Природний відбір

Зростання світового попиту на органічну продукцію змусило вже не тільки українських фермерів, але й великі національні агрохолдинги звернути увагу на цей сегмент. У підсумку загальна площа земель, на яких вирощують органіку, за 10 років зросла в 200 разів, а продажі всього за кілька останніх років подвоїлися

Світлана Угніва

П рийде літо, і 55 га земель ягідної ферми СВК Ягідки під Києвом наповняться людьми — з'являться десятки сезонних працівників, які збиратимуть врожай лохини. Не простої, а органічної.

Поки ж на підприємстві порожньо — пара фахівців недавно обрізала ягідні кущі.

Ферма створена в 2016-му. Але лише торік тут зібрали тестовий урожай, каже співвласник підприємства Олег Науменко. На повну потужність компанія вийде через три роки, і левову частку продукції відправлять на експорт.

Саме з розрахунком на зовнішні ринки у СВК Ягідки зареєстрували торгову марку BigBlue organic blueberry farm, яка гарно звучить, і випустили англомовний буклет про свою продукцію.

Щоб вважатися органічною, ферма Науменка одержала всі необхідні документи на землю і вирощувану на ній ягоду від сертифікаційного органу Органік Стандарт. Задоволення це не з дешевих: компанії довелося інвестувати близько 35 тис. євро в кожен гектар. "Сюди входить все: і підготовка ґрунту, і саджанці, і система поливу, свердловина і все решта", — пояснює Науменко. Та й догляд за 1 га обходиться мінімум у 38–40 тис. грн на рік, що в 2,5–3 рази більше, ніж витрати на виробництво звичайної лохини.

Якщо ще п'ять років тому мало хто дивився на органіку, то зараз це окремі полиці у ритейлу
Євгенія Нечитайло, директорка з маркетингу компанії Liqberry

Але отримана ягідка, судячи з усього, всього цього варто. Проблем зі збутом не буде, впевнений Науменко: на заході органіка популярна. Він відмовився розкривати рентабельність і прибутковість вирощування своєї повністю натуральної лохини, але впевнений, що вже до 2023–2025 років окупить всі вкладені в неї кошти.

За даними консалтингової компанії Pro-Consulting, рентабельність виробництва органічних ягід може сягати 200%. А ось у вирощених за звичайними технологіями плодів цей показник помітно нижчий: за даними Держкомстату, рентабельність таких плодових і ягідних культур у фермерських господарствах дорівнює 47,5%.

А ще чиста продукція популярна: у світі на неї спостерігається стабільне зростання попиту.

Особливо добре купують органіку в Європі, каже Олена Березовська, керівниця громадської організації Органічна Україна. І тому в Україні нею займається дедалі більше господарств: до 90% вирощеної в країні чистої продукції йде на експорт.

За словами Ольги Трофімцевої, в. о. міністра аграрної політики і продовольства, Україна вже опинилася за обсягами на четвертому місці в ЄС серед країн – постачальників органічних аграрних і харчових продуктів. Попереду тільки Китай, Еквадор і Домініканська Республіка.

За попередніми оцінками Мінагрополітики, у 2018 році загальний експорт української органіки перевищив $130 млн, хоча ще кілька років тому цей показник становив лише $65 млн.

Не дивно, що нині площа земель, зайнятих в Україні під органічне сільгоспвиробництво, сягнула приблизно 300-400 тис. га. У масштабі країни – мізер: трохи більше 1% від усього глобального посівного наділу. Але для цієї сфери подібне – справжній успіх: ще років 10 тому під органікою було близько 2 тис. га, говорить Березовська.

Поки українці постачають на зовнішні ринки – а це ЄС, США, Канада та деякі країни Азії – переважно сировину: зернові, олійні та бобові культури, фрукти і дикорослі ягоди, наприклад, чорницю. Але є у вітчизняному списку і продукти переробки: соняшникова олія і шрот, борошно, яблучний концентрат, горіхи і березовий сік. А для внутрішнього ринку вітчизняні фермери випускають ще й органічну молочну продукцію, а також зовсім небагато м'ясної.

Н айбільший органічний земельний банк у країні має компанія Арніка: на 15 тис. га вона вирощує сою, нут, кукурудзу, сочевицю, коноплю, льон, пшеницю, соняшник. Майже все йде на експорт — у країни ЄС, США і навіть у Нову Зеландію.

Трохи менші наділи у компаній Агроекологія — 9 тис. га і Галекс Агро — близько 8 тис. га.

Останнім часом органічне сільське господарство почало привертати до себе увагу не тільки вузькопрофільних підприємств, але й великих вітчизняних агрохолдингів, сконцентрованих на традиційній сільгосппродукції.

Наприклад, один із них, Астарта, що володіє земельним банком 250 тис. га, відвів під органічні проекти 1,8 тис. га. З 2017 року підрозділ компанії в Полтавській області почав переходити на органічне землеробство і вже закупив додаткову сільгосптехніку.

У подібних справах перехідний період триває три роки, протягом яких аграрії обмежують застосування хімічних засобів захисту рослин. Раз на рік органічні інспектори перевіряють господарство. Якщо все піде нормально, то вже в 2020-му Астарта планує зібрати перший урожай натурпродукту: пшениці, гороху, гречки, вівса і кукурудзи.

Про наміри розвивати органічний напрям заявляли і в іншому гіганті галузі — компанії МХП Юрія Косюка.

В ирощуючи продукцію, яка претендує на звання органічної, потрібно виконати вдвічі більше операцій, пов'язаних з обробкою землі, аніж у разі звичайного виробництва. Про це говорить Олена Ворона, операційний директор холдингу Агротрейд.

Наприклад, стандартно бур'яни на полях аграрії знищують за допомогою хімічних препаратів — гербіцидів. Під час вирощуванні органіки це заборонено. А дозволена лише механічна обробка різними боронами. "Доводиться більше часу проводити в полі", — розповідає Ворона. На ягідних фермах такі операції і зовсім роблять вручну.

Органічні аграрії не можуть також боротися із хворобами або шкідниками за допомогою хімії. У підсумку вони мають врожайність, яка вдвічі поступається показникам традиційного землеробства, пояснює Олена Дейнеко, директор Organic Business School.

"У боротьбі зі шкідниками хімічна обробка — найкраща: ефективніша і набагато швидше, — розводить руками Науменко з господарства Ягідки. — Але коли у вас органічне виробництво, то її застосовувати не можна".

Чому ж фермери і навіть сільгоспгіганти беруться за настільки непросту справу? Експерти запевняють: річ у перспективах.

Агротрейд, що обробляє земельний банк 70 тис. га, на сертифіковану органічну ріллю виділив 2,5 тис. га. І вже зібрав два врожаї сої, льону, сочевиці і кукурудзи.

В ЄС ця продукція йде на виробництво органічних олій і кормів для тварин. "Європа — основний споживач. Попит на таку продукцію там постійно зростає", — говорить Ворона.

Саме зростання можливостей для експорту стало однією з причин, чому компанія взялася за подібну справу. І тепер навіть має намір подвоїти відведені під цей напрям землі.

Якщо в 2013-му світовий ринок органіки оцінювався, за даними Мінагрополітики, в $68,5 млрд, торік його обсяг перевищив $97 млрд. Із них $40 млрд припало на країни ЄС.

Такі ось дані змусили придивитися до повністю натуральних продуктів і українську групу компаній T. B. Fruit — одного з найбільших переробників ягід і фруктів у Європі. Понад п'ять років тому тут почали виробляти органічний яблучний концентрат. Як розповідає Олег Мочалюк, директор із виробництва компанії, він становить 5–8% від їхнього загального виробництва цього продукту, тобто від 100 тис. т.

Всю органічну продукцію T. B. Fruit продає в Європу і США. За словами Мочалюка, в цих регіонах цінник на такий товар може вдвічі перевищувати вартість звичайної продукції.

Але ж є ще й питання перспективи: за оцінкою консалтингової компанії Zion Market Research, до 2022 року світові темпи зростання попиту на натурпродукт становитимуть близько 15% річних. У підсумку ринок загалом дістанеться позначки $327,6 млрд на рік.

Деякі країни ростуть ще швидше. Наприклад, Китай протягом минулого року спожив органічної продукції на суму 7,6 млрд євро, що на 30% більше, ніж у 2017-му.

Вітчизняний ринок на цьому тлі просто губиться. Хоча експерти не беруться оцінити його ємність, гравці впевнені: частка вітчизняних споживачів органіки в загальному кошику мізерна. "Багаті люди хочуть харчуватися здорово, але треба пам'ятати про те, в якій [бідній] країні ми живемо", — зазначає Андрій Олефіренко, керівник підприємства Organic Original, яке постачає крупи та іншу бакалію під брендом Екород. Він упевнений, що внутрішнє споживання залежить від економічної ситуації в країні.

Втім, сьогодні гравці ринку відчувають деяке зростання попиту. Так, за словами Євгенії Нечитайло, директора з маркетингу компанії Liqberry, яка випускає органічні ягідні пасти, у них продажі зросли торік приблизно на 20%. "Зростає культура споживання. Якщо ще п'ять років тому на органіку мало хто дивився, то зараз це окремі полиці у ритейлі", — говорить вона.

Правда, здебільшого асортимент ритейлерів складається з іноземної, а не локальної сертифікованої органічної продукції. Про це НВ розповіли у Fozzy Group — компанії, що об'єднує мережі супермаркетів Фора, Fozzy і Сільпо.

Але, як каже очільник Мінагрополітики Трофімцева, це не проблема, а можливість для розвитку. Мовляв, на місцевому ринку є цілі сегменти, де конкуренція відсутня. І вітчизняні виробники рано чи пізно займуться цим питанням.