Лишитися в живих

Венесуельці відчайдушно намагаються вижити в умовах гострого дефіциту їжі й товарів першої необхідності. Президент потерпілої від лиха країни перекрив дорогу гуманітарній допомозі з-за кордону

Анна Павленко

Роза Альварес ось уже місяць перебуває в колумбійському містечку Кукута на кордоні з її рідною Венесуелою. Стоячи в черзі по безкоштовний обід із такими ж, як вона, венесуельськими бідняками, Альварес розмірковує про головне — ситуацію в її країні, яка переживає найгострішу політичну й економічну кризу.

"Мадуро каже, що ми не повинні просити їжу, але подивіться, що нам доводиться робити прямо зараз", — обурена Альварес. Щоб вижити, вона змушена була залишити рідне містечко Маракай неподалік Каракаса.

Влада США, знаючи про те, що венесуельці в пошуках елементарних продуктів харчування їдуть до сусідніх країн, відправляють до Кукути і деякі інші прикордонні населені пункти Колумбії літаки з гуманітарною допомогою. Місцева влада розміщує продукти і медикаменти для нужденних на складах, проте переправити їх через кордон углиб Венесуели не можуть.

Її президент Ніколас Мадуро, якого в січні парламент визнав узурпатором через масові фальсифікації на виборах, заперечує продовольчу кризу в країні та відмовляється приймати допомогу від США і сусідніх держав, які визнали лідером Венесуели опозиційного політика Хуана Ґуайдо. Також Мадуро звинувачує Вашингтон у "імперіалістичній змові" проти свого режиму.

За його наказом у Венесуелі заблоковано головні морські та повітряні кордони, перекрито мости в прикордонних містах. Всі ці об'єкти контролюють військові, які прийняли сторону Мадуро.

Загалом Ґуайдо визнали лідером Венесуели понад півсотні держав, зокрема США і низка країн Європи. Ще близько 50 країн — членів ООН підтримали Мадуро. Серед них Росія, Куба та Китай, чиї гуманітарні вантажі тепер безперешкодно прибувають до Венесуели. Москва і Пекін — головні кредитори південноамериканської держави: за останні 13 років Кремль позичив Венесуелі $15 млрд, тоді як обсяг китайських кредитів досяг $62 млрд.

Незважаючи на величезні суми міжнародних позик, економічна криза в країні продовжує набирати обертів. Починаючи з 2013 року, коли Мадуро обійняв президентський пост, економіка Венесуели стиснулася вдвічі, а рівень видобутку нафти — головного експортного товару і джерела валютних надходжень — досяг свого мінімуму за останні 70 років.

Відтоді 3 млн жителів 30-мільйонної країни покинули батьківщину, тоді як 90%, які залишилися, опинилися за межею бідності. Вони страждають від дефіциту ліків і товарів першої необхідності, до того ж готові на найвідчайдушніші вчинки заради того, щоб дістати їжу. Так, кілька зоопарків заявили про десятки випадків крадіжок тварин заради м'яса.

Не маючи можливості прогодувати домашніх вихованців, венесуельці почали позбуватися собак. А ув'язнені зізнаються, що їдять щурів і голубів, щоб уникнути голодної смерті.