Рада-шарада

Президентські вибори стануть прелюдією до важливішої події — осінньої парламентської кампанії. Саме її підсумок покаже, чим займеться новий глава держави: безглуздою війною з депутатами або втіленням у життя своїх планів. Експерти впевнені, що ймовірність першого варіанту помітно вища

Максим Бутченко

Засідаючи у кріслі спікера Верховної ради Олег Ляшко, голова Радикальної партії свого імені, запрошує депутатів зайняти свої місця у залі. В цей момент по праву руку від нього сідає Олександр Вілкул, лідер Опозиційного блоку і перший віце-спікер.

На заклик спікера повільно сходяться народні обранці, більшість з яких шукають очима "диригента" парламенту — Володимира Зеленського, що підстрибцем вбігає в приміщення під куполом. Він не просто депутат, а ще й лідер коаліції, що складається із його партії Слуга народу, Батьківщини і радикалів.

У цей момент у залі з'являється Юлія Тимошенко, лідер тієї самої Батьківщини, і займає спеціальне місце в президії під штандартом, призначене винятково для глави держави.

Все вищеописане — не страшний сон нинішнього президента Петра Порошенка, а найімовірніша картинка з життя тієї Ради, яка з'явиться на світ восени 2019-го, після парламентських виборів.

Прийдешнє навесні цьогоріч голосування за претендентів на пост глави держави затьмарило в умах електорату осінню кампанію з обрання депутатів. Але політики й аналітики пам'ятають і думають про неї постійно. Тому що президент може бути тільки один, а в парламент проходить понад чотири сотні осіб. І саме вони визначать, чим займатиметься новообраний глава держави — боротиметься із непокірною ВР чи реалізовуватиме з її допомогою власну програму.

Україна — парламентсько-президентська республіка, і стабільна більшість депутатів не тільки забезпечує проходження важливих для президента законопроектів, але і затверджує прем'єра з усіма міністрами. Може також відправити Кабмін у відставку, не схваливши його програми дій.

Експерти схиляються до того, що дієслова "прибрати", "не схвалити" і подібні стануть визначальними для депутатів зразка 2019 року. Уже хоча б тому, що новий — дев'ятого скликання — парламент буде строкатим у всіх сенсах.

"Наступна Рада буде набагато роздробленішою, ніж нинішня. Знайти консенсус буде важко — навколо одні популісти", — впевнений політолог Володимир Фесенко.

Він не наводить докладного списку популістів. Але поки що, якщо ґрунтуватися на дані грудневого соціологічного дослідження групи Рейтинг, до ВР потрапляють шість партій: Батьківщина з рейтингом 21,7%, Слуга народу, яку підтримують 12,4% опитаних, Блок Петра Порошенка (БПП) з показником 9,6%, "чистий" Оппоблок (без Юрія Бойка і Ко) — 9,5%, Громадянська позиція Анатолія Гриценка (7,8%) і Радикальна партія (6,5%).

Парламентарії від партій сформують лише половину облікового складу Ради, інші місця в сесійній залі займуть мажоритарники. І там, на думку експертів, збереться ще неоднозначніша компанія, ніж нині.

Сколотити зі всієї цієї різношерстої маси стійку парламентську більшість (мінімум 226 мандатів) буде неймовірно складним завданням. Особливо, якщо навесні 2019-го президентом оберуть не Тимошенко чи Порошенка, а кого-небудь із нових політиків.

Про головну роль ВР у справі нормальної роботи глави держави добре знає Тимошенко: саме вона, будучи прем'єр-міністром після Помаранчевої революції, влаштувала президенту Віктору Ющенку вирвані роки, скориставшись підтримкою Ради.

Недарма сьогодні глава Батьківщини, яка лідирує (але без гарантії обратися вже в першому турі) в гонці за крісло нового господаря Банкової, готується не тільки до весняних, але і до осінніх виборів.

Партійна структура Леді Ю вже почала опрацьовувати електорат, — зокрема, в Києві місцеві осередки обдзвонюють виборців, вітаючи їх від імені шефині з минулими святами.

У самої Тимошенко на парламентські вибори серйозні плани: вона погрожує замінити посаду президента на якогось канцлера і заявляє про готовність збільшити роль Ради.

За словами Олексія Рябчина, депутата фракції Батьківщини, Тимошенко постарається змінити систему голосування перед парламентськими виборами. Мова про те, що зараз в Україні діє норма, згідно з якою в Раду 50% депутатів обираються за списками політичних сил, а решта — за мажоритарними округами. Але колишня ув'язнена Качанівської колонії має намір зробити все, щоб вибори пройшли винятково за відкритими партійними списками, без мажоритарників.

"Адже нинішня влада, коли програє, буде намагатися сховатися від відповідальності, пройшовши в Раду за мажоритаркою", — говорить Рябчин.

Батьківщина і в системі нинішніх правил почуває себе непогано: у ВР цього скликання у Тимошенко і Ко нараховується 20 мандатів, а після осінніх парламентських виборів це представництво (з урахуванням нинішньої соціології) легко збільшиться до 72 місць. Із такою підтримкою Леді Ю, на думку політолога Петра Олещука, змогла б створити коаліцію з радикалами і партією Слуга народу, долучивши до неї втікачів із БПП.

Якщо ж Тимошенко проверне фокус із відкритими списками, фракція її імені розростеться приблизно до 136 членів, а залежність від союзників зменшиться.

Фесенко впевнений: якщо Леді Ю виграє президентські вибори, вона спробує скасувати посаду глави держави, введе норму, згідно з якою коаліцію в Раді буде формувати партія — переможниця виборів, натомість віддавши опозиції доступ до важливих парламентських комітетів. І тим самим візьме ВР і владу в країні під свій контроль.

До виборів у Раду провести подібні зміни можна двома способами: шляхом зміни Конституції або провівши референдум. "Але всі ці варіанти важковтілювані, тому Тимошенко піде ва-банк вже після виборів до ВР, благо її фракція може стати найбільшою", — говорить Фесенко.

До того ж трансформувати парламент під себе Леді Ю буде за будь-якого результату президентських виборів.

Головний — за соціологією, а не за можливостями — противник Тимошенко на президентських виборах, Володимир Зеленський, про парламентські вибори теж думає. Начебто.

Його партія Слуга народу — начебто — шукає актив на місцях. Але це — начебто — все, що можна сьогодні сказати про активність наявного лише на папері політичного проекту.

Однак у парламент шоумен цілком може завести (навіть без особливих зусиль) від 41 до 78 осіб. Цього більш ніж достатньо для того, щоб сам Зеленський (якщо він не візьме верх на президентських виборах) отримав золоту акцію в майбутній провладній коаліції, хто б її не організовував.

Експерти впевнені: якщо творець Кварталу, до якого прихильний мільярдер Ігор Коломойський, все ж стане президентом, Україна перетвориться на суто парламентську республіку. Тому що за слабкого глави держави олігархи, які опікуються Радою, домовляться — і почнуть, на думку Фесенка, планомірно позбавляти господаря Банкової повноважень.

У чомусь цей сценарій схожий на сюжет серіалу Слуга народу, із Зеленським-президентом у головній ролі. Тільки, на відміну від телевізійного продукту, реальний Голобородько-Зеленський зламати опір негласних господарів життя не зможе.

А ось Порошенко, головний за політичною вагою опонент Тимошенко, налаштований на перемогу як на весняних виборах, так і восени.

Народний депутат від БПП Володимир Ар'єв, відповідаючи на питання НВ про те, якою буде стратегія у блоку на виборах, так і відповів: "Переможною".

Соратник президента вважає, що їхній виборець — людина "патріотична і мисляча, здатна оцінювати ситуацію і вже зроблені речі тверезо, а не з подачі політиків, ЗМІ та активістів, пов'язаних із зацікавленими фінансово-промисловими групами". І таких людей, за його словами, стає дедалі більше і більше. "Тому будемо залучати широкі верстви", — заявив Ар'єв.

Експерти готові злегка охолодити запал депутата.

Якщо Порошенко знову опиниться на Банковій, у парламенті він, на думку політолога Євгена Магди, навряд чи зможе сформувати більшість. Адже його фракція з нинішніх 135 мандатів скоротиться до 32–60. І тому головному томосоносцеві країни доведеться збирати у ВР ситуативна більшість під кожне потрібне йому рішення.

"Порошенко активно займатиметься політичними маневрами, навіть більше, ніж зараз", — вважає Магда.

Його колега, політтехнолог Віталій Кулик, вважає, що перед парламентськими виборами БПП перетвориться на новий проект — частина команди піде, особливо якщо президентську гонку виграє Тимошенко. Тому Порошенкові доведеться посилювати своє представництво у ВР, завівши до сесійної зали київського мера Віталія Кличка і його людей. А ще нинішньому гарантові потрібно буде взяти на себе роль головного опозиційного лідера. "Тоді Порошенко може претендувати на пост прем'єра, що збереже БПП", — говорить Кулик.

Опоблок, що тримається в соцопитуваннях у фарватері за президентською силою, ймовірно, трохи наростить своє представництво в Раді. І станеться це навіть незважаючи на трагікомічне розставання частини опоблоківців, які орієнтуються на мільярдера Ріната Ахметова, з Юрієм Бойком та умовною групою Сергія Льовочкіна.

Опитування громадської думки показують, що очищений Оппоблок може з нинішніх 38 мандатів стрибнути приблизно до шести десятків.

Результат міг би бути і кращим, але мінус 5 млн виборців (схід країни і Крим) опоблоківцям компенсувати ніким. До того ж на одному електоральному полі з ними пастиметься союз Бойко — Вадим Рабинович (Опозиційна платформа — За життя).

Один із лідерів "канонічного" Опоблоку Борис Колесніков заявив НВ, що його партію втікачі не зможуть розколоти, а "свою нікчемність у політиці вони [Бойко — Рабинович] зрозуміють вже на найближчих виборах". Поширюватися про те, як його соратники збираються боротися з розкольниками, він не став. Але уточнив, що для цієї ситуації в ОБ у запасі "таємна, але ефективна стратегія".

У стані їхніх опонентів із НВ були більш відвертими: один із представників штабу команди Бойка — Рабиновича на умовах анонімності розповів, що представники "канонічного" ОБ — Вілкул, Вадим Новинський — опинилися під російськими санкціями, а тому не можуть домовлятися із Кремлем. "Ахметівська частина Опоблоку тепер, як валіза без ручки: викинути шкода, а нести важко. Окремо боротися з ними ми не будемо. У нас свої задачі: донести до виборця, що ми єдині кандидати, які здатні повернути мир в Україні", — сказав співрозмовник НВ.

Соціологи поспішають повернути зажиттістів на землю: ця структура за рівнем підтримки не потрапляє в Раду.

Зате там точно опиниться новачок — Громадянська позиція Гриценка, яка нині може розраховувати на три-чотири десятки мандатів. Утім, осінній результат партії сильно залежить від того, що покаже її лідер навесні.

"Якщо Гриценко тільки виходить у другий тур, то ми будемо в парламенті, — впевнений Єгор Фірсов, один з основних представників Громадянської позиції. — Наше завдання таке: активно працювати, щоб збільшити свою присутність у регіонах, будувати партію. Всі інші цілі тримаємо подумки".

До дев'ятого скликання ВР, напевно, потрапить і Ляшко зі своїми радикалами, злегка поліпшивши свій мандатний залік із наявного зараз у нього 21 мандата до приблизно 25–40. Успіх багато в чому забезпечить сам лідер, який вже активно їздить регіонами і масовано спамить електорат через соцмережі відеокартинками з власного приватного життя з дружиною, собаками і виборцями.