Пробиваємо дно

У вчених погані новини. Кліматичні зміни торкнуться і нас

Олексій Бондарєв,
керівник розділу НВ Техно

У листопаді 2019 року світ знову заговорив про глобальне потепління. Цього разу підставою стали не чергові пафосні висловлювання президента США Дональда Трампа або пристрасні промови молодої активістки Ґрети Тунберґ, а катастрофічна повінь у Венеції.

Перлина європейської культури тоне давно і ґрунтовно. Але раніше небезпека втратити Венецію ще ніколи не була настільки очевидною. Місто на 80% опинилося під водою. Затоплення поставило під сумнів ефективність системи мобільних шлюзів, яку почали будувати майже два десятиліття тому.

Світ не готовий до боротьби з глобальним потеплінням на жодному рівні, попереджають експерти, чи то це глобальні кроки щодо зниження викидів парникових газів або ж локальні, на кшталт захисту конкретних об'єктів від збільшення рівня моря.

І якщо здається, що Венеція та інші місця на планеті, про затоплення яких говорять найчастіше, далеко від України, а кліматичні зміни не сильно вплинуть на нашу країну, то у вчених погані новини. Підвищення середньорічної температури веде до танення льодовиків Ґренландії й Антарктики, а це, натомість, призводить до підвищення рівня Світового океану.

2020 коротко: 20–24 травня почне роботу 10-й ювілейний Книжковий арсенал. Головна фокус-тема фестивалю: оптимісти скептики

Першими постраждають прибережні лінії, до того ж у зоні ризику абсолютно всі країни, що примикають до моря. Зокрема й Україна.

Чорне море — закрита акваторія, але це не захистить від підвищення рівня води. І річ навіть не в тому, що в Україні є своя Венеція — місто Вилкове. Підвищення рівня моря загрожує частковим або повним затопленням таких міст, як Бердянськ, Херсон, Миколаїв і Одеса.

Відповідно до недавніх досліджень, загалом у зону ризику, нехай і у віддаленій перспективі, потрапляють понад 30 великих міст і понад 500 дрібних населених пунктів. Під водою опиняться більш ніж 50 морських і річкових портів і понад 5 тис. км доріг.

Найжахливішими наслідками стануть затоплення "брудних" об'єктів — військових баз, полігонів, очисних споруд, сміттєзвалищ тощо. Портові нафтобази, кислотні відстійники, а також різні об'єкти великих промислових виробництв (таких як Азовсталь і Маріупольський металургійний комбінат), опинившись під водою, можуть погіршити екологічну ситуацію.

Ні, в 2020-му Україну ще не затопить, але час вдаватися до рішучих кроків вже настав. Досвід Венеції, яка недооцінила рівень загрози й витратила 20 років і мільярди євро на проєкт, який виявився не особливо ефективним, вчить, що надмірних заходів не буває.