Обличчя чемпіонів

У вересні 1895 року до розкладу львівської Королівської академічної гімназії увійшла факультативна дисципліна — гімнастика. До гімнастичних вправ тут же приросли елементи нової заморської гри з чудернацькою назвою football — нога — м'яч.

Щ е не всім гімназистам зрозумілі правила футболу, немає ні ігрової тактики, ні командної стратегії. Та що там: ще немає бічних ліній. Класичні ворота замінюють дві "штанги", споруджені з одягу гімназистів.

Денис Мандзюк, автор одного з найглибших досліджень історії українського футболу, в своїй книзі Копаний м'яч. Коротка iсторiя украïнського футболу в Галичині 1909-1944 описує перші тренування юних львів'ян. Гімназисти виходили на прогулянку і перші півгодини проводили розминку, потім півтори години грали з м'ячем. На фото — одне з перших таких тренувань.

Наставниками майбутніх футболістів ставали професори гімназії. Один із них — викладач німецької мови Іван Боберський. Він навчався у Граці, там і спостерігав за зародженням футболу, а в 1906 році у львівській пресі опублікував статтю, в якій виклав суть футбольних правил. Він же запропонував адаптувати англійське football в українське копаній м'яч.

Так Боберський увійшов в історію як батько українського спорту: крім копаного м'яча, він запропонував українські назви для баскетболу — кошиківка, волейболу — відбиванка, тенісу — сітківка та хокею — гаківка.