціалістичних часів капітально відремонтували за муніципальні кошти. У Москві знесли цілий житловий масив Черемушки, що з'явився у 1960-х, щоб на його місці збудувати нове житло. Аналогічно вчинили зі старою забудовою в американському мегаполісі Чикаго у 1970-х.

А Естонія зараз залучає кошти Євросоюзу для пілотного проекту ревіталізації хрущовок у місті Тарту шляхом пільгового кредитування мешканців цих будинків — із тими працюють інспектори, які пояснюють, як отримати позику і на які конкретно роботи його краще направити.

"Ревіталізація хрущовок — процес, який складно реалізувати, — каже архітекторка Анна Кирій. — Терміни їх експлуатації давно минули, а люди хочуть швидких рішень". Вона закликає не тільки думати про хрущовки, а й активно будувати нове житло. "Я за житло і квадратні метри: це завжди буде потрібно, — каже архітекторка. — Але підхід потрібно перевернути з голови на ноги: спочатку будувати інфраструктуру, громадські зони й транспортні комунікації, а вже потім житло".

За новим генпланом у Києві за 20 років мають звести 28,6 млн кв. м нового житла. Це в середньому 17 тис. квартир на рік, що приблизно відповідає темпам зростання населення Києва. Кличко хоче зрештою досягти показника житлової забезпеченості у 29 кв. м на людину з пріоритетом "одна сім'я — окрема квартира".

Планку поставили високу, але вельми розумну: за весь 2018-й у столиці прийняли в експлуатацію 1,3 млн кв. м житла (свіжіших даних немає). Зараз на кожного містянина припадає 23 квадрата житлової нерухомості.

Квартирною забудовою плани Кличка не обмежуються: він готовий приділити підвищену увагу промзонам, на території яких зараз працюють 11% киян — тобто приблизно 370 тис. осіб. Найбільші райони концентрації старих підприємств — це Поділ, Куренівка, Нивки, Відрадний і Теличка. Команда нинішнього мера хоче реструктуризувати їх: багато будівель демонтувати, щоб звести на їх місці житло, громадські простори і технологічні парки.

Водночас влада збирається створити промзону нового типу: генплан-2040 передбачає будівництво Київської бізнес-гавані на Троєщині — індустріального парку з виробничими потужностями. Інвестиції у проект оцінюють у $440 млн, це мають бути приватні гроші. "Ідея непогана, адже виробляти в Україні вигідно", — вважає Попов з Архіматика. Бізнес-гавань на Троєщині зможе ще й частково розвантажити столичні мости.

Ринок праці Києва за наступні 20 років зросте майже на 50% — до 2,5 млн робочих місць. І генплан передбачає інтенсивне їх створення саме на Лівому березі. Зараз там проживає до 40% населення міста, але на такий густонаселений район припадає лише п'ята частина усіх робочих місць столиці.

В усій цій історії Кирій непокоїть той момент, що у столиці промзони займають береги Дніпра, які мають бути рекреаційною, а не індустріальною зоною. Іспанське місто Більбао мало подібну проблему і винесло підприємства з набережної річки Нервіон, аби збудувати прогулянкові доріжки і культурні об'єкти. Тепер останні, якщо вірити даним ексмера цього міста Ібона Аресо, генерують сотні мільйонів євро щорічного прибутку.

Якщо ж місто все-таки вирішить розлучитися з частиною рекреаційної зеленої зони, то має запросити за це хорошу ціну. "Треба визначатися з пріоритетами: або наповнення бюджету, або зелена зона", — каже Ігор Дівчур, урбаніст з компанії GeoDesign.

П редставленний Кличком документ формально спрямований уперед. За суттю ж він ще й легалізує всі ті будови, які з'явилися у Києві останніми роками всупереч чинному генплану. Саме так про це говорив у бесіді з НВ один із топ-чиновників КМДА, який побажав залишитися неназваним.

А відомий столичний архітектор, також на умовах анонімності, заявив: "Генплан-2040 — це калька плану-2025, який писав колишній мер Леонід Черновецький теж із метою легалізації забудови й розпилу охоронних зон".

Проблема хаотичної забудови Києва висотками пов'язана з тим, що останні 10 років система дозволів у місті функціонувала так, щоб розмити межі відповідальності всіх учасників. Але водночас, як вважає Юлія Нікітіна, міська активістка й колишня координаторка проектів на Андріївському узвозі, залишити чиновникам усіх інстанцій можливість вимагати у бізнесу хабара на всіх етапах будівництва. "У підсумку ніхто не бачив проектів житлового комплексу Ярославів град на місці Сінного ринку і ЖК Поділград-Вінтаж на Валах", — каже вона.

За даними аналізу компанії GeoDesign, із 766 новобудов Києва, що з'явилися за останні п'ять років, 328 об'єктів лише частково відповідають нинішньому генплану, а 31 виходить за всі законні рамки.

М ісцеві вибори у Києві мають відбутися у жовтні цьогоріч. Зараз Кличко спирається у столичній раді на найбільшу фракцію Солідарність (48 мандатів) плюс депутатів Єдності (ще 15 мандатів), маючи, таким чином, більшість із 120 можливих голосів.

Але судячи з підсумків парламентських виборів, на яких у всіх мажоритарних округах столиці, як і загалом у партійному розрізі перемогли представники Слуги народу (СН) Володимира Зеленського, навіть якщо нинішній мер втримається у кріслі, підтримки депутатського корпусу він позбудеться.

А якщо у Києві зміниться влада, то, ймовірно, вона змінить і генплан, враховуючи своє бачення, вважає Анатолій Октисюк, політичний аналітик експертного центру Будинок демократії.

За даними дослідження компанії Соціальний моніторинг, проведеного в середині грудня, найвищий рейтинг у столиці все ж має Кличко — 27,8% респондентів підтримали мера. Другий за популярністю — телеведучий Андрій Пальчевський, який активно співпрацює із Зеленським, у нього 8,9%. Третім із часткою 6,7% став шоумен Сергій Притула, один із представників партії Голос Святослава Вакарчука. У хвості топ-4 опинився ексгендиректор телеканалу 1+1 і представник фракції СН у Верховній Раді Олександр Ткаченко — рівень його підтримки сягає 4,5%.

Є й дані дослідження соціальної групи Рейтинг: у ньому Притулі та Кличку довіряють найбільше — по 35% опитаних. Водночас антирейтинг шоумена становить 39%, а от мера — цілих 55%.

Але і Ткаченка не варто недооцінювати: перед усіма опонентами у нього є істотний бонус — колишнього телеменеджера може підтримати особисто Зеленський. До того ж той вже ледь не призначив депутата від СН очільником КМДА. "Навіть підготували відповідний указ, але не сталося", — розповіло обізнане джерело в президентській фракції.

Ткаченко, зустрічаючись із НВ у офісі телеканалу 1+1, підтвердив свою зацікавленість у посаді мера столиці. "Я хочу цього виклику", — сказав колишній політичний журналіст і екскерівник телеімперії мільярдера Ігоря Коломойського.

Разом із тим Ткаченко заявив, що намагатиметься перемогти Кличка якимись очевидними речами. Наприклад, правом міста залишати у своєму бюджеті не 40% податку на доходи фізосіб, як зараз, а 50%, — щоб мати більше ресурсів для розвитку. Відповідний законопроект Ткаченко вже вніс до ВР.

Крім того, депутат хоче збільшити повноваження і можливості київських районів. На початку жовтня парламент прийняв у першому читанні розроблений колишнім телеменеджером закон про столицю, який передбачає передачу влади і бюджетних коштів райрадам. Також у ньому є пункт про проведення виборів до Київради за відкритими пропорційними списками — у нинішніх умовах це прямий шлях до тріумфу СН на місцевому рівні.

До генплану Кличка ймовірний претендент на посаду мера Ткаченко ставиться скептично. "Коли півень клюнув, вони згадали і про генплан, і про ремонти, і про автошляхи, — заявив НВ політик. — Порив правильний, але його виконання пов'язане, найімовірніше, з тим, про що ви говорите [із легалізацією існуючих забудов]".

Активна виборча кампанія у Києві ще не почалася, а політологи вже пророкують принципову дискусію, у якому напрямі потрібно розвивати місто. Ремонтно-дорожнім пріоритетам Кличка інші кандидати протиставлять власні урбаністичні напрацювання, які стосуються і наповнення бюджету столиці, й розвитку міських просторів, і створення робочих місць.

Який політик стане новим мером? Які ідеї розвитку міста він проповідуватиме? Експерти поки не мають відповідей на ці два запитання. Але Октисюк сподівається, що за будь-яких результатів виборів столична влада візьметься за кардинальне поліпшення якості життя у головному місті країни. "Київ необхідно зробити драйвером всеукраїнського економічного розвитку", — вважає політолог.