Гонитва за вітром

Майже кожен десятий кіловат голландці добувають із потужних потоків повітря. Енергія вітру вздовж морського узбережжя — це і є майбутні нафта і газ Нідерландів

Ірина Мілютіна,
директорка з комунікацій ДТЕК Енерго

З а моєю спиною Північне море. Температура води — не вища 13 °С. Але мого сина це не зупиняє. Він купається із голландськими дітьми, поки я на березі сиджу закутана в куртку. Для голландців Північне море — таке ж тепле і рідне, як для українців Азовське. Десятки кафешок на березі, пляжі, спортивні майданчики, гірки та розваги. З тією лише різницею, що вздовж узбережжя завжди сновигають потужні потоки вітру. Я ледь витримую 20 хвилин і йду до авта по ковдру.

Не факт, що це допоможе, але іншого способу насолодитися краєвидом морського горизонту, схоже, немає. А тут любителю і вже, тим паче, професіоналу в галузі розвитку поновлюваних джерел енергії є на що подивитися.

У Північному морі виростуть сотні, а може, й тисячі вітряних вишок

Нідерланди — світовий лідер зі встановлення у морі вітряків, так званих офшорних вітроелектростанцій. Жодних асоціацій із територією податкового раю. Офшорні — означає поза узбережжям. Саме тут, у Нідерландах, розташована одна з найбільших у світі офшорних ВЕС — Gemini. За 85 км від суші встановлено 150 вітряків у відкритому морі. На рік вони виробляють до 600 МВт, це може забезпечити чистою енергією близько 785 тис. будинків, 2,5 млн осіб.

Ми їдемо на екскурсію на одну з офшорних станцій. Це вітропарк Espel. Тут і звичайні вітряки, встановлені на суші, і кілька вітряків у морі. Зменшена копія Gemini виглядає не менш вражаючою, та й ми встигаємо поставити всі запитання, що цікавили нас, нашому екскурсоводу. Чи не простіше будувати вітряки на березі? Чому їх загнали в море?

Для цього є причини. Північне море неглибоке, всього 25-30 м, а значить, і встановити вітряк тут простіше, ніж у глибших морях. Однак швидкість вітру в морі вища, ніж на суші. Ефективність роботи, відповідно, теж вища. Друга і, напевно, основна причина виходу в море — дефіцит вакансій на землі. Нідерланди — країна невелика. Приблизно як Рівненська та Хмельницька області, разом узяті. Але проживає тут як для такої території безліч людей — 17,3 млн. Якщо не брати до уваги таких екзотичних карликів, як Ватикан, Сан-Марино, Монако, то за густотою населення Нідерланди №1 у Європі: близько 400 осіб на кв. км (Німеччина — 233, Польща — 123, Україна — 80).

ЗВІЯНА ВІТРОМ: За спиною в Ірини Мілютіної офшорний вітропарк Espel. Чи не найбільший, але розташований досить близько до берегової лінії, що дозволяє його розглянути

Голландські міста і селища буквально підпирають одне одного. Вітрякам місця мало. Ось тому Нідерланди, як й інші країни ситого світу, розташовані уздовж Північного моря, розробили програму з будівництва вітряних станцій у морі. Кабель до офшорних вітряків держава прокладає за свій рахунок (це робить оператор мережі), виділяє територію, формує інфраструктуру. І тільки потім інвестори і девелопери ділять це поле в морі між собою.

Голландці, як і багато інших європейців, прагнуть до 2050 року, а це не так вже й далеко, вийти на 100-відсотковий рівень виробництва електроенергії з поновлюваних джерел. Тобто виробляти всю електрику винятково за допомогою зелених, екологічно чистих технологій. А значить, от-от у Північному морі виростуть сотні, а може, й тисячі вітряних веж.

Екскурсовод нарешті помітив, як ми замерзли, і вміло завершив свою розповідь. Ми їдемо обідати в кафе неподалік, розташованому в типовому для цієї місцевості невеликому барвистому будиночку.

На задньому дворі закладу нас зустрічає компостна установка для виробництва біогазу. Зелені технології стрімко захоплюють Нідерланди, країну, не бідну і на традиційні джерела енергії — нафту і газ.