Навіщо нам В'єтнам

В'єтнамці багатшають, розвиваються, молодшають і, як наслідок, швидко змінюють свої гастрономічні вподобання. Українським агровиробникам тут є чим зайнятися

Ольга Трофімцева,
заступник міністра агрополітики

В останні дні літа, точніше 28 серпня, у ханойському супермаркеті Big C я невипадково натрапила на соняшникову олію від української компанії Kernel. Storecheck майже завжди є обов'язковою частиною моїх робочих поїздок незалежно від країни перебування. По-перше, я шукаю в місцевих супермаркетах українські продукти харчування, звертаючи увагу на маркування (вказано країну-виробника).

По-друге, я оцінюю загальний асортимент продуктів на полицях супермаркетів різного рівня цін, щоб отримати враження про відкритість ритейлу для імпорту й отримати загальне уявлення про рівень купівельної спроможності населення країни.

Відвідавши кілька супермаркетів в'єтнамської столиці, наприклад Lotte Mart і вже згаданий Big C, я зробила два важливих висновки. Крім української соняшникової олії, знайти щось вітчизняне у в'єтнамському ритейлі поки неможливо. Кажуть, що є ще наша горілка, але я її так і не побачила. І друге — в'єтнамський ринок і в'єтнамський споживач відкриті до нового, асортимент у супермаркеті за багатьма продуктовими групами перевершує український.

Мене здивувала полиця молочних продуктів із величезним вибором (пізніше і співробітники українського посольства підтвердили: в'єтнамці дають дітям все більше молока і молочних продуктів, і це помітно за середнім зростом представників різних поколінь населення цієї країни, бо раніше в'єтнамці, як і інші жителі азійських країн, практично не вживали молочку). Не менш різноманітним виявився куточок із випічкою і продуктами борошномельної промисловості — від свіжих круасанів до різних видів хліба, а це значить, що і в цьому сегменті звички споживача В'єтнаму змінюються.

Вікно наших можливостей у В'єтнамі відкрите як мінімум ще три-п'ять років. І це не тільки молочка. Наприклад, пиво або ячмінь солодовий, необхідний для виробництва пива. Місцеві все активніше споживають цей хмільний напій. Борошно і готова випічка, фрукти і ягоди, які не ростуть у цій місцевості: яблука, лохина тощо.

Ще один елемент зростання — органічні продукти харчування, зокрема імпортні, яких стає все більше в торгових мережах й інтерес до виробництва яких зростає у в'єтнамського бізнесу.

В'єтнам же дивним чином не в фокусі нашої торгово-економічної політики. Хоча після короткого робочого візиту до Ханоя саме цю країну я назвала б "азійським тигром". У 2017 році ВВП В'єтнаму показав послідовне зростання у 6,8%. Населення — 100 млн осіб. Країна молодшає. Народжуваність більш ніж удвічі перевищує смертність. Середній вік — 30,5 років (в Україні трохи більше 40 років).

Одним із найцікавіших (неформальних) зауважень в'єтнамського колеги на зустрічі в міністерстві промисловості та торгівлі В'єтнаму було: "А ви знаєте, що декілька найбагатших людей нашої країни мають український бекграунд? Вони у вас вчилися і працювали, а тепер повернулися до В'єтнаму і стали мультимільйонерами". У такому разі нам потрібно використовувати як офіційні інструменти побудови системних, довгострокових економічних відносин із В'єтнамом, так і неофіційні багатшають за допомогою таких українських агентів впливу.