Перемога або смерть

Оскароносний британець Сем Мендес пустився у нові перегони за заповітними статуетками: його історична військова драма 1917, де поняття обов'язку й честі зведені в абсолют, готується обійти усіх фаворитів сезону — Джокера, Ірландця, Паразитів і навіть Одного разу... в Голлівуді

Валерій Мирний

О тримуючи на початку січня Золотий глобус за найкращу режисуру в фільмі 1917, його автор британський режисер Сем Мендес виголосив дві важливі для розуміння стрічки фрази. По-перше, він здивувався: "Боже мій. Це великий сюрприз. Красно дякую". По-друге, англієць заявив, що присвячує нагороду своєму дідові Альфреду Г'юберту Мендесу. "Він записався на Першу світову війну, коли йому було 17 років, — розповів режисер. — Я сподіваюся, він дивиться на нас із небес, і я щиро сподіваюся, що це [війна] ніколи не повториться знову".

Для Мендеса військова драма 1917 — особистий проект, який він виношував багато років і до якого вперше у своїй кар'єрі написав сценарій. Взявши за основу історії діда про Першу світову війну, Мендес помістив у центр своєї розповіді двох молодих солдатів британської армії. 6 квітня 1917 року вони отримують вкрай важливе завдання: перетнути лінію фронту і доставити послання керівництву сусіднього дружнього батальйону. Події відбуваються на півночі Франції, неподалік від лінії Гінденбурґа.

У посланні наказ про скасування атаки. Річ у тому, що німці залишили свої позиції, і керівництво Антанти, сприйнявши це як ознаку слабкості, вирішило йти в наступ. Але поведінка німців була лише хитрим маневром: таким чином вони хотіли заманити 1.600 солдатів британської армії у пастку. За допомогою аерозйомки плани противника розсекретили, але через відсутність прямого зв'язку передати інформацію на передову миттєво не вдалося. І тоді у центр подій відрядили тих самих двох солдатів: капралів Блейка і Скофілда. Для першого це завдання набуває ще і додаткового особистого мотиву: в батальйоні на передовій воює його старший брат.

Маркетингова кампанія фільму 1917 була непримітною. Стрічку аж до її американської прем'єри на початку грудня не вважали серйозним гравцем у сезоні нагород. Та й саму прем'єру важко було назвати масштабною: фільм демонструвався у обмеженій кількості кінотеатрів. Однак незабаром з'ясувалося, що тиха кампанія із просування фільму була задумом творців. Автори вирішили, що їхня стрічка має говорити сама за себе. І не схибили.

За п'ять днів прокату в 11 кінотеатрах Америки 1917 зібрав $1 млн, а наступні 10 днів додали до цієї суми $1,7 млн.

Солідні збори у США продемонстрували інтерес глядачів і дозволили стрічці брати участь у оскарівських перегонах: за правилами Американської академії кінематографічних мистецтв і наук "премію можуть отримати фільми, які перебували у прокаті на території округу Лос-Анджелес не менше семи днів поспіль у календарний рік, за який вручається премія". Тобто прокат у грудні — останній шанс потрапити до списку номінантів на Оскар.

1917 встиг у цей вагон. Ба більше — сьогодні фільм є володарем одразу 10 оскарівських номінацій, зокрема трьох головних — Найкращий фільм, Найкраща режисерська робота і Найкращий оригінальний сценарій.

У захваті від стрічки виявилися не тільки глядачі, але і критики, що високо оцінили майстерність режисера Мендеса й оператора Роджера Дікінса, які змушують зал співпереживати і втискатися у крісла.

У січні, після того як стрічка несподівано отримала відразу три Золоті глобуси, американську кінопремію від Голлівудської асоціації іноземної преси (окрім режисури, фільм відзначили як найкращу драму, що має найкращий саундтрек), її прокат розширився. Зараз світові збори стрічки перевищують $200 млн, водночас слід зазначити, що глобальний прокат тільки починається. От і в Україні 1917 виходить на екрани 30 січня.

54 -річний Мендес був упевнений, що не отримає режисерський Глобус — про це він і заявив у своїй промові. Адже його сусідами у номінації були Мартін Скорсезе зі своїм Ірландцем, Квентін Тарантіно (Одного разу в... Голлівуді), Тодд Філліпс (Джокер) і Пон Чжун Хо (Паразити). Всі зі стрічками, про які давно говорили, які масово дивилися і називали серед найкращих у кар'єрах цих режисерів.

Примітно, що тепер із цими ж людьми Мендес змагатиметься й на Оскарі. Тільки цього разу він піде на церемонію не як режисер фільму-аутсайдера, а як найімовірніший переможець.

Тим часом на Мендеса продовжують сипатися премії: стрічку назвали найкращою за підзвітний рік у Гільдії продюсерів США, а сам її творець отримав приз за найкращу режисуру від Гільдії режисерів США (представники гільдій також входять до складу академії, яка роздає Оскари). А голлівудська преса пише, що, мовляв, фільм 1917 кіноакадеміки бачать як компромісне рішення за обставин високої конкуренції. Його найсерйозніші суперники — стрічки Квентіна Тарантіно і Пон Чжун Хо, але Одного разу в... Голлівуді академія віднесла до надто легковажних, а Паразити з усіма своїми художніми принадами — все-таки фільм з іншої країни, знятий іноземною мовою.

На боці Мендеса є ще один важливий фактор — технічні принади фільму, що особливо цінують в академії. Режисер вирішив зняти стрічку з використанням ефекту одного плану. Це означає, що монтажні склейки у 1917 хитро заховані в тканину фільму, а дія таким чином набуває безперервного характеру.

Мій дід записався на Першу світову війну, коли йому було 17 років. Я сподіваюся, він дивиться на нас із небес
Сем Мендес,
кінорежисер

Такий самий ефект використав режисер Алехандро Гонсалес Іньярріту й оператор Еммануель Любецки у стрічці Бердмен, яка отримала премію Оскар як найкращий фільм у 2015 році.

За словами самого Мендеса, він використовував ефект зйомки одним планом, щоб надати своєму фільму характер напруженого трилера, де кожна секунда має значення, а також відійти від формату звичайного військового кіно.

"Я хотів закрити глядачів всередині цієї історії, щоб вони в якийсь момент зрозуміли, що не можуть вибратися з неї", — додав режисер.

Найважливішим партнером у такій ситуації для режисера стає оператор. Над 1917 працював 70-річний Дікінс, що має репутацію одного з найкращих операторів у історії кінематографу. Дікінс зняв декілька фільмів братів Коен, працював зі Скорсезе, а для самого Мендеса зняв три попередні його стрічки — Морпіхи, Життя спочатку і Скайфол. Також Дікінс отримав Оскар за фільм Той, хто біжить по лезу 2049.

Що стосується Мендеса, то він знімав відзначену багатьма нагородами і глядацькою увагою стрічку Краса по-американськи — фільм про кризу середнього віку, який заробив одразу вісім Оскарів. Він же є автором Проклятого шляху, що розбирає анатомію помсти, Морпіхів — про американських солдатів у Іраку і навіть двох стрічок про Джеймса Бонда — Скайфол і Спектр.

Прийшовши у світ кіно зі світу театру, режисер ніколи не забував, що в центрі фільму мають бути люди та їхні стосунки одне з одним. Це дозволило йому знаходити незвичайні підходи у кожній зі своїх стрічок, і 1917 не виняток. Зрештою вийшло не стандартне військове кіно з батальними сценами і перебільшеним героїзмом, а тур-де-форс двох людей, у яких немає іншого виходу, тільки рухатися далі та зробити все можливе для виконання наказу.

За словами Мендеса, крім звичайного сценарію з персонажами та їхні діалогами, він мав другий сценарій на 45 сторінок, "складений винятково з карт, схем і діаграм, що показують, куди рухалися актори і куди, відповідно, пересувалася камера, і на якій установці ми знімали, в який час доби".

Втім, це фільм не тільки про технічні рішення — передусім він про людей, подвиг яких врятував тисячі життів. У центрі історії двоє солдатів, яких зіграли маловідомі британські актори Джордж Маккей і Дін-Чарльз Чапман. Першого можна згадати за роллю сина героя Вігго Мортенсена у фільмі Капітан Фантастик, другого — за роллю Томмена Баратеона у серіалі Гра престолів. Той факт, що обидва актори не встигли набриднути широкому глядачеві, додає стрічці Мендеса справжності.

Зірки світового кінематографу — Колін Ферт, Марк Стронґ, Бенедикт Камбербетч — з'являються у фільмі у коротких епізодах. Вони грають представників керівництва британської армії.

Критики вже назвали 1917 гуманістичним кіно, один із меседжів якого — намагатися не забути про глобальну трагедію, що сталася століття тому.

"Після столітніх роковин Першої світової війни я відчув, що існує небезпека, що її забудуть, — розмірковує про стрічку Мендес. — Це війна, під час якої перекреслили кордони Європи, це перша промислова, механізована війна — вона починається з коней і закінчується танками і кулеметами, а також є причиною виникнення Другої світової війни. Це те, що сформувало увесь наш світ".