Одного разу з Дмитром Комаровим

Популярний ведучий телеканалу 1+1 розповідає, як у Кенії зустрівся з родичами Барака Обами

Років п'ять-шість тому у нас була експедиція в Африку. Оскільки вона почалася з Кенії, то ми з оператором зацікавилися долею родичів тоді ще чинного президента США Барака Обами, які живуть у цій країні.

Я знав, що частина родичів американського лідера, зокрема його 90-річна бабуся Сара Обама, живуть у кенійському селі Ньянгома Когело за 500 км від столиці Найробі. Вивчивши публікації у світових ЗМІ, зрозумів, що старенька досить товариська і відкрита. Тому вирішив, що нам не важко буде записати з нею інтерв'ю.

Наші пригоди почалися ще в Найробі. Щоб доїхати до села, повного родичів Обами, ми змогли орендувати тільки 20-річний тарантас із розбитою ходовою. Оскільки кермував тільки я, а часу в нас було небагато, їхати довелося вночі.

Маршрут проходив через дорогу, що веде на Уганду. Ця траса в жахливому стані. Через неймовірну спеку асфальт пішов хвилями, і дорога нагадувала стару пральну дошку. Всю ніч я трясся за кермом і ледь не зіткнувся із зустрічною фурою — злетів у кювет, пробив три колеса і дивом знайшов шиномонтаж.

У Когело ми в'їхали на світанку.

Тут виявилося, VIP-бабуся та її фазенда перебувають під охороною військових і поліції. На в'їзді — блокпост, рамка металошукача, обшук і камера зберігання, адже проносити з собою на територію нічого не можна.

Але у мене традиція: героїв своїх програм я пригощаю привезеним з України салом. Не став зраджувати традиції й цього разу.

Охоронець помацав мій пакунок і, насупившись, запитав:

— Що тут?

— Це український кулінарний сувенір. Наше м'ясо, — жваво відповів я.

Охоронець кивнув і провів нас на територію внутрішнього двору, який виявився досить великим. Оскільки про інтерв'ю ми заздалегідь не домовлялися, а приїхали зненацька, охоронець сказав, що розраховувати на інтерв'ю можна лише в тому разі, якщо сподобаємося старенькій.

Було близько 11 ранку, і ми сіли на лавку в тіні розлогого дерева.

У цей момент бадьорим кроком до нас підійшла асистентка і повідомила, що Мама Сара (як її називають місцеві жителі) тільки прокинулася, тому доведеться почекати.

Я відразу зрозумів, що бабця — зірка, спить до одинадцяти.

Знову з'явилася асистентка і з пафосом повідомила, що бабуся Барака Обами прибуде з хвилини на хвилину.

На горизонті замаячила бабуся, яка старечою ходою ледве тупцяла в наш бік. На знак поваги ми кинулися до неї і застигли з широкими усмішками.

Далі все було, як у сповільненій зйомці.

До бабусі залишається десять метрів, дев'ять, вісім.

Під палючим кенійським сонцем я тримаю пакетик українського сала, і тут до мене доходить, що Сара Обама — мусульманка! Якщо ми вручимо їй сало, скандалу не уникнути.

Не роблячи різких рухів, крізь зуби шиплю оператору:

— Сховай зараз же. Сядь на нього. Їй не можна.

Він сяк-так заховав образливий для почуттів мусульман подарунок.

Ми проговорили з бабусею Обами хвилин п'ятнадцять. Але як не старалися, ледве не запевняючи, що вдома у нас усі стіни обвішані портретами Барака Обами, давати інтерв'ю бабуся не захотіла. Можливо, все ж помітила, як ми ховали від неї подарунок.

Утім, із порожніми руками з села Когело ми не поїхали. Відшукали зведеного брата Барака Обами і зробили з ним одне з перших інтерв'ю. До нього ми вирушили вже без сала. Йому знадобилися інші подарунки — банкноти зеленого кольору з країни, очолюваної його братом.

CV

Відомий телеведучий і мандрівник. Закінчив Національний транспортний університет і Київський національний університет культури і мистецтв. Більше десяти років співпрацював із низкою вітчизняних видань як журналіст і фотограф. Із 2010-го — ведучий авторської програми подорожей Світ навиворіт на телеканалі 1+1. Лауреат престижної вітчизняної премії Телетріумф.