Преміальний бусик

Mercedes-Benz V-class — це дуже комфортабельний і економічний мінівен, який продається за ціною хорошого позашляховика. Наскільки це поєднання характеристик виправдане і чи є у цього дорогого мікроавтобуса недоліки?

Олексій Бондарєв

Жив був шанований усіма Mercedes-Benz Viano. Комфортабельний і надійний. І навіть цілком «по-мерседесівськи» симпатичний. Багато хто називав його ідеальним мінівеном. Звичайно ж, в преміальній цінової категорії.

Але Mercedes-Benz не був би там, де він є — тобто на вершині світового автомобільного ринку — якби не славився вмінням поєднувати класику з новими підходами.

Так, у 2014 році з'явився V-class. Який являє собою не що інше, як спробу втілити філософію S-class тільки ніби не для п'ятьох пасажирів, а для семи.

Простіше кажучи, німці спробували створити найкомфортабельніший у світі мінівен.

Вийшло?

Давайте подивимося.

Mercedes-Benz V-class 4Matic — це досить дорогий, але дуже комфортабельний мінівен, доступний у великій кількості комплектацій і опцій.

Довжина кузова — 5140 мм, ширина — 1928 мм, висота — 1880 мм. Колісна база — 3200 мм. Кліренс — 140 мм. Споряджена маса — 2180 кг. Об'єм бака — 1030 л (4630 при складених сидіннях в задній частині мінівена).

У нас на тесті побувала версія V250d 4Matic — з 2,2-літровим дизельним двигуном з безпосереднім уприскуванням і турбіною (190 к. с., 440 Нм), 7-ступінчастим «автоматом», а також з повним приводом.

Заявлений час розгону до «сотні» — 10,6 сек.

Заявлена витрата палива (траса – місто) — 6,2 л — 7,7 л.

Ціни на Mercedes-Benz V-class стартують від 1,4 млн грн. Комплектація, що побувала у нас, коштує від 2,5 млн грн.

Моє головне побоювання у випадку з мінівеном було в тому, що ним дуже нудно і важко керувати. Все-таки — велика й громіздка машина.

V-class приємно розчарував мене. Керованість ну майже легкова. Авто відмінно слухається керма, педаль газу чутлива, гальма чіткі.

Оглядовість у водійського місця просто прекрасна. Незважаючи на значні габарити проблем немає навіть при парковці у тісних закутках.

Величезний арсенал електронних систем (за три дні тест-драйву я навіть не встиг їх всі вивчити) з усіх сил допомагає підсилити ці відчуття.

Тут є й контроль за «сліпими зонами, і система стеження за смугами руху, і попередження про скорочення дистанції. Машина вміє не тільки попереджати, але й втручатися.

Наприклад, застосовувати екстрене гальмування, якщо відстань до перешкоди спереду стає критичною.

А є ще чудова функція Distronic Plus, яка являє собою ну дуже розумний круїз-контроль, здатний самостійно витримувати дистанцію до авто, що йде попереду. Тобто без водія приймати рішення про уповільнення та прискорення.

У системи стабілізації руху ESP є навіть функція протистояння поривамв бічного вітру. V-class може бути до нього чутливий при певних обставинах — машина хоч і важка, але досить висока.

Є й активна система допомоги при парковці. Словом, V-class буквально змушує задуматися про те, коли ж машини стануть розумнішими за людей. Зокрема й ті машини, які на колесах.

Навіть в ECO-режимі мінівен стартує досить жваво і дозволяє прискорюватися з будь-якій швидкості. Тяга у турбодизеля просто паровозна. Навіть не знаю, навіщо тут потрібні спортивні налаштування. Втім, працюють вони досить ефективно — коробка довше тримає передачу, не перемикаючись «вгору».

До речі, «автомат» дуже сподобався — він перебирає передачі настільки плавно і непомітно, що час згадати про електрокари, у яких є лише одна передача.

Можливо, при максимальному завантаженні комусь може не вистачити потужності 2,2-літрового мотора, але якщо ви не возите холодильники кожен день, то про ці побоювання можна забути.

Ну а найголовніше — знаменита «мерсівська» плавність ходу в V-class відчувається тією ж мірою, що й, наприклад, в E-class. Підвіска відмінно справляється з будь-якими дорогами, хіба що на вже зовсім поганих ділянках проявляється вертикальне розгойдування.

Тут же, до речі, варто сказати і про те, що згадана вище відмінна керованість V-class має свої межі. Високий кузов веде до помітних кренів у поворотах. Але це — фізика. Проти Всесвіту не попреш, як кажуть.

Нікому ще не вдавалося зробити досить місткий мінівен з такою спортивною зовнішністю. Це факт.

Ну добре, щодо «спортивної» я, можливо, перегнув. Але те, що V-class виглядає елегантно, це факт. Для цього класу авто — це можна назвати досягненням.

V-class на тлі інших «мікроавтобусів» виглядає, як, скажімо, C-class на тлі бюджетних седанів «гольф-класу».

Mercedes все-таки.

Сама псобою ідея створення мінівена, який всередині буде обставлений як шикарний лімузин, цікава.

Але побачити це вживу ще цікавіше.

Сідаєш всередину і тут же згадуєш E-class. Царство комфорту і розкоші. Якісна шкіра, дорогий пластик. Футуристичний, але дуже продуманий дизайн.

ПОСИЛАННЯ!

Загалом, пересівши з іншої моделі Mercedes на V-class, відчуття втрати якості немає.

На центральній консолі — значних розмірів сенсорний екран. На тому місці, де у більшості авто розташовується ручка коробки передач, у V-class розташований сенсорний пульт управління і кругла шайба контролера інтерфейсу.

З незвички взаємодія з бортовим комп'ютером і мультимедійною системою за допомогою двох цих загадкових штукенцій здається дивною. Але вже на другий день звикаєш.

А управління «коробкою» в V-class як і в інших нових «мерседесах» - праворуч на рульовій колонці. Як у класичних американських авто. У свою чергу, це спричинило перенесення управління двірниками на лівий важіль, там же де управління поворотниками.

Звикнути до цієї системи можна швидко. В цілому вона досить зручна.

Передні крісла зручні, але затісні. Зате ззаду — простір і роздолля. У нашій комплектації було два сидіння, повернутих наза і три — у бік руху. Є й інші варіанти оснащення, включаючи дві пари «ausf» крісел, розкладний столик і т. д.

Словом, V-class можна укомплектувати саме так, як потрібно для себе рідного.

Наявність зсувних дверей з обох боків мінівена полегшує посадку-висадку діточок. На стелі в задній частині салону є пульт управління своєю зоною клімат-контролю. Це теж зручно.

До речі, тут є й автономна система опалення/вентиляції, яка вмикається з окремого брелока.

У салоні з лишком вистачає підстаканників і кишеньок для всякої дріб'язку. Словом, ніщо не завадить розташуватися з комфортом «як вдома».

Звичайно ж, Mercedes-Benz V-class коштує недешево. Найпростіші комплектації з «механікою» і 2-літровим двигуном стартують від 1,4 млн грн.

Але версія Mercedes-Benz V-class V250d 4MATIC, яка побувала у нас, коштує всі 2,5 млн грн. У ній здавалося б, є все, що забажаєш. Але ні.

Mercedes-Benz вміє змусити помріяти. Коли я повертав машину з тест-драйву, мені показали такий же V-class, але у версії AMG. З відповідним «обвісом», холодильником в підлокітнику і величезним скляним люком.

На такому не те, що в Європу комфортно кататися. Я б і на Марс на ньому з'їздив. Ціна у нього, правда, теж космічна. Але тут все зрозуміло — цільова аудиторія «мерседесів» з приставкою AMG — виключно багаті люди.

Повернімося до нашого V-class.

Багаті люди часто тому й багаті, що вміють економити. З цієї точки зору V-class не розчарує.

Є гарантія на 200 тис. км пробігу. Вельми гідно, на мій погляд.

Ну і на заправках V-class точно не розорить. Я, звичайно, як не старався, не зміг досягти заявлених виробником показників витрати палива.

Втім, це типово для наших доріг і нашого українського палива.

Однак, можу сказати, що в умовах київських тягучок V-class з 2,2-літровим дизелем легко укладається в 10 л на 100 км. Дуже гідний показник для автомобіля таких розмірів і місткості, та ще й з повним приводом.

Хтось з менш жвавою манерою їзди ніж у мене, цілком зможе досягти показника у 8 л на 100 км.

На трасі V-class взагалі показує чудеса. При швидкості 110 км/год у далекій поїздці ви ніяк не перевищите показник 7 л на «сотню».