Нездоров'я нації

Українці стали трохи довше жити і менше курити, і на цьому позитивні новини про здоров'я нації закінчуються. Пияцтво, неправильне харчування, малорухливий спосіб життя і порожні гаманці виводять Україну в лідери списку найхворобливіших націй Європи та світу

Катерина Іванова

Поруч із дорогими іномарками біля офісу представництва Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН) на столичному Печерську припарковано велосипед. Його власник — Янтомас Хімстра, директор ПРООН в Україні.

Щодня він добирається на ньому на роботу в центр і назад — на Петропавлівську Борщагівку, де орендує житло. Дорога займає 45 хвилин. Хімстра родом із Нідерландів, де пересування на велосипедах — не тільки частина чиновницької культури, а й загальне прагнення громадян до здорового способу життя. "Навіть наш прем'єр-міністр їздить на велосипеді, — каже він. — У цьому немає нічого особливого. І це хороше фізичне навантаження".

Не дивно, що за такого підходу до здоров'я Нідерланди, за оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), посідають шосту сходинку в рейтингу найздоровіших націй світу. У першій десятці держав із найкращими показниками також фігурують економічно успішні Фінляндія, Данія, Ісландія, Швеція та Норвегія, а ще Швейцарія, Люксембург, Австралія та Ізраїль.

Україна в рейтингу здоров'я від ВООЗ посідає сумне 97-е місце зі 156, пропустивши вперед не тільки розвинені західні країни, але і весь колишній СРСР: Білорусь розташувалася у 54-му рядку, Росія — на 73-му, Молдова — на 75-му. Гірше, ніж в українців, здоров'я та медобслуговування лише у жителів бідних арабських країн, Африки та Афганістану.

Незважаючи на те, що з 1991 року до сьогодні середня очікувана тривалість життя в Україні зросла — з 69,3 до 71,2, а за останні сім років 20% співвітчизників кинули палити, вони все ще живуть на 10-12 років менше, ніж європейці.

ХАРЧУВАННЯ ТА СПОРТ: Михайло Гриньов стверджує,
що більшості хвороб, від яких помирають українці,
можна було б запобігти, якби вони правильно
харчувалися і займалися фітнесом

Крім того, з року в рік здоров'я середньостатистичного українця погіршується. Найчастіше співвітчизники страждають на хвороби системи кровообігу, органів дихання, травлення, сечостатевої системи. У трійці найбільш нездорових регіонів — Київ, Дніпропетровська та Івано-Франківська області, де медики фіксують найвищий рівень захворюваності цими недугами.

Серцево-судинні захворювання є причиною 68% смертей в Україні, і це вдвічі більше, ніж у країнах ЄС. Близько 400 тис. українців хворіють на серцево-судинні захворювання, а кожен сьомий вмирає від інфаркту.

Причина прогресу недугів — зростання бідності населення, погана екологія та стреси, а також неякісне харчування і нездоровий спосіб життя. Витрати держави на охорону здоров'я теж залишають бажати кращого. На 2018 рік Кабмін виділив на охорону здоров'я 86 млрд грн, це 2,6% від ВВП. Здавалося б, багато, але в успішній Норвегії зі значно вищим ВВП на здоров'я співгромадян йде 8,9%, в Японії — 9,1%, Німеччині — 9,5%.

Наступне покоління українців буде ще слабшим, прогнозують експерти, адже молоді громадяни країни хворіють дедалі частіше. Відповідно до щорічного звіту МОЗ за 2017 рік, уже зараз під час народження майже у кожної шостої дитини відзначають відхилення у стані здоров'я. А повністю здоровими починають навчання тільки 10% першокласників, і до п'ятого класу таких залишається усього 1,5%.

"Загальне нездоров'я нації — багатозначна проблема, вона пов'язана із соціальною спрямованістю нашої держави", — констатує Михайло Гриньов, заступник головлікаря Олександрівської лікарні, провідної клініки у столиці.

На операційному столі Олександрівської лікарні лежить 59-річний українець із діагнозом атеросклероз. Це захворювання кровоносної системи, за якого вражаються артерії та судини, а причинами найчастіше стають неправильне харчування і шкідливі звички.

Схилившись над пацієнтом, хірурги в чотири руки проводять стентування: на місце закупореної холестериновими бляшками ділянки судини ставлять "протез" — невелику трубочку, яка називається стент. Це допомагає запобігти таким смертельним захворюванням, як інфаркт та інсульт. Після 1-2 годин на операційному столі, де пацієнт перебуває в повній свідомості, він встає здоровим.

Такі операції тут поставлено на конвеєр. Щорічно їх роблять 2 тис. осіб. "У нас усі три операційні працюють 365 днів на рік у цілодобовому режимі, — описує реалії Гриньов. — У Києві що три години трапляється інфаркт міокарда, кожні дві — інсульт".

Київська статистика — відображення загальнонаціональної. За словами Бориса Тодурова, гендиректора Інституту серця МОЗ України та головного кардіолога Києва, щорічно в країні фіксується понад 100 тис. інсультів і до 50 тис. інфарктів. І якщо раніше проблеми з кровоносною системою, зокрема серцем і судинами, виникали найчастіше у людей старших 50 років, то тепер через спосіб життя, далекий від оптимального, до групи ризику потрапляють люди в повному розквіті сил — трохи старше 30 років.

Ішемічна хвороба серця та інсульт — головні вороги не тільки українців, а й усього людства. За даними ВООЗ, останні 15 років вони залишаються основною причиною смертності на планеті, забираючи щорічно 17,5 млн життів.

"Що п'ять хвилин від серцево-судинних захворювань у світі вмирають 162 людини, чотири з них — в Україні", — наводить свою статистику Гриньов.

Однак в Україні смертність, викликана цими захворюваннями, значно перевищує світові показники, складаючи майже 70% у загальній структурі смертності. Для порівняння: у США від серцево-судинних захворювань помирають близько 47% жителів.

Так само, як українці, страждають на серцеві недуги тільки жителі Туркменістану, Узбекистану, Казахстану і Киргизстану, які входять до п'ятірки країн-лідерів за смертністю від ішемії.

"Підступність цих хвороб у тому, що найчастіше вони носять безсимптомний характер, і людина може вважати, що у неї все добре, а потім — інфаркт, інсульт", — говорить лікар-кардіолог, голова громадської організації Українська серцева фундація Тарас Чабан.

Ще один біч українців — хвороби органів дихання. Це друга за поширеністю причина звернень до лікарів. На третьому місці — сечостатева система, рівень захворюваності якої зріс за роки незалежності в 1,5 рази. Майже на 20% частіше стали траплятися онкозахворювання, вони ж стали другою основною причиною смерті в країні. Як і у світі, вони становлять 13% від усіх зареєстрованих смертей.

А ось українські показники захворюваності на рак на тлі інших країн не найвищі. Якщо на берегах Дніпра щорічно реєструється 345 випадків таких захворювань на 100 тис. співвітчизників, то в Данії — 554, Німеччині — 504, Швейцарії — 496. Загалом, за даними ВООЗ, 43% всіх ракових захворювань стосуються розвинених країн світу, і нерідко фахівці пояснюють такий перекіс вищим рівнем медицини, зокрема діагностики.

Зате Україна сьогодні лідирує на континенті навіть за кількістю хворих на туберкульоз, який вважається типовою хворобою слаборозвинених суспільств. У 2016 році на туберкульоз припадала майже половина смертей від інфекційних захворювань і паразитарних інфекцій.

Причину поганого здоров'я українців варто насамперед шукати в їхніх тарілках, упевнений Гриньов. Погане незбалансоване харчування, а також погана питна вода — причини багатьох хвороб. Дорогі м'ясо та овочі співвітчизники замінюють дешевими макаронами, крупами та картоплею, а також шкідливими жирами, що призводить до порушення вуглеводного обміну і надмірної ваги. А це один з основних факторів розвитку артеріальної гіпертензії, діабету та інших захворювань. Наступний крок у цьому ланцюжку — інфаркти та інсульти.

"На столі завжди має бути сало", — висловлює загальнонаціональну думку 67-річний Олександр Горолюк. Він перебуває в палаті київської Олександрівської лікарні в очікуванні операції на судинах. "А ще я люблю картопельку в мундирах і молочко", — всміхається Горолюк.

Гриньов, через кабінет якого пройшли тисячі співвітчизників із подібними гастрономічними уподобаннями, стверджує, що навіть після операції багато з них не змінюють свого меню і, буває, повертаються, щоб перенести операцію знову.

Рясне на вуглеводи та жири харчування настільки вросло в життя співвітчизників, що повнота їх наздоганяє навіть у дуже ранньому віці: сьогодні кожна п'ята дитина страждає на надмірну вагу, крім того, останні п'ять років кількість таких випадків зросла в 1,5 разу, а серед підлітків — утричі.

За даними дослідження, проведеного фахівцями Інституту охорони здоров'я дітей і підлітків АМН України, стан здоров'я школярів такий, що лише третина з них можуть виконати фізичні нормативи без ризику для здоров'я.

Зайва вага — це і причина ендокринних порушень, підкреслюють фахівці. Підшлункова залоза не справляється з надлишком цукру в організмі, що призводить до розвитку цукрового діабету — за останні десять років поширеність цього захворювання в Україні зросла вдвічі. А діабет натомість є одним із факторів ниркової недостатності — причини майже 30-відсоткового зростання хвороб сечостатевої системи.

Тим часом у багатьох країнах світу меню середньостатистичного українця, багате на жирну свинину, неякісні макарони, картоплю та дешеві солодощі, завважали б нелегкотравним. Наприклад, такої думки дотримується італійський лікар-остеопат Мауріціо Руга, співгромадяни якого перебувають у першій трійці світу за тривалістю життя — у середньому італійці живуть 82,8 роки. Руга впевнений, що причина довголіття його співвітчизників — знаменита середземноморська дієта, багата на морепродукти, оливкову олію та овочі.

Друга складова довголіття жителів Італії — активний спосіб життя. "Якщо не займаються спортом, то роблять вечірні прогулянки містом", — описує будні італійців Тетяна Чіполла, киянка, яка давно живе в італійській Понтедері. В її місті є багато спортивних об'єднань, в які приходять займатися спортом як дорослі, так і діти.

"Вони не ставлять перед собою мету підготувати чемпіона, а просто прищеплюють дитині любов до спорту. Мій син — футболіст, і його команду нагороджують медалями, навіть якщо вона програла", — усміхається Чіполла.

Тим часом західні дослідники підкреслюють: загальне нездоров'я нації б'є по економіці країни. Так, хронічні захворювання населення можуть викликати ефект зниження ВВП країни до 7%. Водночас як збільшення тривалості життя на п'ять років веде до зростання ВВП до 0,5% на рік.

У профілактиці захворювань мають бути також зацікавлені роботодавці, підкреслює Гриньов. Однак поки що, згідно з дослідженням міжнародного кадрового порталу hh.ua, медична страховка, оплачувана роботодавцем, в Україні є тільки у одного з чотирьох найманих працівників. На відміну від західних країн, де в обов'язковому порядку застраховані всі працівники.

Наприклад, в Японії, де тривалість життя серед найвищих у світі і становить 84,2 роки, страхування — один із чинників довголіття поряд із висококласною медициною, традиційною дієтою населення та його життєвою філософією.

"За порівняно невелику плату вам забезпечується 70% витрат майже на будь-яке лікування, — розповідає про японську страховку Костянтин Овсянников, докторант Університету Цукуби. — Плюс в освітніх і бізнес-установах проводяться регулярні медичні обстеження".

Для українців, більшість з яких не може собі дозволити якісного лікування, такі розповіді схожі на казку. Згідно з дослідженням фонду Пацієнти України, проведеного в 2016 році в рамках проекту USAID (Без)цінна медицина, кожен другий пацієнт відмовляється від лікування або відкладає його через брак коштів, а 43% хворих довелося позичати гроші на лікування або продавати цінні речі та майно.

У розвинених країнах Європи прагнення підтримувати своє здоров'я прищеплювалося роками, зокрема за допомогою соціальної реклами і доступного спорту. Наприклад, у Норвегії, за словами Анатолія Кирилюка, який живе і працює в цій країні, навіть у маленьких населених пунктах дуже розвинена спортивна інфраструктура. Так, у селі Мальм на 1.000 чоловік є два футбольних поля — з натуральним і штучним покриттям — і тенісні корти.

Місячний абонемент у спортзал у досить дорогому Осло можна купити в перерахунку на українські гроші за 750 грн — це менше 1% середньої зарплати в норвезькій столиці. А держава періодично запускає короткострокові програми для підтримки здорового способу життя — наприклад, кілька років тому субсидіювала купівлю велосипедів.

Також країни, де найбільше довгожителів, вміють дотримуватися правильного балансу між роботою та особистим життям. "В Італії обідня перерва з 13:00 до 15:00-16:00. І мій чоловік приходить додому на обідній сон", — розповідає Чіполла.

За даними ВООЗ, здоров'я людини на 40% залежить від економічних чинників, зокрема від товщини її гаманця, на 20% — від рівня доступної йому медицини, на 30% від її способу життя. Хоча в Україні відсоток людей, які це усвідомлюють, усе ще вкрай низький.

Киянка Тетяна Серьогіна каже, що в супермаркетах зі своїм ЗСЖним продуктовим набором — яблука, авокадо, йогурти — почувається на тлі інших покупців, у яких кошики забиті алкоголем, ковбасою та солодощами, білою вороною. За її спостереженнями, на відміну від європейців, українці часто виглядають старшими за свої роки.

Сама Серьогіна не тільки виглядає молодше за свої 39: функціональне тестування її організму показало, що біологічний вік киянки відповідає показникам 23-річної дівчини. Таких результатів Серьогіна домоглася правильним харчуванням і спортом — вона вже десять років займається бігом, а нещодавно захопилася плаванням і велоспортом.

І хоча кількість співвітчизників, які зайнялися своїм здоров'ям, останніми роками зростає, тих, для кого здоровий спосіб життя все ще просто слова, — домінуюча більшість.

"Можливо, мода на ЗСЖ, профілактика і реформа медицини дадуть поштовх змінам на краще, але кардинальні зміни в загальному здоров'ї нації можна буде побачити не раніше, ніж за 20 років", — робить висновок Гриньов.