Подвійний форсаж

За три тижні болівійцям двічі уривався терпець: спочатку масштабні протести через нечесні вибори призвели до втечі старого президента й проголошення нового. І тут знову почалися багатолюдні акції, цього разу — прихильників президента-втікача

Анна Павленко

А би потрапити на роботу до центру високогірної болівійської столиці Ла-Пас, мешканцю передмістя Рональду Аріасу доводиться три години йти пішки. Все тому, що його країну вже четвертий тиждень лихоманять протести і канатна дорога, що зв'язує міста, раз у раз закривається з міркувань безпеки, а інший громадський транспорт блокують барикади.

Все почалося після того, як 20 жовтня в 11-мільйонній Болівії відбулися вибори президента й перемогу в них присудили Ево Моралесу, який правив країною останні 14 років. Місцеві жителі запідозрили владу у фальсифікаціях і вийшли на вулиці. Власні протести організували й прихильники глави держави. Зрештою за 23 дні масових заворушень у Болівії загинуло семеро людей, ще кілька десятків потрапили на лікарняні ліжка.

Кульмінація політичної кризи настала 10 листопада, коли Організація американських держав підтвердила маніпуляції на виборах і Моралес оголосив про проведення повторного голосування. Але було вже пізно. Кілька годин по тому командувач болівійськими збройними силами та глава поліції поставили умову президентові, щоб той залишив свою посаду.

Моралес став президентом у 2006 році, причому він був першим болівійським лідером-індіанцем. А до того як потрапити в політику, він очолював союз виробників коки.

Він вів ліву економічну політику, виділяючи мільярди на субсидії та інфраструктуру, а також розширення доступу болівійців до охорони здоров'я та освітиВодночас Моралес не ставив палки в колеса ринковій економіці, що пішло Болівії на користь: фз 2006-го до 2018 року ВВП на душу населення злетів із $1,2 тис. До $3,5 тис., Разом із тим рівень бідності та матеріального нерівності стабільно скорочувався, констатують аналітики Світового банку.

"Якби він [Моралес] виростив наступника і погодився передати владу, його б вважали американським Нельсоном Манделою, — переконаний Марк Гудейл, професор антропології в швейцарському Університеті Лозанни, який уважно стежить за Болівією. — Він був би не просто хорошим лідером для Болівії, а одним із найвеличніших політичних лідерів всієї Латинської Америки".

Однак після вимоги військової еліти Моралесу довелося заявити про відставку. Він назвав те, що відбувається цивільним державним переворотом і вилетів до Мексики, де отримав політичний притулок.

Тим часом сенатор і представник опозиції Жанін Аньєс проголосила себе виконуючим обов'язки глави держави. Такий поворот не влаштував частину протестуючих, які вчинили підпали й розпочали сутички з поліцією на вулицях Ла-Паса.

Не пізніше як за три місяці у Болівії мають відбутися нові вибори президента, й перед тріумфатором постане непросте завдання: не тільки зберегти економічну стабільність, а й об'єднати поляризовану країну, де одна частина населення вважає те, що відбувається кінцем тиранії, а інша — змовою.