Місячна лихоманка

Найбагатша людина світу Джеффрі Безос замість утопічної ідеї створення другого дому на далекому і негостинному Марсі, яку просуває Ілон Маск, вирішив впритул зайнятися освоєнням Місяця. У нього цілком прагматична мета: перетворити супутник Землі на промзону

Олексій Бондарєв

Я к і більшість багатих та успішних людей, Джеффрі Безос хоче врятувати світ. Засновник Amazon, власник Washington Post і володар статків на $107 млрд славиться прямотою і відвертістю. Він не приховує своїх переконань і завжди намагається чинити правильно.

Наприклад, він відкрито виступав проти Дональда Трампа. І після розлучення спокійно віддав більшість своїх статків дружині.

У космосі Безос не менше послідовний, ніж на Землі.

На відміну від свого менш заможного, але більш відомого широкій публіці колеги з космічного цеху Ілона Маска, Безос намагається робити акцент не на фантастичності та масштабності, а на реалізмі.

Фактично Безос ставиться до своєї ракетобудівної компанії Blue Origin приблизно так само, як до інших своїх бізнесів, тобто переслідує цілком прагматичні цілі.

В середині травня Безос провів презентацію, під час якої розповів про новий місячний модуль Blue Origin і плани колонізації Місяця.

Це буде не просто тріумфальне повернення зі встановленням американського прапора, про що давно мріють затяті американські патріоти. І це не фантастичний проект переселення людини в космос, про який говорить Маск стосовно Марсу. Джеффрі Безос пропонує перенести на Місяць важку промисловість, щоб людству взагалі нікуди не потрібно було переселятися із затишної Землі.

Б езос близько 20 років вкладає гроші у своє хобі — приватну ракетобудівну компанію Blue Origin. Велику частину цього часу компанія була в тіні успішної SpaceX Маска. Частково тому, що Безосу довгий час було нічим хвалитися, а ще й тому, що він не любить галас на порожньому місці.

Тому Безос не проводив великих заходів і не кричав на весь світ про свої чудесні технології. Однак травнева презентація у Вашингтоні була іншою. Захід був не менш пафосним, ніж ті, що зазвичай проводить Маск.

Безос вийшов на сцену і практично під фанфари оголосив про те, що людство повернеться на Місяць вже у 2024 році. Він представив проект місячного посадкового модуля Blue Moon, який може за один раз перевезти 6,5 т корисного вантажу на Місяць. Цей модуль розробляється Blue Origin спільно з NASA.

Експерти відзначають (частіше в позитивному сенсі), що апарат Blue Moon не є розробкою з чистого аркуша, це певного штибу еволюція старих технологічних рішень.

"Апарат виглядає як посадковий модуль місії Apollo з 1970-х, але так, немов він трохи походив у фітнес-клуб і підкачався", — коментує американський оглядач Джон Торчинські.

Він зазначає, що інженери Безоса знайшли цікаве рішення із розподілу корисного навантаження на вантажній версії модуля Blue Moon. Частина вантажу розташовуватиметься всередині основного корпусу модуля, а частина — на верхньому майданчику, звідки його вивантажуватимуть на поверхню після посадки за допомогою спеціальних маніпуляторів.

За словами Торчинські, двигуни Blue Moon за потужністю відповідають двигунам посадкових модулів місії Apollo. Іншими словами, Безос вирішив не винаходити велосипед. Раз це працювало 40 років тому, спрацює і зараз.

Пілотований варіант Blue Moon теж вельми схожий на модулі, які висаджували легендарних американських астронавтів на Місяць. Його доставлятимуть туди на важкій ракеті New Glenn із вантажопідйомністю 45 т, яка поки перебуває на стадії розробки. Її випробування призначено на 2021 рік.

На поточний момент Безос має тільки багаторазову ракету New Shepard. Однак вже до кінця року на ній здійснять перший пілотований політ. Таким чином Безос розраховує випередити Маска, ракети якого досі ще не перевозили людей.

С уть проекту Безоса зводиться не до колонізації Місяця, створення другого дому для людства, втечі від екологічної катастрофи тощо. Підприємець вважає, що Місяць має стати певного штибу промзоною людства. Ми можемо видобувати в космосі необхідні для промисловості ресурси і там же здійснювати виробництво. І Місяць, хоч і є порівняно невеликим небесним тілом, на думку Безоса, може стати відмінним майданчиком для розгортання інфраструктури і забезпечення роботою мільйонів людей.

"Ми хочемо вирушити в космос, щоб захистити цю планету, — пояснює Безос. — Ось чому компанія називається Blue Origin: це блакитна планета, звідки ми родом. Але ми також не хочемо мати справу з цивілізацією стазиса, і це реальна проблема, якщо ми просто залишимося на цій планеті. Це довгострокове завдання".

Перенісши в космос промисловість, людство позбавить Землю від значної частини екологічних проблем. А сама собою Земля запросто прогодує десятки мільярдів людей.

Навіщо ломитися на негостинний Марс, де умови для виживання вкрай складні, каже Безос, якщо у нас є Земля, яка ідеально підходить для людини?

До того ж Марс розташований далеко (переліт в одну сторону триватиме 7-8 місяців), і перевезення туди людей і вантажів, необхідних для початку колонізації Марса, займе десятиліття.

Давайте залишимося жити там, де нам краще за все, розмірковує Безос, просто перестанемо засмічувати і псувати свій дім. І з цього погляду Місяць — справжній подарунок для людства, переконаний мільярдер.

Експерти Безоса вже пригледіли область супутника Землі, з якої можна почати створення промзони. Це південний полюс Місяця, оскільки, згідно з попередніми дослідженнями, там існує величезна кількість криги, з якої можна робити водневе паливо для ракет.

Таким чином для заправки транспорту, що повертається із Місяця на Землю, можна буде використовувати паливо місцевого виробництва.

А з чим вирушатиме на Землю цей самий транспорт? Тут перспективи вельми широкі. На Місяці є запаси заліза, алюмінію, титану і навіть платини. А реголіт, поверхневий шар місячного ґрунту, багатий ізотопом гелію-3. Це матеріал, який вкрай рідко зустрічається на Землі, і його можна використовувати як паливо для термоядерних реакторів.

За задумом Безоса, створення промислової колонії на Місяці може різко скоротити потреби людства у видобутку багатьох корисних копалин на Землі.

До того ж бізнесмен готовий заглянути і далі в майбутнє. Місяць позбавлений атмосфери, а сила тяжіння там вшестеро менша, ніж на Землі. Видобуток корисних копалин в таких умовах — це одне, а от організація їх переробки може мати певні складнощі.

Тому в далекосяжних планах Безоса — створення штучних світів, також відомих як "циліндри О'Ніла". Це космічні колонії, які розташовуються незалежно від планет або супутників, мають власні гравітацію й атмосферу і можуть, таким чином, підтримувати життя великих колоній.

Проект такої колонії був запропонований професором Прінстонського університету Джерардом О'Нілом, лекції якого Безос відвідував, коли був студентом.

Гіпотетично ці проекти можна реалізувати, використовуючи як будівельні матеріали астероїди. Фактично Безос пропонує розглянути ідею терраформінгу, тільки починати не з Марсу, а з маленьких об'єктів. Невеликий астероїд буде легше перетворити на якусь подобу Землі, оснастивши його контрольованою атмосферою.

"Це як найкращий день на Гаваях протягом всього року, — пояснює Безос. — Ніякого дощу, ніяких землетрусів, люди захочуть жити тут".

Б езосу було всього п'ять років, коли людина вперше ступила на Місяць. В одному з інтерв'ю він зізнався, що побачені тоді зернисті чорно-білі кадри висадки неймовірно його вразили. І за минулі роки емоції анітрохи не згасли.

Маск народився на два роки пізніше цієї історичної події. До того ж він виріс у ПАР, і патріотичний пафос, пов'язаний із зірково-смугастим прапором на Місяці, йому не знайомий. Маск мріє про Марс.

Про Місяць у своїх виступах на космічну тему він майже не згадує. Він фігурує хіба що, як перевалочна база для далеких космічних польотів.

На тлі прагматичного Безоса Маск завжди здавався людиною з великою мрією. Він був вищим за дрібниці на кшталт освоєння астероїдів, намагаючись одразу вирішити глобальні питання. Наприклад, куди переселити людство після того, як воно остаточно знищить стареньку Землю.

Не дивно, що проекти Маска, які так подобаються обивателям, нерідко піддаються лютій критиці з боку вчених і експертів.

"Що ви курите?!" — так прокоментував план Маска з освоєння Марсу знаменитий популяризатор науки і телеведучий Білл Наї. "Спробуйте тиждень пожити на вершині Евересту, а потім мрійте переселити на Марс мільйон осіб", — заявив він Маску.

Фактично конкуренція між Маском і Безосом у космосі, яка триває далеко не перший рік, є зіткненням ідеологій. Мрійник проти реаліста. Романтик проти прагматика. Красунчик, плейбой і холерик проти серйозного і не особливо рефлексуючого сангвініка.

Є один фактор, який робить цю конкуренцію ще смішнішою: Маск і Безос обидва користуються Twitter і часом обмінюються там прямими викликами один до одного.

Blue Moon виглядає як посадковий модуль місії Apollo з 1970-х, але так, ніби він трохи походив у фітнес-клуб і підкачався
Джон Торчинськи,
оглядач

У листопаді 2015 року Безос написав у Twitter хвалькуватий допис про вдалий запуск ракети New Shepard. Зокрема, він заявив, що контрольоване приземлення першої сходинки, яка вже побувала в космосі, це складне завдання. Але якщо все зробити правильно, то це виглядатиме так, ніби зробити це легко і просто, писав Безос. І це був не особливо завуальований випад на адресу Маска. Адже значна частина запусків компанії SpaceX на той момент були невдалими.

Маск одразу ж відреагував двома твітами поспіль. У першому він доброзичливо привітав Безоса зі вдалим приземленням ракети. А в другому звів "досягнення" Безоса до статусу "дотепний факт", вказавши, що Blue Origin відправила ракету за межі атмосфери, але не на орбіту.

Іншими словами, тоді як у Маска вже були орбітальні ракети, Безос хвалився успішним поверненням своєї всього лише суборбітальної ракети.

За цією та іншими суперечками між Маском і Безосом завжди приємно спостерігати, відзначає оглядач Ден Соломон. На його думку, обивателя гріє думка про те, що мільярдери по суті є такими ж людьми, як і всі.

Ці риси проявилися на травневій презентації Безоса, де він оголосив про свої місячні плани, а заодно кілька разів важким катком пройшовся Маском і Марсом. Імпульсивний і емоційний Маск не залишив це без уваги.

До того ж Маск торік ледь не позбувся посади в Tesla після образи американської влади. А зараз виступає відповідачем у справі про образу британського дайвера, який минулого літа допомагав рятувати дітей, що застрягли в таїландській печері. Дайвер виступив проти суто піарного проекту Маска з порятунку дітей на підводному човні. Натомість Маск назвав його педофілом.

Тепер, після того як Безос відкрито висміяв ракети Маска, той одразу після презентації ретвітнув допис з офіційного аккаунта Blue Origin із припискою "Ох, Джеффе, досить дражнитися". До того ж сіль твіту полягала в невеликій модифікації фотографії з презентації Безоса. Замість напису Blue Moon на боці місячного модуля Безоса в твіті Маска на зображенні було написано Blue Balls.

Безос жодним чином не відреагував на твіт свого космічного суперника. Й експерти вважають це затишшям перед бурею. А може, Безос нарешті вирішив, що воювати з Маском, який за словом у кишеню не лізе, краще не у Twitter, а у справжньому космосі.

З апитання про те, чому американці припинили літати на Місяць, а СРСР так до нього і не дістався, протягом десятиліть хвилювало світ. Принаймні ту його частину, яка цікавиться конспірологією.

Серед найобговорюваніших версій були іншопланетяни різного калібру. Жовта преса активно обговорювала якість аматорських знімків, на яких помітно загадкові конструкції на Місяці. Вони відмінно підживлювали теорію про те, що NASA виявило на супутнику Землі іншопланетян.

Далі версії дробилися. Згідно з деякими з них, іншопланетяни вступили в контакт із землянами і заборонили їм подальші польоти. Згідно з іншими, американці злякалися побаченого і потихеньку згорнули місячну програму.

Тим часом жодних документальних підтверджень цим теоріям немає. А згортання американської місячної програми в 1970-х було викликане поєднанням декількох цілком приземлених факторів.

По-перше, програма коштувала шалених грошей (дослідники називають цифри в діапазоні від $100 млрд до $200 млрд). У світлі нафтової, а потім і економічної кризи на початку 1970-х це були непідйомні суми. Якщо в 1960-х NASA отримувало майже 4% федерального бюджету США, то вже у 1980-х ця цифра скоротилася до 1%. У 2000-х знизилася до 0,4%.

По-друге, ідеологічна перемога, а точніше реваншу було досягнуто. СРСР першим послав у космос людину, але американці першими висадилися на Місяці. І зробили це ще кілька разів, водночас радянські космонавти навіть близько до Місяця не підлітали. Сенсу витрачати шалені гроші далі не було.

По-третє, рівень технологій і наукового розвитку зразка 1970-х на Місяці взагаліто більше нічого і не давав можливості зробити: зразки ґрунту зібрані, різні вимірювання проведено. Для якихось складніших завдань на той момент не було технічних засобів. І обидві конкуруючі в космосі наддержави зосередилися на створенні кораблів багаторазового використання, довгострокових космічних станцій і орбітальних телескопів. І МКС, і телескопи Hubble і Keppler виявилися вельми успішними проектами, що дозволили зробити численні відкриття і навіть перевороти в науці.