Королівські радощі

Мсваті III, останнього абсолютного монарха Африки, що потопає в розкоші, з його підданими-жебраками ріднить повага до традицій, особливо до тієї, коли наприкінці літа тисячі юних дів танцюють для короля Танець тростини в надії стати ще однією його дружиною

Анна Павленко

19 квітня кабріолет короля Мсваті III в'їхав на переповнений стадіон Манзіні, другого найбільшого міста південноафриканського Свазіленду. Стоячи в автомобілі, одягнений в червону з золотом військову форму монарх привітав співвітчизників, а ті махали йому прапорцями, радіючи з нагоди подвійного свята — 50-річчя незалежності країни від Великої Британії та 50-го дня народження монарха.

Коли Мсваті III піднявся на трибуну, стадіон затих, а король заявив про своє рішення: від сьогодні його країна перестане називатися Свазіленд і повернеться до своєї доколоніальної назви Есватіні.

"Щоразу, коли ми виїжджаємо за кордон, люди думають, що ми зі Швейцарії", — пояснив своє рішення король.

І хоча в англійській мові назви європейської конфедерації та африканської монархії звучать дійсно схоже, життя у цих країнах разюче відрізняється. Свазіленд-Есватіні за розміром вдвічі менша від Одеської області, там живуть 1,3 млн осіб, з яких дві третини перебувають за межею бідності, а кожен четвертий інфікований ВІЛ, і це є світовим антирекордом.

Очікувана тривалість життя тут ледве перевищує 50 років. А четверта частина населення, яке на 80% складається з селян, відчуває дефіцит продовольства і доступу до питної води, відзначають фахівці Світового банку.

Тим часом Мсваті III купається у розкоші. Відразу після виступу на стадіоні, переодягнувшись у костюм із прикрасами з золота і діамантів загальною масою в 6 кг і вдягнувши годинник американського ювелірного бренду Jacob and Co. вартістю $1,6 млн, він вирушив на вечірку, де відсвяткував свій ювілей із сімома сотнями гостей. Така розкіш по кишені правителю зі статком у $200 млн, якого авторитетне американське видання Business Insider називає третім найбагатшим королем Африки.

Прірва між тим, як живуть прості громадяни і монарша родина в Свазіленді, давно звернула на себе увагу світової громадськості. Бачать її і піддані Мсваті III.

"Нерівність у розподілі багатства і замовчувана корупція тут шокують", — зізнається у бесіді з НВ Джеймс Бікамумпака, 21-річний громадянин Есватіні, який здобуває освіту в Стенфордському університеті у США.

Він називає свою батьківщину консервативною і пояснює, що саме консерватизм сприяв перетворенню наявних тут проявів несправедливості на культурні норми. До того ж багато простих жителів Есватіні підтримують короля, вважаючи його головним хранителем національних традицій. Одна з них настільки неймовірна і масштабна, що заслуговує на особливу увагу. Це Танець тростини.

Щорічно наприкінці літа тут відбувається дійство, подивитися на яке збирається увесь Свазіленд, а також туристи. Десятки тисяч напіводягнених незайманок танцюють перед королем, щоб той, згідно з традицією, вибрав одну з них у дружини. Цьогоріч Танець очерету місцеві дівчата виконають 3 вересня.

У Мсваті III вже є 15 дружин і 32 дітей, і до Танцю очерету, як і до інших національних обрядів, він ставиться з пієтетом. "Це спосіб висловити любов і повагу до короля і своєї країни", — говорить монарх.

Утім, місцева опозиція і міжнародні оглядачі бачать у вірності традиціям інші мотиви. "Король використовує традиційний уклад для виправдання свого правління", — стверджує Горан Хайден, почесний професор кафедри політології Університету Флориди, а в минулому — директор тамтешнього Центру африканських досліджень.

Хайден порівнює Есватіні з європейськими королівствами XIX століття і підкреслює: хоча Мсваті III називає свою країну "монархічною демократією", насправді це монархічне самодержавство найчистішої води.

Тростина — не тільки одна з основних сільськогосподарських культур для експорту цукру Есватіні, але і невід'ємний елемент найбільшого культурного заходу, який проходить тут щороку в серпні або вересні. Напередодні свята цнотливості, відомого як Танець тростини, біля резиденції королівської сім'ї неподалік столиці Мбабане з'являються спеціальні табори, куди з усієї країни з'їжджаються незаміжні дівчата віком від 11 до 22 років.

Вони діляться на групи за віком і протягом кількох днів виконують обряди: збирають тростину, приносять її королеві-матері, співають пісень і танцюють. Кульмінацією фестивалю є останній день, коли кілька тисяч дівчат оголюють груди і танцюють на стадіоні перед глядачами і королем.

За словами Бікамумпакі, багато жителів Есватіні, особливо чоловіки старшого віку, вважають короля "центральним стовпом традицій" і висловлюють йому свою підтримку, відправляючи дівчат зі своїх сімей брати участь у Танці тростини.

За ці танці дівчатам платять близько $30, і для багатьох молодих селянок це рідкісний шанс заробити. Натомість сім'ї, які відмовляються відпускати дочок на Танець тростини, змушені платити штраф, і деякі дівчата зізнаються, що до участі в дійстві їх примушують родичі.

Тим часом правозахисники стверджують: принизливі обряди — не єдиний прояв гендерної дискримінації в королівстві. Багатьох місцевих жінок позбавлено елементарних прав і вони регулярно зазнають насильства.

Щоразу, коли ми виїжджаємо закордон, люди думають, що ми зі Швейцарії
Мсваті III, король Есватіні

Так, фахівці неурядової організації Action for Southern Africa вказують на поширену практику позбавляти дівчаток шкільної освіти, щоб ті займалися виключно домашнім господарством. А в міжнародній правозахисній організації Amnesy International підраховують: кожна третя мешканка країни у віці до 18 років зазнавала сексуального насильства. Нормою в королівстві вважаються ранні шлюби і подружні зґвалтування.

Міняти існуючий порядок речей король патріархальної і консервативної країни не має наміру. А його піддані виступити двигуном змін просто не готові.

"Абсолютна влада цієї монархічної системи в поєднанні з бідністю населення позбавляє людей розкоші знати свої права і, що ще важливіше, здатності діяти, коли ці права порушуються", — говорить Бікамумпака.

Крім того, багато простих жителів Есватіні люблять короля, адже вірять, що він посланий згори, і вдячні йому за підтримку миру в країні, додає студент.

Тим часом оточений лояльними підданими Мсваті III насолоджується багатим життям. У його розпорядженні — 13 палаців, два приватних літаки і автопарк дорогих автомобілів, зокрема Mercedes, BMW і принаймні один Rolls Royce. До того ж сім'я монарха регулярно подорожує закордоном і зупиняється у дорогих готелях, викидаючи на поїздки мільйони доларів бюджетних коштів.

За даними опозиційної преси, в квітні у короля з'явився другий літак вартістю $30 млн. Його, а також чеки на суму $1,2 млн він отримав як подарунки на ювілей. Королева-мати з нагоди свята презентувала синові оброблену золотом їдальню, а члени уряду в складчину оформили позолотою його робочий кабінет.

Головним джерелом багатства монарха є інвестиційна компанія Tibiyo TakaNgwane, яка оцінюється в $140 млн. Вона володіє частками в підприємствах з виробництва цукру, молочних продуктів і безалкогольних напоїв, а також у фінансових, видобувних і девелоперських підприємствах. І хоча назва королівського активу перекладається як "багатство нації", його прибуток тече тільки в одну кишеню.

23 вересня жителі Есватіні вирушать на виборчі дільниці, щоб проголосувати за членів нового парламенту. Втім, їхні голоси навряд чи зможуть вплинути на політичне й економічне майбутнє країни, визнають оглядачі.

За суттю, парламент Есватіні виконує роль консультативного органу при королі. До того ж Мсваті III сам вибирає 10 із 69 депутатів нижньої палати і 20 із 30 членів сенату, він же призначає прем'єра, міністрів, суддів та інших високопосадовців.

Остання в Африці абсолютна монархія має свою конституцію, яка гарантує підданим права, зокрема на свободу слова і думок. Однак їх дотримання викликає питання. Правозахисники з Human Rights Watch і Amnesty International регулярно критикують владу за широкі повноваження, які ті надають силовим структурам для придушення протестів.

Так, у квітні 2018 року, коли дві тисячі місцевих жителів вийшли на вулиці столиці Мбабане висловити невдоволення погіршенням рівня життя і високими витратами на святкування 50-річчя незалежності країни, поліція використала для розгону мітингу гумові кулі і шумові гранати.

Згідно із законом критика короля та уряду розцінюється в Есватіні як розпалювання "ненависті та зневаги" до культурної і традиційної спадщини та карається штрафом у $770 або позбавленням волі на два роки. Іноді обидві санкції застосовуються одночасно.

Сам же король має абсолютну владу і стоїть вище закону, зокрема вище конституції, відзначають у своєму звіті експерти Європейської місії зі спостереження за виборами (EEM), які відвідали Есватіні під час попередніх загальних виборів у 2013 році.

Про крайню централізацію влади в королівстві говорить і Хайден. За словами експерта, король керує через групу наближених чиновників. Саме вони відбирають кандидатів, за яких на виборах голосуватимуть жителі королівства, в якому заборонені політичні партії.

Такий стиль управління державою не може не впливати на економіку, обмежуючи приплив інвестицій і заохочуючи нераціональне витрачання бюджету. Так, іноземці не поспішають вкладати гроші в будівництво і сільське господарство, адже майже вся земля в Есватіні належить королю. До того ж кожен великий інвестор згідно із законом зобов'язаний залучити як партнера у свій місцевий бізнес уряд і королівську сім'ю.

Тим часом уряд щедро оплачує свята і побутові витрати монаршої сім'ї, виділяє значні ресурси на утримання силових структур. Із суспільно необхідних витрат також покриваються інфраструктурні проекти і подолання наслідків посухи, визнають у Світовому банку, а коштів на боротьбу з бідністю практично не залишається.

Хоча Есватіні багата на мінеральні ресурси — золото, залізну руду та діаманти — їх видобуток занадто дорогий, зазначає Хайден, і головними джерелами доходу для держави залишаються виробництво й експорт цукру, а також транзит. Але цього, на думку експерта, мало для запуску серйозної програми соціального розвитку.

І все ж надія є, вважає 21-річний Бікамумпака. Головним ресурсом своєї країни він називає освічену молодь. Після закінчення Стенфорду Бікамумпака планує повернутися на батьківщину, щоб брати участь у розвитку своєї країни.

"Багато проблем чекають свого рішення: боротьба з бідністю і епідемією ВІЛ, досягнення гендерної рівності, впровадження доступної чистої енергії, — перераховує студент. — Я хочу бути частиною цього рішення".