Страхіття у Білому домі

Дональд Трамп керує Америкою, як мафіозі, не має уявлення про політичну етику, а російські спецслужби зібрали на нього компромат із "полуничкою". НВ представляє вибрані сторінки політичного бестселера, написаного екс-директором ФБР Джеймсом Комі

Галина Корба

К нига Найвищий ступінь відданості. Правда, брехня і лідерство, написана екс-директором ФБР Джеймсом Комі, вийшла 17 квітня й одразу ж викликала фурор. У перший тиждень було продано 600 тис. примірників. Це втричі більше ранніх продажів іншої гучної книги про закулісне життя президента США Дональда Трампа — Вогонь і лють: у Білому домі Трампа, написаної журналістом Майклом Вулфом.

Американський президент одним із перших прочитав Найвищий ступінь відданості й сприйняв її як особисту образу. Він заявив, що Комі — мерзотник і найгірший директор ФБР в історії і йому місце у в'язниці.

Така реакція цілком передбачувана, враховуючи, що Трампа автор не шанує. Комі, якого він відправив у відставку незабаром після інавгурації, наводить фрагменти приватних бесід із президентом, в яких той недвозначно намагався тиснути на ФБР і впливати на хід розслідувань щодо свого оточення. Автор книги переконаний: новий американський лідер не шанує принципів та цінностей американської демократії, а наслідки його керування країною можна порівняти з лісовою пожежею.

Водночас Комі розповідає про таємниці двох найскандальніших розслідувань ФБР останніх років. Одне стосується кандидата на посаду президента США від демократів Гілларі Клінтон, яка на посаді держсекретаря США поставила під загрозу нацбезпеку країни, використовуючи особисту пошту для службового листування. Друге розслідування — щодо втручання Росії в президентські вибори США, яке зіграло свою роль у тому, що Трамп очолив найпотужнішу державу світу.

У книзі Комі з готовністю ділиться особистими історіями з дитинства з тих часів, коли він, будучи федеральним прокурором у Нью-Йорку, боровся з італійською мафією. Він також відверто зізнається у симпатії до Клінтон, побоюючись, що розслідування ФБР могло перешкодити їй перемогти. Але приходить до висновку, що головну битву — за незалежність і принципи ФБР — йому вдалося обстояти. У цьому, на його думку, і полягає найвища лояльність перед державою.

НВ наводить найяскравіші уривки з книги.

"П ротягом літа 2016 року ми працювали, як ненормальні, щоб зрозуміти, що затівають росіяни. Докази, отримані розвідкою, вказували, що російський уряд намагався втрутитися у вибори трьома способами.

По-перше, вони намагалися підірвати віру в американську демократію — виваляти нас у багнюці так, щоб наш виборчий процес більше не був натхненним прикладом для решти світу.

По-друге, росіяни хотіли нашкодити Гілларі Клінтон. Путін ненавидів її та обвинувачував її особисто у великих вуличних протестах проти нього в Москві у грудні 2011 року.

По-третє, Путін хотів привести Трампа до перемоги. Трамп прихильно відгукувався про російський уряд, а Путін завжди надавав перевагу лідерам із бізнесу, які укладали угоди, а не відстоювали принципи".

"Найскладнішим питанням було — чи говорити американцям у розпал президентської кампанії про повсюдні зусилля Росії вплинути на вибори. Президент Обама і його команда з питань національної безпеки билися над цим питанням увесь серпень та вересень. Роздуми команди Обами були, як завжди, розлогими, глибокодумними і дуже повільними. Підозрюю, що головним фактором зволікання було загальне переконання соціологів — у Дональда Трампа немає жодного шансу".

У жовтні 2016 ФБР відновило розслідування стосовно службового листування Гілларі Клінтон, виявивши нові докази. Розслідування припало на розпал виборчої кампанії, але Комі, всупереч своїм політичним симпатіям до Клінтон, вирішив, що буде некоректно промовчати про відновлення розслідування, і оголосив про це публічно. Всі звинувачення з Клінтон зняли 7 листопада 2016 року — за день до президентських виборів.

"Як і багато інших, я був здивований, коли Дональда Трампа вибрали президентом. Був переконаний, що, згідно з опитуваннями, переможе Гілларі Клінтон. Я багато разів питав себе відтоді, чи вплинуло на мене це переконання. Не знаю. Хоча я був би дурнем, якби сказав, що не вплинуло. Цілком можливо, що, оскільки я приймав рішення в атмосфері загальної впевненості, що Гілларі Клінтон стане президентом, посилилися мої страхи зробити її нелегітимним президентом, приховавши відновлення розслідування проти неї. Ці побоювання були б менші, якби Дональд Трамп лідирував в опитуваннях".

П ісля виборів на початку січня 2017 року Джеймс Комі прибув у Trump Tower розповісти про розслідування стосовно втручання Росії в американські вибори. Там він вперше побачив Трампа.

"Під час обговорення втручання Росії у вибори Трамп, який до цього слухав, не перебиваючи, поставив тільки одне питання, яке звучало швидше як заява:" Але ви ж виявили, що впливу на результат не було, правильно?"

Треба сказати, Трамп і його команда не ставили питань. Вони керували країною, яку атакував іноземний противник, до того ж вони не поставили жодного питання — ні про те, яку загрозу в майбутньому може становити Росія, ні про те, як США підготуються, щоб зустріти цю загрозу. Команда Трампа сперечалася про те, як отримати з цієї ситуації максимальні політичні переваги. Вони із задоволенням наголошували, що не було жодного впливу на голосування, а значить, не росіяни обрали Трампа.

Я був присутній на багатьох доповідях розвідки за двох попередніх президентах, але ніколи не бачив, щоб Буш або Обама обговорювали комунікації та політичну стратегію в присутності керівництва розвідки. Завжди була межа. Розвідка відповідала за факти, а Білий дім — за політику і маневри, і робив він це самостійно".

"Поки я сидів там, дивна картина виникла у мене в голові. Я намагався її відігнати, бо вона здавалася надто дивною і драматичною, але вона все поверталася. Я думав про клуби нью-йоркської мафії, про дні, коли був федеральним прокурором Манхеттена в 1980-1990 роках. Я сидів там і думав: "Що за чортівня, вони намагаються зробити кожного з нас amica nostra — своїми людьми. Використовувати нас. Як би божевільно це не звучало, я раптово відчув, як в одну мить новообраний президент взявся робити нас частиною "сім'ї".

Під час візиту в Trump Tower Комі наодинці попередив Трампа про існування досьє, яке вдалося зібрати спецслужбам Росії. До того ж у цьому досьє міститься інформація про те, що в 2013 році під час проведення конкурсу Міс Всесвіт у Москві Трамп замкнувся з повіями в номері готелю Ritz Carlton, де до цього зупинялися колишній президент США Барак Обама та перша леді. Там мільярдер нібито змусив дівчат помочитися одну на іншу прямо на ліжку, де колись спав його попередник. Трамп запевнив Комі, що це неправда, а коли інформацію опублікували в ЗМІ, несподівано зателефонував директору ФБР особисто.

"Він [Трамп] сказав, що багато думав про те, що я сказав йому наодинці в Trump Tower. Він говорив із людьми, які їздили з ним у ту поїздку в Москву на Міс Всесвіт 2013. І тепер він згадав, що навіть не залишався на ніч у Москві. Він заявив, що прилетів із Нью-Йорка і лише зайшов у готель, щоб переодягнутися, а потім полетів додому в ту ж ніч. Потім він здивував мене новим зізнанням із питання, яке я спеціально намагався з ним не обговорювати.

— Це неправда ще й тому, що я гермофоб [людина, яка боїться бактерій і антисанітарії. В жодному разі я б не дозволив людям пісяти одне на одного поруч зі мною.

Мене розібрав сміх. Я вирішив не говорити йому, що подія, про яку йшлося, не вимагає ні цілої ночі в готелі, ні безпосередньої близькості до учасників. Хоча я не знаю напевно, вважаю, що президентські апартаменти в московському Ritz Carlton достатньо просторі, щоб гермофоб міг дотримуватися безпечної дистанції в таких випадках. Я про все це подумав і нічого про це не сказав".

У січні 2017 року Трамп несподівано запросив Комі пообідати в Білому домі наодинці.

"Тепер мені стало абсолютно зрозуміло, що відбувалося. Сама організація обіду і те, що Трамп робив вигляд, ніби він сам не просив мене залишитися на посаді безліч разів, переконало мене, що це була спроба налагодити заступницькі відносини. Мабуть, хтось сказав йому, або це осінило його випадково, що він дав мені роботу безкоштовно, і тепер йому слід отримати щось натомість. Це зробило ситуацію ще дивнішою. Президент Сполучених Штатів запросив мене на обід і додав мою роботу до меню".

"Трохи пізніше із серйозним виглядом він сказав:" Мені потрібна лояльність. Я очікую на лояльність". Під час паузи я не рухався, не говорив і не змінював виразу обличчя. Президент Сполучених Штатів щойно зажадав лояльності від глави ФБР. Це було сюрреалістично. Така вимога більше нагадувала церемонію вступу до лав коза ностра до Семмі Бика Гравано [бос нью-йоркської мафії в 1980-х] із Трампом у ролі боса мафії. Ми дивилися один на одного кілька секунд, які здалися вічністю. Я дивився на м'які білі мішки під його невиразними блакитними очима. І в той момент подумав, що президент абсолютно не розуміє ролі ФБР у житті Америки".

У лютому Трамп призначив нову зустріч наодинці. Цього разу він зажадав доказів лояльності, а саме — згорнути розслідування щодо свого близького соратника Майкла Флінна, який до цього зі скандалом пішов із посади радника президента США з питань національної безпеки. Причиною розслідування стали його підозрілі зв'язки із представниками російської держави.

"Президент повернувся до теми Майкла Флінна:" Він чудовий хлопець, багато бачив у житті". Він повторив, що генерал Флінн не зробив нічого поганого в зв'язку із дзвінками росіянам, а лише частково ввів у оману віце-президента.

Потім він сказав: "Я сподіваюся, ви добре розумієте, що цю справа слід залишити в спокої. Залишити Флінна в спокої. Він гарний хлопець. Сподіваюся, ви зможете залишити його в спокої".

У цей момент я зрозумів — президент просив, щоб ми спустили на гальмах будь-яке розслідування стосовно неправдивих заяв Флінна стосовно його розмов із російським послом у грудні. Це дуже турбувало, враховуючи роль ФБР як незалежного слідчого агентства. Уявіть, якби президент Гілларі Клінтон попросила зустрічі з главою ФБР наодинці, на якій зажадала б відкликати розслідування щодо її радника з національної безпеки".

"Всі ми несемо відповідальність перед виборцями за глибоко помилкові дії під час виборів 2016 року, і наша країна платить велику ціну: цей президент не етичний, байдужий до правди й інституційних цінностей. Його лідерство підпорядковане його его і засноване на персональній лояльності. Нам пощастило, що у нас є певні етичні лідери, які посідають найвищі посади в уряді, але навіть вони не можуть перешкодити лісовій пожежі, яким є президентство Трампа. Їх завдання — хіба що спробувати стримати її".