Обід з Уле Тер'є Хорпестадом

Посол Норвегії в Україні розповідає про громадську ініціативу, яка штовхнула його країну вперед, вчить НВ правильно вибирати лососину і переконує в тому, що в норвезькій рибі антибіотиків немає

Ольга Духнич

Я к будемо розмовляти — російською, українською, англійською? — питає мене посол Норвегії в Україні Уле Т. Хорпестад гарною українською мовою, якій би позаздрили не тільки деякі українські політики, але і новообраний президент.

Для обіду з НВ ми зустрічаємося у рибному магазині-ресторані Egersund Seafood на шостому поверсі ЦУМу. Тут завжди людно і гамірно, тому що можна скуштувати найкращі в місті суші і найсвіжішу рибу за цілком доступними цінами.

Це другий магазин-ресторан норвезького холдингу Egersund Seafood у Києві. Один із найбільших виробників риби в Норвегії, компанія вже 20 років постачає рибу в Україну, а ось до формату ресторанів прийшла відносно нещодавно.

Посол Хорпестад підходить до вітрини і тепло вітається із працівниками магазину, схвально киває національному прапору і тут таки на об'ємнії карті Норвегії, що висить позаду вітрини, показує НВ норвезьке місто Егерзунд, відоме своїм рибальським промислом, а трохи далі — своє рідне місто Ставангер, ще одну рибну столицю.

Хорпестад — сьомий посол Норвегії в Україні. Досвідчений дипломат, який раніше працював у посольствах Норвегії в Москві та Парижі, у Києві вже три роки і, крім мови, непогано вивчив й інші сторони українського життя.

Тим часом посол бере зі стосу пластиковий піднос і стає в чергу до каси, де обраний ним шматок лосося і овочі просить запекти на грилі. Я наслідую його приклад.

— 70% нашого експорту в Україну, приблизно на 100 млн євро в рік, це риба і морепродукти. Норвезький лосось — одна з помітних позицій цього експорту — з гордістю зазначає він.

— В Україні зараз багато міфів про лосось. Як обрати дійсно хорошу рибу? — чіпляюся за тему.

— Купуйте тільки нашого лосося, — миттєво реагує Хорпестад.

За його словами, норвезькі виробники роблять ставку на максимально короткий строк доставки риби.

— Ніколи не купуйте рибу, у якої колір змінюється до сірого, — рекомендує посол, сам купує рибу тільки рожевого або червонуватого відтінку.

— А у виробництві норвезької риби використовують антибіотики? — змовницьки нахиляюся до посла. — Мене ж обов'язково про це читач запитає!

— Так, це дуже часте запитання, — легко погоджується дипломат, — але, повірте мені, в розведенні нашого лосося антибіотиків практично не застосовують. У нас величезні запаси свіжої проточної води, наші фермери знають все про те, як живе здоровий лосось на волі.

Одразу ж він уточнює, що норвезький лосось для України не чужий: мовляв, Норвегія закуповує тут великі обсяги органічних кормів для риби.

У цей момент довгоочікувані страви з'являються у нас на столі.

Л осось виявився дуже навіть смачним. Тут таки я цікавлюся у Хорпестада традиційними й улюбленими рибними стравами на його батьківщині.

— Наша їжа дуже проста, — зізнається Хорпестад. — Найчастіше в норвезьких сім'ях готують відварну тріску з відвареною ж картоплею, морквою і вершковим маслом. Рибу готують всього 20 хвилин. Ця ж страва прикрашає і різдвяний стіл у південних регіонах країни.

— А що ви самі любите готувати для своєї сім'ї? — цікавлюся.

— Люблю готувати форель у сметані на сковороді, а перед цим ловити її, — посол наколює на вилку шматочок лосося.

— Що цікаво норвезьким інвесторам в Україні? — я переходжу до серйознішої теми.

— Якщо не брати до уваги рибу, то, звісно, відновлювальна енергетика. Норвегія має досвід і компетенцію в цій сфері.

Хорпестад нагадує, що норвезька компанія Scater Solar вже будує сонячні панелі в Черкаській області, а інша компанія — NBT — дуже багато інвестує у вітряні парки Херсонської області.

— У вас дуже вигідні зелені тарифи, а те, що Україна обрала напрям на інтеграцію з європейськими країнами, все це позитивні сигнали для наших інвесторів.

— І все ж їх тут не так вже й багато. Наприклад, норвезький пенсійний фонд із його трильйоном доларів в Україну не поспішає інвестувати, — зауважую.

— Ті інвестори, які вже зараз працюють з Україною, розповідають мені, що за останні три-п'ять років інвестиційний клімат і умови в Україні помітно покращилися, — не погоджується Хорпестад.

Також він говорить, що норвезький бізнес турбує корупція, відсутність незалежних судів і верховенства права. Ці фактори посол називає стримувальними і для пенсійного фонду Норвегії. Останній в Україні зробив поки що тільки невеликі інвестиції в агросектор.

— У яких ще сферах український бізнес може шукати норвезьких партнерів? — знову цікавлюся, смакуючи рибою.

— Звичайно ж, IT, — відповідає Хорпестад.

В поравшись із рибою, ми просимо офіціанта принести каву, і я запитую посла Хорпестада про норвезьке щастя. Саме Норвегія кілька років тому стала лідером рейтингу найщасливіших країн світу і відтоді міцно влаштувалася на верхніх позиціях цього списку.

Суть норвезького щастя дипломат пояснює через цінності суспільства — рівноправність і рівномірний розподіл ресурсів.

— У нас доволі егалітарне суспільство. Немає величезної різниці між елітою і простими людьми, — пояснює він. — Норвегія історично була бідною країною, ми були в унії з Данським королівством, потім зі Шведським, а ось норвезької знаті завжди було небагато.

Хорпестад розповідає, що після Другої світової війни його країна була дуже слабкою, і тоді багатьом стало зрозуміло, що відбудувати її допоможуть лише демократія і загальна рівна участь. Так з'явилася ідея, чимось схожа на радянські суботники, проте виходили на них норвежці абсолютно добровільно, аби разом піднімати країну.

— Відтоді для багатьох норвежців це задоволення у їхній вихідний день допомогти комусь щось збудувати або відремонтувати.

Продовжуючи тему норвезького щастя, дипломат каже про особливу любов до природи.

— Зв'язок із природою у нас особливий. У Норвегії дуже розвинений внутрішній туризм, ми всі катаємося на лижах, піднімаємося у гори або гуляємо лісами. Кожен норвежець прагне мати дачний будиночок у красивому місці й проводити там відпустки та вік-енди.

Хорпестад із задоволенням оповідає, як після робочого тижня середньостатистичний норвежець приходить додому, запалює вогонь у каміні, свічки і насолоджується сімейним затишком.

— Ось тут, до речі, і клімат допомагає нам бути щасливішими. Адже довгі зими ми проводимо вдома, з близькими людьми або друзями.

З а кавою ми встигаємо обговорити і головні пріоритети норвезької держави на найближче десятиліття.

— Головне для нас сьогодні — це боротьба з кліматичними змінами, саме тому ми намагаємося створити дружню до природи систему громадського транспорту у своїх містах, а до 2025 року повністю перейти на автомобілі з електродвигунами.

Такі екологічні ідеї уряд Норвегії мотивує. Водії на електрокарах мають право на безкоштовні стоянку і підзарядку, також їм дозволено рухатися в окремій смузі для громадського транспорту.

— Тепер у нас інші проблеми: як підвищити продуктивність наших електростанцій, щоб електрики всім вистачало, — всміхається посол.

Знаючи, що мій співрозмовник кілька років пропрацював у посольстві Норвегії в Москві, я питаю, чим, на його погляд, відрізняються українське і російське суспільства.

Хорпестад одразу зупиняє мене: мовляв, як дипломат вважав за краще б не відповідати на такі запитання, але потім все ж відповідає:

— У росіян значно більше виражене колективне мислення, можливо, тому, що сама держава авторитарніша, а ось українці в цьому сенсі ближчі до норвежців. Ви цінуєте свій суверенітет, тому що він дістався вам дуже важко, ви так само, як і ми, в розвитку ідентичності звертаєтеся до народної культури і з задоволенням одягаєте народний одяг не тільки як історичну данину. Ну і, звісно, вирізняєтеся прагненням обирати власне майбутнє для своєї країни і не терпите, коли це робить хтось за вас.

Тут таки посол Хорпестад простягає мені невелику брошуру-путівник Норвегією.

— Коли ви зберетеся у мою країну, найкраще буде взяти напрокат машину та їхати в найвіддаленіші села, розташовані біля фіордів, щоб розмовляти там із місцевими жителями і вчитися дивитися на Норвегію їхніми очима.