Красуня з рокотом

Бензинова Mazda6 з 2,5-літровим двигуном — один з найбільш вражаючих автомобілів у своєму класі. Подивимося, на що здатна дизельна версія

Олексій Бондарєв

Mazda6 — яскрава і самобутня машина з чіткою керованістю, відмінною динамікою і цілком терпимою витратою палива... Словом, мрія.

Але без дизеля нині нікуди. Споживачі хочуть економити, бажано не особливо втрачаючи при цьому в динаміці і мирячись з «трактором» під капотом.

Чи це можливо?

Ну взагалі-то так. Принаймні, Mazda6 це вміє.

Цей матеріал є скоріше доповненням до розгорнутого огляду бензинової Mazda6.

Тому в деяких випадках я буду відсилати до попередньої статті або для простоти використовувати її фрагменти.

Найголовніше запитання, на яке я спробую відповісти в цьому матеріалі, звучить просто — яку версію Mazda6 я б вибрав сам – бензинову чи дизельну?

Mazda6 доступна з двома бензиновими моторами об'ємом 2 л (165 к.с., 210 Нм) і 2,5 л (192 к.с., 256 Нм). А також з 2,2-літровим дизелем, який представлений в двох версіях.

Перша поставляється в комплектації Style + (150 к.с., 380 Нм, 9,8 сек до 100 км/ч). Така комплектація коштує від 839 тис. грн.

Друга йде в комплектації Premium (175 к.с., 420 Нм, 8,3 сек до 100 км/ч). За таку потужність доведеться віддати 955 тис. грн. Саме така і побувала у нас не тесті.

Н е буду повторювати дифірамбів маздівській ходовій.

Пам'ятається, я написав про неї, наприклад, таке:

А ще в «шістці» більше, ніж в «трійці», відчувається якась легкість, повітряність. Машина ж зовсім не маленька, але управляється так само точно і виразно.

Дизельна Mazda6 ні в чому не поступається бензиновій. Задоволення за кермом гарантоване. Рулится легко, швидкість тримає як винищувач в небі, хід плавний і впевнений. Словом, машина їде дорожче, ніж коштує.

А тепер про головне.

Дизель проти бензинового мотора.

Брехати не буду. Я не фанат дизельних автомобілів.

Ні, ні, я не з тих, хто вважає, що їм місце тільки в «бусиках». Але їздити для душі віддаю перевагу на бензинових моторах, які можна «покрутити».

Та й взагалі, я особисто віддаю перевагу швидкісній їзді по трасі проти «відпалу» в місті з «перестроюванням» і «п’ятнашками».

Тому розгін з місця (а тут дизель бензину не поступиться) мене мало хвилює. Для мене важливіше, щоб машина легко прискорювалася з швидкості, скажімо, 120 км/год.

І хоча дизель Mazda6 майже не поступається бензиновому побратимові до «сотні», на високих швидкостях різниця відчутна.

Я їздив на дизельній машині в Затоку, що під Одесою. На одеській трасі є цілком пристойні шматки, де можна дати волю своїм амбіціям «шумахера», і я досхочу спробував машину на різних швидкісних режимах.

Мій висновок такий. Якщо ви часто схильні до швидкостей вище 130 км/ч, не подобається тягнутися за фурами і ледь побачивши попереду в своїй смузі машину, тут же готуєте обгін, забудьте про дизелі. Бензинова 2,5-літрова "шістка" коштує тих же грошей, і порадує вас набагато більше.

А якщо ви схильні пенсіонерити... ой, я ж не сказав цього вголос?

Загалом, якщо ваш ідеальний сценарій пересування по трасі – плавний розгін до 110 км/год, включення круїз-контролю і прослуховування Вівальді, то дизель однозначно для вас. Тим більше, витрата порадує (але про це нижче).

Дизельна Mazda6 виглядає так само божественно як і бензинова. Додати до цього нічого.

Доводилося чути, що цей дизайн дуже химерний. А дехто називає його агресивним.

Таким «естетам» я пораджу їздити на авто Горьківського автомобільного заводу (до речі, він ще діє?) або Mazda6 точно не для них.

А якщо серйозно, машина вийшла видна і помітна. І виглядає дорожче, ніж коштує.

На відміну від пафосної червоної версії (у мене була така бензинова), темно-синя дизельна, що мені дісталася, виглядає менш агресивною і більш солідною.

Н е буду зупинятися детально і на інтер'єрі. Тих, хто цікавиться, відсилаю до першого огляду.

Додам лише, що другий раз провівши тиждень в обіймах Mazda6, зайвий раз переконався, що підкреслена простота інтер'єру в поєднанні c досить добротними матеріалами, роблять свою справу.

Ніяких захоплень всередині Mazda6 не викликає, але і скаржитися ніби нема на що.

Мої головні побоювання щодо дизельної версії були пов'язані, звичайно ж, з шумоізоляцією. У Mazda — це традиційно слабке місце. І Mazda6 — не виняток.

Я побоювався, що з тракторним движком під капотом цей момент буде відчуватися ще сильніше.

Насправді ні. Не можу сказати, що дизель посилює ефект. В цілому дизельна версія в цьому відношенні мало відрізняється від бензинової.

С тати власником найпростішої бензинової версії Mazda6 (2 л, «механіка») можна, витративши трохи менше 600 тис. грн.

З дизельною версією такий фокус не пройде. Доведеться вкласти, як мінімум 839 тис грн. Тут буде 150-сильний дизель, 6-ступінчастий "автомат" і, в принципі, «повний фарш», включно хі шкіряним салоном, двозонним клімат-контролем, підігрівом передніх і задніх сидінь, парктроніками та багато іншого.

Топова комплектація, що побувала у нас на тесті, може похвалитися 175-сильним дизелем, адаптивним круїз-контролем, системою стеження за смугою руху і контролю за «сліпими зонами», сигналізацією з датчиком вторгнення, проекційним дисплеєм тощо.

І нарешті, про витрату.

У славному місті Києві, про затори і тягнучки якого говорити вголос вже навіть якось непристойно, топова дизельна Mazda6 укладається в 8 л на 100 км.

Це з заторами і ввімкненим кондиціонером. І аж ніяк не в пенсіонерському режимі руху.

Гідний результат. У 2,5-літрової бензинової «шістки» витрата в аналогічних умовах не опускалася нижче 10 л.

Але справжній потенціал дизеля розкривається на трасі. Я з'їздив з Києва в Затоку і назад із середнім показником витрати в 6,7 л на 100 км. При цьому на кращих ділянках одеської траси я не відмовляв собі в задоволенні «дати джазу» і перевірити, наскільки можна розігнати дизельну Mazda6.

Цифру перевіреної швидкості називати не буду, раптом мої статті читають у відповідних інстанціях :)

Той, кого влаштовує швидкість близько 110-120 км/ч цілком може розраховувати на показник нижче 6 л на 100 км.