Політ нормальний

Дмитро Сурду, засновник і гендиректор KrayTechnologies, створив унікальний безпілотник для потреб української армії. Тепер він переводить розробку в мирне небо — на інноваційні потреби сільського господарства США, Канади і близького до них світу

Світлана Угніва

У дворі колишньої будівлі МРЕВ на Теремках, у спальному районі Києва, красується готовий до обльоту ріллі безпілотник. Тут же розташувався офіс KrayTechnologies — компанії-розробника дрона для обприскування полів засобами захисту і добривами шляхом ультрамалооб'ємного розсіювання у промислових масштабах. У майбутньому, на думку засновника, апарат зможе замінити наземні спреєри і частково агролітаки. За розмірами "пташка" перевершує ті дрони, які масово затуляють небо України. Спочатку машина призначалася для потреб української армії. Тепер вона боротиметься на мирних полях США, Канади, а у світлому майбутньому й України.

Водночас від своїх початкових планів Сурду не відмовився. Його напрацювання стануть у нагоді й українським військовим. От його дивовижна історія з перших вуст.

В есною 2014 року я заснував волонтерський проект, який став відомим під назвою Безпілотник для 79-ї аеромобільної. Метою проекту було створення розвідника і корегувальника, який розташовувався б на передньому краї. Ми робили безпілотник, призначений для протидії ворожій артилерії та реактивним системам залпового вогню. Я вирішив створити апарат, у якого нульовий час готовності, досить висока швидкість і точність локалізації мети.

Я оголосив, що всі охочі можуть приєднатися до проекту, фінансування якого на 95% складалося з моїх коштів. За рік у нас утворилася сильна команда, в якій були фахівці з конструювання літальних апаратів, комп'ютерного зору і з електромеханіки та роботів для корисного навантаження, які застосовувалися у військовому апараті. У 2015 році ми визначилися з фінальною конструкцією і тактикотехнічними характеристиками, розробили прототипи всіх систем і зрозуміли, що довести цю справу до кінця волонтерськими силами навряд чи вийде, і щоб рухатися далі, потрібна комерціалізація проекту. Так утворився стартап KrayTechnologies.

На той момент ми створили перший в Україні і другий у світі мультиротор із гібридним живленням, який може літати на бензині. У наших апаратів дуже високе співвідношення корисного навантаження до ваги платформи. Це дозволяє в гібридній схемі, якщо ми возимо з собою паливо, робити ефективні апарати для далеких польотів.

У 2015 році ми поїхали до Ірландії на Web Summit — одна з найбільших у світі подій для стартапів, де отримали несподівано гарний зворотний зв'язок від фермерів, зокрема американських. І якщо до цього ми шукали ніші для подальшої доставки вантажів, у яких могли б себе проявити, то після відвідування виставки, моделювання платформи і підрахунків стало зрозуміло, що насамперед працюватимемо на ринку сільського господарства розвинених країн. Упродовж найближчих 10-15 років для наших рішень не буде кращого застосування і більшого ринку. І ось уже три роки ми займаємося розробкою цих технологій — дронами для розсіювання ЗЗР і листових добрив для польових культур у промисловому агровиробництві. Ми готуємося до фінальних випробувань і запуску серійного виробництва першого продукту на ринку, який змінить не тільки сільське господарство, а й уявлення про можливості України у світі.

Проблемою розсіювання засобів із повітря є те, що краплі дрейфують під впливом вітру і пізніше осідають. Ми застосували технологію електростатичного заряду крапель. У результаті утворюється рівномірний туман, який притягається рослинами і повністю покриває їх зверху і знизу. Це не працює, якщо проводити розсіювання високо. Цей апарат літає на висоті метра над посівами зі швидкістю 30 м/с і здатний обробити до 500 га на день.

Під час обробки поля апарат використовує розроблену нами систему комп'ютерного зору, яка зокрема дозволяє ухилятися від перешкод і обробити все поле без втрат врожаю. Система із високою точністю реконструює рельєф, точніше висоту поверхні верхівок рослин у різні моменти під час вегетації. Тобто додатково апарат дозволяє визначати обсяг біомаси.

Чому США? Там структура сільського господарства розвинена, сам ринок зрілий. Висока конкуренція, є попит на інновації, спрямовані на економію коштів, там немає екстенсивних шляхів розвитку і використання дешевих ресурсів. Збут на цьому ринку на наступні кілька років набагато перевищує ту ємність, яку я зможу забезпечити.

Те, що впроваджували за останні 10 років агрохолдинги в Україні, — це переважно системи логістичного контролю, які унеможливлюють крадіжки. Крім того, протягом останніх п'яти років найбільш економічно ефективним шляхом зростання для агрохолдингів залишалося розширення оброблюваних площ. В Україні є об'єктивний фактор — тут дешева робоча сила. Але в дешевому ресурсі є як переваги, так і недоліки.

Також свою роль відіграє відсутність ринку землі. З того моменту, коли ринок в Україні стане цивілізованішим, я думаю, наші виробники конкуруватимуть зі світовими на рівних умовах. І тоді у них з'явиться потреба в інноваціях.

Стартапи переважно виникають у США, іноді в Японії. Можна багато намагатися відтворити, але, на жаль, поки що в світових масштабах це ніде не вдавалося, зокрема в Європі. Взяти хоча б той факт, що у США і Японії немає ПДВ, який в інших країнах стягується зі всіх однаково і не заохочує діяльність, за результат якої готові переплатити. Такий податок не стимулює інноваційну діяльність.

До того ж у сучасному світі в умовах глобальної економіки інноваційний проект не може бути орієнтований на локальний ринок. Якщо винахід не виходить на глобальний ринок, він не витримає конкуренції. KrayTechnologies від самого початку створювалася як компанія, орієнтована на венчурний шлях розвитку. Зараз ми продаємо дрон разом із наземною станцією по $50 тис. (Без податків). Ймовірно, ціна зрозстатиме. Це недорого.

У проект інвестовано близько $1 млн. ChernovetskyiInvestmentGroup — один із наших акціонерів, але вони внесли незначну частину всіх інвестицій — близько 10%. Отримували невеликі гранти від Фонду цивільних досліджень та розвитку США (CRDF Global). Буде ще раунд залучення інвестицій. Експериментальне виробництво знаходиться у Києві, а де саме буде серійне — повідомимо пізніше. Поки розглядаємо різні варіанти, зокрема Канаду.

Рівень локалізації на сьогодні — 70-80% загальної вартості створюється в Україні. Ми купуємо тільки мотори й електронні компоненти. Головні постачальники — зі США, Китаю. Але це зовсім не унікальні постачальники, яких не можна замінити.

Я думаю, що найскладніше — попереду. Коли ми будемо компанією, готовою виходити на публічний ринок, складність нашої роботи буде найвищою. Наша команда, яка складається з 22 осіб, — українська. Людей знаходити завжди важко, але ми ніколи не залишалися без тих, хто нам реально потрібен. Проект цікавий, і всі, хто у нас працював, дуже цікаві люди, працювати з ними — гарна частина життя.