Зараз термінали поповнення – металеві підставки з інтерактивними екранами або просто "поповнювачі" – можна зустріти в супермаркетах, підземних переходах або біля станцій метро. Вони дають можливість швидко і без зайвих клопотів оплатити послуги кабельного ТБ, стільникового зв'язку, доступу в інтернет, комунальні послуги тощо. Саме зручність і повсюдна доступність призвели до їх широкого розповсюдження. А їхня популярність дозволяє створити перспективний бізнес при незначних інвестиціях.

Вперше подібні пристрої з'явилися у 1977 році в США. Вони були призначені для того, щоб студенти і викладачі могли ознайомитися з розкладом руху транспорту. В Україну перші сенсорні кіоски потрапили у 2005 році. Як і тоді, сьогодні в нашій країні придбати термінали і вийти на ринок прийому платежів може будь-який охочий, як юридичні особи, так і приватні підприємці. Для цього виду діяльності не потрібно ані ліцензії, ані внесення в будь-який державний реєстр. Основним джерелом доходу в термінальному бізнесі є комісія. Тому особливої ваги набуває місце, де встановлені термінали. Потрібно враховувати, як потенційний потік клієнтів, так і вартість оренди. І, безперечно, якість і надійність зв'язку. Тут на допомогу приходять найбільші мобільні оператори зі своїми послугами бездротової передачі даних, які півтора року тому почали активно розвивати своє 3G-покриття. Олександр Очеретний, засновник компанії Terminal-UA, вже приблизно п'ять років займається складанням платіжних терміналів. З продукцією цього підприємства добре знайомі пасажири харківського метрополітену. Крім цього напряму компанія має ще мережу власних терміналів, загалом приблизно 250.

Приблизно місяць тому Очеретний почав переведення своєї термінальної мережі на новий корпоративний план від lifecell – 3G хаб 100 ГБ. За його словами, до високошвидкісної мережі третього покоління вже підключено 100 терміналів. "Із запуском 3G зв'язок з терміналами став стабільнішим – це 100%", – розповів він. Мережа lifecell, побудована на обладнанні провідних телеком-вендорів, включно з Ericsson, забезпечує якісний та надійний зв'язок для бізнесу. «Ще кілька років тому, спробувати себе у термінальному бізнесі було досить просто, розповідає Очеретний. – При зарплаті в Києві близько 10 тис. грн. і вартості терміналу $1 тис. за курсом вісім, можна було відкласти необхідну суму». Але за останні два роки ситуація різко змінилася, адже на 99% термінал складається з імпортних комплектуючих. Окрім металевого корпусу, який виготовляється безпосередньо в Україні. Керівник компанії Terminal-UA зазначив, що вгадати, чи буде прибутковим той чи інший кіоск залежноі від його місця розташування, неможливо. За його словами, неодноразово бували випадки, коли десь на околиці, у гаражних кооперативах, встановлені термінали набагато частіше користувалися попитом, аніж ті, що розташовувалися у великих торгово-розважальних центрах.

Перевірити локацію найкраще шляхом дослідження. Зазвичай, за кілька місяців можна вже точно визначити, окупиться установка терміналу в якомусь конкретному місці чи ні. "За півроку термінал може вийти на свою пікову можливість", – розповів Очеретний. Але зазвичай вистачає і двох-трьох місяців.

Цей ринок має великий потенціал, впевнений керівник Terminal-UA. Причин тут декілька: це і поки невисокий відсоток комп'ютерної грамотності – далеко не у всіх наших співвітчизників є смартфон або комп'ютер. А якщо і є, то не всі довіряють онлайн-платежам, ось і виручають їх "поповнювачі". "Багато людей досі бояться оплачувати послуги в інтернеті, вони ходять у магазини, купують картки поповнення рахунку", – поділився своїми спостереженнями Очеретний. До того ж останнім часом трохи зріс і середній платіж при використанні терміналів. Розширюється і власне перелік послуг, доступних для оплати безпосередньо з сенсорного екрану. У терміналах поповнення можна придбати залізничні або автобусні квитки. "Адже це зручно, і хто вже спробував, продовжить користуватися такою можливістю", – підкреслив Очеретний.

Здебільшого термінали поповнення використовують для поповнення рахунків мобільних операторів. У Києві питома вага цієї послуги з-поміж інших займає 60-70%, а в регіонах сягає до 90%. Взагалі ж на терміналах компанії доступно понад 3 тис. послуг. Окрім оплати послуг зв'язку та комунальних послуг, у терміналах можна скористатися і банківськими сервісами. Наприклад, погасити кредит або поповнити картку. Можна оплатити косметичні товари: Faberlic, Oriflame, Avon. Або ж купити квитки на концерти, і навіть оплатити послуги друкарні.

З подальшим розвитком мобільного зв'язку – 3G-покриття, а також поширення смартфонів дедалі більша кількість платежів здійснюватиметься безпосередньо з екрану розумного телефону. Однак керівник Terminal-UA впевнений у перспективах свого бізнесу. Вже зараз компанія розвиває напрямок електронних касирів. Наприклад, у мережі перукарських салонів Експрес-стрижка встановлені термінали для оплати послуг. Це дає можливість зменшити рух готівки через руки персоналу і побачити її надходження просто в режимі онлайн. Цю впевненість йому надають плани Національного банку України щодо переходу до так званої cashless economy. Вона передбачає зниження обсягу готівки в обігу грошей і перехід до використання електронних грошей.

За даними Національного банку України, у 2015 році у вітчизняних системах електронних платежів було здійснено 298,77 млн. платежів на суму 17,75 млрд. грн. Порівняно з 2014 роком це на 5% менше в кількісному, але на 23% більше, у грошовому вираженні. Зменшення кількості платежів пояснюється тим, що за останні кілька років значно зменшилася кількість українських банків і, відповідно, відділень, а також належних їм платіжних терміналів. Так, якщо на початок 2015 року у банків, або їхніх агентів було, відповідно 21,1 тис. і 24,3 тис. терміналів, то через рік їхня кількість знизилася до 16,2 тис. і 14,4 тис. Але навіть на цьому тлі кількість платіжних терміналів небанківських фінансових установ стрімко зросла, з 18,75 тис. станом на перше січня 2015 року до 22,68 тис. на початок цього року. А значить, є куди рости.

"Ринок не вичерпається ще дуже багато років", – упевнений Очеретний.

Є й інший шлях розвитку «безготівкової» економіки, нерозривно пов'язаний з системами мобільних платежів, які пропонують мобільні оператори. Парадоксально, але такі системи мають неабияку популярність саме в тих країнах, де банківська система поки не змогла задовольнити попит населення на фінансові послуги. Насамперед, це країни Азії та Океанії, Африки і Латинської Америки. На думку компанії Ericsson, відсутність доступу до фінансових сервісів є бар'єром для мільйонів людей, який не дозволяє їм претендувати на позики і кредити, і переказувати гроші зручним і недорогим способом – як усередині країни, так і між країнами. Цікавим прикладом реалізації такої системи мобільних грошей є Easypaisa – перше і найбільше в Пакистані мобільне банківське рішення, розроблене спільно Tameer Micro Finance Bank і Telenor Pakistan, і яке віднедавна використовує платформу Ericsson Wallet. Вже сьогодні рішення підтримує близько 21 млн. активних користувачів близько 75 000 агентів у більш ніж 800 містах країни, включно з віддаленими сільськими місцевостями.

"Із запуском 3G зв'язок з терміналами стала стабільніша – це 100%", – розповів Очеретний. Мережа lifecell, побудована на обладнанні провідних телеком-вендорів, включаючи Ericsson, забезпечує якісний та надійний зв'язок для бізнесу.

Така система була реалізована і на Філіппінах, де мобільні гаманці на платформі Ericsson Wallet дали можливість безпосередньо з'єднати організації мікрофінансування з позичальниками. Це дозволило розвиватися малим бізнесам у віддалених регіонах, де традиційні банківські послуги недоступні, але де є покриття мережею і звичайні мобільні телефони. Звісно, така система вимагає створення нової партнерської екосистеми, яка включала б у себе мобільного оператора, мікрофінансові організації, мережу агентів для видачі позик готівкою, а також агентства, які займаються оцінкою ризиків. Цікаво, що для оцінки платоспроможності в цій системі партнери використовують не зовсім традиційні банківські показники, беручи за основу історію поповнення рахунку, а також використання голосових послуг, СМС та інших мобільних сервісів.

Таким чином, мобільні оператори вже зараз мають потенціал для перетворення звичайних мобільних телефонів на віртуальні мобільні банківські відділення. Звісно, з цим пов'язані певні ризики – активне зростання систем мобільних платежів може поставити під загрозу всю грошову систему країни, контрольовану державою. До того ж, гроші, які «зберігаються» на мобільному телефоні, можуть бути піддані атакам хакерів. Тому, при розвитку мобільних фінансових сервісів важлива співпраця мобільних операторів з урядовими структурами та з вендорами, які розробляють захищені платформи для здійснення транзакцій.

Читайте також : Спритний постачальник