Новий український

Скупляння проблемних активів діячів режиму Віктора Януковича і дружба з основними персонами нинішньої влади допомогли колишньому російському бізнесменові Павлу Фуксу перетворитися на респектабельного українського мультимільйонера

Крістіна Бердинських

27 жовтня бізнесмен Павло Фукс святкував своє 47-річчя. Робив він це в одному з київських ресторанів, хоча народився у Харкові, довго жив і працював у РФ, заснував там девелоперську компанію Mos City Group. А ще Фукс був акціонером російського банку, входив до складу правління Російського союзу промисловців і підприємців та навіть вів переговори з майбутнім президентом США Дональдом Трампом про будівництво Trump Tower у Москві.

Але після Майдану бізнесмен несподівано повернувся на батьківщину: в 2015 році відмовився від російського громадянства, а в середині осені 2018-го навіть потрапив до списку українських юридичних і фізичних осіб, проти яких РФ ввела санкції.

Але на новій-старій батьківщині Фукс відомий іншим — він активно скуповує тут проблемні активи, що лишилися від діячів часів президентства Віктора Януковича.

"Він загадковий персонаж. За допомогою держави щось скуповує, чимось заволодіває", — каже Єгор Фірсов, екс-депутат Верховної ради. Фукс йому нагадує молодоолігарха Сергія Курченка, який завдяки близькості до "сім'ї" Януковича сконцентрував під своїм крилом серйозні активи — насамперед у газовій сфері.

Схожу паралель проводить і колишній журналіст-розслідувач Дмитро Гнап, який вирішив зайнятися політикою. "Те, що робив [Едуард] Ставицький [екс-міністр екології та природних ресурсів] за Януковича, зараз робить Фукс", — пояснює він, маючи на увазі отримання фірмою, близькою до нового українського підприємця, ліцензій на газовий видобуток у Полтавській області.

Прізвище Фукса дедалі частіше спливає не тільки в Полтавській області, а й у Києві. На початку року він став бенефіціаром офшорної фірми Укррослізинг, якій Київський метрополітен має виплатити борг у розмірі близько 2 млрд грн. У нього є й наполеонівські плани із забудови столичного Рибальського півострова.

Фукс і сам визнає, що йому цікаві українські проблемні активи. "Україна зараз дуже перспективна з погляду інвестицій", — говорить підприємець.

Він уже повною мірою зміг скористатися цією перспективністю: за оцінками низки аналітиків, статки Фукса цьогоріч досягли $280 млн. І якби бізнесмен брав участь у щорічному рейтинзі найбагатших українців, який укладає НВ у партнерстві з інвесткомпанією Dragon Capital, то зайняв би в ньому 20-е місце.

Але Фукса в рейтинзі немає — інвестаналітики не можуть точно визначити ті компанії, які контролює бізнесмен. Що не дивно: колишній росіянин — майстер із роботи з непрозорою власністю.

СТАРІ ДРУЗІ: Павло Фукс (праворуч) знайомий з мером Харкова Геннадієм Кернесом (зліва) ще з юності. В інстаграмі останнього багато "дружніх" фотографій

Про своє нинішнє життя на батьківщині підприємець розповідає так: "Живу в Україні з сім'єю, мої діти навчаються в українській школі". Він, мовляв, завжди підтримував рідний Харків, досі дружить із мером Геннадієм Кернесом і реалізував там проект реставрації обласної філармонії, допоміг збудувати храм і звести пам'ятник засновнику міста. А зараз спільно з екс-мером Нью-Йорка Рудольфом Джуліані створює офіс інвестиційної підтримки міста у США.

Бізнесмен є й одним з інвесторів столичного меморіального центру Голокосту Бабин яр.

Але Фукс повернувся в Україну не заради публічних меценатських проектів, впевнений Гнап.

Бізнесмен намагався вести справи у країні ще під час свого російського періоду. Так, на території Рибальського півострова він планував збудувати діловий комплекс Київ-Сіті з хмарочосом у 68 поверхів. Але через кризу 2008 року роботи так і не почалися, а землю для забудови, 5 га, суд у 2014-му повернув у комунальну власність.

Нині Фукс знову з'явився на Рибальському. І в цьому йому допоміг Данило Привалов, син Кернеса, і його фірма Інтербуд груп.

У 2015-му ця компанія викупила там колишні складські приміщення заводу Ремдизель. Через рік Інтербуд взяла в оренду у Києва земельні ділянки загальною площею 5 га. "Потім фірму переписали на офшор, кінцевим бенефіціаром якої є Фукс", — розповідає Дмитро Булах, керівник Харківського антикорупційного центру. Він додає, що вся ця операція стала можливою завдяки багаторічній, з юності, дружбі Фукса та Кернеса.

Сам новоявлений український бізнесмен говорить про цю справу в тому ключі, що він лише відновлює свій колишній проект.

Як переконався НВ, побувавши за адресою майбутнього будівництва — вул. Електриків, 28 (це місце неподалік фітнес-клубу П'ятий елемент, що належить президенту Петру Порошенко), — роботи там ще не ведуться: вибитими вікнами дивляться на світ старі склади, оточені горами будівельного сміття.

Але навіть така непоказна нерухомість може приносити чистий прибуток: Інтербуд груп нещодавно відсудила у комунального підприємства Дирекція будівництва дорожньо-транспортних споруд 80,6 млн грн — та, як вирішили люди в мантіях, завдала старим складам збитків під час будівництва Подільського мостового переходу.

Фукс вміє успішно працювати і з іншими проблемними активами. За прикладами варто спуститися в київське підземелля.

Саме там зійшлися комунальне підприємство Київський метрополітен і фірма Укррослізинг, яка була пов'язана з російським Внєшекономбанком. Вона ще за часів Януковича, у 2009 році, поставила підземці 100 вагонів. Комунальники не розрахувалися за рухомий склад повною мірою — останню виплату метрополітен зробив у 2014-му.

Борг спочатку становив 366 млн грн. Але за рахунок відсотків, пені, інфляційних втрат і коефіцієнта коригування він виріс майже до 2 млрд — саме таке рішення на користь Укррослізингу виніс суд.

Після оголошення цього вердикту бенефіціаром фірми став Фукс.

"2 млрд грн — це максимально можлива сума. Борг прив'язаний до курсу долара, такої умови не було навіть у тендері [на закупівлю вагонів]", — говорить Андрій Осадчук, депутат Київради, який очолював тимчасову комісію з перевірки виникнення боргу метрополітену за лізинговими контрактами.

Він пояснює: Київрада зробила все можливе, щоб розібратися у ситуації, але виконувати роботу правоохоронців цей орган не може. "Я впевнений, що стався перепродаж боргу", — говорить депутат.

Фукс же стверджує, що більше не є власником Укррослізингу: мовляв, восени компанія перейшла під управління австрійсько-угорської фірми.

Але бізнесмен, очевидно, не лишився ображеним: у прес-службі Київського метрополітену НВ повідомили, що станом на 24 жовтня із рахунків підприємства на користь Укррослізингу цьогоріч виплачено 284,6 млн грн. Примусовий розрахунок, як пояснили в прес-службі, відбувається кілька разів на тиждень і без участі комунального підприємства.

Метрополітен все ще винен 1,83 млрд грн.

Однак справжньою золотою жилою для Фукса може стати газ.

12 лютого цьогоріч він завів іменний телеграм-канал, на який вже підписалися 4,3 тис. осіб. Там Фукс обговорює ситуацію з газодобуванням у країні: підприємець вважає, що у галузі є великі перспективи. Мовляв, завдяки діям державних органів ринок стає прозорішим. "Ми позбуваємося напівтемряви, в яку була занурена галузь усі ці роки", — пояснює Фукс.

Але саме його дії на цьому ринку схожі на напівтемряву. За даними інтернет-видань Економічна правда та Liga.net, Фукс володіє ДВ Нафтогазовидобувна компанія, а також частиною фірми Голден Деррік, яку колись контролював Ставицький. Ще у нього, за даними двох вищезгаданих ЗМІ, є частка в Укрнафтобурінні — компанії, основними власниками якої є депутат і мультимільйонер Віталій Хомутинник і просто мільярдер Ігор Коломойський.

Але сам Хомутинник розповів НВ, що у нього з Фуксом хороші товариські стосунки, вони часто спілкуються і знайомі років зо п'ять. "Спільного бізнесу нині немає", — каже депутат-мільйонер, маючи на увазі компанію Укрнафтобуріння.

Із Голден Деррік історія цікавіша — на Полтавщині, в найбільш газоносному українському регіоні, цю фірму відмінно знають. Тетяна Донченко, член громадської ради з питань паливно-енергетичного комплексу Полтавської облдержадміністрації, розповіла НВ, що за часів Януковича ця фірма розжилася 28 дозволами на газовидобуток у регіоні. "Був створений монстр, який отримав величезну кількість родовищ, але видобутком так і не зайнявся", — говорить вона.

Після Майдану ліцензії Голден Деррік заморозили, почалися судові тяганини та кримінальні справи. Фірма змінила назву на East Europe Petroleum, а також власника — більша її частина належить кіпрському офшору. Вона знову стала без конкурсів отримувати дозволи на газовий видобуток терміном на 20 років. Продовжуючи водночас нічого не робити з ними.

Все це відбувається завдяки прихильності двох структур, пояснює Гнап, — Держслужби геології та надр України і Полтавської облради. Колишній журналіст давно цікавиться діяльністю Голден Деррік і причетністю до неї Ставицького. І в своєму розпорядженні має інформацію про те, що фірма потрапила під контроль Фукса.

Нині East Europe Petroleum зареєстрована за вул. Западинській, 13, у Києві. Її робочий телефон недійсний. У двоповерховій будівлі за адресою реєстрації розташовані перукарня та сауна. Як переконався НВ, там немає і слідів East Europe Petroleum. Але за тією ж адресою вказано ще 19 фірм, пов'язаних із газовидобувним бізнесом, у яких East Europe Petroleum є засновником.

Донченко цього літа намагалася перешкодити полтавським депутатам у справі виділення ліцензій East Europe Petroleum. "Ми надіслали листа кожному депутату, де звернули увагу, що бенефіціар фірми — російський олігарх [Фукс], але вони все одно проголосували [за рішення]", — говорить вона.

В середині жовтня Руслан Ляшко, депутат Полтавської облради з фракції Радикальної партії Олега Ляшка, ініціював звернення до Держслужби геології та надр щодо скасування спецдозволів на видобуток газу для East Europe Petroleum. Але депутати тричі провалили голосування щодо документа.

Зате держкомпанії Укргазвидобування (УГВ), яка вже займається видобутком газу в регіоні, Полтавська облрада всього лише за два роки 63 рази відмовила в отриманні ліцензій.

За підрахунками УГВ, у 2017–2018 роках у надрах Полтавщини залишилося 205 млн куб. м невидобутого газу. "Якщо Україна не видобуває власний газ, вона його імпортує", — пояснюють у компанії. Там вже підрахували, що через упертість полтавських депутатів і їхню неймовірну прихильність до East Europe Petroleum держава недоотримала 2 млрд грн.

У Держгеонадрах на запит НВ відповіли в тому дусі, що сьогодні East Europe Petroleum видано 19 спецдозволів на користування надрами та що їх надано в рамках закону. "Законодавством не передбачена така підстава для прийняття рішення про відмову в наданні дозволу, як фігурування у кримінальних справах", — пояснив Олег Кирилюк, тимчасовий виконувач обов'язків глави Держгеонадр.

Сам Фукс заперечує свій зв'язок з East Europe Petroleum. Він підтверджував у пресі лише той факт, що має інтереси у ДВ Нафтогазовидобувна компанія.

Мер Харкова у серпні 2013 року у своєму Інстаграмі опублікував фотографію з підписом Харків, день зустрічі друзів. На ній, крім самого Кернеса, зображені Фукс і громадянин РФ Олександр Шишкін.

Через рік обом друзям Кернеса міськрада присвоїла звання почесних харків'ян за меценатські проекти для міста. Але у Шишкіна суд відібрав звання — росіянин виявився членом Ради федерації РФ, яка підтримала анексію Криму.

А ось за другом Фуксом звання залишилося.

Взагалі бізнесмен дружити вміє. За кілька років в Україні він навів мости з топовими персонажами української неформальної політики — оновив старі знайомства.

Йдеться про главу МВС Арсена Авакова, який сам зізнався в інтерв'ю Liga.net, що знає Фукса чверть століття і після переїзду підприємця до Києва став бачитися із ним набагато частіше.

У грудні 2017-го журналісти програми розслідувань Схеми: корупція в деталях зафіксували, як Фукс приїздив на Банкову до Адміністрації президента і зустрічався з Олександром Грановським, депутатом від Блоку Петра Порошенка (БПП).

Цей парламентарій відомий тим, що є партнером Ігоря Кононенка, ще одного депутата від БПП і давнього бізнес-соратника глави держави.

Грановський розповів НВ, що знайомий із Фуксом більше десяти років, але бачаться вони не частіше разу на місяць, за нагоди. Мовляв, після того як Фукс активно "стрибнув" в українське бізнес-співтовариство у 2013–2014 роках, фігура цього підприємця почала викликати підвищений інтерес у активістів та ЗМІ. "Але якби ви мене запитали про специфіку його бізнесу, я не зміг би детально відповісти на це питання, — запевняє Грановський. — Для мене ця тема не представляє цінності".

Зате Грановський вже обговорював зі своїм періодичним знайомим власний похід на прийдешні вибори в парламент за мажоритарним округом у Харкові.

Однак у цьому місці своєї розповіді представник БПП вважав за потрібне уточнити, що Фукс не буде його спонсором.

І все ж прізвище Фукса вже засвітилося у зв'язці з одним з українських політиків. Йдеться про Вадима Рабіновича, лідера партії За життя, який зараз дуже активно співпрацює з одіозним проросійським політиком Віктором Медведчуком.

Як показує електронна декларація зажиттіста, саме Фукс передав його дружині 22,4 млн грн гарантованого платежу за попереднім договором купівлі-продажу якоїсь земельної ділянки.

Рабинович не захотів обговорювати з НВ цієї деталі власної декларації.

Сам же Фукс каже, що не фінансує жодної політичної сили чи окремих політиків. "Є політики, з якими мене пов'язують дружні і приятельські стосунки. Є політики, яким я симпатизую як виборець, — розповів він. — Як бізнесмен і меценат я підтримую комунікацію з дуже різними людьми, але говорити про фінансову підтримку кого-небудь із них передчасно".

І додав, що в Україні у нього ще багато планів.